ГлавнаяОбществоОсвіта

Операція «Дитячий садок»

— Ми не хотіли спілкуватися з журналістами, допоки не дізналися долю кримінального провадження, яке відкрила поліція, — говорить Олексій Катруца. Його чотирирічна донька, разом з ще десятьма іншими дітьми, відвідувала так званий "нелегальний дитячий садок" на Достоєвського, 3 у Києві, який став знаменитим 17 січня. Того дня поліцейські разом з представниками соціальних служб на чолі з головою Подільської райдержадміністрації увірвалися на територію будинку, де перебували діти. Згодом на сторінці поліції Києва у фейсбуці з’явився пост про те, що «правоохоронці проводять перевірку за фактом незаконного утримання 11 малолітніх осіб»

Олексій дізнався, що його доньку «викрали», телефоном від Марини Осипової, мешканки будинку, яка опікувалася дітьми. На місці подій працівники соцслужб погрожували батькам забрати дітей, якщо ті продовжать відвідувати садок.

Чим закінчилася історія та чи може така ситуація повторитися — на LB.ua.

Фото: facebook/Поліція Києва

Спільнота батьків

— Моя мама вдома, а тато на лоботі, — чути, як говорить один з дітлахів на відео з оперативної зйомки поліцейських. Діти сидять довкола столу, біля кожного стоїть чашка, лежать білі тканинні серветки. На полицях біля стін розкладені іграшки. Від присутності поліцейських та соціальних працівників кімната здається зовсім невеликою.

Півтора року тому Олексій Кацура почав шукати дитячий садок для своєї доньки. У його родині не вживають м’яса, а тому і раціон для своїх дітей вони з дружиною складають відповідно. Знайти у Києві садочок, де погодилися б на вегетаріанське харчування для дитини, виявилося непросто. 

— Мої друзі неодноразово намагалися влаштувати дітей у звичайні садочки і домовитися про індивідуальне меню, але марно, — каже Олексій. — Мені хотілося, аби моя дитина знаходилася з людьми, які мають такі ж цінності, як в моїй сім’ї, де б її поважали та любили. Пані Марина створила такий дитячий простір на території приватного будинку, власником якого є її брат Сергій. Ми підтримували цей простір разом з іншими батьками, самі контролювали харчування, точно знали, чим займаються діти протягом дня. Пані Марина стала нашим другом. Часто ми збиралися у тому будинку і без дітей також, спілкувалися разом. У нас була міцна спільнота.

Фото: facebook/Олесь Катруца

Діти гралися на вулиці, коли один з волонтерів, що допомагає пані Марині, Максим, побачив, як до будинку наближаються поліцейські і соціальні працівники. Він провів дітей до будинку. На відео з оперативної зйомки видно, що ворота відчинив власник будівлі Сергій, який мешкає поруч. Пояснення Сергія, що в будинку мешкає його сестра і ключів він не має, поліцейських не задовольнили, і вони ухвалили рішення виламати двері ломом.

За словами Олексія, коли поліцейські увійшли до будинку, Максим, який був з дітьми на вулиці, почав знімати усе, що відбувається, на телефон, однак правоохоронці заламали йому руки і поклали обличчям у підлогу. Працівники соцслужб постійно повторювали слова про недотримання санітарних правил, норм пожежної безпеки та харчування. В цей час Марина з помічницею пояснювала дітям, що «дяді просто помилилися будинком». Олексій каже — далі поліцейські розпитували у дітей, що вони у тому домі робили і чим займалися.

Фото: Поліція Києва

— Ми з іншими батьками тоді просто ще не встигли прибути, а вони вже почали проводити неформальний допит дітей, — продовжує Олексій. — Коли я приїхав, то побачив просто натовп незнайомих людей. Вони показали свої документи, але сфотографувати їх не дозволили. Дітей батькам віддавали по паспортах і свідоцтвах про народження. Якась з працівниць Служби у справах дітей та сім’ї сказала, щоб ми не приводили сюди більше дітей, інакше вони їх заберуть і повернуть лише через суд. 

Сусідські війни 

На прохання батьків показати, на якій підставі завітали правоохоронці, поліцейські продемонстрували скріншот електронного листа з повідомленням про те, що в будинку незаконно утримуються діти. На сторінці поліції Києва у фейсбуці, вказано, що анонімне повідомлення надійшло до Подільського управління поліції. Однак начальник Подільського УП ГУНП у місті Києві сказав у коментарі телеканалу «Еспресо», що йому зателефонував голова Подільської РДА Віктор Смирнов.

Голова Подільської РДА Віктор Смирнов
Фото: Киеввласть
Голова Подільської РДА Віктор Смирнов

— Вперше відтоді, як я на посаді, мені зателефонував голова Подільської РДА і сказав, що до нього звернулися місцеві мешканці з повідомленням про незаконне утримання дітей. Як має реагувати начальник поліції?

— Тобто прибули поліцейські, побачили, що діти спокійно граються на вулиці і не зрозуміли, що їх ніхто не викрадав, — каже Олексій. — Всередині діти просто собі їли, але поліцейські все ще не впевненилися, що діти в безпеці. І навіть прибуття батьків виявилося не достатнім доказом того, що це не викрадення.

