ГлавнаяОбществоЗдоров'я

Незалежна і непрозора. Чому академія меднаук рік стояла осторонь епідемії COVID-19

Станом на 7 квітня, в Києві вісім із двадцяти п’яти міських лікарень, обладнаних під прийом хворих на ковід, були заповнені на 100% і більше. Це означає, що вже завтра в медзакладах столиці може не залишитися вільних місць.

У ситуації, що склалася, київська міська влада наполегливо просила заклади системи Національної академії медичних наук України, розташовані в столиці, відкрити свої лікарняні ліжка для госпіталізації ковідних хворих. Проте аж до самого початку квітня керівництво НАМН знаходило різні причини, чому це зробити неможливо. 

Декілька днів тому лікарні НАМН почали прийом ковідних хворих, проте на дуже обмеженій кількості місць і з суворою фільтрацією пацієнтів. Чому так вийшло, розбирає журналістка DOZORRO Леся Падалка в тексті для LB.ua.

Фото: EPA/UPG

Що це за лікарні

Бюджетні медичні заклади в Україні поділяються на ті, що належать місцевій громаді, і ті, що підпорядковані певним відомствам або НАМН. В останні роки медзаклади, які хотіли увійти в реформу і отримувати фінансування від Національної служби здоров'я України, пройшли певну організаційну реформу і підписали договори с НСЗУ. Тепер вони автономні, і фінансування їхніх заробітних плат і поточних витрат відбувається за рахунок коштів, які вони отримують напряму за лікування пацієнтів. Відомчі лікарні («Феофанія», госпіталі, лікарні «Укрзалізниці») і наукові медзаклади отримують фінансування окремим рядком в бюджеті свого відомства. Частина з них також починає укладати угоди з НСЗУ.

За даними, які ми отримали в КМДА, в Києві 42% загальної кількості лікарняних ліжок належать до відомчих закладів. Це понад 11 тис. ліжкомісць. У цій категорії лідером за кількістю місць є клініки інститутів Національної академії медичних наук України – в 16 її київських закладах є 4668 ліжок.

Для порівняння, у столиці хворих на коронавірус приймають 25 комунальних медзакладів, зокрема 3 пологових і дві дитячі лікарні. В них облаштовано 5828 ліжок.

Фактично заклади НАМН — це ті самі лікарні, часто зі складнішим і дорожчим обладнанням, в яких лікують профільні захворювання кияни і не тільки. Через особливий статус весь минулий рік вони взагалі не були залучені до розміщення хворих на коронавірус. Одиничні хворі звісно потрапляли в ці заклади, але з іншим профілем звернення, а ковідні відділення в них не розгортали взагалі.

Чому НАМН проти прийому хворих на коронавірус

Впродовж минулого року позиція керівництва НАМН щодо її участі в боротьбі з епідемією COVID-19 зазнала певних змін. Тут і далі ми говоримо саме про аспект надання медичної допомоги.

Спочатку це було повне дистанціювання від проблематики коронавірусу, оскільки в кожного закладу НАМН є свій профіль і вони зайняті винятково ним. Потім свій внесок в боротьбу з епідемією керівництво НАМН стало вбачати в тому, що заклади академії перебрали на себе частину навантаження по лікуванню профільних захворювань з комунальних київських лікарень, які прийняли перший удар епідемії. 

«За минулий рік 37,5 тисяч хворих киян по профілю урологія, нейрохірургія, ЛОР-патологія лікувалися в наших закладах. Майже 40 тисяч! Крім того, ми забрали на себе частину ургентних хворих — це майже 6 тисяч хворих», — пояснює президент НАМН Віталій Цимбалюк.

Президент НАМН Віталій Цимбалюк
Фото: amnu.gov.ua
Президент НАМН Віталій Цимбалюк

Головний аргумент керівництва національної медакадемії проти розміщення в себе безпосередньо ковідних хворих — вони не отримають за це компенсацію, як комунальні лікарні. Останні мають договори з НСЗУ, яка виплачує їм кошти за «ковідним пакетом».

«Третинна ланка не ввійшла в реформу, клініки академії не є комунальними підприємствами, тож не зможуть підписати договір з НСЗУ на ковідні пакети», — пояснював Цимбалюк восени і пропонував спрямувати відповідні додаткові кошти на НАМН в обхід НСЗУ окремим траншем від Мінфіну.

Проблема, якої немає

Те, що третинна ланка — тобто профільні заклади, зокрема і інститути НАМН — не увійшли в реформу — це не зовсім правда. Офіційно реформа вторинної і третинної ланки надання медичної допомоги стартували одночасно — 1 квітня 2020 року. І ті заклади, які підписали договори з НСЗУ, отримують компенсації за пакетами і другої, і третьої ланки.

