ГлавнаяПраво

Як депутати пропонують боротися з пожежами в Україні

За останні п’ять років, за даними уряду, в Україні сталося майже 353 тисячі пожеж. Із них понад 11 тисяч — на підприємствах, в установах, де відповідальність лежить на конкретних посадовцях. Причиною значної кількості надзвичайних ситуацій є саме порушення законодавства у цій сфері. 

За 2018 рік в середньому на одному підприємстві (закладі, установі тощо) зафіксовано 15 порушень протипожежного законодавства. А це реальна загроза для життя та здоров’я людей. Третину порушень, які фіксує Держслужба з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС), банально ігнорують.

На думку уряду, однією з головних проблем пожежної і техногенної безпеки є незначна відповідальність за порушення правил. Тому першим кроком Кабмін ще за Олексія Гончарука анонсував зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення і Кримінального кодексу.

У вівторок, 4 березня, законопроєкт, що посилював відповідальність посадових осіб та компаній за порушення пожежної безпеки, відкликали. Натомість того ж дня до порядку денного включили майже однойменний проєкт закону, поданий депутатами від фракції “Слуга народу” Артемом Дмитруком, Денисом Монастирським, Максимом Павлюком, Олексієм Леоновим і Максимом Заремським.

LB.ua з’ясував, що очікує порушників, якщо парламент ухвалить запропоновані зміни.

Фото: Макс Левин

Відповідальність за порушення правил пожежної безпеки, що не призвели до серйозних наслідків, передбачена Кодексом про адміністративні правопорушення. Йдеться про невиконання вимог Держслужби з надзвичайних ситуацій (ДСНС), поганий стан або відсутність засобів безпеки тощо. Правда, редакції статей кодексу - застарілі, деякі з них не змінювалися вже майже 20 років, а суми штрафів - доволі мізерні. 

Фактично склалась ситуація, коли відповідальним особам легше сплатити штраф за недотримання пожежної безпеки, аніж витрачати значно більші кошти на усунення недоліків. Більше того, в адміністративному кодексі не передбачено відповідальності фізичних осіб-підприємців за порушення правил протипожежної безпеки.

За кримінальною відповідальністю максимальне покарання - до трьох років в’язниці, якщо порушення призвели до поранення або великих майнових збитків, і від трьох до восьми років у разі смерті людей або інших тяжких наслідків.

Що пропонують нардепи

П’ятеро нардепів від “Слуги народу” ще в грудні минулого року зареєстрували проєкт закону "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки".

Фото: EPA/UPG

Так, наразі за порушення вимог пожежної безпеки (вони, зокрема, визначені відповідним наказом МВС) статтею 175 Кодексу про адмінправопорушення передбачений штраф від 8,5 грн до 119 грн для звичайних людей. Для посадовців — від 34 до 170 грн. 

Автори пропонують збільшити розміри штрафів до 510-850 грн. А для посадовців і ФОПів — 850-1700 грн. До того ж статтю розширять кількома суміжними з пожежною безпекою поняттями, після чого вона звучатиме так: "Порушення встановлених законодавством вимог техногенної, пожежної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб".

Цікавим нововведенням буде й відповідальність за свідомо хибний виклик поліції, швидкої, аварійних служб тощо. Нині стаття 183 Кодексу про адмінправопорушення передбачає штраф від 51 до 119 грн, а згідно з законопроєктом, має складати від 510 грн до 1190 грн. До речі, спершу уряд пропонував штраф до понад 10 тисяч грн за це порушення.

Стаття 188-8 Кодексу про адмінправопорушення встановлює покарання за невиконання приписів ДСНС. За ігнорування вимоги служби нині передбачено лише від 8,5 грн до 119 грн.

Уряд пропонує збільшити цю суму до 850-1700 грн для звичайних громадян, а для посадовців і ФОПів — до 3400-5100 грн. Законопроєктом також хочуть виключити статтю 188-16, яка фактично дублює 188-8. 

Також депутати пропонують внести зміни до статті 223 адміністративного кодексу, але вони суто технічні. Через збільшення сум штрафів необхідно і збільшити можливість посадовців ДСНС виписувати ці штрафи.

Фото: facebook/Головне управління ДСНС України у м.Києві

Що стосується Кримінального кодексу, то зараз статтею 270 передбачене покарання за порушення правил пожежної безпеки, якщо це призвело до наслідків. Це - штраф у 850-1700 грн, виправні роботи, обмеження волі до трьох років або ж позбавлення волі від трьох до восьми років. 

Депутати пропонують збільшити штраф 5100-13600 грн, а також передбачити до трьох років в’язниці для особи, якщо з її вини сталася пожежа, що завдала легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілим. Якщо ушкодження тяжкі або ж смертельні, а також у випадку майнової шкоди на понад 300 тисяч грн. винного може чекати від 3 до 8 років позбавлення волі. У разі смерті двох і більше осіб — від 5 до 10 років.

За даними ДСНС, протягом 2018 року служба стягнула до бюджету 68 тисяч 776 штрафів на суму у понад 3 млн 987 тис 738 грн. Один штраф в середньому не перевищував 58 грн. Очевидно, після підвищення штрафів ця сума повинна зрости в рази, якщо не впадуть показники роботи служби. 

Якого результату очікувати

Найголовнішим завданням законопроєкту є, звісно ж, безпека людей і мінімізація наслідків надзвичайних ситуацій. Згідно зі Стратегією реформування системи Державної служби з надзвичайних ситуацій (2017 рік), метою держави є “перехід від системи державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки до системи запобігання виникненню надзвичайних ситуацій”.

Фото: Телеканал 360

Підвищення штрафів, ймовірно, є одним з таких чинників запобігання. Втім, не варто відкидати корупційну складову у роботі самої ДСНС.

Так, 5 березня правоохоронці повідомили про два випадки хабарництва у відомстві. На Житомирщині на хабарі у $500 затримали заступника начальника одного з міськрайонних відділів Управління ДСНС, а у Запоріжжі на 15 тисяч гривень — провідного інспектора одного з відділів Головного управління служби. За попередньою версією слідства, їх підозрюють у вимаганні грошей за те, що не будуть реагувати на недоліки щодо пожежної безпеки.

LB.ua відправив запит в ДСНС ще 25 лютого, аби дізнатися, чи планують системно запобігати таким випадкам, впроваджувати нові заходи, підвищувати ефективність служби. На момент публікації матеріалу відповіді не отримав.

У звіті щодо плану здійснення заходів із запобігання корупції в ДСНС за 2019 рік йдеться про такі методи як аналіз нормативно-правових актів служби (під час якого не виявили жодних порушень), публікація у ЗМІ статей, коментарів, роз’яснень антикорупційної спрямованості, а також лекції та семінари.

Згідно з Планом основних заходів ДСНС, цього року заплановані перевірки, контроль за подачею декларацій співробітниками, навчання персоналу тощо.

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram