Фігурка Спайдермена з відірваною головою, незасихаючі штучні квіти серед уламків цегли і битого скла. Розбиті і винесені вибухом пластикові вікна - крізь них проростає справжня зелень, жива.
У ванній кімнаті - трошки поскубана рельєфна картина - пейзаж далеких островів, пальми і бунгало.
Всюди речі-речі-речі. Особисті і не дуже. Фарфоровий посуд, різнокольоровий одяг.
У вітальні - темно-червоний диван літерою "Г". Схожий зображений на одній з фото, десятками розкиданих будинком.
На фото - чоловіки і жінки, з бокалами, святковий стіл. Новий рік чи день народження. За спинами, на стіні - типовий радянський килим. Тепло і затишно.
На підлозі - фотоальбом, зі старих. Пара чорно-білих фото з молодими хлопцями у військовій формі, Радяньский Союз, строкова служба. На сусідній сторінці - малюнок винищувача і групи веселих солдат. Від руки.
Ще одне фото: дві жінки у квітчастих сарафанах посміхаються на фоні салатової вагонки будинку, у винограді. Вагонка майже не зберіглася - вщерть посічена осколками. А виноград є. Дозрів. Синій, смачний. Тільки збирати нема кому.
До війни в Широкиному жило близько півтори тисячі мешканців (за описом 2001 року). Той самий опис засвідчує, що рідною мовою мешканці назвали:
- українську - 851 люд. (60,31 %);
- російську - 556 люд. (39,40 %).
Останні 11 місцевих жителів виїхали з селища 16 червня 2015 року.
На сьогоднішній день в Широкиному немає місцевих. Немає жодного будинку, не пошкодженого під час обстрілів.
