Як можна «уханити» по-демократичному
Із пропозицією тотального обмеження в Італії виступили губернатор Аттіліо Фонтана із найбільш постраждалого регіону півночі Італії – Ломбардії. Точно такого ж листа надіслав і губернатор регіону Венето Лука Дзайя.
"Ми просили у прем’єра закрити геть усе, ми не можемо терпіти зростання інфекції так само, як і не можемо собі цього дозволити", - заявив Фонтана. І хоча на прес-конференції прем’єр-міністр заявляє, що «уханити» тотально Італію не буде, але все залежитиме від епідеміологічної ситуації в країні.
Отож, декретом Конте передбачається повне закриття магазинів, барів та ресторанів з 12 по 25 березня по всій країні. Проте, на відміну від «Уханя», залишається багато чого дозволеного. Працюють аптеки, продуктові мережі, комунальні служби з вивозу сміття. Крім того, дозволена роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах комп’ютерів, електропристроїв, телекомунікаційного обладнання, аудіо та відео, побутової техніки. Харчування з доставкою додому дозволяється, якщо при цьому дотримуються дуже точних санітарних правил.
Ресторани залишаються відкритими в зонах обслуговування доріг та на залізничних станціях, аеропортах та лікарнях.
Також відкриті банківські, фінансові, страхові послуги. Допускається роздрібний продаж обладнання, фарб, скла та електричного, сантехнічного, опалювального обладнання; гігієнічно-санітарних предметів, предметів освітлення, медичних та ортопедичних, парфумерії. Пральні також відкриті. Дозволена діяльність сільського господарства, тваринництва та агропродовольчої галузі.
І найголовніше, що промислові підприємства та фабрики продовжать свою діяльність «за умови, що вони захищатимуть працівників спеціальними протоколами безпеки», - додав прем’єр Конте.
Такі «м’які умови» у порівнянні із заходами «Уханя» викликані численною критикою підприємців Італії по всій країні. Зокрема, довелося щось робити із позицією Конфіндустрії, найбільшою асоціацією підприємців Італії, що налічує понад 150 тисяч малих, середніх та великих підприємств. Ніхто з них не хотів і не хоче втрачати свої прибутки. І уряд це чудово розуміє.
Поліція та армія патрулюють вулиці, щоб зупинити «злочинців», підлітків та молодих людей, які іще учора висміювали обмеження в інших містах. Перш за все саме Міністерство внутрішніх справ своїм розпорядженням посилається на дві статті Кримінального кодексу – 650 та 452. Якщо ж перша стаття – італійці обійдуться штрафом у розмірі 206 євро. Якщо ж «злочинцю» інкримінують статтю 452, то він стане винним у злочині проти «безпеки та здоров'я населення. У цьому разі відбувається арешт в термін від півроку до трьох років.
Врятувати економіку?
На прес-конференції 11 березня разом із міністром економіки та фінансів Роберто Гуальтьєрі урядовці оголосили про економічну допомогу, яку виділяє держава для подолання наслідків коронавірусу як для населення, так і для підприємств, що постраждали.
Декретом передбачається виділення 25 млрд євро, з яких першочергово виділятимуться 12 млрд євро вже з наступного тижня. Вони спрямуються на впровадження інтеграційної каси для тих, хто втратив роботу, економічної допомоги тим батькам, які вимушені працювати не вдома, для оплати послуг нянь та на підтримку приватних підприємців, які через карантин не можуть працювати. Ці гроші також будуть використані на прийняття на роботу п’яти тисяч лікарів та 15 тисяч медсестер.
Крім того, уряд здійснить компенсацію фірмам, товарообіг яких зменшився на понад 25%, та «заморозить» виплату іпотечних кредитів для бізнесу та фізичних осіб.
Уряд підготував відповідний указ, який іще має підтримати Парламент Італії. Міністр фінансів Роберто Гуальтьєрі заявив, що решта коштів буде резервом для оплати будь-яких подальших надзвичайних заходів. За його словами, уряд попросить парламентарів збільшити цілі дефіциту країни, що, відповідно, вплине на дефіцитний поріг Італії, як країни єврозони і стане предметом переговорів із європейцями.
Але і до цього підготувалися заздалегідь італійці. Не останню роль тут зіграв єврокомісар з питань фінансів, теж італієць за походженням, іще й колишній прем’єр Італії Паоло Джентілоні.
Позачерговане онлайн-засідання скликає і Шарль Мішель – президент Європейської Ради. Питання не просто в подоланні коронавірусу, а в тому, як врятувати фондові ринки та недопустити економічну кризу по усьому ЄС. Потім, наступного понеділка, Італія долучиться до зібрання міністрів єврогрупи із пропозицією конкретних кроків. ЄС може дозволити для Італії новий дефіцитний поріг: замість 2.5%, принаймні 3%. Такі кроки ЄС – підготовчі для проведення саміту ЄС 27 березня.
«Цифри говорять про те, що у нас зростає кількість людей, госпіталізованих до відділень інтенсивної та субінтенсивної терапії, і зростає, на жаль, число померлих людей…», - заявив прем’єр Конте.
До того ж, самим парламентарям Італії не переливки. Вже підтвердився позитивний результат на коронавірус у представника нижньої Палати депутатів Клаудіо Педрацціні. Отож скрінінг проходять усі його «сусіди», з якими він голосував днями за закони.
Також ухвалено рішення щодо проведення голосування за мінімально присутньої кількості депутатів в Парламенті. Усі інші - голосуватимуть онлайн.
В цілому кількість випадків захворювання станом на 11 березня становлять вже 10 149 випадків. Наочно видно прогресуючу тенденцію і вірусологи називають цей тиждень та наступний піковими для Італії.
Замість післямови
Ніхто без ризику не переможе небезпеку. Нагадаю цю латинську сентенцію. Хто б там не говорив, але для демократичної країни закрити усе виробництво і користуватися послугами лише продуктових магазинів та аптек, політично і економічно – це точно мов той «чорний лебідь».
Хтось навіть згадує сюжети із книги «Атлант розправив плечі», коли пастка стає результатом недієвих директив та непрофесійних кадрів. Проте, гадаю, українцям також вже час задуматися над «італійськими уроками».
Італійців страждання від коронавірусу тільки більше об’єднали. «Медики, парамедики та медсестри - Ви наша гордість» або «Все буде добре». Такі плакати з’явилися на півночі Італії біля входів до лікарень. Вони й ширяться соціальними мережами, адже італійці хоч так прагнуть підтримати нелегкі дні медичного персоналу, які роблять титанічну роботу.
