П’ять років тому
Луганськ. 9 березня 2014 року. Близько двох тисяч людей зібралися на одній з центральних площ — вони вимагають провести референдум щодо приєднання до Росії. У натовпі майоріють російські триколори. Тут же, біля пам'ятника Шевченка, зібралися і проукраїнські активісти. Починаються сутички. До проросійського мітингу, з криками "Росія! Росія!" підтягуються молодики і перекривають вулицю. Натовп поступово рухається в сторону Луганської ОДА, вриваються в будівлю. Український прапор знімають, вивішують російський.
Місцеві ЗМІ повідомляли, що у штурмі ЛОДА брали участь активісти «Луганської гвардії», «Молодої гвардії» та громадяни Росії, котрі прибули до міста напередодні. Мітингувальники, на чолі з тодішнім депутатом Луганської облради Арсеном Клінчаєвим, вдираються до кабінету тодішнього голови Луганської ОДА Михайла Болотських, який пише заяву про звільнення. Пізніше він скаже, що зробив це під тиском та погрозами. Болотських вивели через чорний хід. Тим часом натовп під ЛОДА розрісся до десяти тисяч людей. "Народним губернатором" проголосили лідера руху "Луганська гвардія" Олександра Харитонова.
Це лише один з епізодів, за яким прокуратура висуває обвинувачення тодішньому голові Партії регіонів Олександру Єфремову. Проти нього свідчив лідер Радикальної партії, Олег Ляшко, який вже ввечері 9 березня 2014 року намагався здійснити "громадський арешт" Арсена Клінчаєва і доправити його в Київ. За словами Ляшка, йому не вдалося цього зробити через дзвінок тодішнього голови Адміністрації президента Сергія Пашинського. Ляшко розповів на суді таке: "Ви молодці, що затримали цього Клінчаєва, але відвезіть його назад, де взяли". Я, чесно кажучи, спочатку очманів – як відвезіть назад, де взяли? – "Нам Єфремов влаштовує істерики, що звільніть Клінчаєва, а він зробить, щоб звільнили обласну адміністрацію". Ми відвозимо його назад, здаємо в кабінет начальника обласної міліції". Пашинський свідчень у суді досі не давав.
Ще один епізод стосується захоплення будівлі Луганської СБУ 6 квітня 2014 року. Тоді донські козаки влаштували мітинг за звільнення затриманих напередодні проросійських активістів Олексія Рельке, Геннадія Моралішвілі, Олексія Карякіна, Андрія Дядюна, Павла Шварьова, а також "самопроголошеного губернатора" Олександра Харитонова. Вони почали штурмувати будівлю, виламали двері, побили вікна. Після штурму для переговорів прибули голова Луганської ОДА Михайло Болотських та начальник обласного управління МВС Володимир Гуславський. Затриманих звільнили, але бойовики будівлю СБУ не покинули.
За версією прокуратури, саме Єфремов сприяв захопленню будівлі СБУ. У цьому йому допомагали тодішній голова Луганської обласної ради Валерій Голенко, перший заступник Євген Харін, депутат Сергій Горохов, екс-мер Луганська Сергій Кравченко та його перший заступник Маноліс Пілавов. З 2018 року вони перебувають у розшуку. Про це на суді свідчив Андрій Парубій, який у 2014 році був секретарем РНБО і перебував у Луганську разом з тодішнім головою СБУ Валентином Наливайченком. Він розповів, що сепаратисти на ухвалювали самостійних рішень, а часто радилися телефоном з Валерієм Голенком.
Крім посягання на територіальну цілісність і недоторканність країни Єфремова підозрюють у незаконному заволодіння майном "Луганськвугілля", однак розслідування тимчасово призупинили.
Олександра Єфремова затримали співробітники СБУ 30 липня 2016 року у бізнес-класі на борту літака "Австрійських авіаліній". Через день, 1 серпня, суд відправив його на два місяці у СІЗО. Справу ведуть понад десяток прокурорів, головний — Павло Кожухівський.
13 січня 2017 Єфремова перевели до СІЗО в Старобільську, де він був до 22 липня 2019 року.
Три роки слідства та судів
Справа Олександра Єфремова слухається Старобільським районним судом Луганської області, бо це єдине місто на Луганщині, де є слідчий ізолятор, у якому можна утримувати колишнього депутата, який досі перебував під вартою.
Єфремов відкидає звинувачення і стверджує, що не причетний до жодного з епізодів захоплення державних органів у Луганську. Через рішення про продовження його утримання, він навіть подав скаргу до ЄСПЛ.
Одним із перших і ключових свідків у справі Єфремова став його колишній соратник, екс-депутат Володимир Ландік. Він заявив, що Єфремов віддавав накази Валерію Голенку організовувати автобуси з росіянами для захоплення будівель у Луганську. Також він розповів про зустріч Єфремова з Сергієм Глазьєвим – радником президента РФ.
