Чому дві
Вчителі називають програму НУШ-1 звичнішою і зрозумілішою, бо вбачають схожість із попередньою. Справді її розробники – працівники Академії педнаук – створювали програми й раніше.
Олександра Савченко, керівниця робочої групи, в освіті з 1992 року працює в Академії педнаук, з 1995 по 2000 була заступницею Міністра освіти.
Про програму НУШ-2 деякі вчителі кажуть, що вона дає більше можливостей для інтеграції і є прогресивнішою, але з нею виникає чимало бюрократичних проблем, бо незрозуміло, як вести документацію. Ця програма створена під керівництвом Романа Шияна.
Шиян у 1992-2000 та 2005-2018 роках очолював Львівський обласний науково-методичний інститут освіти (згодом – Інститут післядипломної педагогічної освіти). Працював у міжнародних освітніх програмах. У 2016 став керівником колективу розробників нового Держстандарту початкової освіти.
Власне над Стандартом працювала єдина команда, яка мала б і розробити Типову програму. Шиян стверджує, що вона мала бути одна.
Серед розбіжностей, які привели до розколу, основні дві: що і коли повинні знати діти, та які дисципліни треба поєднувати на одному уроці.
Інтеграція
Інтеграція означає, що під час вивчення теми діти опановують навички з різних предметів. Так, на прикладі піци можна попрактикувати і математику (ціна, кількість шматків), і мову (опис). До цього можна додати історію – винайдення піци і роботу руками – виготовити її з картону. І це все на одному уроці.
Такого типу інтегрований урок – “Я досліджую світ” – матимуть усі першачки, бо ідею інтеграції підтримують команди розробників обох програм. Тільки погляди на те, що саме треба інтегрувати, у них різні.
У НУШ-1 (Савченко) інтегруються чотири галузі – громадянська, історична, природнича та здоров'язбережувальна.
У НУШ-2 (Шиян) – сім (мовно-літературна, математична, природнича, технологічна, інформатична, соціальна і здоровʹязбережна, громадянська та історична).
З цією програмою вчитель матиме на годину менше “чистих” уроків математики і на дві – української мови, тому що ці години переходять до інтегрованого курсу.
Хоча за таке урізання часу дорікають колеги з НУШ-1 (Савченко), Роман Шиян переконаний, що інтеграцією його команда тільки покращує навчання: “Якщо ти вчиш математику чи мову в реальних ситуаціях, то в тебе підтримується інтерес і вивчення перестає бути механічним. Ти розумієш, як воно застосовується. Коли вчиш якесь явище, то одночасно вчиш і математику, і мову, і природу. За один час опановуєш більше знань”.
У програмі НУШ-1 українська мова і математика не інтегруються. Олександра Савченко пояснює це тим, що у першому класі важливо сформувати базові вміння – читати, писати, малювати, а перед тим як діяти – мати певний рівень знань про способи діяльності. “У нас у першому класі зберігається предмет “Навчання грамоти”. Він і так інтегрований, бо поєднує навчання писати, читати і роботу з дитячою книжкою. Так було традиційно. Ми вважаємо, що математику не треба поєднувати з іншими курсами, бо діти й так вчаться не тільки рахувати, але й просторово мислити, складати моделі, працювати за алгоритмом. Ці предмети і так багатофункціональні”.
“Я негативно ставлюся до того, що мову і математику залишили поза інтеграцією, бо як можна досліджувати світ без неї? Вчителі, які вибрали НУШ-1, мимоволі її використовуватимуть, – наголошує Шиян, – але несистемно”.
Результати
Крім інтеграції, творці програм не знайшли компромісу і в питаннях очікуваних результатів навчання. Очікувати від школярів, для прикладу, що вони будуть “підтримувати аргументами власні думки або спростовувати їх” чи “розпізнавати геометричні фігури за істотними ознаками”.
Творці НУШ-1 (Савченко) очікувані результати визначили на кожен рік, оскільки вважають, що без домашніх завдань вчителі можуть втратити орієнтири дитячих досягнень. Щоб учні часом не відставали – у вчителя є ці очікувані результати. Як допомога.
Варто зауважити, що обов'язкові результати у самому Держстандарті прописані циклами – після другого і четвертого класів. На це опиралися й творці НУШ-2, які прагнули дати учням більше часу, щоб вирівнятися у досягненнях. Цілі і досягнення на місяць чи тиждень, вважає Роман Шиян, має визначати кожна вчительська спільнота або й кожен вчитель.
Що з підручниками?
