Отже, аудит МОЗ встановив, що потреби для закупівлі лікарських засобів і медичних виробів формувалися в НІР безсистемно. В результаті зафіксовані випадки несвоєчасних поставок і неналежний контроль за відвантаженням товарів. Конкретно: в Інституті раку створені необґрунтовано великі залишки препарату Метотрексат Тева (доросла онкологія) - понад 4 тисячі упаковок при середньорічному використанні близько 800 флаконів.
Також йшлося про те, що в НІР не використовуються 7 одиниць дорогого медичного обладнання, в тому числі закуплений ще у 2011 році лінійний медичний прискорювач Varian Clinac iX. І виявлено нестачу 149 комп'ютерів загальною вартістю 700 тисяч гривень, які були куплені 2017 році для створення медичної інформатизаційної системи.
Одночасно із оголошенням результатів внутрішньої комісії НІР Олена Колесник заявила в медіа: ніяких зловживань із закупівлями, порушень та корупційних схем в НІРі немає. А те, що виявлено аудитом, трапилося за вини виключно головного лікаря Андрія Безносенка. При цьому Олена Колесник зауважила, що у неї є документи за підписом головного лікаря, що може підтвердити її слова.
За версією комісії НІР, саме головний лікар Андрій Безносенко подавав і підписував заявку на закупівлю Метатриксату, і чинив це необгрунтовано.
Також у висновках комісії йдеться, що головний лікар Андрій Безносенко відповідальний і за впровадження проекту медичної інформаційної системи. Через грубі порушення із закупівлями в рамках цього проекту відкрите кримінальне провадження.
Про лінійний прискорювач комісія НІР не згадує (але ми розкажемо і про нього теж в кінці тексту).
Безносенко: звинувачення безпідставні
Андрій Безносенко у коментарі LB.ua заявив, що звинувачення проти нього безпідставні.
“Члени Комісії зробили висновки, що головний лікар відповідальний за впровадження медичної інформаційної системи в НІР, хоча Комісією не взяти до уваги накази НІР, в яких директором інституту задовго до фактичних закупівель було покладено відповідальність за досягнення результативних показників бюджетної програми “Запровадження медичної інформаційної системи в Національному інституті раку” на інших посадових осіб”, - говорить головний лікар. У документі, який лікар надав редакції, дійсно йдеться про інших осіб, а його прізвище і посада не згадуються.
З закупівлею препарату Метатрексат Тева ситуація складніша. Спочатку Безносенко сказав, що жодних заявок про закупівлю він не подавав, оскільки він не має їх подавати взагалі. На підтвердження своїх слів він надав редакції LB.ua два листа, датовані березнем та квітнем 2019 року та підписані директоркою НІР Оленою Колесник.
В одному з листів йдеться про некоректно заповнену заявку щодо препарату Метотриксат, зокрема, про невірну цифру очікуваної кількості - більше 35 тисяч флаконів (50 мл). При чому, в одному реченні вказується річний обзяг 100% потреби в Метатриксаті - 800 флаконів, в іншому в тому ж документі - 5190 флаконів. В наступному документі вказується обсяг 100% потреби - 5190 флаконів. Перший документ виглядає дійсно дивно, оскільки в ньому йдеться про помилкову цифру 35 тисяч, але фігурують дві різні цифри 100%-ї потреби. Другий документ підтверджує потребу саме в 5190 флаконах.
“В МОЗ є оригінали всіх заявок від інституту. Легко перевірити - хто підписував і хто погоджував заявки на лікарські засоби”, - прокоментував LB.ua Андрій Безносенко, і зауважив, що нічого не приховує.
Він також додав, що комісія зі службового розслідування діє в умовах конфлікту інтересів і висновки такої комісії не можуть вважатись об’єктивними, про що він повідомляв і керівництво НІР, і керівництво МОЗ. Це дійсно очевидно навіть без повідомлень, оскільки конфлікт вже став публічним.