«Зараз цей поділ закладів на ланки доволі штучний. Наприклад, в Львівській лікарні швидкої допомоги роблять пересадки органів — лікарня формально не належить до закладів третинної ланки, а високоспеціалізовану, так звану третинну, допомогу надає», — повідомила нам речниця НСЗУ Лілія Гудзь. І пояснила, що заклади НАМН в реформу входити просто не захотіли, хоча така можливість у них є.

Фото: facebook/Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги міста Львова

«Медичні заклади Держуправління справами та НАМНУ досі не уклали договір з НСЗУ та не почали працювати за однаковими правилами для всіх, які означають, що пацієнти могли б там отримувати гарантовані послуги безоплатно, а медзаклади — кошти за надані послуги», — пояснювала ексочільниця МОЗ Уляна Супрун.

Тобто заклади НАМН мали технічні можливості увійти в реформу. Не підписувати договір з НСЗУ — це їхній вибір.

Усі ці заклади так само фінансуються бюджетом, тобто нами з вами, і захищені державою види медичної допомоги там так само мають бути безкоштовними. Але прозорих договорів на ці послуги немає, і тому контроль теж неможливий.

Що з фінансами НАМН

Згідно зі звітом, сукупний бюджет НАМН у 2020 році складав 3,747 млрд грн. Ця сума включає: 

  • 2,03 млрд грн — на діагностику і лікування з експериментальними технологіями; 

  • пілотний проєкт щодо зміни фінансування окремих закладів — 0,9 млрд грн; 

  • наукова діяльність — 576 млн грн; 

  • забезпечення діяльності президії НАМН — 20 млн грн; 

  • будівництво двох об'єктів — 166 млн грн.

Для порівняння — весь бюджет медичних гарантій на 2020 рік для НСЗУ склав 72 млрд грн. А це фінансування закріплених державою гарантованих і безкоштовних для усіх громадян витрат на лікування. Якщо розділити це на кількість областей в Україні, то на кожну в середньому припадає 3 млрд грн. Це на всю область і на весь перелік медгарантій для населення регіону.

Фото: facebook/Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги міста Львова

«Пробна» реформа НАМН і її наслідки

Найцікавіше, що заклади Національної академії меднаук були одними з перших, на яких «тестували» реформу, у якій зараз вони не хочуть брати участь. І робили це за живі гроші.

З 2017 року окремі науково-дослідні установи НАМН стали учасниками пілотного проєкту щодо зміни механізму фінансового забезпечення надання медичної допомоги. Це була спроба впровадити, проаналізувати і відпрацювати механізм державної компенсації надання високоспеціалізованої медичної допомоги (та сама третинна ланка). Простіше кажучи — прорахунок реальної вартості високоспеціалізованої допомоги в умовах практики.

Кожного року на цей проєкт виділяли фінансування від 0,5 до 1 млрд грн. У 2020 році — 0,9 млрд грн, які увійшли до бюджету академії. Їх виділяли одним траншем, на закріплені види допомоги, але без конкретної звітності. Наприкінці 2019 року Рахункова палата оприлюднила свій звіт аудиту ефективності цього пілотного проєкту. Результати просто вражають.

Як зазначено в результативній частині звіту: «В нормативно-правових актах уряд не визначив мету, завдання, очікувані результати пілотного проєкту та повноваження НАМН для його ефективної реалізації. Через це він триває без конкретного результату щодо його реалізації. Затверджений НАМН та МОЗ перелік медичних послуг містить узагальнені визначення хвороб і станів пов’язаних зі здоров’ям, а не конкретні послуги». Методика розрахунку тарифів не містить єдиних підходів до обліку витрат та їх складових, на підставі яких розраховують тарифи на послуги; у нормативних актах відсутні чіткі критерії, за якими учасники пілотного проєкту мають здійснювати медичне обслуговування громадян на платній основі.

Аудит встановив, що заклади на власний розсуд визначали з кого брати плату, а з кого ні. Окрім того, пацієнти просто не знали про можливість лікуватись безплатно, бо в закладі ніде не було розміщено інформації про цей пілотний проєкт. Пацієнти сплачували вартість консультативних послуг, лабораторних досліджень і діагностичних обстежень у вигляді благодійних внесків. Зокрема, у 2017–2018 роках і І півріччі 2019 року від благодійних фондів одержано 59 млн грн допомоги. Ці кошти направляли на закупівлі для закладів-учасників проєкту, проте відбувалися вони не через Prozorro, відповідно держава ці витрати не контролювала.

