ГлавнаяОбществоЗдоров'я

Розтрата, тендер і хабар. Що відбувається в Інституті раку

Величезними зусиллями кілька років тому лікарям Інституту Раку разом із громадськістю вдалося позбутися екс-керівника Інституту Раку - Ігоря Щепотіна. А от шлейфу корупції позбутися не вдалося дотепер. Вимагання хабара, спроба закупівлі обладнання через дружні фірми, відсторонення головного лікаря – всі ці події відбулися вже при новому керівництві Інституту.

Фото: medcentre.com.ua

З чого почалося

12 вересня у ЗМІ з’явилась інформація із посиланням на ProZorro про те, що Національний інститут раку закупив медичне обладнання на 32 мільйони гривень. Переможця обирали з двох фірм, які мають спільну засновницю. До того ж, один із співзасновників компанії, що перемогла в тендері, ймовірно, має родича в керівництві Інституту – йдеться про Дмитра Нікітіна, заступника директора Інституту та керівник Комісії з питань супроводу публічних закупівель з вересня 2019 року. 

Паралельно в Інституті (далі по тексту - НІР) розвивається ще одна корупційна історія - про хабарництво лікарів. Управлінням Національної поліції захисту економіки відкрито кримінальне провадження за фактом отримання хабара докторами Інституту Раку Шепілем О. В. І та Висоцьким А. Г. Один з лікарів поліклінічного відділення хіміотерапії ніби-то неодноразово вимагав гроші у пацієнтів за безкоштовні ліки, частину цих грошей передавав іншому лікарю. Чергову спробу отримання і передачі хабара у розмірі 20 тисяч гривень зафіксували правоохоронці.

Минулого тижня головний лікар Інституту раку Андрій Безносенко написав на своїй сторінці у ФБ, що його відсторонено від займаної посади. І що це рішення прийняла директорка НІР. Безносенко також виклав частину рішення суду про дозвіл на обшук (який відбувся 16 серпня) в рамках відкритого кримінального провадження за статтею “одержання хабара”. 

Фото: facebook.com/beznosenko.andriy

Однак, як видно з документу, в обгрунтуванні суду в першу чергу фігурують імена не тих лікарів, яких ніби-то упіймали на хабарі, а імена головного лікаря Андрія Безносенка та начмеда Воскобойнікова О.М. На думку сідчого, головний лікар Андрій Безносенко та його заступник (він же є начмедом) відповідають за закупівлю медичних препаратів і закуповують неякісні препарати. Хоча кримінальне провадження стосується хабара, а не закупівель.

Пацієнти НІР висловились на підтримку Андрія Безносенка у ФБ. Директорка також зреагувала, і на історію звернули увагу у Комітеті Верховної ради з питань здоров'я нації. Що ж відбувається в НІР і за що відсторонили головного лікаря?

Версія головного лікаря

Головний лікар Андрій Безносенко у коментарі LB.ua розповідає, що під час обшуків був у відпустці і дізнався про них з повідомлень у Фейсбуці. Коли вийшов на роботу наступного дня, дізнався від директорки, що в його кабінеті та кабінеті його заступника нічого не знайшли, але протоколу обшуку йому ніхто не залишив.

Директорка показала йому ухвалу суду, частину якої він опублікував потім на своїй сторінці ФБ. На його думку, написане там - цілковитий абсурд, починаючи від твердження, що НІР забезпечує пацієнтів ліками на 100%, а лікарі, мовляв, ще щось закуповують. 

«По-перше, ми не забезпечуємо ліками на 100%. Ми забезпечуємо навіть не на 50% від потреби, а близько 20%, незрозуміло, чому раптом йдеться про забезпечення ліками, - каже він. - По-друге, протягом останніх чотирьох років ані я, ані мій заступник Воскобойніков не були учасниками тендерного комітету, ми не маємо права підпису і до закупівлі ліків НІР ми жодного відношення не маємо».

Андрій Безносенко
Фото: http://iz.com.ua/
Андрій Безносенко

По-третє, в рішенні суду йдеться, що лікарі закуповують неякісні індійські ліки з мінімальною часткою діючої речовини, через що пацієнту призначають більше курсів хіміотерапії. За словами Безносенка, НІР вже більше 2-х років взагалі не закуповує індійські препарати, і про це, мовляв, точно відомо директорці, а кратність хіміотерапії, дозування препарату, тривалість хіміотерапії визначається не діючою речовиною, а протоколом лікування та клінічним і соматичним станом пацієнта. 

