Про вакцини
Почнімо з китайської вакцини CoronaVAc від Sinovac – поки що єдиної вакцини від коронавірусу, яку закупила Україна. Бразильський дослідницький центр, який проводив третю фазу клінічних досліджень, заявив, що її загальна ефективність - 50,38% (раніше ефективність цієї вакцини оцінили в Індонезії – вона склала 65%, у Туреччині – 91%). У нашій угоді про закупівлю прописано, що ефективність має бути мінімум 70%. Що далі?
Це ще не остаточні дані. Ми будемо чекати офіційних результатів, які оприлюднить компанія Sinovac. Дослідження проводять на кількох платформах, потім їх збирають і оголошують результат. В угоді, яку ДП «Медичні закупівлі» уклало з «Лекхімом» про постачання цієї вакцини, чітко прописано, що ми вакцину приймемо, тільки якщо вона буде зареєстрована і тільки якщо її клінічна ефективність у третій стадії досліджень буде не менш ніж 70%. Якщо буде менша – це підстава для того, щоб за банківськими гарантіями кошти повернулися на рахунки ДП «Медичні закупівлі».
Коли має бути оголошено офіційний результат?
Мав бути 7 січня.
Але 7 січня вийшов тільки попередній результат від дослідників у Бразилії.
У нас є фармацевтичний відділ і профільний заступник, це їхня сфера відповідальності.
«Лекхім» заявив, що вони закупили ще 5 мільйонів доз цієї вакцини, яку будуть реалізовувати через приватні підприємства. Чому «Лекхім» для приватників зміг купити 5 мільйонів доз, а держава - тільки 1,9 мільйона? При нашій потребі мінімум 20 мільйонів.
Чекайте, 1,9 млн ми закупили за кошти 2020 року. Це не означає, що не може бути пролонгований договір або що не може бути збільшена кількість імунобіологічних препаратів, які будуть постачатися у нашу країну. У тому числі і з Китаю. Зараз на бюджетних рахунках 3,9 мільярда гривень на ці цілі.
І все ж таки як ви сприйняли інформацію про лише 50,38% ефективності?
Насправді 50 + навіть 0,1% дозволяє будь-якому регулятору зареєструвати препарат як ефективний і з достатньою доказовою базою.
Але в нашому договорі 70%. Відповідно, єдину угоду про закупівлю вакцини, яку Україні досі вдалося укласти, буде скасовано. І тоді кількість закуплених Україною вакцин – знову 0.
Ми нічим не ризикуємо. От вам гарантія головного державного санітарного лікаря: вакцина в країні буде.
Коли?
Я думаю, що в лютому місяці.
Йдеться про CoronaVac?
Питання не в тому, про що йдеться. Питання в тому, що ми повинні розпочати вакцинацію.
Не треба очікувати, що в лютому ми відразу вакцинуємо 20, 30 чи 40 мільйонів людей. Так не буває в жодній країні світу.
У лютому з’явиться вакцина і розпочнеться перший етап вакцинації. Буде створено 375 мобільних бригад, які проводитимуть щеплення. Уже 15 січня в нас буде поіменний список. Зараз працюємо з Національною службою здоров’я України та з Мінфіном, щоб оплачувати кожен укол. Знаємо попередній тариф, знаємо, як в електронній системі охорони здоров’я буде обліковуватися кожен провакцинований, яка після цього буде оплата, яка додаткова мотивація для бригади.
Усе ж таки повернімося до питання. Вакцина, якою ми розпочнемо вакцинацію в лютому, це може бути і не CoronaVac?
Звичайно.
Ви розраховуєте вже в лютому отримати вакцину від механізму COVAХ?
Можливо, в рамках COVAХ.
А трошки точніше, ніж «можливо»?
Давайте про COVAХ. Україна подала заявку, запит, тільки-но GAVI (Глобальний альянс з вакцин та імунізації – LB.ua) до нас звернувся. Подали запит на 8 мільйонів доз вакцини. Паралельно з цим ведуться перемовини про те, що є можливість збільшити кількість доз вакцини, отриманих у рамках COVAХ, до 16 мільйонів доз. Є домовленості між GAVI та Світовим банком: якщо кількості доз не вистачає для вакцинації 20% населення, то ця кількість може бути збільшена за рахунок фінансування від Світового банку. 20% населення України – це 8 мільйонів людей. Але вакцина має вводитися двічі, відповідно, на 8 мільйонів людей потрібно 16 мільйонів доз. Зараз у нас є домовленість на 8 мільйонів доз, але потенційно може бути і 16 мільйонів у рамках COVAХ.
