Перше правило черги
Основне правило для тих, хто хоче потрапити в садочок: потрібно ставати в чергу одразу після того, як дитина народилася. Раніше не вийде, бо для реєстрації потрібне свідоцтво про народження. В чистому вигляді черга вишиковується саме за датою реєстрації заявки в системі - тобто, за датою, коли ви стали в чергу. Саме тому найперше правило - про швидкість.
Але в реальності електронна черга виглядає трохи інакше.
На перших місцях - пільговики. До них належать: діти чорнобильців (1, 2 та 3 категорій), діти, які мають інвалідність, пов’язану з Чорнобильською катастрофою, діти переселенців (які мають відповідний документ), діти військовослужбовців, в тому числі нацгвардії, та киян-учасників АТО. Також діти, чиї батьки працюють в садочку, мають право першочергового вступу конкретно до цього садочка.
За пільговиками йдуть ті, у кого “повторна” реєстрація (тобто була реєстрація в старій системі, це найдавніші заявки). Це вносить певну плутанину, багато батьків скаржаться в технічну підтримку, що перед ними в черзі опинилися ті, хто зареєструвався пізніше, не помітивши позначку “повторна”.
Далі в черзі - усі, хто має реєстрацію у Києві (район та конкретна адреса не мають значення, на відміну від вступу до шкіл, де з минулого року по всій Україні діє територіальна прив’язка). Далі - решта, тобто ті, хто не має ані столичної реєстрації, ані пільг.
Картка киянина не надає пріоритету в черзі, але з нею батьки можуть не платити за навчання. Про це - далі.
Основну масу запрошень садочки розсилають навесні - у квітні-травні. Проте нові місця відкриються також і влітку, а якщо хтось йде з групи - то й протягом року.
Проблема не лише Позняків
Найгірша ситуація з місцями в садочках та школах - там, де багато новобудов. Це нова частина Голосіївського району та нові Позняки. Детальніше про це можна прочитати в тексті “Без урахування дітей”. Втім, це не означає, що потрапити по садочка в нових районах нереально.
“Ми отримали запрошення через тиждень після того, як прописали дитину. При тому, що навіть після прописки ми були аж на 40-ому місці в черзі, - розповідає мешканка мікрорайону Позняки Наталка. - Нам пощастило, що всі місця в цей садочок відкрилися одночасно - знаю, що бувають різні історії. Сину зараз 3,5 роки, у чергу стали, коли йому було 6 місяців”.
Отже, друге правило - зареєструвати дитину, якщо є така можливість. Втім, дехто не може потрапити в сад і зі столичною реєстрацією.
Про “різні” історії розказує Ірина з Русанівки: “Ми з 8 місяців доньки стоїмо в черзі, і маємо київську прописку. Але в садок потрапити не вдається. Директор відкриває по кілька місць в групі, ті, хто на першому місці - а це зазвичай пільговики, потрапляють у групу. А ми і далі стоїмо на своєму почесному сьомому місці в черзі. Потім в черзі в наш садочок з’являються нові пільговики або люди, в яких заявка до садочків з більш ранньою датою, ніж у нас. Або брати-сестри, аби діти працівників закладу. І ми знов то сьомі, то восьмі, то десяті, я так розумію, що цього року потрапити в садочок моїй дитині “не світить”, хоча в нас старий район і багато садочків”.
Скільки місць і в який момент відкривати - вирішує директор садочка. Все інше відбувається автоматично: запрошення приходить тим, хто на першому місці в черзі, вони мають 10 днів, аби прийняти чи відхилити його. Після того, як натискаєш кнопочку “Прийняти”, є ще 10 днів на те, аби принести в садочок документи (це свідоцтво про народження, довідка про щеплення і довідка від педіатра, що дитина може відвідувати дитячий колектив). Відмовити тому, хто отримав запрошення через електронну чергу і приніс документи, директор не може.
Стати в чергу можна в будь-яку кількість садків - це і добре, і погано. Добре - тому що збільшує шанси потрапити до садочка. Погано - тому що складно зрозуміти, скільки перед тобою людей і на що розраховувати. В будь-який момент хтось може вибути з черги, отримавши запрошення в інший сад, але також в будь-який момент перед вами в черзі може з’явитися три людини з вищим пріоритетом.
В середньому запрошення приходить після двох років очікування в черзі. Тим, хто має реєстрацію та живе в малонаселеному мікрорайоні - швидше. Хто без прописки і в одному з чисельних бетон-таунів - доведеться чекати довше.
Ще один лайфхак: якщо дуже треба потрапити до садочка, в системі можна подивитися, в яких закладах столиці найменші черги. Зазвичай це в центрі або старих спальних районах. Можливо, садок буде далеко чи дуже далеко від дому, проте якщо нема грошей на приватний або няню - це також вихід.
2500 на місяць
Втім, у декого тепер не вистачить і на оплату комунального садочка - в цьому році вони стають платними для не-киян. Належність до Києва доводиться або місцем реєстрації дитини, або картою киянина когось з батьків (карту можуть отримати ті, хто має реєстрацію або офіційно працевлаштований у Києві). Інформація про реєстрацію або наявність карти вноситься в ту ж електронну систему черги в садочок, директори усіх дошкільних установ бачать її у себе в комп’ютерах.
