Крапка чи кома?
Майже чотири роки минуло від часу, коли судді Верховного Суду України (ВСУ) направили до Конституційного Суду подання щодо Закону «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року.
Нагадаю, цей закон, зокрема, змінив судову систему із чотириланкової на триланкову: перша інстанція – місцеві суди, друга – апеляційні і третя – Верховний Суд (ВС). Раніше в Україні третьою інстанцією фактично були вищі спеціалізовані суди, а ВСУ (важливо: назва була зі словом «України») – повторною касацію на рішення вищих спецсудів (в окремих випадках).
Крім того, судова реформа передбачала:
- Формування нового Верховного Суду (що означало ліквідацію вищих спецсудів і Верховного Суду України) на конкурсній основі. Конкурс проводила Вища кваліфкомісія суддів за участі Громадської ради доброчесності (у складі представників громадських організацій). Сам конкурс складався з тестування, практичного завдання, психологічного тесту і співбесіди.
- Проведення кваліфікаційного оцінювання всіх без виключення суддів системи (процедури були схожі на частину конкурсу суддів Верховного Суду).
- Зміну заробітної плати (лише ті судді, хто пройшов кваліфоцінювання, отримували підвищену заробітну плату).
- Звільнення тих, хто не пройшов кваліфоцінювання.
Разом з тим, судді ВСУ просили КС визнати неконституційними прикінцеві і перехідні положення цього закону, де з-поміж іншого йшлося про ліквідацію ВСУ і вищих спецсудів після проведення конкурсу до ВС, нарахування зарплат суддям, котрі не пройшли кваліфоцінювання тощо.
Що сказав КС?
- КС визнав, що зміна назви з «Верховного Суду України» на «Верховний Суд» не вплинула на конституційний статус цього органу. І вирішив, що припинення діяльності ВСУ – конституційне, а от ліквідація – ні. Більше того, ліквідувати конституційний орган звичайним законом неможливо.
- КС зазначив, що оскільки Верховний Суд – найвищий суд в Україні, то законодавець повинен передбачити спеціальну процедуру та критерії оцінювання суддів ВСУ (реформа 2016 року передбачала, що судді Верховного Суду України і вищих спецсудів мають право брати участь в конкурсі до нового Верховного Суду; якщо вони відмовляться або не проходять його, то повинні бути переведені в апеляційні суди – суди нижчої інстанції).
- Різниці між юридичним статусом судді Верховного Суду України та Верховного Суду – немає, попри те, що останні проходили конкурс; тобто перейменування суду не може відбуватися без переведення суддів до нового Верховного Суду.
- КС підтвердив легітимність конкурсу і діяльності нового Верховного Суду.
- КС також вирішив, що щомісячне довічне утримання судді у відставці має вираховуватись від нинішньої зарплати судді. Хоча законом 2016 року визначено, що право на підвищену пенсію мають лише ті судді, що склали кваліфікаційне оцінювання та пропрацювали після цього три роки. В іншому випадку, їм нараховують пенсію за законом 2010 року (далі пояснимо, скільки це коштуватиме державі).
Що далі?
Фактично КС зобов’язав Верховну Раду вирішити питання переведення суддів Верховного Суду України (а їх залишилось дев’ять) до складу Верховного Суду. Справа в тому, що конкурсну процедуру проводила Вища кваліфкомісія суддів, весь склад якої перестав працювати після запуску судової реформи президента Володимира Зеленського.
Саме ВККС давала рекомендації Вищій раді правосуддя, а остання – президенту – призначити суддів до нового Верховного Суду. Наразі залишається питанням, чи парламент змінюватиме її, чи залишить такою ж.
Теоретично Верховна Рада може визначити, що ВРП повинна перевести суддів Верховного Суду України без рекомендації ВККС. Втім, є відкритим питання щодо ліквідаційної процедури Верховного Суду України (як юридичної особи). У 2018-му її запустила Державна судова адміністрація. Її керівник – Зеновій Холоднюк видав кілька наказів, зокрема, щодо звільнення-призначення керівництва апарату Верховного Суду України, що фактично й проводили ліквідаційну процедуру.