Коли ми робили запит на вакцину, у GAVI попросили нас вказати пріоритетність, яку вакцину нам краще використовувати – з температурою зберігання від +2 до +8 градусів за Цельсієм або ж від –20 до –80 градусів. Враховуючи наявну державну інфраструктуру, ми написали, що для нас пріоритетом є +2 – +8. Такий продукт, якщо він з'являється, спокійно може прийняти ДП «Укрвакцина» – одразу майже всю партію – і спокійно розвезти по складах у холодильники. Це для нас буде рутинна процедура.
Але ми також написали в заявці, що ми готові отримати і мРНК-вакцину з температурою зберігання від –20 до –80. І от 6 січня ми отримали лист від GAVI з проханням підтвердити, що Україна дійсно спроможна прийняти вакцину мРНК, бо COVAX готовий найближчим часом поставити нам орієнтовно 100 000 доз цієї вакцини, щоб ми могли розпочати перший етап вакцинації. Може, ви пам’ятаєте, 7 січня в нас була велика нарада, про яку всі чомусь думали, що ми вирішуємо, чи скасовувати локдаун.
А ви насправді обговорювали, чи можете прийняти 100 тисяч доз мРНК-вакцини.
А ми турбувалися про здоров’я нашого населення.
І що ви відповіли GAVI?
8 січня ми відправили відповідь, що так, готові і що виконали всі умови, прописані в запиті.
Це буде Pfizer?
Або Moderna, ще точно невідомо. Але швидше Pfizer, оскільки COVAХ працює з вакцинами, в яких є дозвіл від ВООЗ на екстрене використання. А єдина мРНК-вакцина, що отримала такий дозвіл, - це Pfizer.
І коли він приїде?
Документи треба було подати до 18 січня, ми наперед спрацювали. З 18-го до 28-го їх має опрацювати GAVI, і потім буде рішення, дають країні цю вакцину чи не дають. І якщо так, то після цього будуть поставки.
Підсумовуючи, ми отримаємо в лютому Pfizer, але це не точно.
Точність – це точність, а є ще інсайдерська інформація.
Тобто у вас є інсайдерська інформація, що ми таки отримаємо в лютому Pfizer?
Інсайдерська інформація – це ж інсайдерська інформація.
Якщо від COVAX ми отримаємо Pfizer, то це означає, що будемо в рамках цього механізму отримувати її й надалі?
Ні, будуть надходити інші продукти.
Виходить, що на ринку буде аж три вакцини: китайська, якщо в неї буде 70% ефективності, Pfizer і AstraZenecа, яку нам раніше обіцяли в рамках COVAX. А ви казали, що краще, коли вакцина одна.
Я казав як лікар, що простіше організувати процес вакцинації з одним продуктом, щоб не було технічних помилок через різні вимоги. Але розуміючи, що сьогодні відбувається на глобальному ринку, ми приймемо і 10 різних продуктів, аби вчасно захистити наше населення.
Вчасно? Увесь світ уже вакцинується, а ми ще досі в перемовинах.
Почекайте, не весь світ.
Навіть країни нашого рівня розвитку.
Стоп. Прошу вас звернути увагу на Південну Корею. Це якого розвитку країна? Чому вона не вакцинує?
А чому Чилі вакцинує, а Україна – ні? Давайте про Україну, я не можу відповідати за Південну Корею.
А я за Чилі.
Чому Україна пасе задніх?
Питання в тому, як глобально розподіляється ринок і як він працює. Механізм COVAX неспроста з’явився. Той, хто пережив на більш-менш високій посаді лютий, березень і квітень 2020-го, прекрасно знає, як працюють міжнародні договори в умовах НС. Вони просто не працюють.
Ми як держава були спроможні, кошти були, ми уклали низку договорів, отримали гарантії поставки і не отримували місяць, два, три, чотири, п’ять тест-систем апаратів “Джин Експерт”. І не отримали до цього часу. Вже скоро рік, як ми уклали контракт.
Ті країни, які зараз уже вакцинують, це здебільшого ті, хто інвестував у розробку вакцин ще на 1-2 фазі клінічних досліджень.
Я знаю, що той самий Sinovac запрошував Україну брати участь у клінічних дослідженнях.
Так, і ми не відмовлялися. Міністерство підтримувало проведення клінічних досліджень на території нашої країни і казало, що буде повністю сприяти проведенню. Але виробник мав зібрати певний пакет документів. Вони його не зібрали, пішли в Бразилію. Зобов’язати ми їх не можемо.
А як перемовини щодо купівлі вакцини AstraZeneca? Поза COVAX.
Як державний санітарний лікар я веду перемовини в рамках COVAX і відповідаю за поставки вакцини в рамках COVAX. Перемовини з виробниками веде особисто міністр, бо там є конфіденційна інформація, яку не можна розголошувати.
Але ж ви мабуть у курсі результатів перемовин?
Знаю, що все рухається.
До чого?
До прийняття позитивних рішень. Зараз це питання трохи накручується, бо немає розуміння…
І немає вакцини.
Але в лютому місяці ситуація кардинально зміниться. Питання в тому, щоб відсоток тих, хто хоче вакцинуватися, кардинально зріс. Бо зараз цифри мене лякають.
Першими будуть вакцинуватися медики?
Так, без різниці, яка вакцина прийде першою, спочатку вакцинуються медичні працівники. Це все прописано в дорожній карті. З медичних працівників першими отримають щеплення ті, хто працює в ковідних лікарнях. У нас є чітке розуміння, скільки їх і хто з них хоче вакцинуватися. Бо вакцинація є добровільною. Якщо перша партія приїде 100 000 доз, подивимося, чи вистачить їх, щоб покрити всіх бажаючих у пріоритетній групі. Якщо не вистачає – то визначаємо ще пріоритетні групи в цій групі. 50 000 медичних працівників отримають перший укол і через 29 днів – другий.
Тобто спочатку вакцинуються всі охочі медики з ковідних лікарень, потім сімейні - вся первинка, потім уся екстренка, потім усі інші медики, так?
Так. Після цього ми переходим до соціальних установ, після цього – до військових, тоді до людей похилого віку, 60+, після того до вчителів, потім МВС.
А що ваша інсайдерська інформація каже про те, чи встигне виробник цієї мРНК-вакцини податися на реєстрацію в лютому?
Офіційної заявки на реєстрацію ще немає. Але я знаю, що з усіма виробниками ведуться перемовини про реєстрацію і що йдуть уточнення стосовно певних пакетів документів, що саме треба, які нюанси. Бо це все ж таки реєстрація за спрощеною процедурою.
Було кілька інформаційних вкидів щодо російської вакцини. Зрештою, її подали на реєстрацію в Україні?
Як можна податися на реєстрацію, не маючи третьої стадії клінічних досліджень.
Можна спробувати. Фізично вони приносили документи чи ні?
Фізично вони приносили документи.
О, тобто таки подавалися. А хто саме подавав?
Я гадки не маю.
І ДЕЦ не прийняв документів?
Як не прийняв? Ми зобов’язані приймати документи, реєструвати їх і давати офіційну відповідь.
Зрозуміла, тобто документи на розгляді.
Історія про вакцинацію нібито Pfizer. СБУ зареєструвала факт ввезення чогось під виглядом вакцини від ковіду. Тобто факт ввезення таки був, Вам як головному санітарному лікарю щось про це відомо?
Ні. Знаю лише, що підписаний наказ міністра охорони здоров’я на виконання доручення прем’єр-міністра про проведення перевірки щодо дотримання ліцензійних умов у закладі, де нібито використовувався препарат. Офіційно вакцина на територію України не була завезена.
Тут питання, чи була це в принципі вакцина?
Не можу сказати, в мене немає такої інформації. Думаю, коли буде зроблена комплексна перевірка разом із силовими органами, буде окремий пресбрифінг.
Учора з’явилася заява, що МОЗ блокує закупівлю вакцини від коронавірусу NVX-CoV2373 (вона виробляється в Індії, але є розробкою американського Novavax, в кінці грудня розпочала третю фазу клінічних досліджень - LB.ua) Вам щось відомо про ці перемовини?
Я знаю, що вони ще тривають. Україна проводить перемовини з усіма виробниками, в тому і числі і з Serum Institute of India.
Про локдаун
Давайте про локдаун.
Ви в шкарпетках?
Так. Пік захворюваності був у кінці листопада – на початку грудня. Локдаун у січні. Яка логіка?
Ми наперед знали, що на новорічні свята статистика реєстрації нових випадків не буде відображати повну картину, тому що люди намагаються не звертатися за медичною допомогою у вихідні. Дотерплять до понеділка, а потім викликають швидку.
Спробуй ще знайти лікаря у вихідний.
І це також. Було ясно, що люди з легким перебігом на вихідні не будуть звертатися за медичною допомогою, не буде забору зразків, зразків не доставлятимуть у лабораторію і так далі. Хоча ми всім говорили: якщо у вас є симптоми ГРВІ, здавайте зразки на дослідження.
Зараз наші лабораторії завантажені менше ніж на 40% від потужності. А деякі навіть менше ніж на 20%. Ми можемо робити 75 000 досліджень на добу без перевантажень. Так як і говорили, що ми вийдемо на таку спроможність. Плюс є експрестести на антиген, які також можуть збільшити кількість досліджень (результати тестів на антиген також відображаються в статистиці нових випадків – LB.ua).
Ми бачили поступове зростання кількості випадків упродовж листопада. У листопаді були певні критичні точки навантаження на медичну інфраструктуру – пов’язані з ліжками, пов’язані з киснем, з лабораторними потужностями, з екстреною медичною допомогою. Ми дивилися кількість викликів, а також час доїзду машини на виклик до пацієнта і час довезення пацієнта до лікарні, в яку його можуть госпіталізувати так, щоб там був кисень. Оці показники були критичними, коли ми вирішували, впроваджувати локдаун чи ні. А не показники кількості випадків.
То чому все ж таки не ввели локдаун у листопаді?
Ми бачили, що система справляється. Так, були поодинокі випадки, але ми на них намагалися відразу реагувати: викликали ДОЗ, керівника екстреної медичної допомоги, змінювали маршрут пацієнта, щоб затримок більше не було.
І також було зрозуміло, що економіка не витримає двох жорстких карантинів в осінньо-зимовий період. І що якщо ми зайдемо в карантин у листопаді, то немає ніяких гарантій, що не доведеться вводити його на новорічні свята або після Різдва. Я як головний санітарний лікар не давав гарантії, що карантин в листопаді дозволить не вводити карантин 10 січня або 20-го.
А у вас є гарантія, що після цього локдауну не знадобиться ще один?
Так. Якщо умови будуть залишатися приблизно такі, як зараз. Звісно, може з’явитися невідома змінна, яку ми не могли врахувати в наших прогнозах. Наприклад британська мутація.
Вона вже з’явилася.
З нею справимося. Я маю на увазі, що вона може з’явитися в іншій іпостасі - мутація, яка змінить щось у циркуляції вірусу, в агресивності, в трансмісивності. Усе передбачити неможливо, коли вірус циркулює перший рік.
Повертаючись до введення обмежень. Коли прем’єр виступав у Верховній Раді, він сказав проводити перемовини з бізнесом. Усі, хто приходив з бізнесу, говорили, що для них грудень – це місяць, у якому вони отримують 30-40% річного прибутку. Якщо закрити все в грудні, не весь бізнес пережив би це. Треба було знайти баланс, як вичухатися з нашої ситуації, щоб і життя врятувати, і економіка продовжила функціонувати.
Я розумію, чому не зробили локдаун у грудні, але не можу зрозуміти про листопад. Ви ж самі знаєте, яка була ситуація і наскільки було в лікарнях місць із киснем менше, ніж зараз.
У листопаді ми запровадили карантин вихідного дня. Нарвалися на шалену критику. Але результат карантину вихідного дня є.
Давайте подивимося цифри. 14 листопада почався карантин вихідного дня. Через 12 днів – пік захворюваності. 26 листопада - 15 тисяч випадків, 27-го - 16 тисяч нових випадків. Це ж уже він мав подіяти?
Ви не бачили математичного моделювання, що було б без карантину вихідного дня. Він не повністю повторив наші прогнози, але значно зменшив кількість випадків порівняно з тими, що математично моделювалися. Крім того, кількість випадків - це не єдиний показник. Згадайте, у грудні була така кількість повідомлень про неможливість госпіталізуватися, про відсутність кисню в лікарнях, як у листопаді?
Друга половина листопада в цьому плані була найгіршою.