Платити потрібно 2500 грн на місяць. Якщо хтось з батьків отримує картку киянина в середині року - з цього моменту садочок для його дітей стає безкоштовним. Аналогічно, якщо втрачається право на карту киянина (наприклад, людина йде зі своєї роботи) - втрачається і право на безкоштовне навчання. Так само і з реєстрацією. Поки вона є - садок безкоштовний, але якщо перереєструвати дитину в інше місто - потрібно платити.
Ці зміни стосуються лише тих дітей, які йдуть в садочок цього року. Тим, хто продовжує навчання, платити не доведеться незалежно від прописки.
Мешканка Києва Марина розповідає, що їм прийшло запрошення до садка, але з’ясувалося, що на місяць за садок потрібно буде платити 2500 тис. грн, оскільки дитина не прописана у Києві, і картки киянина батьки не мають: “Я телефонувала у відділ освіти нашого району, мені відповіли, що це ніяке не порушення Конституції. Це не великі гроші, але для декого це може бути принципово - наприклад, для мами, яка лише збирається шукати роботу, коли дитина піде в садок, але платити треба буде вже одразу”.
Тим більше, відсутність київської реєстрації зазвичай означає, що люди платять ще й за оренду житла. “До мене вже приходили батьки, які казали, що не зможуть платити ці дві з половиною тисячі, бо треба платити за квартиру, а тут ще й за садок", - розповіла LB.ua директор одного з садочків у Дніпровському районі Києва.
У січні цього року, коли стало відомо про намір ввести плату за садочок для не-киян, міністр освіти Лілія Гриневич звернулася до мера Києва Віталія Кличка із проханням переглянути це рішення. В листі, текст якого розміщений на офіційному сайті МОН, вона пояснює, що таке рішення обмежує конституційні права дітей на безоплатну дошкільну освіту: “Визначена Конституцією безоплатність освіти означає можливість отримати її в державних та комунальних закладах (зокрема садочках) без будь-якої плати”.
Радник мера Дмитро Білоцерковець у відповідь на це заявив, що введення оплати для іногородніх в садочках зумовлено необхідністю “оптимізувати наявний обмежений ресурс для вирішення проблеми громади”. Він запропонував Кабміну і, зокрема, Міністерству освіти і науки самим профінансувати садочки - з Державного бюджету.
Логіка столичної влади наступна: якщо дитина та її батьки належать до іншої територіальної громади, то ця громада і має забезпечувати їм місце в садочку. Або переказувати гроші на відвідування садочка у Києві.
Схожа ситуація була торік в Тернополі: батьки дітей, які не мали місцевої прописки, теж мали оплачувати садок. Це рішення міської влади було оскаржене в в адміністративному суді. Але місцеві активісти скаржаться на те, що батьків без тернопільської прописки примушують писати заяви про добровільну сплату послуг з відвідування садочків у розмірі 1215 грн - саме таку оплату раніше намагалася запровадити мерія.
“В Конституції чітко написано, що дошкільна освіта є безоплатна, - говорить голова громадського об’єднання “Батьки SOS” Олена Бондаренко. - Теоретично так, місцева громада має якось утримувати дітей з цієї громади, надавати їм місця в садочках, тому що садочки фінансуються повністю місцевим коштом. Але нема жодних механізмів, як зробити так, щоб одна територіальна громада фінансувала садки іншої. Це мають батьки їхати до сільського голови і пояснювати йому, що він має платити за їх дитину в садочку? Чи я? Якщо київська влада хоче взяти гроші з іншої громади, то хай вона до цієї громади звертається сама, навіть через суд. А так виходить, що позиція міської влади така: ми тут сидимо і знаємо, що це рішення не правове, що ми порушуємо закон, але ви, батьки, побігайте по судах і доведіть нам те, що ми й так знаємо. А тим часом ваші діти повиростають”.
Радник заступника голови КМДА Андрій Мірошниченко говорить, що процедура оплати садочка іншою територіальною громадою дійсно непроста. “В нас вже було декілька ініціатив щодо укладання взаємних угод - зокрема, до нас зверталося місто Тернопіль. Вони виявили у себе кількох дітей-киян в садочках і запропонували це узгодити. Це достатньо складний процес. Потрібно вийти на якесь спільне рішення, затвердити його двома рішеннями - нашої ради і тернопільської, вийти на договірні відносини і зафіксувати ці відносини. Але це треба робити, бо в цьому є потреба”.
Мірошниченко також розповів LB.ua, що вже є прецеденти, коли приватні садочки отримували компенсацію за дітей-киян від міста - ті ж самі 2500 грн. Нагадаємо, як ми вже писали, тепер усі батьки дітей-киян, які відвідують приватні садочки, мають право отримати відшкодування. Між батьками, РДА та садочком підписується угода, і надалі 2500 на місяць за дитину сплачує місто. Решту оплати вносять батьки. У Києві оплата за місяць в приватному садочку коливається між 8 та 20 тисяч гривень, в деяких садках просять і більше. За словами Мірошниченка, наразі такі угоди підписало вже кілька садків, компенсації будуть виплачені за 57 дітей.