В попередньому нашому матеріалі Андрій Безносенко прокоментував, що саме директор НІР формує та очолює комісії з відбору медикаментів, затверджує тендерний комітет, який робить закупівлі лікарських засобів та підписує договори на постачання. Те саме можна побачити в довідках правоохоронців, наданих на запит Комітету з питань охорони здоров`я, їх копії можна побачити в тексті.
Проте пізніше у розмові з LB.ua Андрій Безносенко сказав, що він все ж таки підписував один документ - той перший лист із помилковою заявкою із цифрою 35 тисяч у графі 100% потреби. Але підпис головного лікаря, як і бухгалтера, стоїть на внутрішньому документі із таблицею, яку заповнюють завідуючі відділень, а в цьому документі в графі очікуваної кількості препарату стоїть нуль. Тобто, згідно цього документу, НІР не очікує поставки, а інформує про те, що і так має достатню кількість Метотриксату - але не 800 флаконів, а біля 5 тисяч. Але й тут основний підпис - Олени Колесник.
Колеснік: головний лікар відповідальний за життєдіяльність інституту
“Справа в тому, що я маю підписувати і відправляти заявки, - пояснила у коментарі LB.ua директорка НІР Олена Колеснік. - Як головний лікар, він мав підготувати обсяги ліків. А лист-супровід направляю я. Він готує, підписує, подає, я підписую направлення. Я пам’ятаю, що вказувала 800 флаконів”.
За версією Олени Колесник, щорічно вони дозамовляють приблизно 600 флаконів, і цієї кількості разом із залишками вистачає, щоби покрити щорічну 100%-ну необхідність. Цього року хотіли замовити 800, із врахуванням нібито збільшення кількості хворих.
“Окрім того, іноді закупівля відбувається не на 100%. Тому ми збільшуємо потребу, але ж не настільки, це не може бути в декілька разів більше. Крім того, ми звітуємо, скільки препарату залишилося. Чому це відбулося (підписали документ зі збільшенням в кілька разів) - я була на лікарняному, і замість мене заявку на збільшення кількості препарату підписали мій заступник, Коровін, та головний лікар. Головний лікар відповідає за життєдіяльність Інституту - за необхідність по ліках, їх розподіл, він має збирати дані та формувати заявку на рік. У мене велика наукова частина окрім цього - 90 наукових співробітників. Клініка - це лише частина великої структури”.
За її словами, завідуючі відділеннями та головний лікар формують потреби клієнтів у препаратах на певний період. І на подібних внутрішніх заявках із таблицями стоїть підпис того, хто її готував.
Андрій Безносенко підтвердив - така процедура дійсно є. Проте стверджує, що заявки на Метотриксат не готував і не підписував, а появу дивних цифр у документі пояснив тим, що сам документ заповнюється онлайн у гугл-таблиці, і відбулася автоматична помилка (записали потребу 35 тис.флаконів), яку згодом виправили, і в подальшому на 2019 рік Метотрексат не замовляли.
Надлишок чи залишок
Андрій Безносенко стверджує, що в аудиті МОЗ є неточність відносно саме надлишкової кількості препарату. І там, де вказано надлишок, мова, на його думку, все ж йде не про надлишок, а про “реальну 100%-ну потребу в препараті” - 5190 флаконів. Ця цифра має враховувати залишок препарату на кінець року.
“Це обгрунтовується фактичним використанням кількості Метотриксату за останній рік, - каже він і зауважує, що спирається не на формальну цифру закупівлі і розхід саме закупленої кількості, а на дані Канцерреєстру за останній рік. За його інформацією, кількість препарату в Канцерреєстрі за попередній рік складає біля 2400 000 мл, але без дитячої онкології (це окрема програма закупівель). Кількість використаного препарату, якщо порахувати у флаконах по 50 мл, складає навіть не 5, а біля 8 тисяч. Також, важливо, що тут пораховано різний Метотрексат, із різним дозуванням. Це загальна цифра препарату, яким лікували пацієнтів, незалежно від того, був препарат отриманий безкоштовно чи принесений за власні кошти.
Чому тоді в заявці на 100%-ну потребу вказано 5, а не 8 тисяч флаконів? Головний лікар пояснює це тим, що лікаря оминають ситуації із надлишком препарату на складі.
Головний лікар уточнив: нове замовлення на препарат для МОЗу готується із врахуванням двох показників: річне використання препарату (з Канцреєстру) та залишок препарату станом на останній день року. З річної потреби мінусуються надлишки, і вказується цифра планових поставок, які очікують отримати від міністерства.
Іншу інформацію озвучив уповноважений із антикорупційної діяльності НІР Сергій Пономаренко, до якого LB.ua направила директорка НІР для уточнення інформації. Він озвучив цифру надлишків препарату Метотрексат (50 мл) на кінець 2018 року - 1449 флаконів, проте документу, який би підтвердив його слова, він не надав. На його думку, закупівля додаткових 800 флаконів закрила би 100%-ну потребу препарату на 2019 рік, і частково на 2020. Тобто, виходячи з цієї позиції, 100% потреба інституту становить у 2 рази менше, ніж вважає головний лікар НІР - 2300 флаконів по 50 мл. При цьому Пономаренко стверджує - при створенні нової заявки звертають увагу не на дані Канцерреєстру, а на кількість використаного препарату (із кількості закупленого) та додають 5-10%, враховуючи потенційне збільшення хворих.
Пономаренко не зміг відповісти на запитання, чому в такому разі цифра препарату у виписці Канцреєстру настільки перевищує нібито 100%-ну потребу в препараті, і чому в разі наявності безкоштовного препарату пацієнти настільки масово приносять його з собою. “Медсестри іноді кажуть пацієнту, що якщо йому призначають у декілька разів більше дозування, йому варто купити ампулу із іншим дозуванням, ліняться дозувати по 50 мл. Або пацієнт хоче обрати іншого виробника”, - розмірковує він.
Якщо виходити зі слів Пономаренка, лише частина пацієнтів отримує препарат безкоштовно, а більшість приносять його із собою, купуючи за власні кошти. При тому, що на складі ніби то НІР залишається велика кількість цього препарату. Якщо це дійсно так - можливо, правоохоронці з`ясують в рамках кримінальних проваджень, чому.
Засідання комітету ВР та відсторонення директорки
7 листопада головний лікар і директорка повторили свої версії історії із Метотрексатом на виїзному засіданні Комітету з питань здоров'я нації, додавши кілька цікавих деталей. Члени комітету приїхали подивитись на НІР і дізнатись, що було зроблено в НІР за підсумками аудиту, а також в черговий раз розібратись в ситуації. Зовнішній стан НІР загалом їх не дуже влаштував - старі будівлі, пошарпані стіни. “Гірше, ніж в Херсоні, - ділився враженням з колегою голова комітету Михайло Радуцький, крокуючи територією інституту. - Казали, що там найгірший стан, але я бачу, що гірше може бути”.
Запитання до керівництва ставили по всім пунктам з аудиту. Зокрема, відсутність закуплених комп’ютерів. Директорка заявила, що комп’ютери є, але не запущені в роботу через некоректне оформлення якихось актів. Але з розмови нардепки Олександри Устинової з директоркою стало зрозуміло, що справжня причина - відсутність програмного забезпечення, а де воно, і як комп’ютери могли закупити без нього, незрозуміло. Лінійний прискорювач не запустили через відсутність бункеру, який планували зробити, але зробили лише проект, тендер на нього оголосили, але кошти не отримали і функцію замовника у НІР забрали в МОЗ. І тепер по цим проектам неможливо продовжити роботу, оскільки триває слідство, пояснює Колесник. Дорогоцінна закуплена за державний кошт техніка просто стоїть десь у приміщеннях НІР з 2013 року.
