За результатами голосування лише 3 партії чи блоки змогли подолати 5% виборчий бар’єр — Право і Справедливість, Європейська Коаліція (що об’єднала партії Громадянська Платформа, Польську Селянську Партію, Союз Демократичної Лівиці і Зелених), а також новостворена ліво-ліберальна партія Весна.
Результати ПіС — 45,38% голосів і 27 місць в Європарламенті, Європейської Коаліції - 38,47% і 22 місця, Весни — 6,06% і 3 місця в Європарламенті. Таким чином, опозиція в сумі отримала менше голосів, ніж партія влади і на 2 місця в Європарламенті менше, ніж ПіС.
Електоральна карта Польщі після недільного голосування представляє країну поділену навпіл. В східній половині країни перемогла партія влади, в західній — опозиція. Варшава, яка географічно належить до східної частини країни, представляє собою опозиційний острів. В Польщі в зв’язку з цим жартують про відродження ФРН-НДР із Західним Берліном.
Електоральна карта із поділом на повіти представляє важливіший чинник поділу. Опозиція набирала найбільше голосів в міських агломераціях, а також місцях скупчення етнічних меншин. В східному Підляському воєводстві опозиція виграла в Хайнівському повіті, із значною православною меншістю і центр воєводства Бялисток. ПіС має беззаперечну перевагу в сільській місцевості і малих містечках. При чому, в натуральних числах, ПіС отримав 26 травня більше голосів, ніж на парламентських виборах 2015 року (коли явка була трошки вища 51%), що свідчить про активну роботу ПіС із виборцями і результативність програм державної підтримки окремих категорій громадян, не зважаючи на те, що уряд послідовно відмовляв у підтримці для бюджетників і окремих соціально вразливих груп.
Іншими словами, партія влади вдало вибирає свою цільову аудиторію і працює із нею постійно. Незважаючи на це, ліберальна громадськість знаходить привід для втіхи.
По-перше, всупереч даним екзитполів, до Європарламенту не пройшов радикально антиєвропейський і антиліберальний блок Конфедерація, лідер якого Януш Корвін-Мікке навіть не приховує своїх контактів із російським посольством в Польщі.
По-друге, явка під час голосування 26 травня побила попередні рекорди виборів до Європарламенту. Цього року поляки голосували на виборах до Європарламенту вчетверте і до цього жодного разу явка не перевищувала 30%. За даними Державної Виборчої Комісії Польщі цього разу вона досягла 45,61%. Найвищою була явка у Варшаві - 60,40%. Такий показник цілком можна порівнювати із явкою на президентські вибори чи вибори до національного парламенту “в мирний час”. Це свідчить про готовність громадян брати участь у долі країни і дає сподівання на осінні вибори.
Фактична явка виборців 26 травня по країні виявилась дещо нижчою, ніж виникало із передвиборчих опитувань. За деякими даними вона могла б перевищити навіть 50%. Традиційно на виборах до Європарламенту в Польщі вона найнижча серед усіх національних голосувань. До того ж, 26 травня в Польщі була хороша погода — після кількох тижнів майже безперервних дощів і доволі низької температури. На додачу до цього, в країні святкували День матері і багато хто відвідував родини. В результаті, імовірно, не всі з тих, хто збирався, дійшов до дільниць.
Одночасно, головним чинником мобілізації виборців для недільного голосування стало “розширення простору боротьби” - голосування за майбутніх депутатів Європарламенту стало етапом внутрішньополітичного конфлікту. Головні політичні сили поставились до кампанії серйозніше, ніж в попередні роки. Опозиція, згуртована в Європейській Коаліції підкреслювала свої наміри боротись за збереження ролі Польщі в ЄС. Багато в чому ця кампанія стала репетицією виборів до національного парламенту, які відбудуться восени цього року. Імовірно, не всі учасники Європейської Коаліції підуть на осінні вибори в тому самому складі, але рішення про це іще не прийняте.
«Право і Справедливість» кілька місяців поспіль організовували регіональні конвенції партії, хедлайнером яких незмінно лишався лідер партії Ярослав Качинський. Під час цих конвенцій партійний лідер традиційно критикував опозицію, а також обіцяв нові форми державної підтримки для чутливої для партії аудиторії — селян. Пообіцявши державні доплати на утримання сільськогосподарської худоби, ПіС зміг радикально збільшити кількість голосів від фермерів, відібравши їх від найстаршої в Польщі Селянської партії, яка входить до Європейської Коаліції.
Фактичний розрив між ПіС та Європейською Коаліцією виявився більшим, ніж свідчили передвиборчі опитування. За два тижні до голосування, згідно з опитуваннями, два головні конкуренти майже зрівнялись. Опитування обіцяли обом конкурентам по 35-36% голосів. Результати голосування свідчать про здатність «Права і Справедливості» мотивувати свій електорат, в зв’язку з чим осіння виборча кампанія обіцяє бути гострою. З іншого боку, нетрадиційно висока явка в містах свідчить про те, що опозиційний електорат буде готовий сказати своє слово на парламентських виборах восени.
Головна проблема опозиції, на думку коментаторів, досі полягає в тому, що нинішні її лідери не мають достатньо талантів для публічних кампаній. Вони так і не запропонували виборцям ідеї майбутнього, яка б захопила виборців. Головним чином результати опозиції базуються на протестному голосуванні ліберальних виборців, які не хочуть через нинішню партію влади втратити позицію Польщі в ЄС а також впровадження в громадське життя консервативних поглядів, що проявляється в підпорядкуванні суспільних норм католицькому костьолу і традиційним цінностям.
За останні роки в Польщі не лише пробували законодавчо повністю заборонити аборти. Серед вже доконаних змін — реформа програм з історії та літератури в середніх школах із підсиленням народно-романтично-патріотичного компоненту і обмеження торгівлі в неділю та святкові дні.
Окрім того, уряд «Права і Справедливості» неодноразово “ламав через коліно” процедури і правила задля отримання контролю над судовою гілкою влади. І саме несприйняття цих змін забезпечує доволі високі результати опозиції. Натомість, оглядачі в Польщі вважають, що опозиція мала б шанси, якби пробувала говорити і з консервативними, але раціональними виборцями.
Партії з лівого флангу політичного спектру традиційно на цих виборах показали не найкращий результат. Партія Весна, лідер якої Роберт Бєдронь вже багато років ламає стереотипний образ польського політика, не приховуючи своєї гомосексуальності (свого часу він став першим задекларованим геєм, обраним до Парламенту, а потім першим мером-геєм) і пропагуючи ліберальні цінності, подолала виборчий бар’єр із мінімальним запасом. Партія все ще зберігає шанси на покращення свого результату на парламентських виборах восени, але перед партійцями серйозний розбір кампанії.
Цікавішим результатом виборів може стати переформатування центро-ліберального табору. Найвагомішим рішенням для теперішньої опозиції має стати рішення про формат участі в осінній кампанії — залишатись в коаліції чи знову вести самостійну кампанію. Можливо, за результатами осінніх виборів виявиться, що зараз на польській політичній сцені забагато ліберальних партій і їм треба переформатуватись.
Щодо партії влади ПіС — варто очікувати додаткових соціальних пропозицій під осінь і підтримку патріотично-консервативної риторики. Ця комбінація вже неодноразово допомагала ПіС у веденні кампаній. А економічна позиція Польщі зараз дозволяє уряду щедро роздавати дотації для тих груп, які йому симпатизують.