Ліквідаційна процедура Верховного Суду України і вищих спецсудів ще не завершена, оскільки знову ж таки, не вирішена доля 9 суддів ВСУ та 35 – вищих спецсудів, які залишаються в штаті цих юридичних осіб. Фактично ліквідація полягає в архівуванні документів, передачі майна тощо. Весь час фінансування ліквідаційних процедур Верховного Суду України, вищих спецсудів здійснював новий Верховний Суд.
Однак, варто наголосити, що в бюджеті передбачене фінансування саме ліквідаційної процедури (стаття бюджету – в такому формулюванні). Як відбуватиметься фінансування ВСУ, зважаючи на те, що його ліквідацію КС визнав неконституційною, ймовірно, вирішить парламент. Разом з тим, ліквідація вищих спецсудів продовжиться (про її неконституційність КС нічого не сказав).
Ще одне питання, відповіді на яке не дав КС, – за якою процедурою судді ВСУ повинні проходити кваліфоцінювання, яке запустила реформа 2016 року щодо всіх без винятку суддів? Від цієї процедури, що подекуди тривала по півроку і більше, залежало, чи залишиться суддя на посаді. І лише ті, хто пройшов оцінювання, отримували підвищену зарплату (правда, нова судова реформа зрівняла зарплати усім суддям).
У своєму рішенні КС, як йшлося вище, каже, що судді ВСУ – особливі, оскільки працюють в найвищій судовій інстанції. А отже, і умови для їхнього оцінювання також повинні бути особливі. Але так і не деталізував, у чому повинна бути ця особливість? І коли саме судді ВСУ повинні проходити оцінювання – до їх переведення в новий Верховний Суд чи після? Очевидно, це також буде питанням для парламенту.
І фінансове питання – пенсії. Закон “Про судоустрій і статус суддів” передбачає: “щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді”.
Щоправда, перехідними положеннями визначається, що такий рівень пенсій буде у суддів, котрі пройшли кваліфоцінювання та пропрацювали щонайменше три роки після цього.
Ті, хто не пройшов кваліфоцінювання, або пішов на пенсію раніше, ніж набув чинності вищезгаданий закон, отримували пенсію в розмірі – 80% від суддівської зарплати станом на 2010 рік.
За даними Пенсійного фонду України, станом на 1 січня цього року, довічно отримують пенсію 3378 суддів. Середній розмір – майже 46 тис грн. Натомість станом на 1 січня 2018 року, пенсію отримувати 3108 суддів (середній розмір – майже 25 тис грн.).
Базовий рівень зарплат суддів наступний:
− судді місцевого суду становлять 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 1 січня (цього року це близько 63 тис грн);
− судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду – 50 прожиткових мінімумів (близько 105 тис грн.);
− судді Верховного Суду – 55 прожиткових мінімумів (115 тис грн.).
Щоправда, до реформи Зеленського базовий рівень зарплати для суддів Верховного Суду становив майже 160 тис грн.
Суддям також нараховують кошти за вислугу років, за адміністративні посади, за регіон (залежить від кількості населення) тощо.
Для порівняння, за законодавством 2010 року посадовий оклад (без доплат) суддів місцевих судів становив 10 мінімальних зарплат (станом на кінець того року – 9220 грн.), апеляційних – трохи більше 10 тис грн, вищих спецсудів – понад 11 тис грн, Верховного Суду України і Конституційного Суду – майже 12 тис грн.
Звісно, пенсія вираховується із зарплати чинного судді відповідної інстанції, а не її базового рівня. До прикладу, зарплата окремих суддів Верховного Суду (до зниження) становила близько 300 тис грн.
А отже, за рішенням КС пенсія суддів касаційного суду, котрі пішли у відставку, становитиме приблизно 150 тис грн.
До слова, відтермінування підвищення пенсії для суддів у відставці законом передбачено на три роки. А отже, восени цього року воно би автоматично відбулось.
Реформаторська пауза
А от судова реформа Володимира Зеленського так і не може фактично розпочатися, хоча відповідний законопроєкт набув чинності ще 7 листопада минулого року. “Забуксував” механізм створення спеціальної комісії для відбору членів Вищої кваліфкомісії суддів, до складу якої мають увійти члени Ради суддів (їх відібрали ще в грудні минулого року) та міжнародні експерти. Список останніх попри те, що ВРП тричі продовжувала термін подачі, так і не сформували.
