Нові правила уряду передбачають, що поштар повинен вручити особисто рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» громадянину, що має з’явитися в суд. Якщо адресата немає вдома, повістку можуть віддати дорослому, що живе з ним. Якщо ж за визначеною адресою нікого немає вдома, поштар повідомляє про повістку телефоном або залишає повідомлення у скриньці.
Якщо через три дні повістку не забрали, поштар робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою» і повертає її до суду. У такому випадку суд може продовжити розгляд справи за відсутності сторони, яку викликали, оскільки вважається, що судове повідомлення вручене їм належним чином.
Для компаній, організацій, будь-яких юридичних осіб повістку вручають «уповановаженій на отримання пошти» особі, що повинна підписатися. І так само повертаються до суду, якщо листа ніхто не забрав чи зв’язатись з адресатом не вдалося, або якщо той не хоче підписати відмову від отримання.
«Належне» повідомлення
Суд може розглядати справу лише за присутності двох сторін спору, які повинні бути «належно» повідомлені про дату та час засідання. У випадку залучення до процесу інших осіб, їх також повинні повідомити.
До прикладу, у кримінальній справі слідчий суддя може викликати людину на засідання, надіславши їй повістку поштою, електронною поштою чи факсом. Хоча і передбачено, що можна викликати її і по телефону, але цей спосіб використовується на практиці, якщо особу вже викликали раніше (зазвичай, паралельно з надсиланням повістки) і в неї немає підозри, що повістку направив орган, який не має такого права. Тобто повістка про виклик має бути вручена працівником органу зв'язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором. У приміщенні суду повістку може вручити секретар судового засідання.
Якщо на виклик суду людина не прийде на засідання, її можуть оштрафувати (підозрюваного, обвинуваченого, свідка, потерпілого, цивільного відповідача, представника юридичної особи можуть оштрафувати на суму від 525,5 до 1051 грн. – якщо викликає слідчий, прокурор; від 1051 до 4204 грн. – якщо викликає слідчий суддя і суд) або примусово привести до суду. Правда, це лише якщо підтверджений факт того, що вона отримала повістку, тобто є підпис отримувача, відеозапис вручення повістки тощо.
А отже, якщо суддя не впевнений, чи належно повідомлений хтось з учасників (або не має цьому документального підтвердження), він зобов’язаний перенести розгляд справи. Зважаючи на завантаженість суддів, справу можуть розглядати роками.
«Особа повинна мати вибір – брати участь у судовому засіданні або не скористатись своїми процесуальними правами, однак суд має забезпечити її (або її представника) такою можливістю. На жаль, через технічні проблеми із врученням судових повісток (ухвал) страждає і якість правосуддя, і швидкість», - каже суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Іван Міщенко.
«У випадку невручення судової повістки (ухвали) досить часто «Укрпошта» зазначає причину такого невручення «за закінченням терміну зберігання», що не дає можливості суду пересвідчитись – була вручена повістка (або її хоча б спробували вручити) чи ні? Судова практика вже не раз висловлювалась з приводу того, що таку причину слід розцінювати як неналежне повідомлення і необхідно ще раз повідомляти сторону. Ще гірше у випадках, коли «Укрпошта» зазначає – «інші причини невручення». Неодноразово Верховний Суд направляв на адресу «Укрпошти» окремі ухвали, звертаючи увагу на цю проблему, та навіть частково були змінені Правила надання послуг поштового зв’язку щодо судових повісток», - зазначив суддя, додавши, що навіть після цього ситуація не змінилась.
Не за правилами
Проблеми у роботі «Укрпошти» щодо вручення повісток впливає на розгляд справ, і це підтвердив, зокрема, Верховний Суд. Так, 23 січня цього року суд прийняв ухвалу у справі стосовно поділу спільного майна подружжя. Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції, у зв’язку з неналежним повідомленням відповідача у справі.
Листи повертались до суду із відміткою «за закінченням встановленому строку зберігання».
Верховний Суд, у свою чергу, підтвердив, що існує проблема у повідомленні учасників процесу зі сторони «Укрпошти», а також констатував, що законодавство не передбачає відмітки «за закінченням встановленого строку зберігання» як причини невручення судового повідомлення.
«Подібна відмітка не дає суду обґрунтованих процесуальних підстав для визначення факту належного повідомлення сторони у судовій справі, зокрема не визначає чи адресат відмовився від отримання судового повідомлення, чи адресат відсутній, чи особа, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання», - йдеться в рішенні.
Суд зобов’язав «Укрпошту» повертати судові повістки за правилами: рекомендованими листами, зазначаючи причини їх невручення.
LB.ua надіслав запит до «Укрпошти», аби отримати інформацію, як зміни правил вручення повісток реалізуються на практиці. Втім, на момент публікації тексту відповіді не отримав.
Затягування справ і підробні повістки
Адвокат Віталій Колесников вважає, що порушення поштою правил вручення судових повісток вигідно тим, хто зацікавлений у тривалому розгляді спору.
«Пошта має вручити судову повістку під розпис. У поштове повідомлення вноситься відмітка, коли особа відмовилась отримати лист або відсутня за адресою. Якщо пошта не зазначила причини невручення або повернула лист «у зв’язку із закінченням строку зберігання», суд відкладає розгляд. Такі порушення повторюються, і судді не можуть почати слухати справу. Не викликає здивування «замороження справ» на шість і більше місяців. Якщо учасники справи проживають у різних населених пунктах, розгляд може тривати ще довше. Порушення поштою порядку вручення повісток радісно сприймають лише недобросовісні сторони, які зацікавлені у тривалому розгляді спору», - зазначив він.
За словами адвоката Івана Філатова, «нерідко сторони зловживають своїми правами та затягують процес, ухиляючись від отримання судових повісток. У першу чергу цьому сприяв сам процес надсилання судових повісток, оскільки працівники пошти залишали у поштових скриньках або в дверях квартир, будинках повідомлення про те, що потрібно забрати лист із пошти, а такі папірці часто губляться або залишаються непоміченими. Також деякі сторони судового процесу навмисно не зверталися до поштового відділення за отриманням листів, затягуючи цим самим розгляд справи у суді».
Філатов сподівається, що ситуація покращиться у зв’язку зі змінами Правил надання послуг поштового зв’язку.
Крім того, нові правила мають вирішити і проблему підробних судових повісток, які часто надсилають, наприклад, колектори. Суди неодноразово повідомляли про подібні випадки.
Зокрема, у січні цього року мешканці смт Тарутине надійшла повістка про виклик до районного суду за позовом банку про стягнення кредиту. У «повістці» пропонувалось сплатити кошти на рахунок банку для закриття справи (хоча суд таку справу не розглядає і повістку не надсилав). Такі вимоги розсилають колектори, які хочуть отримати кошти за обіцянку анулювати повістку.
Після цього, суд опублікував рекомендації, як можна перевірити інформацію та за якими ознаками відрізнити судову повістку від листа колекторів.