Так. Листопад був переломним моментом. Ми тримали руку на пульсі і були готові в будь-який момент ввести карантинні обмеження. Але змогли впоратися без нього.
Що ж тоді в січні завадило впоратися без локдауну? При нижчій захворюваності.
Тому що ми дивимося стратегічно вперед. От заходимо на сайт Центру громадського здоров’я і дивимося динаміку грипу.
Коронавірус – це грипоподібне захворювання, правила циркуляції в них схожі. Коли новий вірус тільки прийшов, ще не було імунного прошарку і все відбувалося інакше. А зараз, коли вже є велика кількість тих, хто перехворів, коронавірус виходить на певну повторюваність за правилами циркуляції грипу і грипоподібних захворювань.
Дивимося, що відбувається з грипом у країні ретроспективно. Кожного року хвиля в листопаді, в грудні спадає. На новорічні свята завжди зменшується мобільність населення. Також зменшується кількість звернень до лікаря. Після свят починається зростання кількості випадків. І воно сягає пікових значень у середині лютого. Тобто якби ми зараз не впровадили обмеження, то в лютому в нас був би величезний спалах. Після 25 січня зростання теж буде, але воно не буде стрімким.
Про заборону на продаж шкарпеток та іншого в супермаркетах. На основі яких даних прийнято це рішення? Чи була проведена якась попередня робота, яка показала, що є сенс у такій забороні?
Не повірите, так.
Ви знаєте, скільки зустрічей було проведено в цьому кабінеті та онлайн з представниками бізнесу? Я зараз скажу таку сокровенну річ: ці обмеження – прохання бізнесу.
Прохання бізнесу не продавати шкарпетки?
Обмежити продаж товарів не першої необхідності.
Є бізнес, який продає виключно посуд, виключно одяг, виключно іграшки. І вони втрачають під час карантину, бо вони закриті, а поруч супермаркети продовжують працювати і продають посуд, одяг та іграшки.
Ми ж не тому вводимо обмеження, що вірус шкарпетками передається.
Діти отримали гроші в подарунок від бабусь на новорічні свята і хочуть щось купити. Магазини з іграшками закриті, вони підуть у супермаркет і куплять іграшку. Якщо в супермаркеті іграшки під час карантину не продаються – дитина потім, після карантину, купить собі цей гостинець від баби, коли магазини будуть у рівних умовах. Але цим ми також зменшуємо мобільність населення, бо дитина не піде за іграшкою під час карантину.
Чому ви з міністром говорите різні речі? (Максим Степанов інакше пояснював заборону на продаж шкарпеток - LB.ua).
Тому що я головний державний санітарний лікар України. Я пояснюю вам епідеміологічну складову процесу впровадження карантину.
Добре. З погляду епідемії ВІЛ/СНІД не продавати на касі презервативи – це нормально?
Презервативи продаються в аптеках. Покажіть мені цього супергіганта, будь ласка, який три тижні карантину ходить щодня купувати презервативи.
Давайте серйозно. Людина йде в супермаркет, бачить на касі презервативи, згадує про них і кидає в кошик – може, навіть просто щоб було. В аптеку треба йти спеціально, окремо. Ви згодні, що з епідеміологічного погляду презервативи – це важливо?
Аптек у країні набагато більше, ніж супермаркетів.
У неї ще треба не забути зайти. Скажіть, чому не продавати презервативи на касі в супермаркеті?
Насправді презервативи належать як до засобів особистої гігієни, так і до виробів медичного призначення, під час карантину їх спокійно можна продавати в тому числі і на касі в супермаркетах. Заборони не існує.
Тобто супермаркети перестаралися в спробах виконати вимоги карантину?
Так, напевно, про всяк випадок.
Ще питання: цей локдаун інтелектуальний чи ні?
Це карантин, направлений на стабілізацію епідемічної ситуації в нашій країні. Назвіть його хоч дідьком лисим, але головне, щоб він дав свій результат.
Я питаю, тому що Арахамія розповідав про інтелектуальний локдаун. Це у нас не він?
Поняття «локдаун» в епідеміологічному словнику не існує. А щодо інтелектуального, можу хіба сказати, що під час розробки обмежувальних заходів використовувалася інтелектуальна праця певних людей.
Про тестування
Ми говорили про те, що зараз реєструється набагато менша кількість нових випадків. Але при тому кількість госпіталізацій лишається приблизно тією самою, що й у листопаді-грудні. На свята було і 2500 за день, і 2900. Що це означає?
