ГлавнаяМир

$500 млн на COVID, перегони за вакциною і питання Криму – підсумки Паризького форуму Макрона

У Парижі завершився Третій форум миру. Віртуальний формат події в контексті пандемії не применшив його важливості й амбітності ухвалених рішень. 500 мільйонів доларів будуть зібрані для глобальної відповіді коронавірусу, і 100 локальних проєктів відповідатимуть за те, щоб реальні зміни постукали в кожні двері там, де цього очікують, – від Латинської Америки, Африки до Азії.

З 2018 року Паризький форум є майданчиком, де глави держав і міжнародних організацій працюють спільно з громадянським суспільством і приватним сектором над стратегією спільних дій з глобальних викликів. Проєкт особливо близький серцю Еммануеля Макрона, який з початку своєї каденції позиціонує себе як одного з центральних міжнародних лідерів.

Щоправда, за словами співзасновника форуму Джастіна Вайса, Паризький форум – це не чергова вправа з геополітики, а простір для “колективного інтелекту”, де панує атмосфера відвертості, де світові лідері говорять те, чого не скажуть деінде. За рівнем важливості Паризький форум навіть порівнюють із Давосом.

Президент Франції Еммануель Макрон (лiворуч) вітає президента Європейської ради Шарля Мішеля перед відкриттям Форуму миру в Єлисейському палаці, Париж, 12 листопада 2020.
Фото: EPA/UPG
Президент Франції Еммануель Макрон (лiворуч) вітає президента Європейської ради Шарля Мішеля перед відкриттям Форуму миру в Єлисейському палаці, Париж, 12 листопада 2020.

OneHealth – одне здоров’я на всіх

Головною темою цьогорічної події, довкола якої точилися всі розмови, став Covid-19. “Нинішня пандемія показала нам, як тісно пов'язане людське здоров'я зі станом тваринного світу і цілої планети”, – заявив міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас і нагадав учасникам форуму про принцип, ухвалений у рамках минулорічної конференції “Одна планета, одне здоров'я, одне майбутнє”. Підхід OneHealth сьогодні дійсно актуальний як ніколи. Він базується на аргументі, що у глобалізованому світі багатим країнам ніколи не вдасться побороти пандемію самотужки. Поки вірус продовжує вирувати в менш розвинутих країнах, під загрозою опиняється весь світ.

Для того, щоб країни, незалежно від рівня їхньої економічної потужності, йшли нога в ногу, вже існує один амбітний механізм, створений у квітні на базі Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ). Його назва ACT-Accelerator, і полягає він у забезпеченні країн, що розвиваються, тестами, ліками і вакцинами. До речі, про вакцини...

Фото: EPA/UPG

Перегони за вакциною

На початку минулого тижня новина від компаній Pfizer і BioNtech викликала хвилю ентузіазму в цілому світі. Біржі попрокидалися, політики зітхнули з полегшенням, а в медіа посипалися сотні запитань. Американський і німецький фармацевтичні партнери оголосили, що ефективність їхнього препарату, BNT162b2, базованого на технології мРНК-вакцин, перевищує 90%. ВООЗ висловила сподівання, що масове щеплення від COVID-19 зможе початися в середині 2021 року, а в ЄС заговорили про “перший триместр 2021 року”.

У Штатах розгорнулися логістичні підготування до дистрибуції із залученням армії, а з Європи надійшла заявка на закупівлю 200 мільйонів доз. Незрозуміло, як скоро за цими перегонами розвинені країни заговорили б про необхідність подбати про сусідів із “третього світу”. У цьому контексті дати Паризького форуму миру припали на вдалий момент, а саме – після оголошення новин про ефективність вакцини. Механізм ACT-Accelerator отримав масштабну конкретну місію – підготувати мережу для розповсюдження 2 мільярдів доз вакцини до кінця 2021 року. На Паризькому форумі був узгоджений пакет фінансування в розмірі 500 мільйонів доларів. З них 100 мільйонів надійдуть від Франції, ще 50 мільйонів пообіцяла надати Іспанія і 100 мільйонів – Європейська комісія. Велика Британія надасть 1 фунт стерлінгів на кожні 4 долари фінансування, оголошені іншими сторонами.