За словами Олексія, у поліції давно знали, що в цьому домі пані Марина займається з дітьми. Адже ще правоохоронців та різні служби неодноразово викликав сусід. Тоді вони приїздили, але, не знаходячи порушень, їхали геть.

— Тобто поліцейські вирішили не перевіряти дані, які вони мали за цією адресою, і просто поїхали за анонімним викликом, — продовжує Олексій. — Ми знаємо, хто саме їх викликав. У цього чоловіка неодноразово були претензії — то йому заважав дитячий шум, то не подобався запах шашликів з двору інших сусідів. Одного разу йому заважали наші припарковані машини і ми домовилися лишати їх за рогом, коли забираємо дітей. Але цього було не достатньо. Адже, як він казав, "не для того побудував будинок за мільйон, щоб слухати дитячі крики".

Олесь Катруца
Фото: facebook/Олесь Катруца
Олесь Катруца

Олексій каже, що навіть після «анонімного повідомлення» у поліцію батьки спробували домовитися з сусідом. На що він їм відповів, що не пожалкує сил та грошей, аби остаточно прикрити дитячий простір. Після таких заяв частина батьків вирішила, що перебування дітей в будинку може бути небезпечним і більше не продовжує боротьбу за існування простору. Марина Осипова, побоюючись за особисту безпеку, виїхала з міста. Наразі вона ні з ким не контактує.

— Пані Марина зробила усе, аби ця подія не травмувала наших дітей, і ми дуже їй вдячні, — говорить Олексій. — Насправді не так важливо, чи притягнуть до відповідальності сусіда за той дзвінок. Але важливо розуміння, що існують люди, які, коли їм щось не подобається, готові таким методом залучати владні структури.

Закон і люди

— Причин, чому батьки обирають такі варіанти, а не традиційні садочки, дуже багато, — говорить співзасновниця громадської організації «Батьки SOS» Олена Бондаренко. — По-перше, банально не вистачає місць. Забудовники можуть вказувати, що біля новозбудованого масиву є садочок, але ніхто не цікавиться, чи зможе заклад прийняти дітей з нових квартир. По-друге, батьки бувають невдоволені тим, як у садочку ставляться до дітей. По-третє, зараз все більше є дітей, які не можуть їсти усе підряд, наприклад, через алергію. Десь у садочках йдуть на зустріч, десь домовляються, десь дозволяють батькам приносити свою їжу, а десь — ні. 

За даними Державної служби статистики, в 2017 році в Україні налічувалося близько 14907 дошкільних навчальних закладів, з них лише 189 були приватними. Така невелика кількість останніх зумовлена тим, що процедура ліцензування дитячих садочків досить складна — для тих, хто хоче це зробити, Міністерство освіти і науки розписало покрокову інструкцію, яка супроводжується законами, постановами Кабміну та положенням про дошкільні навчальні заклад. У документах деталізовані всі вимоги до приміщення, оснащення та персоналу садочків.

— Система надто забюрократизована, є купа вимог, частина з яких залишилася ще з радянських часів, — говорить Олексій. — Оскільки всю дозвільну документацію зібрати надто складно, багато приватних садочків у Києві функціонує під виглядом груп раннього розвитку, гуртків, центрів дошкільної освіти, первинного виховання і так далі.

Фото: Деловая столица

— З одного боку, віддавати дитину у такий заклад — це ризик, — каже Олена Бондаренко. — А з іншого — куди її подіти, якщо в нормальний садочок черга, родичів, які могли б посидіти з дитиною, немає, на роботі місце ніхто не триматиме, та й не вийти на роботу означатиме не мати на що жити. У Німеччині наприклад є так звана «мама на день» — це людина, яка може взяти на догляд собі кількох дітей і це буде абсолютно законно. Теоретично у нас таку функцію може виконувати няня, якщо в неї є відповідні КВЕДи для роботи і укладені договори з батьками. Але загалом в українському законодавстві менші форми догляду за дітьми, ніж садочок, не унормовані. Відповідно це не дає можливості для позаінституційного розвитку. От має бути якась установа, яка працюватиме на основі купи документів, де буде розписано, яку ложку, чим витирати, що горщик має бути металевим, а пластиковий вже не можна і так далі. Я розумію, що норми потрібні для того, аби працівники принаймні виконували усе, що написано. Але коли у таких закладах працюватимуть люди, що вболівають за дітей, розуміють їх потреби і піклуються про них, правила можна буде значно спростити. Наші діти вдома, зрештою, живуть у набагато простіших умовах, ніж вимагаються від садочків.

Історія з дитячим простором на вулиці Достоєвського, 3 для батьків майже закінчилася. Про те, що кримінальне провадження все ж планують закрити, вони дізналися не від поліції, а з новин. Пізніше їх запросили написати заяви, що претензій вони не мають. Та оскільки Марина Осипова поїхала, простір роботу не більше відновить. Наразі частина батьків намагається влаштувати дітей в інші заклади. Про свої плани Олексій не розповідає.

— Я дуже багато витратив сил на цю історію і з об’єктивних причин не ділюсь тим, що робитиму далі. Я дуже сподіваюся, що в Україні просто існують служби, які з'ясують, як це все взагалі могло з нами трапитися. 

Настя ІванцівНастя Іванців, Журналістка
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram