Що має змінитися
Сьогодні в Україні відсутній інститут ліцензії лікаря. Є сертифікат лікаря-спеціаліста та сертифікат про присвоєння кваліфікаційної категорії. Професійна ліцензія – новий інструмент, який запроваджує Міністерство. Тепер навчання медиків відбуватиметься щороку, а освітній вибір стає виключно особистою справою.
Змінюється безпосередньо сам алгоритм навчання: раніше лікарі проходили раз на п’ять років впродовж 4-х тижнів передатестаційні цикли (ПАЦи), які передбачали підвищення кваліфікації медпрацівників. Завдяки цьому лікарю присвоювали або підтверджували відповідну категорію. На проходження ПАЦів з державного бюджету кошти виділяються у відповідні заклади післядипломної освіти.
Тепер навчання має відбуватися щороку, а не раз на п'ять років. До того ж, медикам надається освітній вибір. Якщо раніше це було навчання лише в визначених Міністерством охорони здоров’я закладах, а конкретно в 3-х академіях і на 14-х факультетах післядипломної освіти, то тепер МОЗ зараховуватиме онлайн-курси, конференції, тренінги, публікації в наукових журналах, стажування в університетах чи закладах охорони здоров’я як в Україні, так і за кордоном.
Цьогоріч наказ про професійний розвиток має рекомендаційний характер, а от з 1 січня 2020-го його виконання стане обов’язковим.
Міністерство охорони здоров’я пропонує змінити весь підхід до медичної освіти. Іспити “Крок-1” і “Крок-2” трансформуються в Єдиний державний кваліфікаційний іспит (ЄДКІ). Для роботи в інтернатурі лікар отримуватиме обмежену ліцензію на проходження своєї медичної практики та перелік функцій, які йому дозволено виконувати під наглядом свого лікаря-порадника. “Крок-3” замінить комплексний іспит для отримання повної ліцензії, а також МОЗ планує скасувати інститут атестації. Коли це буде зроблено, практикуючим лікарям, які закінчили університет та інтернатуру за старою системою, потрібно буде скласти ліцензійний “перехідний” іспит.
Адаптація до нових правил
Попри те, що цьогорічна система безперервного професійного розвитку має рекомендаційний характер, вона вже обов’язкова для тих медиків, які мають проходити атестацію у 2019 році.
Мінімальна кількість балів за різні форми БПР за здобуті освітні знання – 50. Тим, хто пройшов передатестаційні цикли в 2018 або 2019 році, зарахують 50 балів автоматично.
Фактично, на сьогоднішній день існує стара система атестації (атестація медиків кожних п’ять років через передатестаційні цикли). Системи ліцензування не затверджена, але передбачатиме, на відміну від атестації, перевірку виконання лікарями вимог до БПР, належної лікарської практики, наявності правопорушень (у тому числі порушень прав пацієнтів) і корупції.
Для ліцензування лікарі замість звітів подаватимуть своє щорічне освітнє портфоліо з балами, завіреними напередодні в керівника закладу, де вони працюють. Дотримання вимог безперервного професійного розвитку буде однією з умов продовження ліцензії. Зазначимо, що атестація зараз потрібна для того, щоб присвоїти лікарю “категорію”, за якою він отримує заробітну плату. Після затвердження концепції ліцензування поділу на категорії не буде. За умов дотримання щорічного успішного навчання ліцензування автоматично продовжуватимуть кожні три роки, а не п’ять, як це відбувається зараз.
Повна ліцензія видаватиметься Ліцензійною радою – органом, який розглядатиме документи про проходження інтернатури і перевірятиме відповідність тим вимогам, які будуть запропоновані за результатами обговорень і визначені в законі про ліцензування. Одним з питань публічної консультації якраз і була процедура формування складу Ліцензійної ради; в МОЗ також розглядають залучення іноземних експертів і пропонують кожних три роки змінювати одну третю складу.
Режим “вічного” студента
LB.ua відвідав публічну консультацію у Львові та поспілкувався з медиками про їхнє ставлення до змін.
Яна Мартиненко працює дитячим неврологом у приватній клініці. Жінка вважає, що професійне медичне ліцензування має бути обов’язковим, тому що якість української вищої освіти дуже низька, а вчитись потрібно не на людях:
– Я член “Європейської асоціації дитячих неврологів”, - розповідає Яна, - Часто їжджу на навчання, нещодавно повернулась з тижневого курсу в Іспанії. Завдяки щорічному внеску, а це не багато – 30 євро, отримую можливість розвиватись.
Юліана третій рік працює сімейним лікарем у Львові, на публічне слухання прийшла, щоб краще зрозуміти, як працюватиме механізм навчання: “Це доволі поширена практика за кордоном, - каже лікарка, - думаю, що це позитивно вплине на якість надання медичної допомоги. І для саморозвитку лікарів буде доволі серйозний стимул”. Поруч з нею сидить колега Олена, яка двадцять років працює гінекологом в обласній консультативній поліклініці, каже, що старається регулярно відвідувати курси, але часто на це бракує не тільки коштів, а й часу.
Ірина працювала лікарем-неврологом, зараз у декреті:
– Ліцензування зможе нарешті створити конкурентний лікарський ринок, тому що коли ти працюєш з компетентними колегами, ти розвиваєшся сама; раніше так не було – часто все вирішували “кульок і пляшка”, – діляться жінка.
Втім, багато хто з сімейних лікарів говорить, що щорічне навчання не дуже сумісне з їх роботою. “Не може сімейний лікар у поліклініці володіти завченими абзацами з підручників і доводити комусь свою профпридатність” - говорить Оксана Євгенівна, яка працює завідувачкою відділення сімейної медицини в 5-й поліклініці міста Львова.
Терапевтка Марія каже, що через велику кількість пацієнтів, які підписали з нею декларацію, не хоче планувати навчання заздалегідь, адже такі поїздки, на думку жінки, можуть “посприяти” тому, що від неї почнуться відмовлятися люди та шукатимуть лікарів, які завжди територіально поруч і не їздять вчитися.
Володимир Боровик працює заступником головного лікаря Жовківської районної лікарні. Сьогодні його робота пов’язана з адмініструванням та управлінням, за освітою – лікар-інфекціоніст. Каже, що стара система абсолютно не стимулювала лікарів вчитися:
- Завжди було як. 5 років вони чекали, і потім в останній рік проходили передатестаційні цикли. Щорічне ліцензування буде більш практичне. Хоча я не знаю, як будуть визначати потім бали за конференцію. Як дізнатися, чи дійсна вона була корисною для лікаря? Може, він зареєструвався і пішов гуляти.
