Кадрові суперечки
Після кількох скандальних заяв міністра охорони здоров'я Іллі Ємця та пропозиції суттєвого секвестру бюджету від міністра фінансів Ігоря Уманського, які обурили і самих “слуг народу”, на Банковій вирішили звільнити обох через місяць після призначення. При тому, що жоден з них заяви про звільнення не писав і в парламенті з трибуни не звітував. Прем'єр Денис Шмигаль публічно не пояснював, чим саме йому не догодили міністри, обмеживишись дипломатиним: мовляв “країна вимагає швидких дій”. За даними LB.ua, Шмигаль не спрацювався з Уманським. Зокрема, останній вимагав відставки очільників Податкової та Митної служб - Сергія Верланова та Максима Нефьодова, чого не задовольнив Кабмін. Їхню долю тепер вирішуватиме новий міністр. Судячи з коментаря очільника уряду LB.ua, цього не відбудеться.
У неділю трьох нових кандидатів у міністри представили фракції. На міністра охорони здоров'я Офіс президента запропонував Максима Степанова, який очолював Одеську ОДА в часи Петра Порошенка. Головою Мінфіну Банкова хотіла бачити Сергія Марченка – у минулому заступника міністра фінансів та заступника Адміністрації президента Порошенка. Кандидаткою в очільниці міністерства енергетики стала Ольга Буславець, яка очолювала Директорат енергетичних ринків у Міністерстві енергетики та вугільної промисловості.
На засідання фракції у неділю прийшло менше сотні депутатів. До усіх кандидатів виникали запитання та зауваження, тому у кінці зустрічі було незрозуміло, кого “Слуга народу” зуміє підтримати. Заступники голови фракції проводили опитування у своїх підгрупах. До ранку понеділка стало зрозуміло, що на Буславець голосів власними силами не назбирають, тому її кандидатуру відкликав президент. Не останню роль у “збитті” Буславець зіграв голова комітету з питань енергетики та нардеп від СН Андрій Герус, який звинуватив кандидатку у лобіюванні інтересів олігарха Ріната Ахметова. Сама Буславець це заперечує.
“Про неї кажуть, що вона не дурна, але Герус розвернув проти неї кампанію – і вона подіяла”, – розповідає джерело у партії “Слуга народу”.
З іншим олігархом пов'язували кандидата у міністри охорони здоров'я Максима Степанова. Він – кум нардепа Ігоря Палиці, який у свою чергу є бізнес-партнером Ігоря Коломойського. Степанов уже проходив співбесіду у президента: ще влітку його розглядали як кандидата на голову МОЗ у Кабмін Олексія Гончарука, однак тоді міністерське крісло все ж зайняла Зоряна Скалецька.
Рада не змогла з першої спроби призначити Максима Степанова, і лише під час другого голосування у парламенті знайшлися голоси для нового міністра.
“Чому змінилося думка перед другим голосуванням? Бо керівництво фракції говорило з депутатами про те, що це не лише прохання прем'єра, а й президента, адже він проводив співбесіди”, – зазначає джерело у “Слузі народу” та додає: щодо Степанова “усі зійшлися на думці, що гірше Ємця бути не може”.
Один із депутатів, який спочатку не хотів голосувати за Степанова, розповідає, що передумав, бо з'ясував, що кандидат у міністри “під кінець каденції (роботи в ОДА, – LB.ua) розсварився з Коломойським”.
Та жодного з міністрів партія влади не призначила б без голосів інших фракцій.
“Золотими акціями в голосуваннях щодо міністрів стали переговори з “Голосом” і ОПЗЖ”, – каже депутат зі “СН”.
З голосами за Степанова владі допомогла ОПЗЖ. У партії стверджують, що жодних домовленостей з владою не укладали, а підтримали Степанова, аби не залишати міністерство безголовим в розпал епідемії коронавірусу.
“Не можна було допустити, аби Кабінет міністрів України і країна загалом залишилися без ключового профільного міністра. Це була єдина мотивація, через яку окремі наші колеги вирішили підтримати кандидатуру, запропоновану на посаду міністра охорони здоров'я”, – розповідає нардеп від ОПЗЖ Нестор Шуфрич.
Депутат заперечує можливі домовленості з владою.
“Президент точно не говорив з нами на цю тему. Принаймні, мені про це невідомо. Це було рішення фракції і окремих депутатів. Єрмак був присутній на зустрічах з лідерами фракцій, але окремо з нами не зустрічався”, – запевняє Нестор Шуфрич.
