Про підвищення заробітних плат медикам спеціалізованих та високоспеціалізованих лікарень з 1 вересня Степанов заговорив ще у червні. «Починаючи з 1 вересня 2020 року буде збільшена заробітна плата наших співробітників. Це збільшення стосується і лікарів, і медичних сестер, середнього і молодшого медичного персоналу», — заявив міністр під час брифінгу.
Складність з виконанням обіцянок міністра полягає в тому, що з 1 квітня 2020 року лікарні почали отримувати фінансування від розпорядника бюджетних коштів — Національної служби здоров’я, з якою лікарні напряму підписали договори. Тобто якщо раніше джерелом надходжень коштів були державні субвенції, які розподілялися по регіонах відповідно до кількості місць в лікарнях, то тепер гроші нараховує НСЗУ за конкретні надані послуги. Вартість цих послуг розраховані за спеціальними тарифами, що затверджував Кабмін. Аби отримати кошти на 2020 рік, усі заклади мали би самостійно подати до НСЗУ свій глобальний бюджет, розрахований з кількості послуг, що надала лікарня у 2019 році.
Крім того, юридично лікарні перестали бути бюджетними установами і стали постачальниками послуг. Це означає, що МОЗ більше не може виділити якусь суму коштів, направити її в регіональні департаменти охорони здоров’я і наказати розподілити гроші на заробітну плату, адже місцева влада не має права фінансувати цю статтю видатків.
З цією проблемою МОЗ зіштовхнулося ще навесні, коли Степанов пообіцяв виплатити трьохсотвідсоткові надбавки до зарплати за роботу з хворими на коронавірус. Тоді для того, щоб медики, які працюють з коронавірусною хворобою, отримали 300-відсоткові виплати, розробили чотири нові пакети послуг, які передбачають оплату роботу мобільних бригад, оплату екстреної медичної допомоги та оплату за стаціонар. Таким чином, попри бюрократичні перешкоди, лікарні, що уклали нові контракти з НСЗУ на допомогу при COVID-19, змогли отримати додаткові кошти.
Але як підвищити зарплати медикам з 1 вересня? Логічним і зрозумілим кроком було б збільшення тарифів на послуги, за якими НСЗУ виплачує кошти лікарням. Однак МОЗ не шукає легких шляхів, та й для того, щоб підвищити тарифи однозначно потрібно більше коштів.
7 вересня Кабінет міністрів схвалив постанову, що врегульовує механізм доплати медичним працівникам. Як пояснили НСЗУ в коментарі LB.ua, відповідно до нової постанови Кабміну буде створено два нових окремих пакети для лікарень. Перший — аби дофінасувати лікарні до історичного бюджету і другий — аби додати медикам кошти на зарплати. Для того щоб працівники отримали ці виплати, лікарні мають подати заявки до НСЗУ з вказаною фактичною кількістю працівників за штатним розписом і фактичною кількістю працівників за групами, які визначив МОЗ. Лікарям передбачені доплати у розмірі 70% від посадового окладу, розрахованого за найвищим 14-м тарифним розрядом Єдиної тарифної сітки. Це значить, що абсолютна сума надбавки залежатиме від рівня заробітної плати лікаря. Фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою усіх спеціальностей – у розмірі 50% мінімальної заробітної плати, молодшим медичним сестрам – у розмірі 25% мінімальної заробітної плати. Такі доплати медики отримуватимуть протягом чотирьох місяців — з вересня по грудень 2020 року. Загальна сума виплат становить 5,9 мільярдів гривень.
Гроші, які передбачені на доплати медперсоналу, Кабмін виділив МОЗ в липні. На той час вже було зрозуміло, що більша частина Фонду боротьби з COVID-19 пішла на ремонти доріг, соціальні виплати, зарплати поліцейським, а не на медицину. З більш ніж 65 мільярдів гривень, які були закладені у Фонді боротьби з COVID-19 міністерство, яке займається боротьбою з COVID-19 безпосередньо аж у травні отримало трохи більше трьох мільярдів гривень. Як так трапилося, ми детально писали у матеріалі «Золота рибка Кабміну: чи дійсно Україні був потрібен Фонд боротьби з COVID-19».
Наразі гроші, які виділили МОЗ з Фонду боротьби з COVID-19, реалізовані всього на 3,3%. На частину коштів, що були виділені ще у травні, Державне підприємство «Медичні закупівлі» у повному обсязі придбало лише респіратори FFP3 (більше 1,2 мільйонів одиниць) та захисні щитки (більше 14 тисяч одиниць). Також закуплена половина від необхідної кількості медичних масок (три мільйони одиниць) та частина рукавичок (більше 18 тисяч пар). Однак станом на початок серпня не були закуплені захисні костюми та ізоляційні халати — проведення аукціонів затягнулося через конфлікт міністерства з ДП.
Не витрачено також жодної копійки, з тих 100 мільйонів гривень, які отримало МОЗ на закупівлю апаратів штучної вентиляції легень. Перший аукціон відбувся 16 липня, однак частина учасників не відповідала технічним вимогам, а частина — критеріям доброчесності. Відповідно ДП запропонувало збільшити очікувану вартість апартів ШВЛ за рахунок зекономлених на купівлі масок, щитків та респіраторів коштів, аби розширити коло учасників закупівель. Нову тендерну процедуру ДП оголосило 27 серпня і вона досі триває.
Наприкінці липня у Фонді лишалося більше 11 мільярдів гривень, які все ж вирішили передати МОЗ. 5,3 мільярдів Кабмін виділив на обладнання для приймальних відділень опорних лікарень, ще 5,9 мільярдів мали би піти на підвищення надбавок і доплат медичним працівнкам. Таким чином загальна сума, яку отримав МОЗ з Фонду боротьби з коронавірусною хворобою склала близько 14 мільярдів гривень, що у 2,5 рази менше, ніж з цього ж фонду отримало Мінінфраструктури на дороги.
Схема виплат медикам подібна до тієї, що була до старту медреформи, адже надбавка не залежить від самих послуг — скільки людей працює в лікарні, стільки грошей і отримає заклад. Однак тепер МОЗ запакував її у пакети медичних послуг, за якими НСЗУ має виплачувати кошти. При цьому жодних критеріїв, за якими ці виплати можуть припинитися, немає. Це означає, що неважливо наскільки якісно і в якій кількості пацієнт отримав послуги — гроші будуть все одно.
Пацієнтів та їхніх потреб в цьому ланцюжку немає взагалі. Та невиконання обіцянок в умовах передвиборчих перегонів — голова з плеч. Неважливо навіть суми доплат і їхня постійність. Аби були.