«Не головний лікар, а директор формує та очолює комісії з відбору медикаментів, затверджує тендерний комітет, який робить закупівлі лікарських засобів та підписує договори на постачання. І потреба в хіміопрепаратах задовольняється бюджетом далеко не в повному обсязі – це знають і лікарі, і пацієнти», - прокоментував тоді Безносенко.

Проте, на підставі рішення суду директор інституту ініціювала службове розслідування «про підтвердження фактів, висвітлених в ухвалі суду» і відсторонила всіх 5 лікарів, включно з головним лікарем.

На думку Андрія Безносенка, все, що відбувається – кампанія, направлена на знищення його репутації та на збереження влади діючою директоркою. Адже в разі реформування НІР в ДП НІР фактичним керівником буде головний лікар, а не директор.

Директор Олена Колєснік
Фото: theinsider.ua
Директор Олена Колєснік

Також він вважає, що постійно піднімаючи нагальні проблеми НІР (зокрема, непроведення закупівель ліків, реформування НІР) заважає директорці Олені Колеснік. 

Версія директорки

До самої Олени Колеснік додзвонитись не вдалося – в приймальні відповіли, що вона перебуває на лікарняному, взяли контакти, але так і не зв`язалися для коментаря. Хоча Олена Колеснік підкреслила у своєму пості у ФБ, що журналістам для отримання інформації потрібно звертатися саме до неї. 

Вона також написала, що саме головний лікар почав проти неї брудну кампанію.

«Наразі Андрій Безносенко, головний лікар (до речі, «спадковий»), перебуває у центрі корупційного скандалу, перебуваючи під розслідуванням щодо здирництва коштів з пацієнтів Національного інститут раку», - пише на своїй сторінці у ФБ Олена Колеснік.

Наступного дня пані Олена Колеснік брала участь у засіданні Комітету ВР з питань здоров’я нації разом із Андрієм Безносенком – колеги сиділи поруч.

Заслухати головного лікаря і директорку НІР запропонувала членкиня комітету ВР з питань здоров'я нації Ольга Стефанишина. У вступному слові вона згадала, що за часів Щепотіна Інститут вважали “раковою пухлиною” України через корупцію, проте, судячи з останніх подій, Щепотін пішов, а корупція нікуди не поділася. 

Ольга Стефанишина
Фото: Голос
Ольга Стефанишина

Голова Комітету Михайло Радуцький роздав членам комітету роздруківки, пояснюючи, що це довідки від МВС та СБУ стосовно цієї ситуації, і що їх надано у відповідь на його запит. Інформація про установи, що надали таку інформацію, підписи і дати на документах були відсутні. 

Судячи із цих документів, правоохоронні органи цікавить не лише свіжа історія з хабарем та сумнівний тендер на 32 мільйони у НІР, але і ще одне більш давнє кримінальне провадження -  стосовно розтрати бюджетних коштів у 2017-2018 роках. Йдеться про розтрату бюджетних коштів під видом закупівель комп`ютерного обладнання та створення комп`ютерних мереж, де фігурують фірми “Деснет” та “Диз мер”. В рамках конкурсних торгів було також заплановано запуск бази даних “канцер-реєстру”, але цього не відбулося. Закупівля, як було встановлено слідчими, відбулася із чисельними порушеннями. Окрім того, НІР в обхід системи ProZorro уклали додаткові угоди з вищезазначеними компаніями та фактично здійснили перерахування бюджетних коштів біля 25 млн, закупивши обладнання, що було у використанні, за завищеними цінами, ймовірно, з метою відмивання коштів. Слідство по цьому епізоду триває.

Голова комітету Михайло Радуцький попросив у директорки НІР пояснення обвинуваченню у розтраті бюджетних коштів, адже на даний момент також триває слідство по епізоду 2017-2018 років. А саме, закупівлю у 2017 році комп`ютерного обладнання для створення відповідних комп`ютерних мереж. Крім того, в рамках конкурсних торгів було зазначено про плани запуску “Канцер-реєстру”.

Фото: Макс Левин

Грошові кошти за його впровадження перераховані ТОВ “Деснет” у якості 100% попередньої платні. 

“Я вперше чую, що ми на українських торгах комусь платимо передплату. При цьому база не створена, але прийнята на баланс посадовими особами НІР у порушення чинного законодавства. Розмір збитків, нанесених державі збоку НІР, складав понад 6 млн грн.”, - зачитав Радуцький з роздрукованого документу. 

Олена Колеснік відповіла, що мова йде ніби то про один із чотирьох інвестиційних проектів.

“Частина (грошей - авт.) пройшла через ProZorro, а частина пройшла через договори. Чому гроші пройшли через договори - тому, що гроші прийшли 28 грудня. І або ми тоді взагалі мали відмовитись… Тим більше, в рамках законодавства ми мали право заключити такі договори...Більшість продукції пройшло через ProZorro” - прокоментувала Олена Колеснік. 