Інша ситуативна коаліція “Слуги народу” склалася з “Голосом”, який від самого початку заявив, що буде підтримувати Сергія Марченка на посаду голови міністерства фінансів.
“Ми не опозиція до народу України. Насувається фінансова криза, а у нас відсутній міністр фінансів. Уманський кілька разів не прийшов на наш фінансовий комітет, а потім на засідання голів фракцій. Щодо того бюджету, який був поданий, нормальних слів важко підібрати. Він неприйнятний. Після цього міністр практично самоусунувся від процесу. У нас у парламенті сформувалася мономеншість, бо вони не можуть прийняти жодне кадрове рішення своїми голосами. Сергія Марченка я знаю довго, він порядна і професійна людина”, – пояснює мотивацію “Голосу” перший заступник голови комітету з питань фінансів Ярослав Железняк.
У “Слузі народу” додають: мотивували своїх депутатів тим, що міністр фінансів критично необхідний, адже саме його підпис має стояти на угоді з МВФ.
Привид Коломойського
Законопроєкт щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності (№2571-д) ЗМІ охрестили антиколомойським: він забороняє повертати націоналізовані банки колишнім власникам. Якщо документ приймуть у цілому, то Ігор Коломойський не зможе через суд повернути “Приватбанк”. Ухвалити цей законопроєкт, як і запустити ринок землі, вимагав Міжнародний валютний фонд для отримання наступного кредитного траншу.
Голосування за законопроєкт до кінця залишалося інтригою: у владі боялися, що Коломойський задіє свої ресурси для впливу на депутатів.
Перед голосуванням нардепи від “Слуги народу” навіть отримували погрози.
“Мені приходили погрози на цю тему, ігноровані мною та іншими депутати, які теж їх отримали”, – розповідає нардеп Святослав Юраш.
Юраш показує LB.ua повідомлення, де анонім радить не голосувати за законопроєкт, який забороняє повернення банків: “А якщо ти проголосуєш за цей закон, ти станеш на все життя ворогом Коломойського. Влади змінюються, а Коломойський буде завжди”.
Однак нардеп додає, що немає підстав стверджувати, буцімто такі повідомлення надіслали від Коломойского, адже навіть його опоненти могли цим скористатися.
Інший нардеп зі “СН” стверджує, що “слугам народу” пропонували хабарі.
“До кількох людей підходили з пропозицією за 30 (тисяч доларів, -ред.) побути вдома і покашляти. Серед тих, хто вчора захворів, хтось точно взяв, але ми не можемо точно сказати, хто брав, а хто засцикунив прийти в Раду”, – розповідає він.
Мотивувати своїх народних депутатів на таке непросте рішення президент Володимир Зеленський вирішив особисто у Раді.
“Я вас дуже прошу підтримати ці законопроєкти. Вони важливі для українського народу”, – говорив він з трибуни парламенту.
Його аргументи переконали лише 208 “слуг народу”, які проголосували за законопроєкт у першому читання. Ще 25 голосів дала “Європейська солідарність”, 17 – Голос, 15 – “Довіра” і 9 – позафракційні депутати.
Співрозмовники у фракції “Слуга народу” кажуть, що влада розглядала варіант одразу проголосувати законопроєкт про банки у цілому, однак нібито відмовилася від цієї ідеї через брак голосів для другого читання.
На запитання про те, що ж робити з Регламентом ВР (депутати мають 14 днів для внесення поправок перед другим читанням), нардеп з фракції СН відповів: “Ми вчора 100 разів потопталися по Регламенту. Якби ми 101-ий раз потопталися, то щось змінилося б? Чи Бєня і так не піде до Конституційного суду?”.
Інше джерело у фракції додає: у “Слузі” побоялися, що противники законопроєкту активно виступали б через швидке ухвалення.
“Депутати Коломойського і “Батьківщини” вилізли б на трибуну і кричали б”, – припускає джерело.
Багатостраждальна земля
16 березня фракція “Слуга народу” зустрічалася з президентом. На зустрічі президент сказав депутатам, щоб наступного дня готувалися голосувати за законопроєкт про ринок земель сільськогосподарського призначення. Та 17 березня парламент не повернувся до розгляду законопроєкту про землю: голосів забракло, а ОПЗЖ так і не відкликала свої останні 700 правок. Голоси шукали далі.