Зі 100 обраних на Форумі локальних проєктів 46 безпосередньо спрямовані на боротьбу із санітарною кризою і стосуватимуться як реформування систем охорони безпеки здоров’я, так і розвитку новітніх технологій, що можуть стати ефективними інструментами для виявлення хворих, їхньої локалізації та ідентифікації потенційно заражених контактів. Очікуючи вакцини, ці методики суттєво збільшують ефективність карантину в країнах, по яких саме б’є друга хвиля.

Центр тестування на коронавірус поблизу лабораторії в Нейї-сюр-Сен, Франція, 25 березня 2020
Фото: EPA/UPG
Центр тестування на коронавірус поблизу лабораторії в Нейї-сюр-Сен, Франція, 25 березня 2020

Тим часом у Китаї, звідки й почалася пандемія, другої хвилі наразі вдалося уникнути. Учасник Паризького форуму мер Уханя Чжоу Саньван запевнив, що сьогодні місто “безпечне”, і пояснив це тим, що після зняття карантину за 10 днів було протестовано 9,8 мільйона людей. “Тотальний карантин тривав 76 днів, це допомогло нам скоротити поширення інфекції”, – пояснив Сяньван. Не всі країни можуть дозволити собі зупинити економіку на такий тривалий час. До прикладу, у Франції суворий карантин навесні протривав 56 днів. Сьогодні країна знову закрила ресторани, бари і непродовольчі крамниці, але уряд перебуває під неабияким тиском з боку підприємців напередодні різдвяних свят.

Ціна безпеки

Іншою ключовою новиною, без якої не обійшлися обговорення на Паризькому форумі, стала політика США з новим президентом на чолі, чиє розуміння мультикультуралізму збігається із баченням організаторів Форуму. Гостріше питання в іншому – якими будуть відносини між новою адміністрацією США та російською владою?

Учасники форуму майже в один голос говорять про необхідність зближення. Не лише з боку Вашингтона, а й з боку ЄС. Очільник німецького МЗС Гайко Маас заявив, що Європа й ОБСЄ повинні бути готові до того, щоб почати відкритий діалог з Джо Байденом, однак додав, що без Росії неможливо буде вирішити питання, пов'язані з європейською безпекою.

“Байден демонструє бажання залучити Москву до роботи з контролю над озброєннями. Це залишається актуальним і сьогодні, через тридцять років після закінчення Холодної війни. Європа і ОБСЄ повинні бути готові до такої відкритості. І я думаю, що для нас це шанс для просування ідеї того, що європейська безпека не може бути досягнута без Росії або ж у протистоянні їй”, – пояснив Маас.

Голова МЗС Німеччини Гайко Маас
Фото: EPA/UPG
Голова МЗС Німеччини Гайко Маас

Тоді як німецький політик нагадав, що у випадку з Кримом Росія “порушила міжнародне законодавство, засноване на Паризькій хартії для нової Європи”, його французький колега Жан-Ів Ле Дріан обійшов гострі кути і лише наполіг на тому, що для гарантування внутрішньої безпеки Європі “необхідно проводити реорганізацію питань безпеки в Європі, зокрема за участю Росії”. На думку очільника французького МЗС, “потрібно знайти разом з Росією шляхи для діалогу, який буде тверезим, твердим – діалогу про умови стратегічної стабільності в Європі. Ця робота займе чимало часу”.

Разом із тим варто зауважити, обговорення питання Криму в рамках Паризького форуму засвідчило: Європа не забуває про порушення Росією міжнародного законодавства, попри намагання Москви зобразити все так, ніби проблема окупованого півострова вже давно вирішена. Як бачимо, далеко не для всіх.

***

Паризький форум миру завершився на високій ноті. Той факт, що світ опинився перед глобальним викликом, відповісти на який можна лише разом, – це “шанс перебудувати наш фундамент”, заявив Еммануель Макрон, підсумувавши свою промову словами Чарльза Дікенса: “Це були найкращі часи, це були найгірші часи”.

Еммануель Макрон виступає під час Паризького Форуму миру, 12 листопада 2020
Фото: EPA/UPG
Еммануель Макрон виступає під час Паризького Форуму миру, 12 листопада 2020

​Марія Єщенко​Марія Єщенко, журналіст
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram