Останні 16 років процес обрання кандидата у канцлери Німеччини від одвічного політичного союзу християнських демократів (ХДС) та християнських соціалістів (ХСС) був радше формальністю. Жодної інтриги, завжди очікуваний результат – Ангела Меркель. Утім її епоха на чолі німецького уряду добігає кінця. У вересні цього року відбудуться парламентські вибори, за результатом яких ФРН отримає нового канцлера. Однак найбільша політична сила Німеччини досі не назвала імені свого кандидата у канцлери. Запекла боротьба за це крісло розгорнулася між очільниками двох частин цілого – лідером ХДС Арміном Лашетом та лідером ХСС Маркусом Зьодером.
За традицією саме представник ХДС виступає єдиним кандидатом від союзу ХДС/ХСС. Тому, нещодавно очоливши партію християнських демократів, Лашет фактично був переконаний, що саме він стане тією людину, яка замінить Меркель не лише на чолі партії. Однак його особисті рейтинги серед населення настільки низькі, а рейтинги Зьодера настільки високі, що очевидність вибору була поставлена під сумнів.
Рейтинги проти єдності
На тлі таких показників прем’єр-міністр Баварії Маркус Зьодер вирішив не ховати амбіцій та, витримавши драматичну паузу (або радше давши ще нижче впасти рейтингам Арміна Лашета), таки оголосив про своє бажання стати кандидатом у канцлери від ХДС/ХСС. Прем’єр-міністр землі Північний Рейн-Вестфалія Армін Лашет, скоріш за все, очікував цього, але до останнього не вірив у нахабність Зьодера. Обидва політики усіляко намагаються показати, що дипломатично та спільно розв’яжуть це питання на користь Союзу «уже найближчими днями». У самому ж об’єднані зростає занепокоєння через цю «саморуйнівну динаміку у боротьбі за владу».
Після заяви Зьодера про свої наміри, президія ХДС більшістю таки демонстративно підтримала кандидатуру Арміна Лашета. Попри це, Маркус Зьодер не відступає: президія ХСС підтримала відповідно його кандидатуру. Наступний крок для обох політиків – це заручитися підтримкою більшості парламентської фракції, яка й має остаточно визначитися із кандидатурою. Які ж козирі мають Лашет та Зьодер у рукавах?
Шпагат ХДС
Виступаючи перед фракцією ХДС/ХСС, баварський прем’єр-міністр найбільше апелював до надзвичайно високих у порівнянні з Арміном Лашетом особистих рейтингах, які обов’язково треба використати, щоб підвищити значно знижену підтримку союзу ХДС/ХСС перед осінніми виборами до Бундестагу. Дійсно, цифри вражають. Нещодавнє опитування показало, що якби канцлер обирався у Німеччині напряму громадянами, то лише 3% проголосували б за Лашета і 36% за Зьодера. Ще більш промовисті настрої у безпосереднього електорату ХДС/ХСС: лише 32% підтримають Союз знову, якщо кандидатом у канцлери буде Лашет, і 73% знов проголосують за цю політичну силу, якщо її кандидатом буде Зьодер.
Не зважати на ці показники союзу ХДС/ХСС доволі складно, утім на користь Арміна Лашета грають традиції. Християнським демократам притаманна лояльність до лідера своєї партії. Тому підтримати кандидатуру Лашета, навіть попри прагматизм рішення, є своєрідним кодексом честі для його однопартійців. Однак так вважають далеко не всі у рядах ХДС. Попри офіційну підтримку Лашета президією ХДС, кілька федеральних осередків партії виступили за кандидатуру Маркуса Зьодера. Це говорить про те, що його шанси переконати фракцію ХДС/ХСС на свою користь залишаються доволі реалістичними.
Фактор Росії та хто вигідніший для України
У цих дебатах тема зовнішньої політики, як правило, фактично не відіграє ролі. Адже, переважно, обговорюються компетенції кандидата щодо його спроможності керувати урядом. Як-от, наприклад, розвиток економіки чи боротьба з пандемією. Через те, що обидва кандидати є прем’єр-міністрами федеральних земель, то їм є чим похизуватися один перед одним. Але зовнішньополітичні уподобання кандидатів криються у деталях.
Обидва дотримуються офіційної лінії німецького уряду, тому засуджують російську агресію щодо України та наголошують на неможливості визнання законною анексію Криму. Утім Армін Лашет не є прихильником антиросійських санкцій, а також не бачить жодних проблем у будівництві «Північного потоку-2». З іншого боку, він вимагає від Росії справедливого розслідування замаху на російського опозиціонера Олексія Навального.
Маркус Зьодер має більш чітку позицію щодо дій Росії проти України. Однак і він надає перевагу тому, щоб розділяти внутрішні інтереси країни та її зовнішню політику. Наприклад, кілька тижнів тому він першим з усіх німецьких прем’єр-міністрів заявив про бажання забронювати 2,5 мільйони доз російської вакцини «Sputnik V», щоб закупити їх, як тільки вона буде сертифікована в ЄС. «Не треба політизувати це питання», – так прокоментував він свою заяву. Не менш промовистим є й те, що саме у Баварії (вотчині Зьодера) розпочалося будівництво фабрики з виробництва «Sputnik V», яка має забезпечувати потреби ЄС у вакцині.
Шанси стати канцлером
Попри те, що до парламентських виборів залишається ще понад 5 місяців, перспективи того, що саме кандидат від союзу ХДС/ХСС стане канцлером вже не є такими чіткими.
Ще рік тому, у перші місяці пандемії коронавірусу, рейтинги цього політичного об'єднання були майже вдвічі більшими за конкурентів. Успішні дії уряду Меркель у боротьбі із пандемією та підтримка економіки країни забезпечували це. Утім під кінець минулого року провалена стратегія із закупівлі вакцин почала катастрофічно знижувати цю підтримку. Станом на квітень лише 27% виборців готові проголосувати за Союз, хоча ще влітку цей показник був на рівні 39%. Якщо рейтинг партії Меркель не покращиться або продовжить знижуватися, то шанси, що ХДС/ХСС сформує уряд невеликі.
Другою у рейтингу є «Зелені», при цьому, їх підтримка стрімко зростає. В залежності від того, чи буде сформовано наступний уряд з ХДС/ХСС чи без, доволі велика ймовірність, що Німеччина отримає або «зеленого» міністра закордонних справ, або навіть «зеленого» канцлера. Це, безперечно, грає на користь України. Адже саме «Зелені» є найбільш послідовною німецькою партією щодо підтримки України у протистоянні з Росією, зокрема у питаннях санкційної політики та будівництва газогону «Північний потік-2».