До нових програм з'явилися нові підручники. Вчителі мали великий вибір: 11 букварів, 10 математик, 13 “Я досліджую світ”. Хоча деякі з підручників, що пройшли конкурс, який проводив Інститут модернізації змісту освіти, виглядають так, ніби створені для старої української школи. Через зрив дедлайнів (не тільки для перших класів) усіх співробітників ІМЗО, відповідальних за друк підручників, міністр освіти Лілія Гриневич обіцяла звільнити.
У ІМЗО були проблеми не тільки з дедлайнами. Роман Шиян каже, що декілька підручників, які на першому етапі відбору були забраковані, все ж таки повернулися в гру. Один з них навіть опинився серед лідерів – його обрала велика кількість вчителів, які зреагували не так на якість, як на знайомі прізвища авторів.
Зрештою, і Шиян, і Савченко погоджуються, що кількість підручників була надмірною, і розібратися, який чого вартий, за короткий час вчителям було складно. Тим більше складно, через те, що автори часто не вказували, для якої з програм писали підручник, або рекомендували його для обох.
“Це означає, що вони не трималися якихось концепцій, які вичитували в кожній програмі. Можливо, у них була ще простіша мотивація – охопити ширшу цільову аудиторію”, – припускає Шиян.
“Думаю, ця масовість буде відходити, бо творення підручників насправді дуже складний процес”, – додає Савченко.
Як обирали програму вчителі
Дізнатися, скільки вчителів обрали програму НУШ-1, а скільки НУШ-2, поки що неможливо. На запит, надісланий LB.ua, в ІМЗО відповіли, що Міністерство освіти та науки не веде такої статистики. Таким чином, батьки можуть довідатися, за якою програмою навчаються їх діти, лише безпосередньо від учителя.
Але декілька вчителів початкових класів з різних областей розповіли, на що звертали увагу, коли обирали програму.
Вінницька область
- Колектив школи обрав підручники за програмою Савченко, календарне планування методисти пропонують за програмою Шияна. Серденько прагне інтеграції. Колеги обирали, що зрозуміліше, звичніше, спокійніше, адже вірили, що "все одно дадуть те, що дадуть, хто нас питати буде”. Я почала працювати за Шияном, підручників все одно ще немає, які б там не замовляли.
Київ
- Спочатку обрала Савченко, потім Шияна. Вагалася. Але ж Савченко просто прибирає інтеграцію. Мені так здалося, Шиян прогресивний, він надихає.
Донецька область
- У нас як в анекдоті – порадились, повибирали, і районний відділ освіти вирішив. З підручниками так само. Район обрав те, що обрала більшість. Про книжки сказали, які прийдуть, за такими й будемо працювати.
Закарпатська область
- Вибирали самі, без тиску. Підручники так само – подали конкретних авторів. Обрали Шияна, бо хотілось щось нове, сподобались тематичні тижні та 7 годин інтеграції (Йдеться про предмет “Я досліджую світ”, – Авт.).
Харківська область
- У відділі освіти пояснили, що будуть замовляти усім однакові підручники: ті, які обрала більшість (у нас це до програми Шияна).
На мою думку, для дітей різниці між програмами немає. Єдиним критерієм мого вибору була доступність особисто для мене.У програмі Шияна багато різних заморочок – заплутатись можна. Як записувати у журнал, як календарне писати? Можливо, якби хтось пояснив, як працювати, я б обрала цю програму, а так працюю, як зрозуміла. Добре, що був вибір.
Зараз я одна в районі працюю за програмою Савченко. Склала календарне по підручниках до програми Шияна, із завучем "зліпили" розклад. Тішусь, що у мене у журналі усе зрозуміло, а інші у районі досі не можуть дати ради своїм записам.
Чи буде одна програма
Попереду в розробників робота над програмами для третього і четвертого класів НУШ. Роман Шиян сподівається, що хоча б тут вдасться домовитися про єдину програму, а згодом знайти рішення і для 1-2 класів.
Хоча, хто піде на компроміс, – відповісти поки не може.
Олександра Савченко таку можливість навіть обговорювати поки не готова. Надто мало часу вчителі працюють за новими програмами. На її думку, різні способи реалізації Держстандарту – це абсолютно природно, і варіативність повинна зберігатися.
Можливо, рішення з'явиться завдяки соціологічному дослідженню. “Ним займеться соціологічна компанія з доброю репутацією, – ділиться планами Шиян. – Ми залучимо фахівців з інших країн, щоб укласти питальники. Хочемо дослідити досягнення теперішнього звичайного другого класу, а через два роки в той самий час – результати класів НУШ. І обов'язково відстежити різницю між програмами. Але батькам зараз потрібно зрозуміти – що як би ми не намагалися збити з пантелику вчителів і навчити їх працювати інакше – у них великий досвід і вони точно знають, як навчити дітей читати і писати”.