Натомість лікарні-учасниці проєкту закупили ліків і медвиробів на 62,3 млн грн і 140,7 млн грн відповідно за бюджетні кошти в межах проєкту і не використали їх.

Фото: facebook/Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги міста Львова

Крім конкретних фінансових порушень, загальний зміст аудиту зводиться до повної відсутності контролю використання пілотних коштів керівництвом НАМН, відсутності звітів по наданій допомозі і договорів з пацієнтами. Тобто відсутності прозорості. Досягнення якої в процесі фінансування третинної медичної допомоги було метою започаткування пілотного проєкту в закладах НАМН.

У березні 2021 року за результатами пілотного проєкту Уряд прийняв постанову, якою розширив перелік закладів НАМН, що надаватимуть високоспеціалізовану медичну допомогу коштом державного бюджету. Тепер це 8 наукових установ Академії, на послуги в яких закладено 1,8 млрд грн (на 2021 рік). Ці кошти поступлять напряму НАМН. Щодо механізму їхнього розподілу зазначено таке: «Реалізація постанови дозволить реєструвати медичні установи в електронній системі охорони здоров’я. Це сприятиме синхронізації дій всіх зацікавлених сторін з питань реформування галузі охорони здоров’я». Тобто майбутній невизначений час.

Що відбувається зараз

КМДА і МОЗ ще з осені минулого року почали наполегливо звертатися до Академії з проханням надати ліжка під COVID-19, а не лише забирати до себе профільних пацієнтів Києва. Натомість очільник академії Віталій Цимбалюк не менш наполегливо став просити окреме додаткове фінансування, оскільки він ніби-то не може отримати його за пакетами НСЗУ. І це «бодання» тривало місяцями. 

Лише перед нинішнім локдауном, в кінці березня, після низки заяв керівників КМДА, позиції Держпродспоживслужби і рішень комісії з техногенної безпеки, ситуація зрушила з місця і НАМН почав виділяти ліжкомісця під ковідних хворих в своїх установах. Зараз це вісім закладів: Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського (30 ліжок), Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського (60), Інститут кардіології ім. академіка М.Д.Стражеска (60), Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова (60), Національний науковий центр радіаційної медицини (60), Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова (40), Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М.Амосова (60), Інститут ендокринології та обміну речовин ім.В.П.Комісаренка НАМН України (40). 

Загалом 410 ліжок. Але заповнені вони нерівномірно — найбільше беруть умовно профільні по ковід клініки — Інституту епідеміології і Інстутиту фтизіатрії. Перші дні прийому пацієнтів в ці заклади емоційно описав на facebook заступник київського міського голови Микола Поворозник: швидкі годинами стояли «на фільтрі» в заклад, брали не всіх пацієнтів. У дописі йшлося про інститут фтизіатрії і пульмонології, за лічені дні після скандального повідомлення заступника мера цей заклад заповнився з 5% на 122%.

Фото: ДУ ННЦ Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеск НАМНУ

Чи справді вони зовсім не готові

За допомогою модулю аналітики BI Prozorro ми проаналізували минулорічні витрати зазначених в переліку закладів (дані за 2020 рік і перший квартал 2021 року, закупівлі винятково медичного профілю). 

На обладнання, ліки і медичні засоби заклади НАМН витрачали від 13 млн до 160-190 млн грн. Цікаво, що в закупівлях кожного з них є й такі, що провели за коронавірусню процедурою (закупівлі на суму від 1 до 25 млн грн). Хоча ці заклади офіційно не приймали хворих на COVID-19. 

Звісно це не є порушенням. Але трохи дивно, що заклади, які купують обладнання за процедурою COVID-19, яку запровадили, щоб лікарні швидко отримували необхідне для боротьби з пандемією, відмовляються приймати хворих на COVID-19. 

На щастя для пацієнтів київських закладів НАМН, за коронавірусною процедурою у минулому році вони купували також і такі необхідні кисневі концентратори, і дороговартісні апарати штучної вентиляції легенів

Наразі НАМН чекає від Кабміну обіцяних 55,4 млн грн на фінансування виділених біля пів тисячі ковідних ліжкомісць. Очікується, що розрахунок фінансування буде відповідними тарифами НСЗУ (27,5 тис. грн за одного пацієнта) і цих коштів має вистачити принаймні на два найближчі місяці. 

Тому, коли вас або близких госпіталізують з підтвердженим діагнозом ковід, то пам'ятайте, що нема платних чи безплатних лікарень по ковід — всі ліжкомісця адресно, поштучно фінансуються державою, навіть якщо ви потрапили в клініку якогось з інститутів.

Фото: facebook/Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги міста Львова

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram