«Ні ситуація з поверненням податку, ні компенсація доплат вчителям не дає нам приводів, аби мати претензії до Кабміну»
Минулого тижня Київрада ухвалила бюджет на наступний рік з доходами у більш, ніж 57 млрд грн. І витратами — приблизно на таку ж суму. Ваші опоненти кажуть, що документ був ухвалений фактично за тиждень. Чому такий поспіх?
Ухвалення бюджету на наступний рік в середині грудня не можна оцінити як прискорений процес. Важливо до кінця року провести підготовчі роботи, щоб з наступного не було жодних затримок. Прийняття бюджету перед самими новорічно-різдвяними святами може призвести до того, що, до прикладу, якийсь сквер буде облаштований не весною, як планувалося, а осінню. Або будівництво школи завершиться не до 1 вересня, а пізніше.
Чи достатньо було часу на обговорення проекту бюджету?
Підготовка до прийняття бюджету тривала, мабуть, кілька місяців. В тому числі, формувалися бюджетні запити від профільних департаментів чи то на будівництво дитячого садку, чи скверу.
Основна війна за міський бюджет вже відбулася, коли депутати сперечалися, яку школу чи спортивний майданчик треба відремонтувати першочергово. Щоб мінімізувати такі суперечки, ми прийняли концептуальне рішення, що наступного року кошти міського бюджету будуть спрямовані, зокрема, на завершення об'єктів. Не варто починати будувати нові, поки не завершені «старі» проекти.
До процесу обговорення були залучені депутати, представники громадськості. Більш того, керівники Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту, а також Департаменту економіки та інвестицій (КМДА) під час засідань фракцій Київради пояснювали кожну цифру бюджету. До такої дискусії долучилися всі, хто готовий конструктивно працювати.
Назвіть кілька проектів, які планується реалізувати наступного року.
Транспортні витрати наступного року складуть близько 6,9 млрд грн, з яких один мільярд обійдеться будівництво метро на Виноградар.
З найбільших проектів – міст, що з'єднає Володимирську гірку з аркою Дружби народів. Довжиною в 210 метрів і шириною від 6 до 14 метрів. Міст буде відкритий лише для пішоходів і велосипедистів. Бюджет на цей проект складає 115,6 млн грн.
Хочемо також наступного року провести реконструкцію мосту Патона, він знаходиться в аварійному стані. На ремонтні роботи необхідно близько 20 млн грн, тут нам допомагатиме держава. На будівництво Подільського мосту Київрада виділила 630 млн грн. На реконструкцію Шулявського мосту виділено 363,4 млн грн.
Минулого року велися перемовини з Кабміном, в яких Київрада наполягала на встановленні для столиці податку з доходів фізосіб-підприємців на рівні зі всіма регіонами – 60% на 40% на користь місцевого бюджету. Щодо Києва цей податок розподіляється у співвідношенні: 40% на 60%. Чи вдалося знайти консенсус з урядом?
Ні, не вдалося. Кабінет міністрів аргументує свою позицію тим, що в Києві сконцентрована велика кількість головних офісів компаній.
Ми, як місцева влада, ніколи не погодимося з такою ситуацією. Так, з одного боку, Київ дійсно отримує найбільший прибуток, у порівнянні з іншими обласними центрами. А з іншого – несе більші витрати. До прикладу, цього року в рамках капітального та поточного ремонтів, ми відновили близько 300 км дорожнього покриття. Для якогось обласного центру така цифра – протяжність усіх доріг. А Київ має дві тисячі кілометрів доріг. Відповідно, потрібно більше ресурсів для їх ремонту.
З початку реформи децентралізації уряд перекладає на місцеві бюджети частину фінансових зобов'язань. Минулоріч йшлося про компенсацію, зокрема, профтехучилищ та коледжів. Які додаткові витрати лягли на плечі Києва цього року?
Доплата заробітної плати вчителям. Цього року ця сума склала 419 млн грн.
Однак, ні ситуація з поверненням податку, ні компенсація доплат вчителям не дає нам приводів, аби мати претензії до Кабміну. Є чимало кейсів, де ми співпрацюємо з урядом. Не варто забувати і про допомогу Кабміну в проблемі столиці із «Нафтогазом». Близько 800 млн грн. різниці в тарифах було компенсовано з державного бюджету.
«Жодних конфліктів не було би без втручання представників політичних сил парламенту»
Спілкуємося з вами третій рік поспіль. Та це вперше, коли на момент інтерв'ю політична ситуація в Київраді стабільна. Депутати працюють, немає жодних скандалів.
Пам’ятаєте, під час попереднього інтерв'ю я не погоджувався, що можна провести паралелі між парламентом і Київрадою. В Київраді не може бути таких політичних конфліктів, як у Верховній Раді. Можуть виникати штучно роздуті ситуації. Вони швидко з'являються і так само швидко затихають.
Жодних конфліктів не було би (і не буде) без втручання представників політичних сил, представлених в парламенті.
Можливо, зараз немає таких конфліктних тем, котрі би дали можливість проявитися депутатам тепер вже «Київської команди» (а раніше «Самопомочі») чи «Свободи» як ваших активних опонентів.
Насправді риторика цих фракцій не змінилася, у порівнянні з першим роком роботи нового скликання Київради. Змінилося ставлення інших фракцій до подібних заяв. Коли кричали: «зрада», «все пропало», «все вкрали», деякі депутати інших фракцій емоційно підтримували такі заяви з трибуни, підхоплювали їх. А згодом виявлялося, що це – фейки. Сьогодні ж подібні виступи в Київраді депутати сприймають здебільшого критично. Вимагають конкретних пояснень, а не популістських заяв.
Усі лідери фракцій можуть виголосити свою заяву (без коментарів головуючого засідання), на початку засідання. Існує така домовленість між депутатами. Далі – всі конструктивно працюють.
Скоро почнеться виборча кампанія, і таких заяв стане дедалі більше.
Так. Тоді буде більше політичних заяв і менше часу на роботу. Це дуже прикро, треба буде це пережити.
Періодично я чую від депутатів, мовляв, ми не будемо голосувати за те чи інше питання, оскільки нам заборонив/заборонила лідер партії… Якщо є аргументи проти ухвалення певного рішення, ми готові їх вислухати і навіть дослухатися. Але як можна не голосувати за певні соціальні питання, бо «заборонив лідер партії».
Столиця не може бути в заручниках політичних інтересів партій чи їхніх торгів між собою в парламенті. Як тоді депутатам Київради пояснювати людям, що вони не голосують, до прикладу, за бюджет, бо у Верховній Раді якась фракція не погоджується віддати голоси за міністра, якого пропонує інша? Треба якось по-іншому торгуватися.
Ви кажете про подібні проблеми представникам «материнської партії» - БПП?
«Солідарності» і «Єдності» пощастило, що голови цих політичних сил знаходять в залі Київради, а не парламенту.
І що депутатам БПП не кажете про політичні розборки в Київраді? Навіть Сергієві Березенку, з яким товаришуєте?
Я інформував в тому числі його, що в Київраді виникає купа проблем через те, що депутати в парламенті не можуть знайти спільну мову. На що почув дружню фразу, мовляв, давай ти не будеш з нами ділитися своїми, а ми з тобою своїми проблемами. І кожен буде їх вирішувати власними силами.
Чи позначається на роботу Київради вихід із фракції «Самопоміч» більшості депутатів? Згодом її сапорозпуск та створення фракції з числа двох депутатів?
Я переконаний, що це був внутрішньо-партійний конфлікт в боротьбі за домінування над столичною організацією партії («Самопоміч», – LB.ua).
Думаю, голосування з так званого «питання Марченка» було використано (представниками «Самопомочі», – LB.ua) як привід, щоб певним чином завершити конфлікт в середині політсили. Я не бачу жодних проблем в тому рішенні. Більш того, Марченко написав заяву про конфлікт інтересів і не брав участі ні в обговоренні, ні в голосуванні.
До нас зверталися і НАЗК, і НАБУ і, можливо, інші правоохоронні органи для отримання пояснень з цього приводу. І я впевнений, що ця справа буде закрита.
«Якби позиція «Нафтогазу» була конструктивніша, ситуацію можна було би вирішити значно швидше»
Цього року першість зі скандалів довкола Київради отримала війна з «Нафтогазом». Лідер групи «Київська команда» Сергій Гусовський вважає, що київська влада програла її. Він каже, що «у Віталія Кличка відсутні якісні управлінські рішення».
«Повернути комунальні підприємства у власність громаді – не завжди правильне рішення. Не факт, що громада краще розпоряджатиметься цим майном, ніж іноземний інвестор», - казав він. Погоджуєтеся?
Категорично ні. Думаю, Гусовський має зауваження до міського голови як кандидат в мери столиці, що поступився Кличку.
Крім того, він говорить, як людина, котра не несе відповідальності за подібні рішення. А коли тебе як міського голову щодня питають: чому 100 ям розрили і досі не зарили? А чому вісім разів тріскають труби через кожних два метри? І так далі. І нікому зі звичайних мешканців не цікаво, в якій власності «Київенерго». Питають з київської влади.
Приватній компанії було зручно списувати кошти, кілька разів «латати» труби, ніж замінити їх. Місто так себе не може поводити. На відміну від бізнесу, метою якого є отримання прибутку, для київської влади ця галузь є стратегічною.
Війна з «Нафтогазом», очевидно, серйозно відіб’ється на рейтингу Кличка і влади в цілому.
Місто було ініціатором цієї «війни» з «Нафтогазом». Якби ми не вступили в неї, ніхто би не дізнався про цю ситуацію.
«Нафтогаз» сказав: підпишіть документ про визнання боргу «Київенерго» в близько 5 млрд грн. Якби міський голова пішов і тихенько підписав, то наступного дня була би гаряча вода, мир і спокій. Але ця ситуація суперечила здоровому глузду. Більш того, виплатити таку суму було б дуже болісно для бюджету. Тому ми пішли на «війну», відсутність гарячої води, втрату рейтингів, витрати коштів з міського бюджету на створення комунального підприємства тощо.
Можна по-різному критикувати владу. Краще запропонуйте свій варіант виходу із ситуації. Ніхто із депутатів інших фракцій не запропонував альтернативи. Більш того, сьогодні не на камеру вони погоджуються, що це був єдино правильний вихід із ситуації. Хтось навіть вважає, що Київрада діяла занадто м’яко.
Ширилися чутки, що мерія спеціально затягувала цей конфлікт, нібито, щоб не подавати гарячу воду без опалення, оскільки це, знов таки, це дуже не вигідно.
Не зможу вам навести економічні підрахунки: вигідно це чи ні, але політично це точно було не вигідно. Більшого негативу за три роки, ніж через відсутність води, київська влада не отримувала.
За словами Андрія Коболєва, теплопостачання в ДТЕК в Києві дотується бізнесом: «Ситуація в Києві складна. Вона точно вимагає грамотного і компетентного керівника, а таких людей в Україні лише кілька. Така людина повинна взяти систему під контроль, написати чіткий план її розвитку, оцінити необхідність інвестицій, запропонувати власнику грамотний шлях виходу із ситуації. Боюся, що цей «вихід із ситуації» потрібні непопулярні політичні рішення». Зокрема, підвищення тарифів.
Не хочу коментувати жодні заяви Коболєва. У нас було багато зауважень до їхньої роботи.
Думаю, якби позиція «Нафтогазу» була конструктивніша, ситуацію можна було би вирішити значно швидше.
У нас був розписаний графік до останнього дня, коли ми могли встигнути подати людям тепло. Паралельно відбувалося чимало зустрічей, переговорів, процесів. Знаю, що кілька чиновників останні ночі перед подачею опалення ночували в приміщенні КМДА, оскільки цей процес потребував цілодобового контролю.
Чи планується підвищення тарифів на опалення до ринкової?
Ні. Не буду казати, що їх ніколи не підвищать. Це було би дуже безвідповідально, але зараз про це мова не йде.
«Обіцяю, що буду одним із найприскіпливіших критиків проекту (забудови в Голосіївському районі)»
Забудови в Києві – наступна після війни з «Нафтогазом» скандальна тема в столиці. Хотілося б поговорити з вами про кілька з них. Перш за все, про забудову на Оболоні (в межах вулиці Північної, проспекту Оболонського, вулиці Прирічної, проспекту Героїв Сталінграда та вулиці Маршала Малиновського). Видання «Наші гроші» писало про нібито підробку документів чиновниками мерії заради «протягнення» детального плану території (ДПТ) у цьому районі на розгляд Київради.
З 12 жовтня вступив в силу закон про Стратeгічну eкологічну оцінку, що ускладнює прийняття ДПТ, оскільки для цього вони мають проходити перевірку. Тому чиновники начебто заднім числом підписували документи щодо ДПТ на Оболоні, щоб провести ці документи до вступу у силу закону. Ваш підпис нібито також під документами.
З цього приводу триває службова перевірка. Насправді вони (журналісти – LB.ua) не розібралися в ситуації до кінця. Детальний план території повинен пройти екологічну експертизу в процесі його розробки. Закон не має зворотної сили, тому повернути ДПТ назад неможливо.
Більш того, від мого підпису під цим документом нічого не залежало. Моментом реєстрації ДПТ вважається час його подачі в КМДА. Разом з тим, я підписав його вчасно, ні на крок не відступив від вимог законодавства. Кілька разів перевірив. І надавав цю інформацію правоохоронним органам.
То будівництво на Оболоні таки буде чи ні?
Не можемо з вами про це детально поговорити. Детальний план території передбачає, які об’єкти, якої висотності та з яким цільовим призначенням можуть бути збудовані в певному районі міста. Це – містобудівний документ, що уточнює Генплан.
Для початку будь-якого будівництва потрібне відведення земельної ділянки з цільовим призначенням, потім розроблення проекту будівництва, що повинен пройти всі погодження.
Самого проекту будівництва я поки не бачив. Якщо дійсно існують певні порушення законодавчих вимог щодо цієї забудови, то, переконаний, голосів не назбирається. А отже, не буде предмету для розмови.
Забудова майже 20 га в Голосіївському районі біля Совських озер. ЗМІ пишуть, що до компанії-забудовика має стосунок депутат Київради від «Солідарності» Ігор Баленко.
Так, в тому районі є природні озера, і вони повинні бути збережені, хоча екологічна ситуація там не найкраща.
Для мене це дуже болюче питання, це мій рідний Голосіївський район. Я почав піднімати це питання, хотів побачити проект забудови. Виявилося, що його немає.
Для розірвання договору із компанією-забудовником не набралось достатня кількість голосів (хоча я голосував «за»). Але я до цього спокійно ставлюся, ми будемо контролювати ситуацію в цьому районі, проводити громадські слухання тощо. Обіцяю, що буду одним із найприскіпливіших критиків проекту.
У листопаді цього року Окружний адміністративний суд Києва підтримав релігійну громаду УПЦ МП і тимчасово зупинив провадження про скасування реєстрації права власності на самобуд на території Національного музею історії України біля фундаменту Десятинки. Як плануєте вирішувати цю ситуацію?
Місто не вбачає можливим існування цієї споруди біля фундаментів Десятинки. Будемо вирішувати цю ситуацію виключно юридичними методами.
Хотів би закликати «гарячі» голови не вдаватися до радикальних дій. Ми працюємо на довгостроковий результат, а не на миттєвий сплеск емоцій.
Своєрідною перемогою для Київради стало рішення про розірвання договору оренди землі із забудовником на Андріївському узвозі – приватним підприємством «Маркон».
Забудовник планував звести дев'ятиповерховий готель висотою близько 30 метрів попри те, що максимально допустима висотність споруд на цій ділянці – 12 метрів. Плюс – не доплатив у бюджет міста майже мільйон гривень.
Щоправда, міська рада вже ухвалювала рішення для призупинення цього будівництва, до прикладу, був демонтований кран на цій ділянці, але рішенням суду такі дії були визнані незаконними, і будівництво продовжилося. Чи має Київрада козирі для того, щоб виграти в цій боротьбі із забудовником?
На щастя, місто має достатньо важелів впливу, щоб убезпечити Андріївський узвіз від такої вандальної забудови.
До забудовника була одна вимога – привести документацію у відповідність до чинного законодавства.
Він відмовився.
Так. Документи на цю забудову були отримані ще у 2006 році, коли діяли інші будівельні норми, інші методи отримання таких документів.
Ми ніколи не закриваємо двері перед забудовником. Він повинен зробити окрасою міста ту будівлю, яку хоче збудувати в історичній частині Києва. І ми сприятимемо такому будівництву. Однак, жодним чином жадність не має взяти верх.
Тобто ви не виключаєте можливості поновлення договору із компанією «Маркон»?
Якщо буде змінено проект забудови і погашено заборгованість перед містом.
На жаль, Київрада часто програє в судах справи, в тому числі щодо забудов.
Не можу з вами погодитися. За останні три роки Управління правового забезпечення Київради програло лише кілька разів.
У цьому контексті треба зважати, по-перше, на те, що немає єдиного юридичного департаменту в Київради і КМДА. Як я вже зазначав, це дві юридичні особи, якщо програє КМДА, не варто плутати з Київрадою і навпаки.
По-друге, досить часто трапляються випадки, коли юристи у своїх висновках зазначають, що проект рішення суперечить чинному законодавству, його не варто ухвалювати. Однак, депутати голосують «за», виходячи із політичних мотивів. Не завжди вдається довести депутатам, що такі рішення «житимуть» до першого судового позову.
