«Ми готові прийняти першого пацієнта з коронавірусом. Другого вже ні»
— Ще минулого тижня я би вам розповіла зовсім іншу історію, бо у нас не було ні масок, ні рукавичок, ні чітких інструкцій.
Анна Семенівна працює сімейною лікаркою в одній з районних амбулаторій на Полтавщині. Ми говоримо з нею телефоном, її голос спокійний, рівний, такий, яким медики сповіщають пацієнтам погані новини.
— Ми у лікарні всі на низькому старті. Дезінфікуємо усе, починаючи з реєстратури, — розповідає Анна Семенівна. — На вході чергує медсестра у масці, рукавичках, халаті. Безконтактним термометром вона перевіряє температуру всім пацієнтам, опитує, чи людина була за кордоном, чи контактувала з кимось, хто був. Якщо це такий випадок, медсестра відводить пацієнта в спеціальну палату, куди до нього спускається вже лікар в ізоляційному костюмі. Ми маємо по одному захисному набору на кабінет. Це означає, що лікар буде в костюмі, а медсестрі доведеться працювати лише в масці і рукавичках. Якщо у пацієнта є підозра на коронавірус, ми викликаємо амбулаторну машину і їдемо в інфекційне, медсестра туди заздалегідь має зателефонувати і попередити про наше прибуття. Тестів ми не робимо, у нас їх немає. Після цього ми переодягаємося, костюм маємо викинути у спеціальний мішок. Першого пацієнта ми готові прийняти. Другого вже ні. Хіба позичатимемо костюми з сусідніх кабінетів, як лікарі погодяться віддати.
Медперсонал — люди, які найбільше контактують з пацієнтами, що мають коронавірус, а отже, знаходяться у зоні ризику зараження. Наприклад, станом на 26 березня 6205 медпрацівників у Італії (більше 9% від усіх випадків в країні) були інфіковані, 39 лікарів померло.
За рекомендаціями МОЗ, при перших ознаках респіраторного захворювання людина має спершу подзвонити своєму сімейному лікарю. У Анни Семенівни близько двох тисяч пацієнтів, п'ята частина з яких — люди похилого віку. Нині її телефон, як і в інших колег, працює 24 години на добу.
За інформацією LB.ua, в Києві наразі дорослих та дітей з ознаками пневмонії приймають лише ті лікарні, які є опорними для боротьби з коронавірусом. Водночас, громадська активістка Ірина Потоцька каже, що, наприклад, в Одесі медичні заклади, що мають відділення пульмонології та терапії, досі приймають пацієнтів з симптомами респіраторних інфекцій:
— Людина кашляє, звертається до сімейного лікаря, робить рентген, на знімку видно пневмонію, її госпіталізують. До інфекційної лікарні направляють лише у випадку, якщо пацієнт контактував з кимось, хто має вже підтверджений COVID-19, або якщо людина повернулася з-за кордону. Довгий час в Одесі не тестували на коронавірус, бо не було тестів (експрес-тести і реактиви для ПЦР-аналізу Одещина отримала 24 березня). Тобто лікар, спілкуючись з хворим, не вважає його потенційно зараженим коронавірусом і, відповідно, не має жодних захисних костюмів. У звичайних лікарнях захист медиків покладений лише на них самих.
Ще взимку екс-міністриня охорони здоров’я Зоряна Скалецька заявляла — попри те, що в Україні на той час не було зафіксовано жодного випадку коронавірусу, українські лікарні готові до його появи. Наприкінці лютого головний санітарний лікар України Віктор Ляшко в інтерв'ю LB.ua також підтвердив, що Україна готова до перших ста випадків захворювання, а от у випадку масового поширенням із засобами індивідуального захисту буде проблема.
Анна Семенівна каже, що накази, які стосувалися прийому пацієнтів з підозрою на коронавірус, почали надходити до лікарень ще 28 лютого, наступні — перед 8 березня та 16 березня, а інструкції, які надійшли 23 березня, вже повністю скасовували попередні. Але вже тоді, коли були виявлені перші випадки коронавірусу в Україні, ситуація досі була хаотична — у перший тиждень карантину не було ані чітких протоколів прийому пацієнтів, ані засобів захисту для медиків.
В її амбулаторії від самого початку карантину розробили план на випадок, якщо хтось з персоналу заразиться від пацієнта. Анна Семенівна пояснює — якщо лікар або медсестра матимуть підозру на коронавірус, додому вони вже не повернуться, адже їх мають ізолювати на 14 днів. Для цього в її амбулаторії передбачена закрита палата з окремим входом.
— У нас є «тривожний чемоданчик» зі змінним одягом, засобами особистої гігієни, — розповідає лікарка. — Дехто з колег, що живуть у приватних будинках, приходячи з роботи повністю переодягаються у літній кухні і лише тоді заходять в дім. Жити в лікарні — не зовсім весела перспектива, хвороба така, що не перебирає ніким. Але що робити? Ми таку професію самі обрали.
«Задумка хороша, реалізація погана»
Окрім пошуку додаткового захисту для лікарень, багато міст так і не вирішили питання з довезенням медиків на роботу. 20 березня Міністерство охорони здоров’я оголосило, що Uber буде безкоштовно доставляти до лікарень медичних працівників, задіяних у запобіганні та ліквідації коронавірусної інфекції в Україні. Це стосується великих міст: Києва, Львова, Одеси, Дніпра, Харкова, Запоріжжя та Вінниці. Промокоди на десять безкоштовних поїздок мали бути передані в адміністрації медичних закладів, які беруть участь у програмі (наразі списку таких медичних закладів немає). Далі саме адміністрація лікарень має розподіляти промокоди між працівниками. У коментарі LB.ua компанія Uber зазначила, що вони намагаються забезпечити водіїв засобами дезінфекції, але їх кількість обмежена.
— Ми залучаємо виробників і дистриб'юторів для її збільшення, — йдеться у коментарі. — Ми насамперед постачатимемо відповідні засоби до міст, які цього потребують найбільше.
Пізніше до ініціативи в різних містах долучилися й інші служби таксі: Uklon, Opti, Bolt. Але, на жаль, цього недостатньо. По-перше, у великих містах медики не знають, як отримати такі промокоди — списки лікарень, які долучені до програми, не визначені чітко, а в тих медзакладах, де промокоди таки отримали, їх вистачить лише на короткий термін.
Дмитро працює в Харківській обласній клінічній лікарні. Так само, як і в Києві, 17 березня Харківський метрополітен припинив роботу. З того часу Дмитро підлаштовує свій графік під оголошення у Viber-групі «Підвези медика», аналоги якої з’явилися чи не в кожному великому місті.
— Я працюю позмінно, від початку карантину мій графік не змінився, — розповідає Дмитро. — Наразі я намагаюся ловити оголошення в групі, якщо не вдається, то йду на зупинку громадського транспорту. Зараз з’явилися поліцейські рейди, які слідкують за тим, щоб у транспорті було не більше десяти людей, але деколи людей виявляється більше, вони тиснуть і їдуть більшою кількістю. Їх теж можна зрозуміти — на роботу їхати потрібно, але медикам ніхто місцем не поступається.
Дмитро каже, що про домовленість МОЗ з сервісами таксі чув. Однак перш за все це стосується працівників опорних лікарень, які будуть приймати хворих з підозрою на коронавірус.
— Напевно, це лише для інфекціоністів, але, наскільки я знаю, досі ніхто не зміг проїхатися безкоштовно. Як розподіляються промокоди між персоналом, невідомо. Чи можу я доїхати на роботу в таксі, просто показавши якесь посвідчення медика, теж невідомо. Задумка хороша, а реалізація, як завжди, погана.
По-друге, для міст, у яких не працюють мобільні сервіси пошуку машин (тобто більшості міст України), системного рішення так і немає, а тому медперсоналу доводиться все ще добиратися на роботу або пішки, або за домовленостями, або на таксі за власний кошт. По-третє, досі не зрозуміло, як мусять доїжджати на роботу медики, які працюють у великих містах, але живуть в області, або навіть сусідніх областях.
У попередньому тексті ми писали про те, як медсестра однієї столичної лікарні не змогла виїхати додому після зміни через припинення роботи міжміських електричок. Саме через такі випадки, наприклад, на Львівщині 20 березня оголосили про запуск спецрейсів, які доставлятимуть на роботу медиків та опублікували графік їхнього курсування. В Одесі медики намагаються вирішити проблему самотужки. Працівники, що мають власні авто, везуть зі свого району колег, що автівок не мають, ті, хто живе в області, кооперуються, самоорганізовуються і шукають власні варіанти. Одна з місцевих лікарень продумує маршрут для працівників, аби найняти водія і вирішити проблему з добиранням на роботу за власний кошт.
Для Києва проблема теж так і лишається невирішеною — LB.ua так і не вдалося отримати коментар стосовно цього у Київській облдержадміністрації. Одна з медсестер Олександрівської інфекційної лікарні у коментарі LB.ua розповіла, що працівники намагаються самоорганізовуватися і добиратися приватним транспортом за власний рахунок.