Питання Метотриксату розглядали окремо.
Головний лікар підготував презентацію, в ній - ті сам і документи, що й у нас в тексті. “Чому в аудиті цифра 800 - мені незрозуміло, мене ніхто не питав, - каже головний лікар. - Є фактичне використання Метотрексату в Канцреєстрі”.
Відповідаючи Михайлу Радуцькому Андрій Безносенко пояснив, що НІР вчасно встиг написати листа відносно помилкових майже 36 тисяч флаконів препарату. “Ми скоротили цифру до 7 чи 8 тисяч флаконів, з яких перерозподілили з МОЗом на дорослу та дитячу гематологію, які теж використовують цей препарат”. Проблеми з Метотриксатом немає, каже він.
А от директорка Олена Колесник каже, що проблема з Метотрексатом є. Але не може її пояснити. І не може надати документів, які би показали реальний залишок Метотрексату на кінець року. Назвати приблизну цифру надлишків, або хоча би цифру реальної потреби на рік, також не може. В особистій розмові, після засідання, директорка відверто зізнається: “Подивіться на ці таблиці. Я фізично не можу їх перевірити. Це задача головного лікаря. Я лише підписую супроводжувальний лист”, - каже вона.
“Я лише пам’ятаю, що у квітні приїхала фура із Метотрексатом. І головний лікар у мене питав із посмішкою, куди ми це подінемо”, - каже вона.
При цьому Олена Олександрівна спершу сказала, що доставили всі 35 тисяч, але згодом зізналась - насправді не знає, яку кількість тоді доставили, як і не може сказати, куди подівся доставлений препарат. “Не знаю. Я пам’ятаю лише, що Безносенко сказав: “Фура прийшла”. Розбирався із цією помилкою Андрій Безносенко, і на думку директорки, розібрався.
Андрій Безносенко підтвердив - фура приходила, і було доставлено біля 12 000 флаконів, які він розподілив за процедурою МОЗу. І у заявках просив більше не доставляти препарат. На жаль, точну цифру надлишків препарату він теж не може надати, і каже - цю та іншу інформацію запитував письмово у керівництва, але йому відмовили. “Точну інформацію по цих цифрах можна отримати лише від керівництва НІР, і я теж хотів би її побачити”, - каже Безносенко.
Також при розрахунках на кінець року варто взяти до уваги, що поставки, які мали прийти на початок року, можуть прийти на кінець року, і навіть у 2019 році ще надходять поставки за 2018 рік.
Тобто, скоріше за все, на етапі подання чергової заявки дійсно відбулася технічна помилка, і її виправляли. І якби аргументи керівництва НІР не були настільки дивними і контраверсійними, це би не викликало запитань.
Під кінець засідання комітету ВР заступник міністра охорони здоров’я Андрій Семиволос зачитав позицію МОЗ - відсторонити директорку Олену Колесник від виконання обов’язків на період нової комісійної перевірки МОЗ. Очевидно, що наказ був готовий до засідання комітету ВР. Всі члени Комітету підтримали це рішення. Виконання обов’язків директорки поклали на її заступника - А. В. Лукашенка, який до цих пір був правою рукою директорки. Також, нагадаємо, що нещодавно Олена Колесник усунула головного лікаря від виконання обов’язків на підставі висновків внутрішньої комісії НІР.
Слідство в рамках кримінальних проваджень триває. Одна з кримінальних справ стосується отримання двома лікарями НІР грошей від пацієнтів від продажу ліків, які мали бути надані безкоштовно. Розслідування в рамках другого кримінального провадження стосується розтрати бюджетних коштів - закупівлю комп'ютерів за сумнівною схемою, правоохоронці оцінюють збитки державі по цьому проекту у 6 млн гривень. Ще одну схему у вересні викрили журналісти - вона стосується закупівлі медичного обладнання через фірми, які мають спільного співзасновника, а ще один співзасновник ймовірно має родича в керівництві НІР.
