Кого показують?
Видання «Детектор.медіа» в останній тиждень березня зафіксувало на телебаченні збільшення на чверть кількості матеріалів з ознаками замовності.
«У випусках збільшилося різноманіття благодійників, які рятують світ від пандемії на камери. Ті, хто не роздає обладнання в лікарні чи соціальні гарантії своїм працівникам, дають поради, що має робити уряд та бізнес у цих умовах», — йшлося у моніторингу теленовин.
На групі каналів «112», NewsOne, ZIK з орбіти впливу Віктора Медведчука регулярно виходять сюжети про допомогу від депутатів ОПЗЖ різних рівнів. Журналісти також розповідають про допомогу, придбану коштом Віктора Медведчука та його дружини Оксани Марченко.
Ці канали знімають репортажі про те, як пенсіонерам та людям з інвалідністю передають допомогу. Отримувачі допомоги часто плачуть, розповідаючи про скрутні умови життя.
«Я не можу передати, наскільки це важливо. У мене навіть слів подяки немає. Гарно дякую», — каже пенсіонерка Олена Німчук.
У цьому ж сюжеті керівник молодіжного крила партії розповідає, що бабусям і дідусям роздають перекладені російською мовою інформаційні листівки, тому що «інваліди, пенсіонери... не зовсім коректно розуміють українську мову, бо вони нею не користуються у повсякденному житті».
Про діяльність Фонду Порошенка та компанії ROSHEN регулярно звітують канали «Еспресо», «Прямий» та «5 канал». Такіж матеріали виходили на каналах «Україна», «Україна 24» та на «Інтері».
«За рахунок Фонду Петра Порошенка відновлять апарати штучної вентиляції легень у різних медзакладах, бо купити нове обладнання зараз складно через великий попит у світі», — розповідає ведуча каналу «Прямий».
Канали регулярно звітують про візити нардепів від ЄС у регіони. Так, Ірина Фріз відвезла захисні костюми Харківській обласній інфекційній клінічній лікарні; Олег Синютка та Микола Княжицький розказали про допомогу львівським медикам. Останнім на камеру висловлює подяку головний лікар Львівського госпіталю ветеранів війн Максим Тригубенко.
«Ми вам щиро дякуємо. Уже вкотре ви у нас з допомогою. І у суботу, і в неділю приїжджаєте», — відзначив лікар.
Партія «Батьківщина» скромно зосередилася на онлайн-виданнях. У медіа з'являлися новини про успіхи регіональних осередків.
Депутати від «Слуги народу» переважно звітують на своїх сторінках у соцмережах, ще кілька регіональних сайтів публікували новини про благодійність парламентарів. Передають допомогу переважно мажоритарники. Нардеп Едуард Прощук передав медзасоби Івано-Франківській лікарні, а мажоритарник з Дніпра Кирило Нестеренко роздавав допомогу разом з головою Дніпропетровської ОДА.
Черкаський мажоритарник Олександр Скічко 14 квітня написав, що спільно з компанією «Автострада» закупив «700 захисних костюмів та 2600 респіраторів для лікарів Черкаської області». Місцеве видання 7 квітня «Kanos» написало, що «завдяки благодійному фонду «МХП-громаді» та народному депутату Олександру Скічку» для Канівських медзакладі придбали апарат ШВЛ та медзасоби. Агрохолдинг «Миронівський хлібопродукт»(МХП) належить бізнесмену Юрію Косюку.
Публічну благодійність розгорнув київський мажоритарник Микола Тищенко, якого влада розглядає ймовірним кандидатом у міські голови.
«Командою Президента в місті Києві був створений штаб, який під моїм керівництвом на сьогоднішній день здійснює постійну роботу аби протидіяти розповсюдженню вірусу в Україні!», — написав Тищенко, який регулярно публікує дописи про передачу допомоги.
Мета партії — перемогти на виборах
Політики, з якими поспілкувався LB.ua, заперечують, що займаються піаром перед виборами та не вважають увагу каналів до благодійності надмірною.