— Наприклад, з Фастова нас усіх разом довозить до вокзалу знайомий, бере мінімальні гроші. Далі ми пішки йдемо до лікарні, — розповіла медсестра. — Кажуть, десь можна пожити в готелі безкоштовно, але де і як — я не знаю. Якщо так і надалі буде, то гроші ми зароблятимемо тільки на таксі.
Одна команда
19 березня на Вінничині кілька медсестер та санітарок Жмеринської ЦРЛ звільнилися після того, як до лікарні привезли пацієнта з підозрою на COVID-19. Як повідомило місцеве видання vlasno.info, у райраді запевнили, що лікарня має усе необхідне для захисту медпрацівників. Натомість звільнені санітарки розповіли, що захисний костюм видали тільки одному лікарю-інфекціоністу.
17 березня в Івано-Франківську померла 56-річна жінка. СOVID-19 у неї діагностували лише через два дні після смерті. А вже 24 березня коронавірус підтвердили у двох медсестер, які контактували з померлою.
28 березня заступник голови Монастириської РДА Тернопільської області Павло Дронь повідомив, що з 36 осіб інфікованих в коронавірусом у цьому районі, захворювання виявили у семи лікарів, восьми медсестер і шістьох молодших медсестер.
Анна Семенівна каже, що в їхній лікарні ще не було випадків підозри на коронавірус, тому поки що колектив налаштований по-бойовому і звільнятися ніхто не думає.
— З понеділка якийсь депутат пообіцяв завезти респіратори, може пізніше костюми докуплять, — говорить лікарка. — У нас маленьке містечко, невелика лікарня, ми одна команда. Головний лікар запропонував працівникам, яким більше 60 років, піти у тарифну відпустку тимчасово. Одна лікарка пішла, і її ніхто не засуджує.
— А ви?
— А мені 55 років, — сміється в трубку Анна Семенівна.
— І вам не страшно?
— Думаю, що страшно. Так само, як і вам.
Медикам можна допомогти
Лікарі та медсестри у лікарнях багатьох областях України потребують допомоги, аби рятувати інших з меншими ризиками для себе. Тому ми публікуємо список волонтерів та ініціатив, які ви, наші читачі, можете підтримати вже:
-
Громадська організація «Пацієнти України» запустили сайт для координації дій активістів пацієнтів, волонтерів бізнесу та інших людей, які бажають допомогти медперсоналу.
-
Українська біржа благодійності збирає кошти на запуск повноцінного Волонтерського штабу COVID при КМДА, який забезпечуватиме лікарів засобами індивідуального якісного захисту. Усі проєкти УББ, пов'язані з захистом від COVID-19, можна переглянути за посиланням.
-
Організація «Мотохелп» збирає кошти для придбання безконтактних термометрів для відділу медицини катастроф міста Києва.
-
Благодійний фонд «Корпорація монстрів» збирає кошти для закупівлі захисних костюмів і респіраторів для лікарів Одеси.
-
Благодійний фонд «Таблеточки» розпочав збір коштів на оплату додаткових поїздок медичних працівників на роботу й назад.
-
Волонтерка та громадська активістка Оксана Іванців збирає кошти на купівлю масок FFP2 з шаром meltblow для Бережанської та Стрийської лікарень.
-
У Києві можна «підвісити піцу» для медиків у Veterano Pizza і її доставлять лікарям безкоштовно. Те ж саме робить «LА П'ЄЦ піца на дровах» у Львові, Івано-Франківську та Вінниці.
-
Волонтерська жіноча сотня виготовляє марлеві пов'язки для лікарів Роменської ЦРЛ і їм потрібні помічники.
-
Для лікарів, які проживають в області, але працюють в міста, в Одесі надають безкоштовне житло.
-
Якщо ви вмієте шити, або хочете пожертвувати резинки чи фурнітуру для пошиття захисних костюмів, звертайтеся до Ксенії Єфремової.
UPD. Тетяна Олифіренко, помічниця народного депутата Олега Дунди, у коментарі LB.ua розповіла, що від минулого тижня медпрацівники Олександрівської лікарні, які проживають в Київській області, їздять на роботу спеціальним потягом, призначеним для розвезення працівників ПАТ "Укрзалізниця". Однак у прес-релізі Укрзалізниці за 30 березня сказано, що перевізник лише запропонував Міністерству охорони здоров'я України здійснювати такі перевезення за попередніми заявками: "Після отримання кількості необхідних місць та маршрутів їх буде погоджено з Міністерством інфраструктури України", - вказано на сайті відомства.
Імена деяких медиків у цьому матеріалі змінені на їхнє прохання.