По-перше, частина міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів України (фактично йдеться про ті організації, які делегували експертів до конкурсної комісії у Вищий антикорупційний суд у 2018 році), публічно розкритикували судову реформу нової влади після висновку Венеційської комісії. І непублічно відмовилися брати в ній участь.
Згодом Міністерство закордонних справ назвало наступні організації, котрі можуть подати своїх кандидатів: Євроюст, Інтерпол, Європол, Європейські партнери проти корупції, Європейське управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству, Європейський банк реконструкції та розвитку, Комітет експертів Ради Європи з оцінки заходів боротьби з відмиванням грошей, Група держав проти корупції, Управління ООН з наркотиків та злочинності, Організація економічного співробітництва та розвитку, Міжнародна група відмивання брудних грошей, Світовий банк. Але ніхто з них не виявив такого бажання, повідомляла ВРП.
По-друге, ті, хто все таки можуть запропонувати своїх представників, не підходять під формулювання, виписане в законі. Йдеться про USAID (Агентство США з міжнародного розвитку – незалежне агентство федерального уряду США), що наразі не підходить під формулювання в законі. А тому, щоб вони могли делегувати своїх представників, потрібно внести відповідні зміни до закону.
Без формування цієї комісії (термін подачі завершився 5 лютого) не може розпочатися конкурс до ВККС, що наразі не працює. В тому числі, “зависли” в повітрі 368 кандидатів на посаду суддів першої інстанції, що до того пройшли відбір, дев'ять місяців вчились в Національній школі суддів, після чого знову проходили конкурс. Так і не розпочався конкурс до апеляційний судів, а також не завершений конкурс до Вищого суду з питань інтелектуальної власності. І це при тому, що нестача кадрів в судовій системі становить більше двох тисяч суддів.
Наступний етап реформи Зеленського – формування Комісії з питань доброчесності та етики при Вищій раді правосуддя. Комісія має оцінювати членів чи кандидатів до складу ВККС і ВРП щодо добросовісності та етики, може вносити подання про звільнення члена ВРП, ВККС з посади, моніторинг інформації про суддів Верховного Суду щодо дисциплінарних порушень стосовно них, невідповідності займаній посаді та порушень обов'язку підтверджувати джерела походження майна.
Комісія повинна складатись з трьох членів ВРП і трьох міжнародників. Наприкінці листопада минулого року той же USAID і Посольство Великої Британії та Північної Ірландії подали чотирьох членів комісії (одного — на випадок, якщо один з трьох не зможе там працювати).
Втім, ВРП сказала, що ці організації – не належні для подачі цих кандидатур. З тієї ж причини, що й до складу конкурсної комісії.
Крім того, представники судової спільноти критикували повноваження цієї комісії, що фактично повторює, ба навіть перевищує повноваження членів ВРП – найвищого органу в судовій системі, котра має право вирішувати долю суддів.
Ще одне нововведення нової реформи – скорочення суддів Верховного Суду вполовину (з 200 до 100). Цю процедуру повинні проводити ВККС та ВРП. Втім, після публічної і доволі жорсткої критики як з боку українських, так і міжнародних експертів, Офіс президента може відмовитися від цієї затії.
За даними LB.ua, в Офісі президента підготували проєкт закону для зміни судової реформи Зеленського. Зокрема, проєктом буде вилучено норми, котрі стосуються скорочення кількості суддів Верховного Суду, а також внесено зміни до вимог щодо міжнародних представників до складу як комісії з питань формування ВККС, так і етичної комісії.
І про зарплати. Нова реформа скоротила зарплати суддів Верховного Суду, як йшлося вище.
Утім, зважаючи на те, що фінансове забезпечення суддів є гарантією їхньої незалежності, можна припустити, що КС також скасує скорочення їм зарплат.
За словами одного зі співрозмовників LB.ua в судовій системі, КС планує найближчим часом прийняти рішення щодо судової реформи Зеленського. Не затягувати з цим питанням голова суду нібито пообіцяв міжнародним партнерам.