27 березня президент знову зустрівся з фракцією, аби нагадати, що ухвалення законопроєкту – вимоги МВФ для отримання траншу. Для того, аби знайти підтримку у парламенті, партія влади погодилися на більш консервативну концепцію. Сам ринок повинен запрацювати з 1 липня 2021 року лише для фізичних осіб і з можливістю придбати лише до 100 гектарів. Компанії зможуть купувати до 10 тисяч гектарів з 2024 року.
“У Вашингтоні наші партнери не дуже щасливі через те, що Сольский (голова аграрного комітету, – LB.ua) був змушений зґвалтувати законопроєкт”, – розповідає нардеп зі “Слуги народу”.
І навіть 30 березня влада все ще сподівалася, що ОПЗЖ зніме свої поправки.
“Ми на землю йшли упевнено, але помилково вважали, що ці покидьки годину-дві попіаряться, а потім знімуть свої поправки”, – емоційно продовжує співрозмовник з партії влади.
Інше джерело у фракції на запитання, чому влада не домовилася з ОПЗЖ, відповідає: “Така у них природа – кинути. Бажання попіаритися перемогло”.
Хоча ОПЗЖ не дала голоси на законопроєкт, та не стала фізично зривати голосування, звертає увагу інший нардеп зі “Слуги народу”.
“Певний час залою почав ходити Медведчук і водив Киву з плакатом. У наших чатах стали писати, що вони готуються блокувати парламент. Ми пропонували щось робити, на що нам відповіли: “Нічого робити не треба, вони лише постоять з плакатами”. ОПЗЖ могла б легко провалити голосування, повиривати мікрофони, заблокувати президію, але не зробила цього”, – наголошує нардеп.
Нестор Шуфрич з ОПЗЖ визнає: такий сценарій і справді розглядався, однак його відкинули.
“Ми прорахували цей варіант. Ми вчора могли в фізичний спосіб заблокувати голосування, але давайте будемо говорити відверто, це момент моральної відповідальності - в масках, рукавичках та захисних окулярах влаштувати бійку, піддавати депутатів ризику заразитися. Загроза коронавірсу допомогла владі, тому ми відмовилися від реалізації таких можливостей. Битися з депутатами в масках, рукавичках і окулярах - це вже було б не по-людськи”, – вважає Шуфрич.
Зрештою, законопроєкт ухвалили завдяки підтримці “Голосу”, “Європейської солідарності” та “Довіри”.
У ЄС кажуть, що підтримали ринок землі, оскільки були враховані їхні правки.
“Ми маємо зробити все можливе, аби не допустити банкрутства держави. Іншого варіанту, окрім співпраці з МВФ, немає. Треба віддати належне “слугам”, які врахували наші правки щодо заборони продажу державної землі. Це стратегічний ресурс, і треба думати, як стратегічно його використовувати, а право селян розпоряджатися землею – це нормально”, – пояснює народна депутатка від ЄС Вікторія Сюмар.
Ухваленими поправками пояснюють своє рішення і в “Голосі”
“Ми відкрито з самого початку сказали, що підтримуємо ринок землі, але у нас були вимоги – спочатку маленький бізнес, маленькі фермери, а потім відкриваємо для юридичних осіб”, – коментує рішення своєї фракції нардеп Ярослав Железняк.
Обидві партії заперечують домовленості і обіцянки в обмін на голоси.
“Це не про нашу фракцію”, – запевняє Железняк.
Та не на всіх фронтах президент зумів перемогти. Депутати провалили зміни до бюджету – не вистачило трьох голосів. Через епідемію коронавірусу парламент повинен переглянути бюджет та скоротити видатки, однак представники комітетів не хотіли жертвувати своїми напрямками.
“Я так розумію, що через недолугу позицію міністра фінансів, залишилося багато невирішених питань, наприклад, в освіті. Якщо подивитися, то майже весь комітет освіти не проголосував. Виявилося, що навіть серед коаліції є багато людей,які вміють читати документи” – іронізує Ярослав Железняк з “Голосу”.
У “Слузі народу” теж звертають увагу, що більшість членів освітнього комітету не голосували за законопроєкт, серед них п'ятеро “слуг”.
“Освіта затаїла образу і сказала, що за такий бюджет не буде голосувати. І справді, найбільше через секвестр постраждали освіта, культура і міністерство громад, але освітній комітет не сильно-то і боровся”, – розповідає джерело у “СН”.
Тож тепер уряд матиме два тижні, аби знайти переконливі аргументи для брикливих депутатів, а Банкова – щоб бути більш переконливою, ніж Ігор Коломойський, адже на законопроєкт про банки чекає друге читання – вирішальне.