Нові повноваження
Минулого року в Україні завершився процес об'єднання громад. 1469 ОТГ отримали нові повноваження та позбулися залежності від районного центру. Кількість районів теж зменшилася, замість 490 тепер їх 136.
Після ухвалення закону голова РДА буде координувати органи місцевого самоврядування, контролюватиме виконання державної політики на місцях і зможе оскаржити рішення місцевої громади в суді.
«Після ухвалення законопроєкту №4298 ключова функція, що буде доданою – це нагляд. Рівень координації між органами місцевого самоврядування буде трохи іншим. РДА зможуть консультувати ради громад щодо законності та конституційності того чи іншого рішення. Якщо рішення громади суперечить закону чи Конституції, голова може оскаржувати рішення в суді», – каже один з авторів законопроєкту, член комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Верховної Ради, народний депутат Віталій Безгін.
Після публікації рішення органу місцевого самоврядування голова РДА матиме 30 днів на те, щоб відправити місцевій громаді свою аргументацію, чому цей акт суперечить законам України або Конституції. Якщо громада не реагує, голова РДА звертається до суду.
Також представники органу місцевого самоврядування за бажанням можуть провести консультації з РДА щодо законності своїх рішень або перед прийняттям актів передати їх на перевірку до РДА.
«У межах чинної Конституції ми надаємо РДА префектурні функції. Ми виписуємо це м'якше, ніж у Польщі чи Франції. Якщо рада громади має певні сумніви перед прийняттям того чи іншого акта, її представники можуть провести консультації з, так би мовити, “префектом” (голова РДА, – LB.ua). Зробити це можна за бажанням», – каже Віталій Безгін.
Таким чином голова РДА отримає функції префекта. В ідеалі для створення справжніх префектур необхідні зміни до Конституції, але в парламенті голосів на це поки що немає.
Директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак скептично ставиться до того, що в найближчій перспективі можливі зміни до Конституції. Втім на його думку, реформування РДА – це можливість завершити реформу.
«Від того, чи приймуть законопроєкт №4298 і в якому вигляді, залежить, чи буде продовжуватись реформа. Якщо закон не приймуть – реформа закінчиться, – переконаний експерт. – Зараз так склались зорі, що ми можемо зробити державу на рівні районів. Через те, що в районних радах практично немає бюджету, вони не цікаві місцевим олігархам, бо немає з чого грабувати. 95 відсотків роботи голови РДА – це буде координація роботи виконавчих органів влади. Тих функцій, що стосуються законності та контролю, не вистачить, але те, що написано в законопроєкті, є компромісом. Це більше не контроль, а допомога».
Єдине, чого, на думку Юрія Ганущака, не вистачає цьому законопроєкту – можливості припиняти повноваження місцевих рад у разі прийняття рішень, що загрожують безпеці та територіальній цілісності України.
«У законі не визначено, що робити з місцевою радою, якщо там лунають гасла “Путін, прийди!”. За правилами, треба надати можливість голові РДА припиняти повноваження місцевих рад. Можливо, таку правку внесуть у підготовці до другого читання», – зауважує експерт.
Обмеження впливу президента
До 2022 року обіймати посади голів РДА зможуть колишні голови РДА. За цей час в уряді повинні створити «кадровий резерв». Саме з цього резерву призначатимуть голів РДА строком на три роки. Одночасно в резерві може перебувати від 34 до 68 осіб. Потрапити до кадрового резерву можна за результатами конкурсу або після закінчення трирічного терміну роботи.
Ті, хто вперше потрапляє до кадрового резерву, повинні пройти спеціальне навчання та атестацію. Тих, хто не зміг пройти атестацію, з кадрового резерву виключать. У кадровому резерві можна перебувати щонайдовше п'ять років.
Звільнити голову РДА можна після закінчення трирічного терміну, порушення ним закону, добровільної відставки або смерті. Також голові РДА може винести недовіру районна рада двома третинами голосів.
«Якщо буде прийнятий цей закон, ми “перестрибнемо” три століття. Цей закон обмежує “свавілля” президента. Голова РДА перестане бути політичною особою, а стане нормальним держслужбовцем вищого рівня. Призначати голів РДА президент може лише з подання Кабміну, а якщо він цього не робить, то повинен це пояснити. Президент зобов’язаний ”освячувати” подання уряду та перевіряти, щоб ці люди (кандидати на голову РДА, – LB.ua) були нейтральні», – пояснює Юрій Ганущак.
Що думають на місцях
У січні цього року уряд розпочав звільнення працівників ліквідованих РДА та провів реорганізацію структури адміністрацій. За даними Міністерства фінансів України, це обійшлось державі у 879 мільйонів гривень. За словами голів громад, більшу частину звільнених чиновників вони готові взяти на роботу. Зараз це можна зробити без конкурсу.
Загалом, представники громад адекватно ставляться до законодавчих змін, хоча мають певні перестороги.
«Судячи з тих зустрічей, що відбувалися на місцях, і консультацій з головами громад, переважна більшість до змін ставиться позитивно. Звичайно, коли вони чують страшне слово “контроль”, їм це не подобається. Коли йде пояснення, що це більше нагляд, то вже ставляться нормально. Вони розуміють, що їм десь потрібна підтримка виконавчої влади. Якщо це буде спільна робота в підготовці проєктів рішень, більшість голів це сприймає позитивно. Деякі голови громад самі були раніше головами РДА і розуміють, що потрібен певний баланс», – резюмує депутат Вінницької обласної ради Євгеній Шаповалов.
У громадах, які створені вперше, більше переймаються процесом передачі майна від районних рад. Ті очільники громад, що створювали ОТГ у період з 2014 по 2019 рік, в основному підтримують реформування виконавчої влади, але через створення префектур і зміни до Конституції.
«Зміни насправді хороші, але краще б це були зміни до Конституції. Ми спілкуємося між головами громад, і нас найбільше бентежить, щоб нас після цього закону не почали “мочити”. Щоб голова РДА не почав давити на неугодних”, – пояснює голова Вакулівської громади Дніпропетровської області Артур Шевцов.
Таку ж позицію має Асоціація міст України, на думку якої, надання нових функцій РДА без змін до Конституції «становить ризик порушити баланс влади на території та згубно позначитися на реформі децентралізації» та може створити «величезний ризик надмірного нагляду за місцевим самоврядуванням».