До дискусії долучилась Олександра Устинова, депутат фракції “Голос”. 

"Я хочу, щоб всі зрозуміли - це не був тендер, це був "договірняк", це були допорогові закупівлі. Я говорю це як людина, яка писала розслідування, яке лягли в основу кримінального провадження, відкритого СБУ. Я була дуже здивована, коли в Інститут Раку зайшла велика кількість грошей. Вони оголосили "прозорий конкурс", на закупівлю обладнання, софта, а потім його скасували”, - заявила  Устинова.

Олександра Устінова
Фото: my.ua
Олександра Устінова

Допорогові закупівлі, про які каже депутатка, здійснюються згідно оприлюдненого в системі ProZorro плану річних закупівель, і мають не перевищувати 200 тисяч гривень для товарів та послуг, та 1,5 мільйони гривень для робіт. Законом “Про Публічні закупівлі” допорогові закупівлі не регулюються, на них поширюється лише стаття 5 даного Закону, яка визначає основні принципи здійснення закупівель: добросовісна конкуренція, відкритість, максимальна економія, недискримінація кожного з Учасників, неупередженість.

“Якщо довго триває тендер а потім його відміняють, значить, щось відбувається не так. Тому що подалися інші компанії, а ті тільки ті, з якими був "договірняк". Якщо проаналізувати, з ким було укладено договори і хто подавався, видно, що усунули тих, хто подався не з своїх. І ось, 28 грудня, щоб оприбуткувати гроші, просто-напросто зі своїми компаніями підписали контакти про допорогових закупівлі. Контакти були укладені з трьома компаніями, які були пов'язані загальною адресою і загальним засновником. І коли тепер директор Інституту раку каже, що до неї не було іншого виходу - повірте мені, він був ", - заявила депутат.

"Тендер на обладнання на 32 млн швидко скасували після того, як побачили опубліковане журналістське розслідування, того ж дня, 12 вересня” - додала вона. 

Тобто, завдяки відкритій системі ProZorro і журналістській роботі вдалося зупинити ще одну спробу сумнівної закупівлі в НІР. Чи відкривати по епізоду із 32 мільйонами кримінальне провадження, вирішать правоохоронці. 

Фото: Мария Лебедева

Привид Щепотіна

Також під час засідання комітету з'ясувалося, що в Наглядова рада в НІР не змінювалася з часів екс-міністра Микола Азарова і сумнозвісного директора Щепотіна. Депутатка Устинова попросила уточнити Олену Колеснік, хто сьогодні входить в Наглядову раду. 

"Наглядова рада не змінювався з часів Щепотіна. Деякі люди померли .. Професор Бондар ... Бахтєєва (екс-регіоналка Тетяна Бахтєєва - LB.ua) ...", - відповіла Олена Колеснік.

"Точно пам'ятаю що ми питання про зміну Наглядової ради піднімали на внутрішньому зборах, але директор Інституту не захотіла цього робити", - сказав головний лікар Інституту раку Андрій Безносенко після засідання в коментарі ЛБ.

Дійсно, останній раз склад Наглядової ради при інституті раку затверджувався Кабміном у 2011 році, при прем'єр-міністра Азарова. До складу Наглядової ради по сьогодні входять екс-міністр охорони здоров'я Олександр Аніщенко, Тетяна Бахтєєва, Тетяна Богословська, Григорій Бондар, Борис Патон, Дмитро Гнатюк.

“Ми не повинні стільки часу приділяти тому, щоби з`ясовувати такі обставини у такому форматі, у НІР немає керівництва, є конфлікт двох керівників”, - висловився Валерій Зуб, голова новоствореного підкомітету по онкології, і нагадав, що також колись подавав свою кандидатуру на посаду директора Інституту, проте не підозрював, що почує таку інформацію про життя інституту. 

Валерій Зуб говорить під час засідання
Фото: Мария Лебедева
Валерій Зуб говорить під час засідання

***

За підсумками засідання Комітет вирішив доручити міністерству охорони здоров'я у двотижневий термін провести розслідування по діяльності Інституту та проведення його аудиту.

Фото: theinsider.ua

Нагадаємо, попередній Кабмін не захотів приєднувати НІР до єдиного медичного простору, як це передбачає реформа вторинної та госпітальної медичної допомоги. Але нова міністерка Зоряна Скалецька заявила, що все ж таки це має відбутися. Про те, як будуть фінансувати заклади після реформи, читайте в тексті "Медреформа. Що далі?"

Марія ЛебедєваМарія Лебедєва, ​журналістка
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram