Нема кому працювати
Андрієві 39, він працює директором Монастириського центру первинної медико-санітарної допомоги у Тернопільській області, і в нього коронавірус. Андрій розповідає: на момент виявлення першого хворого в місті у медиків не було ні захисних костюмів, ні респіраторів, ні тестів на наявність вірусу.
– У неділю, 22 березня, у нас з’явився перший хворий, до нього поїхала "швидка" із сімейним лікарем, чоловіка госпіталізували в Тернопільську обласну лікарню, – згадує Андрій. – У той час у Монастириській районній лікарні вже лежала медсестра приймального відділення районної лікарні на апараті штучної вентиляції легень, якій ми робили тест на наявність грипу А, результат був позитивний. Стан жінки погіршувався, тому було прийнято рішення зробити тест ПЛР, і тоді підтвердився коронавірус. Заодно зробили тести всім, хто з нею контактував: мені, трьом лікарям і трьом медсестрам, – у всіх підтвердився коронавірус.
Сьогодні медики перебувають на самоізоляції, проведено дезінфекцію амбулаторії. Пан Андрій каже, що стан його поліпшується, один день мав підвищену температуру в межах 37-38 °С, біль у м’язах та сухий кашель.
– Зараз у мене вже немає температури, почуваюсь краще. Раніше щось хотів зробити, а не мав сили, ломило все тіло, – розповідає чоловік. – Приймаю лікування. За тиждень пройде 14 днів карантину, і тоді можна буде робити повторний тест ПЛР. Колеги також почуваються задовільно, одна лікарка в стані середньої важкості, перебуває на лікуванні в Тернопільській інфекційній лікарні.
Загалом ситуація у місті важка. За словами лікаря, районна лікарня зараз перепрофільована на інфекційне відділення, медиків катастрофічно бракує: "Приїжджають лікарі із суміжних амбулаторій. Місцева влада виділила кошти, але ніде не можна було костюмів купити, лише два дні тому захисні костюми та респіратори почали з’являтися завдяки спільним зусиллям волонтерів та місцевої влади. Є тести та пробірки, але нема кому робити. Один-два лікарі на зміні, а в районі проживає близько 27 тисяч людей, які можуть звернутись за допомогою".
Про те, що захворів на коронавірус, повідомив і мер Монастириськ Андрій Старух. Він написав у своєму Facebook: "Складно бути на передовій і залишитися повністю неушкодженим. Щойно лабораторний аналіз підтвердив у мене позитивний результат на COVID-19".
25-го березня мер Монастириськ допомагав організовувати похорон 68-річного чоловіка, який помер від коронавірусу. Донька пенсіонера розповіла, що тіло видали в чорному мішку, а люди в рідному селі відмовилися копати могилу: "Мер Монастириськ знайшов людину, яка викопала могилу. Опускали тіло мер, його заступник, голова сільської ради і мій шваґро. Сестра світила телефоном, а вони закопували яму, бо вже був вечір", – зазначила Анна Поліщук.
"Тримаємось, готуємось до зустрічі"
У середу 1-го квітня в інтернеті з’явилося відеозвернення мешканців Монастириського району до Володимира Зеленського з проханням про допомогу та підтримку. На емоційному відео з ліричною музикою на фоні люди говорять: "Ми не можемо впоратися з коронавірусною інфекцією голими руками, нам потрібні захисні маски, тести та костюми, ліки, рукавички, окуляри". Мешканці також звинуватили голову Тернопільської ОДА Володимира Труша в тому, що він "назвав нашу лікарню найкращою в області, але жодного разу в цій лікарні не був". Жінки та чоловіки повторюють одну й ту ж фразу: "Почуйте нас. Ми ще живі. Ми хочемо жити".
Ольга працює сімейною лікаркою в селищі Коропець Монастириського району (з 2015 року – центр Коропецької селищної громади). Місцева лікарня обслуговує 5 тисяч людей (містечко та п’ять навколишніх сіл), де працює 32-є людей, серед них – 3-є сімейних лікарів і 7-ро працівників швидкої допомоги.
– Костюми для медиків шиємо самі, також самі закуповуємо маски, респіратори, спеціальних захисних костюмів у нас немає. Наші місцеві швачки зробили вже 16 таких одноразових костюмів – ми закупили тканину, треба ще стільки ж. Ми за 30 кілометрів від Монастириськ, де зараз спалах коронавірусної інфекції, але розуміємо, що коронавірус може бути вже в нас, – розповідає Ольга. – Тестів у нас немає ніяких, потрібно відвозити в район, а звідти відправляють вже в Тернопіль. У Монастириському районі є три великі агрофірми. Вони, за тим, що переказують люди, самі роблять перевірку працівників. У нас медики "швидкої" також здали ПЛР-тест, результатів не знаємо.
Жінка розповідає, що люди щодня (і після закриття авіасполучення) повертаються до селища, основна частина – заробітчани з Польщі та Росії: "Усі на самоізоляції, це майже сотня людей, зідзвонюємося щодня, питаю про температуру, симптоми. Вони підписували згоду нікуди не виходити, слідкуємо по телефону". В селищі відкриті продовольчі магазини, дві греко-католицькі церкви працюють онлайн – "священники попередзвонювали, сказали сидіти вдома".
– Люди нам, слава Богу, допомагають. З Польщі наші односельчани привезли дитячий пульсоксиметр, – ділиться Ольга. – Селищна рада виділила, що могла – 8 тисяч гривень, а далі все на волонтерських засадах. Тримаємось, готуємось до зустрічі (з коронавірусом – LB.ua), враховуючи, що держава нас кинула.
Обіцянка-цяцянка
Раніше тернопільське видання “20 хвилин” писало про те, що в Устя-Зеленській амбулаторії, яка обслуговує 7 навколишніх сіл у Монастириському районі, також важка ситуація із засобами захисту для медиків. Цю інформацію підтвердили LB.ua також медики, які працюють у районній амбулаторії: "Ми залишилися без нічого. Допомагають волонтери, небайдужі люди, які вчора привезли одноразові та багаторазові маски, три пачки рукавичок та три одноразові костюми".
Загалом в амбулаторії працює двоє фельдшерів, які обслуговують сусідні села, двоє медсестер, лікар та водій.
– Ніхто не хоче йти працювати фельдшером у село, – розповідають. – На нашому обслуговуванні понад 700 людей. Два одноразові костюми роздали фельдшерам, один поклали на поличку і чекаємо.
– З-за кордону повертається багато людей, в основному це Франція та Польща, Італії поки що немає, – продовжують. – Сільська рада не допомагає нічим, у цьому разі спрацювало "обіцянка-цяцянка": немає нічого, тільки роблять публічні заяви бозна-де. У нас також є один респіратор, і якщо хтось подзвонить і скаже, що має високу температуру, то після візиту до людини той респіратор і одноразовий костюм треба буде утилізувати, і ми знову лишимося ні з чим. Дуже образлива склалася ситуація, бо лікарів первинної ланки просто опустили нижче плінтуса. Ми не хочемо зневажати лікарів вторинної ланки, але люди, які працюють в селах, перші контактують з хворими, а в нас ні захисних костюмів, ні антисептиків, нема навіть експрес-тестів, нічого.
***
Головний санітарний лікар Віктор Ляшко зранку 2 квітня на брифінгу зазначив, що в район була передана партія засобів індивідуального захисту для медиків. Що ж, до медиків, з якими ми поспілкувалися, ця партія, вочевидь, ще не потрапила.