Адвокати Єфремова у всьому звинувачують генерала МВС Володимира Гуславського. Один із адвокатів Андрій Смирнов на підтвердження цієї версії навіть публікував відео з 6 квітня 2014 року, на якому сепаратисти дякують Гуславському. Однак Гуславський пізніше розповість, що звільнив затриманих сепаратистів через домовленість — натомість вони мали звільнити будівлю СБУ.
Сам Гуславський дав свідчення ще у серпні 2017 року. Він розповів, що саме за вказівкою Єфремова "Луганська гвардія" отримала житло у місті та створила загони для захоплення будівель. Також він згадав телефонну розмову з Єфремовим, яка відбулася після затримання Арсена Клінчаєва. "Олександр Сергійович Єфремов був обурений, говорив, що депутати обласної ради зберуть підписи про твоє відсторонення. Що ти будеш робити, коли я проведу референдум, чим ти будеш займатися потім?" — розповів Гуславський.
Гуславський є одним із чотирьох ключових свідків справи. Ще троє: колишній прокурор Луганської області Сергій Стось, екс-голова обласного управління СБУ Олександр Петрулевич та його заступник Олег Животов. Перехресні допити цих свідків почалися 22 листопада 2018 року. На 18 березня 2019 року було призначене чергове засідання. Допит мав би пройти відео-зв’язком — свідки перебували б у Шевченківському районному суді Києва. Однак на допит з’явилися лише Петрулевич і Животов. Стось про причину своєї відсутності не повідомив, Гуславський надав суду заяву, що перебуває на лікуванні. Адвокати Єфремова заявили, що Гуславський ухиляється від допиту. Суд зобов'язав доставити Стося і Гуславського на допит, тепер уже у Старобільськ.
Допит відбувся, однак захист все ж відзначив, що процедуру переносили 17 разів через неявку свідків. Деякі свідки заявляли про тиск прокуратури у залі суду. Зокрема, екс-мер Стаханова Юрій Борисов, якого теж звинувачували у створенні терористичної організації, проте виправдали у 2017 році. Він стверджував, що прокуратура змушувала його дати свідчення проти Єфремова. Однак прокурор пояснив це тим, що Борисов разом з Єфремовим перебував у Старобільському СІЗО, а тому Єфремов міг впливати на колишнього соратника.
Як виявилося, не лише на нього.
Тиск на свідків
Прокуратура відкрила три кримінальних провадження щодо тиску і підкупу свідків оточенням Єфремова. Про це йдеться у повідомленні Медійної ініціативи за права людини у Facebook: "Прокуратура не просто заявляє про тиск оточення Єфремова на їхніх свідків, а навіть реєструє кримінальні провадження. Так, за словами прокурора Павла Кожухівського, за час досудового слідства і слухань у суді було порушено три справи про підкуп і погрози свідкам, що погодилися давати покази проти Єфремова. Саме це було основним аргументом обвинувачення проти відміни арешту".
За інформацією МІПЛ, перш за все йдеться про підготовку теракту у Луганській області, у якому мав би загинути один із основних свідків обвинувачення з засекреченими анкетними даними під кодовим прізвищем Бєлокопитов. Як повідомив прокурор, підготовку теракту було викрито, а виконавцю винесено вирок. Його справу нібито розслідує УСБУ в Луганській області.
Інша справа менш секретна. Йдеться про тиск на свідка — заступника командира роти "Торнадо" Миколи Цукура. Цукур і сам відбуває покарання у справі роти спецпризначення "Торнадо" — йому присудили дев'ять років позбавлення волі. На свій перший допит у справі Єфремова, Цукур не прибув, як повідомили прокурори, через стан здоров'я. Прокуратура пропонувала допитати свідка через відео-зв'язок, але адвокат Єфремова, Олександр Мельников, вимагав доставити свідка безпосередньо до суду. Натомість, як повідомляють у МІПЛ, інший адвокат Єфремова, Євген Солодко, "згадав епізод із побиттям торнадівців конвоїрами у Лук’янівському СІЗО, стверджуючи, що саме таким чином прокуратура добивалася від Цукура заяви про тиск з боку Єфремова".
Протягом трьох років Єфремову продовжували запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Його намагався взяти на поруки Олександр Вілкул, але невдало. Також Єфремова спробували включити у першу десятку списку "Опозиційного блоку" на виборах до Верховної Ради, але теж без успіху.
***
22 липня 2019 року Апеляційний суд Києва розглянув скаргу захисту Єфремова на останнє, вісімнадцяте, продовження і змінила його на цілодобовий домашній арешт і зобов’язали доправити у київську квартиру його сина. "Я вважаю себе заручником попередньої влади. Мене по беззаконню відправили до в'язниці, щоб вирішити якісь власні політичні проблеми", — заявив Єфремов під час засідання.
Повний текст рішення буде оголошено 25 липня.