Організації, які працюють із великим масивом даних, виявили певні проблеми в статистиці. Ми провели круглий стіл, зокрема під егідою YouControl, зібрали всіх аналітиків, послухали їхні пропозиції і змінили підхід до збору інформації.
Тому десь із середини грудня кількість госпіталізацій у статистиці стала більшою. Тепер вона краще відображає реальну картину.
Що змінилося в підходах?
Раніше це була статистика, яку передавали через екстрене повідомлення в електронну систему спостереження за захворюваністю, якою оперує Центр громадського здоров’я. Могло бути таке, що екстрене повідомлення приходило тоді, коли людина захворіла, а потім, коли відбувалася госпіталізація, екстрене повідомлення вже не надсилалося і госпіталізація не потрапляла в статистику.
Тому ми перейшли на MedData. Тепер підтверджується безпосередньо факт госпіталізації станом на 18:00. І також ми тепер фіксуємо факт виписки, а не тільки факт одужання. І, відповідно, факт перебування на ліжках.
На скільки це збільшило кількість госпіталізованих у статистиці?
Був тоді стрибок десь із двох тисяч до трьох тисяч госпіталізацій. Тож, мабуть, збільшення до 50%.
Ви говорите, що лабораторії могли б робити по 75 тисяч ПЛР-тестувань на день. Чому ж максимум за січень – 30 тисяч тестів ПЛР на день, а в більшість днів було зроблено по 10-20 тисяч тестів?
Причому кількість тестувань різко зменшилася після 25 грудня. Було по 40 тисяч тестів щодня, а потім обвал: 25 грудня – 24 тисячі тестів, 26 грудня – 19 тисяч, 27 грудня – 12 тисяч і т.д. Таке враження, що з 25 грудня всі працювали в режимі свят.
Наші лабораторії працювали всі дні, без вихідних. Питання в тому, що, як я вже сказав, наші люди не звертаються до лікаря на свята і не роблять тестів.
Чому менше тестів? Тому що кардинально змінилося ставлення людей до коронавірусної хвороби. Раніше тільки-но ГРВІ або хтось у родині контактний – усі хотіли протестуватися. А зараз люди не роблять тесту, навіть якщо є специфічні симптоми: втрата нюху і смаку. Телефонують своєму лікарю, той розпочинає лікування – і все. Люди думають: “А навіщо мені цей тест? Що він змінить?” Але ми наголошуємо на тому, що тест робити треба.
Плюс раніше було таке, що на результат тесту доводилося чекати до тижня. Ми на ці випадки відреагували, і зараз уже таких випадків немає. Але люди пам’ятають, що таке було.
Ви говорите, що люди не приходять тестуватися. Але разом із тим вони приходять тестуватися в приватні лабораторії за свої гроші. Зараз приватні роблять до 30% від усіх ПЛР-тестів. Хіба люди платили б по півтори тисячі гривень за тест, якби державна система тестування працювала добре?
Так, до 30% усіх досліджень проводиться зараз у приватних лабораторіях. Але позитивність у приватних – лише 18% (йдеться про відсоток тестів, які показали позитивний результат. Тобто лише у 18% тих, хто здає тести в приватних лабораторіях, знайдено коронавірус. Насправді це високий показник, але середній по Україні ще вищий - 27%, у листопаді був максимум - 38%. Висока позитивність може свідчити не тільки про велику кількість хворих, а й про маленьку кількість проведених тестів - LB.ua).
Маєте на увазі, що в приватних багато хто робить без показів?
Так, а ще ті, хто подорожує. 80% тестів у приватних - це Київ.
Бо в Києві більше людей, у яких є гроші. Але й кияни не платили б, якби була можливість спокійно зробити безкоштовний тест.
Тому якщо можна, скористаймося нагодою ще раз донести до людей інформацію: сьогодні тест можна зробити в державних і комунальних лабораторіях повністю безкоштовно і без черг. Пункти тестування є на сайті МОЗ. Дивіться, який до вас ближчий, і звертайтеся.
Навіть без направлення лікаря?
Так, якщо є симптоми.
Наскільки серйозні мають бути симптоми?
Симптоми ГРВІ.
Тобто навіть нежить підходить?
Так. Більше скажу: сімейні лікарі нам звітують про рутинний епідеміологічний нагляд за грипом і грипоподібним захворюванням. Вони щотижня подають інформацію до департаменту охорони здоров'я про кількість випадків ГРВІ, яка в них пройшла. Так от, якщо ця цифра не буде збігатися з цифрою направлених на тестування або протестованих на антиген, я особисто буду скеровувати такі випадки на розгляд НСЗУ як невиконання контракту з НСЗУ.
Є питання прописаної методології проведення тестування, а є питання порушень на місцях. Ми просимо про порушення повідомляти на гарячу лінію 0 800 60 20 19. Якщо лікар не призначає тестування, якщо виникли якісь складнощі з його проведенням. Ми навіть через гарячу лінію записували людей на приїзд мобільних бригад. Але питання в тому, що кількість тестів значно збільшилася, мобільні бригади не встигали збирати зразки. Були зафіксовані випадки, коли мобільна бригада відпрацювала 150 зразків і далі чомусь не проводила тестування. Людина мусила приходити до центру первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) і там здавати зразок. НСЗУ проаналізувала ситуацію, звернула увагу цей факт – і ми змінили підхід до проведення тестування.
Тепер є визначені пункти тестування, куди людина може прийти, не змішуючись із потоком пацієнтів, які приходять на прийом до лікарів. Мобільні бригади окремо не фінансуються, але ЦПМСД зобов’язаний приїхати і забрати зразок, якщо людина не може прийти сама. У листопаді ми підняли капітаційну ставку за декларацію на 50 гривень, щоб покрити витрати на проведення тестування.
І цього вистачить на транспорт, розхідники?
Має вистачити, плюс ми безкоштовно забезпечуємо первинку експрестестами.
А на первинці вже є тести на антиген? Бо лікарі кажуть, що ні.
Ще не всюди. Вони надходять партіями. Перша партія була розвезена - спочатку 100 тисяч тестів, потім 160 тисяч. У понеділок підписано наказ на на 1,8 мільйона тестів. Департаменти охорони здоров’я приїжджають на «Укрвакцину», забирають тести і перерозподіляють між своїми закладами охорони здоров’я, задіяними в діагностиці. До 20 січня має надійти ще одна партія.
Як скоро тести на антиген будуть на первинці?
До кінця тижня точно.
Якщо ми говорили про те, що результат ПЛР-тестування може бути хибнонегативним у 20-30% випадків, то яка похибка в експрестестів на антиген?
Поки що не зустрічав цієї інформації в наукових публікаціях, але припускаю, що похибка може бути такою самою. Може так само бути помилка під час забору, людський фактор. А от спеціальне середовище під час транспортування вже не потрібне, бо тест робиться на місці.
Про антибіотики
Хворів родич - призначили чотири антибіотики при діагнозі “вірусна пневмонія” і відсутності бактеріальних ускладнень. На питання пацієнта лікарка обурилася і сказала, що взагалі-то вони ковідним призначають по сім антибіотиків. Ви намагаєтеся якось комунікувати з лікарями, що це ненормально?
Намагаємося і продовжуємо намагатися. Є онлайн-курси, є велика кількість матеріалів на цю тему, є протокол лікування ковіду, є стандарт надання медичної допомоги, де чітко виписано, які результати аналізів можуть свідчити про приєднання бактеріальної інфекції.
Особисто я ініціюю введення електронного рецепта на антибактеріальні препарати. Тоді нам вдалося б відслідковувати тих лікарів, які призначають найбільше антибіотиків, у тому числі і тих, які належать до групи резерву. І тоді вже можна буде безпосередньо працювати з цими лікарями і розглядати конкретні ситуації, чому був призначений антибіотик. Я не кажу, що їх не можна застосовувати, але повинні бути покази до застосування. Наприклад, у Японії, щоб призначити антибіотик із групи резерву, потрібні підписи трьох лікарів. У нас його можна купити в аптеці.
Наостанок, чи вже знайшли в нас британський штам?
Ще ні. Але постійно відсилаємо зразки в клініку “Шаріте”, там акредитована лабораторія ВООЗ.
Коли він до нас прийде, буде новий спалах?
Щоб не було спалаху британського штаму коронавірусу, треба дотримуватися карантинних обмежень, які пропонує уряд: носити маску, уникати скупчень людей і часто мити руки. Якби кожна людина мила руки хоча б 5 разів на день, то кількість хворих зменшилася б на 35%.