Місця лише для киян
Отже, наразі в КМДА не знають, чи будуть кияни з “пропискою” мати право першочергового вступу, чи ні. “Але це питання буде вирішено найближчим часом, до того, як почнеться хвиля зарахування в садочок”, – запевнив LB.ua радник заступника голови КМДА Андрій Мирошниченко, який опікується цим питанням у мерії.
Втім, на самому порталі osvita.kyivcity.gov.ua, де можна створити кабінет і поставити свою дитину в чергу до садочка, нема ані слова про те, що пріоритетне зарахування дітей зі столичною реєстрацією є попереднім експериментом і ще не затверджене.
Наразі стати стати в чергу може будь-хто, незалежно від місця реєстрації - його можна просто не вказувати. Але ті, хто має підтверджене місце реєстрації (тобто, вніс в систему дані, і система підтвердила), що за такою адресою дійсно прописана дитина з таким номером свідоцтва про народження), знаходяться на початку черги.
Один з варіантів, які розглядаються в мерії, – право першочергового вступу буде надано також дітям, чиї батьки мають картку киянина (яка також видається за оновленими правилами – в тому числі, усім, хто працює у Києві і може це довести). Пільги при прийомі в садок для переселенців зберігаються – вони, як і раніше, на перших місцях у черзі.
В мерії запевняють, що не хочуть нікого дискримінувати, але дбають про тих, на чиї податки існує місто, – тобто, про тих, хто живе або працює у столиці. І пропонують тим, хто живе у Києві, але поки не зареєстровний, вирішити це питання – і посісти у черзі своє законне місце серед киян.
Втім, зазначимо, що зареєструвати дитину в арендованій квартирі складніше, ніж дорослого. В тому числі через те, що її неможливо виписати без згоди опікунської ради та без альтернативи житла, куди вона буде прописана натомість. Це все сильно ускладнює операції з нерухомістю, тож прописувати дітей ніхто не поспішає.
Реакція батьків на можливе нововведення відрізняється залежно від того, чи мають вони реєстрацію в столиці, чи ні.
Кияни радіють, що швидше потраплять до садочка. Тут треба зауважити, що черга в густонаселеному районі або до популярного садочка може становити і 200, і 300 дітей (на вступ у конкретний навчальний рік). І можна стати в чергу одразу після народження дитини, але так і не потрапити в садочок в той рік, коли дитині буде три роки. Ті батьки, чиї діти знаходяться в непрохідній частині списку, або шукають приватну альтернативу, або змушені їздити в садочок в іншому районі. Наприклад, деякі мешканці Позняків возять дітей до садочків Старої Дарниці, в той час як у садочках на самих Позняках є діти з Бортничів та навколишніх сіл.
Ті, хто не має прописки в столиці, але хоче потрапити тут до садочка, обурюються порушенням конституційних прав своїх дітей на доступ до освіти. І надсилають скарги до КМДА – наразі таких скарг є вже більше десяти. Можливо, тому мерія і називає зміни в черзі “тестовими”, залишаючи собі шлях для відступу.
2500 грн за дитину
З 1 січня вступила в дію реформа системи фінасування дитячих садочків у Києві. Тепер “гроші ходять за дитиною” – із бюджету міста садочку виплачується базовий тариф за кожну дитину-киянина. Як розказав LB.ua Андрій Мирошниченко, затверджений розмір базового тарифу в цьому році – 2,5 тис. грн на місяць.
Також кожен комунальний садок буде отримувати певну суму зі спеціально створеного “балансуючого фонду” – сума залежить від потреб садочку, вартості комунальних послуг тощо. З часом, можливо, цей фонд перестане існувати, якщо вдасться всі витрати збалансувати у формулі базового тарифу. Переглядатися тариф буде щороку, затверджує його Київрада.
Для батьків та дітей, які вже ходять до комунальних садочків, це, фактично, нічого не змінює. На відміну від реформи охорони здоров’я, де принцип “гроші за пацієнтом”, як очікується, змусить заклади конкурувати між собою і покращить якість надання послуг, творці реформи фінансування садочків не ставлять перед собою такої мети.
“Можливо, з часом реформа відіб’ється на зарплатах персоналу чи дозволить винайняти додаткових вихователів, але наразі важко сказати. Ми тільки починаємо і не маємо повної інформації, щоб все передбачити. І саме тому створено балансуючий фонд, адже йдеться про дітей, – говорить Адрій Мирошиченко. – Логічно, що якщо заклад має більше навантаження, він отримає більше грошей. Буває, поруч два садочка, в один черга, інший напів порожній. Це має відбиватися на фінансуванні. Але разом з тим не може бути такого, що садок набере більше дітей, ніж дозволяють норми, щоб отримати більше грошей”.
Шанс для бізнесу
“Гроші за дитиною” підуть не лише до комунальних садочків, а й до приватних. Що це означає на практиці?
Якщо ви хочете платити на 2,5 тис гривень на місяць менше за свій приватний садочок, вам треба домовитися з його власником про підписання тристоронньої угоди (батьки-садок-районне управління освіти). Відповідно, садочок, навчання в якому коштує 8 тис. грн на місяць, для батьків-киян буде коштувати вже 5,5 тис. гривень.
Чим дешевше буде коштувати відвідування приватного садка, тим більшим буде на нього попит, розраховують в КМДА. В поєднанні з тим, що введено в дію нові державні будівельні норми, які дозволяють відкривати “вбудовані” в інші споруди садочки, садочковий бізнес стає більш вигідним.
Більше того: приватні садки тепер можуть подавати заяви на включення їх до тієї ж електронної системи, де батьки реєструються в чергу до садочків. Тепер мама чи тато, подивившись на своє 325 місце в черзі до бажаного садка, також побачать, що поруч є приватна альтернатива.
Такими методами київська влада сподівається частково зняти напругу з нестачею місць у столичних садках. Оскільки вирішення проблеми з забудовниками (LB.ua писав детально про те, чому у Києві будується так мало садочків та шкіл, хоча кожен забудовник обіцяє їх своїм інвесторам) поки не знайдено.
Але напруга виникає в іншому місці – серед мешканців передмість, які розраховували на місця в столичних садках, та внутрішніх мігрантів, які живуть у Києві, але не мають реєстрації. Наразі в КМДА та Київраді ще не вирішили, як бути з тими дітьми, які хочуть бути зарахованими в садочки у Києві, але не мають тут реєстрації або картки киянина. Можливо, за них доведеться доплачувати батькам – ті ж 2,5 тисячі гривень. Або місцевим органам влади, де ці діти зареєстровані.
“Це буде вирішено найближчим часом. І також найближчим часом буде розпорядження про порядок запису до електронної черги. А за цей час ми радимо всім навести лад в питанні реєстрації, зареєструватися самим і зареєструвати дітей”, – каже Андрій Мирошниченко.
Якщо дитина вже відвідує садочок у Києві, то доплачувати за неї не буде потрібно - незалежно від наявності реєстрації етс.
Наразі в київських садочках навчається більше 12 тисяч дітей-не киян.