У «Європейській солідарності» вважають, що через публічне висвітлення акцій заохочують інших до добрих справ.
«У чому проблема з благодійністю? Благодійність не має бути публічною? Допомагаючи і розповідаючи про це, ти заохочуєш інших допомагати. Кожна партія, кожен політик, кожен громадян хочуть підвищити свій рейтинг, спілкуються з суспільством, допомагають виборцям у різний спосіб. Тільки у тоталітарній країні можуть допускатися такі думки, що підвищувати рейтинги партії через хороші справи погано. У будь-якій демократичній країні це добре, це позитивно», — переконаний нардеп від ЄС Микола Княжицький, який з однопартійцями розвозить допомогу від Фонду Порошенка.
На запитання про етичність такого піару емоційно реагують в ОПЗЖ. Нардеп Олександр Качний, який знімався в одному з таких сюжетів на каналі «112», назвав запитання LB.ua «бажанням знайти негативний рух».
«Ви хочете знайти у цьому якийсь підтекст? Що означає політичний піар? Не розумію, у чому ви хочете каверзу знайти? Я бачу з вашого боку бажання знайти негативний рух. Ви кажете про те, що телевізійні канали показують роботу партій у цьому напрямку? Так нічого страшного у цьому немає. Виборець повинен знати, що ми непосильно ведемо це питання, ми працюємо. Це нормальна ситуація», — переконаний нардеп Качний.
У партії «Батьківщина» пропонують виборцям звернути увагу на те, чи рекламують політики благодійні акції.
«Достатньо подивитися Facebook, навпроти чиїх постів стоїть напис «реклама», коли вони складають продукти до коробок, а хто робить це тихо й особливо ніде не розповідаючи. У нас розумні виборці і вони чудово розберуться. За такою логікою можна сказати, якщо я політик і пропускаю у ліфт свого сусіда, то агітую голосувати за мене. Не треба доводити до абсурду. Звісно, будь-який вчинок політичної партії можна розцінювати як піар чи агітацію. Я би класифікував це залежно від того, чи про ці дії розповідають, чи ними вихваляються», — каже голова прес-служби «Батьківщини» Валентин Трохимчук.
У «Слузі народу» розповідають, що депутати допомагають виборцям залежно від своїх можливостей.
«Ми хочемо, щоб це виглядало як звіт перед виборцями, а не як реклама самих себе. Я не знаю депутата з фракції «Слуга народу», який би зараз не робив бодай щось у боротьбі з розповсюдженням коронавірусу. Наш депутатський чат в якийсь момент перетворився на чат із оголошеннями. Такий собі OLX. Хтось ділився контактами, де можна купити захисні костюми для лікарів, хтось замовляв маски, хтось шукав апарати ШВЛ. Звісно, не всі можуть допомагати однаково. У наших депутатів різний рівень фінансових можливостей. Хтось більше може допомогти грошима, хтось — в організаційних питаннях. Також дуже багато роботи щодо координації з бізнесом і благодійниками», — зазначає заступниця голови фракції Євгенія Кравчук.
Народна депутатка запевняє, що така активність «слуг народ» не пов'язана з виборами і «всі робили би це так само і без виборів».
Заперечують роботу на майбутні місцеві вибори й у «Батьківщині», аргументуючи це непевною ситуацією з коронавірусом.
«Сьогодні ви не знайдете політика, який впевнено вам скаже, що буде в країні через місяць чи три. Ми не знаємо, коли запустять метра і закінчиться карантин. Загадувати про вибори — це далекоглядно і передчасно», — переконаний речник «Батьківщини» Валентин Трохимчук.
У ЄС натомість зазначають: бажання партії перемогти цілком логічне.
«Кожна партія має спілкуватися зі своїми виборцями незалежно від виборів. Якщо вона не спілкується, то не виграє на виборах. Яка мета партії? Перемогти на виборах. Це хороша мета», — пояснює нардеп Микола Княжицький.
Законно vs морально
Благодійну допомогу політиків у боротьбі з короновірусом не можна розглядати як підкуп виборців, вважає голова громадської організації «ОПОРА» Ольга Айвазовська. Експертка звертає увагу, що стаття 160 Кримінального кодексу про підкуп виборця діє лише під час виборчого процесу.
«Поза офіційним періодом виборчої кампанії будь-які дії не мають де-юре ознак підкупу виборців, тому будь-яка благодійна активність і допомога з боку народних депутатів де-факто може впливати на волевиявлення виборців у перспективі, але у той же час застосовувати норми законодавства, які стосуються визначення цього поняття підкупу виборців і відповідних санкцій, неможливо», — пояснює Айвазовська.
На її думку, що говорити про підготовку політиків до місцевих виборів завчасно, оскільки немає певності, що вони точно пройдуть восени.
Натомість аналітик руху «ЧЕСНО» Ігор Фещенко зазначає: якщо окремий політик, пишучи на своїй сторінці у соцмережі про благодійність і не порушує законодавства, то з партійними активностями ситуація інакша. Згідно зі статтею 15 закону «Про політичні партії в Україні», благодійні організації не можуть здійснювати внески до фонду політсил.
«Законність того, що роблять партії зі своїми наліпками на товарах і з використанням своїх медіа, є сумнівною. За фактом благодійні фонди забезпечують товарами і послугами політичну партію, яка ці товари і послуги подає як власні ініціативи. У законі чітко написано, що благодійні фонди не можуть фінансувати політичні партії. Коли за кілька місяців будуть подані фінансові партійні звіти, усі ці товари мають бути оплачені з партійного рахунку. Чи вони будуть так оплачені? Я переконаний, що у більшості випадків — ні», — припускає Ігор Фещенко.
Голова Комітету виборців України Олексій Кошель вважає, що проблема з політичним піаром лежить перш за все в етичній площині.
«Треба проводити чітку межу між тими, хто реально допомагає, а хто використовує це для піар-кампанії на допомозі. Такою лінією може бути порівняння коштів витрачених на допомогу і на рекламу. Окремі політики використовують тему допомоги як складову піар-кампанії. Для мене класичним прикладом є пан Столар (нардеп від ОПЗЖ, — ред.), який допомагав лікарням у місті Києві. З одного боку, це була реальна допомога, але кількість піар-шуму навколо була набагато більшою», — розповідає Кошель.
Голова КВУ приводить ще один приклад — партії проросійського блогера Анатолія Шарія, яка встановила намети та роздавала інформаційні матеріали про коронавірус.
«З одного боку вони проводили просвітницьку кампанію, але на 90% це була класична агітаційна наметова кампанія у всіх регіонах країнах», — аргументує Кошель.
Експерт «Чесно» Ігор Фещенко пов'язує таку активізацію політиків з місцевими виборами, які мають відбутися 25 жовтня.
«Вони не просто надають допомогу, а критичну ситуацію абсолютно точно використовують для того, щоб отримати певні електоральні дивіденди до осені, тому що за два-три місяці має стартувати виборча кампанія. Мені здається, що це прояви неофіційної виборчої кампанії. У значній мірі це етичне питання. Кожен політик і кожна партія робить для себе вибір — чи він допомагає, але не робить це з пропагандиської точки зору, чи все-таки, як ОПЗЖ, «Батьківщина» і ЄС» використовує у своїй рекламній кампанії», — каже Фещенко.
Кошель бурхливу благодійність називає «політичним мародерством» і закликає виборців дати оцінку таким кампаніям.
«У випадку багатьох політиків, які зараз проявляють надзвичайну піар-активність, є підстави говорити про те, що вони активно розпочали свої місцеві виборчі кампанії.
Восени виборець буде запитувати не тільки про план дій кандидата, розвитку громади, а буде також шукати відповідь на запитання, що зробив політик в умовах пандемії і наскільки був ефективним. Для багатьох політиків ця епідемія відкриває шанс, тому що, незважаючи на провальні показники соціально-економічного розвитку громад, активна участь у подоланні хвороби може додати політикам суттєвих політичних балів», — припускає Кошель та радить політикам бути скромнішими у висвітленні благодійності.