Влітку цього року у ЗМІ поширювалася інформація, що Київрада проголосувала за створення музею на Поштовій площі. Проте активісти кажуть, що йдеться про так званий «музейний простір». Тобто торговельний центр там таки буде, а в його будівлі можуть облаштувати музей. Архітектори наводять паралель з «Глобусом» на Майдані і Лядськими воротами, що не зовсім гармонійно вписуються в громадський простір.
Хотілося б, щоб хтось сказав, як точно має виглядати цей простір… Наразі ми дали можливість археологам провести необхідні розкопки. Потім внесемо зміни в інвестиційний договір, виходячи з того, що вирішить міська влада: будуть там ресторани і торговельний центр чи ні. Якщо один проект не заважатиме іншому, – не бачу в цьому жодних проблем.
Наприкінці листопада Київрада передала земельну ділянку площею 1,3 га на вулиці Закревського, 42-а обслуговуючому кооперативу «ЖБК Наша Перлина», де будувала група Анатолія Войцеховського, що славиться незаконними забудовами по Києву. Щодо скількох його забудов вдалося знайти можливість залагодити ситуацію?
Кожна із забудов Войцеховського має свою проблему. З «Нашою перлиною» була проста ситуація, оскільки на цій ділянці – добудовані будинки. Де-факто там живуть люди. Але виникали проблеми з комунікаціями, оскільки провести їх можна лише після здачі будинку.
Київраді довелося передбачити в Детальному плані території наявність цих будинків і ухвалити рішення про відведення земельної ділянки. Тепер до цього житлового комплексу проводять комунікації.
Як на мене, Київрада не повинна була ухвалювати таке рішення. Однак, це був єдиний вихід із ситуації.
Згідно з чинним законодавством, якщо немає документів, будинок підлягає знесенню. А до забудовника через суд виставляються претензії про витрачені кошти пайовиків, відкрито кримінальне провадження про незаконно захоплену землю тощо. В ситуації з Войцеховським ми розуміємо, що ні місто, ні інвестори не отримали б кошти. А внаслідок знесення будинку люди опинилися б на вулиці.
«Практично навколо кожної скандальної забудови, крім активістів, мають свої інтереси три-чотири політсили»
Дуже часто активісти скаржаться, що під час забудов, акцій протесту поліція працює разом з «тітушками». Київрада кілька разів заслуховувала з цього приводу керівника Юрія Зозулю, обговорювали навіть питання його звільнення. Чи виявлено такі факти?
Почну з кінця. У нас немає зауважень до керівника київської поліції. Юрій Зозуля, як на мене, – професіонал і робить все можливе, щоб забезпечити безпеку громадян чи то під час акцій протесту, чи то сутичок на забудовах.
Щодо співпраці поліції і «тітушок», то неодноразово і Віталій Кличко, і депутати фракцій Київради заявляли, що у випадку, якщо будівельник залучатиме «тітушок», він не може розраховувати на співпрацю з міською владою.
У співпраці з поліцією ми дуже швидко можемо з’ясувати, хто причетний до сутичок на забудовах. Практично навколо кожної скандальної забудови, крім активістів, яким дійсно вона заважає, мають свої інтереси три-чотири політсили. Одні хочуть заробити політичні бали, другі – гроші. Треті – не хочуть стояти осторонь.
Погодьтеся, трапляються випадки, коли поліція не забезпечує порядок біля Київради. Минулого року у дворі були виявлені автобуси з невідомими людьми. Цього року напали на депутата Сергія Гусовського, коли поряд стояли працівники поліції.
Зважаючи на ці випадки, ми прийняли рішення про спрощений доступ до будівлі Київради, що вступить в силу 1 лютого наступного року. Усі бажаючи потрапити в приміщення Київради зможуть зареєструватися за допомогою мобільного телефону. Така система допоможе нам бачити список тих, хто має намір прийти в будівлю, в тому числі в кулуари пленарних засідань.
Звісно, якщо хтось спробує зайти в масці чи з якимись громіздкими речами, його зупинить охорона, піклуючись про безпеку працівників та відвідувачів.
«Якщо Кличко запропонує залишитися (в Київраді), я погоджуся»
Ви ніколи не приховували, що бачите для себе перспективи в парламенті. Чи плануєте балотуватися на виборах в наступному році?
У мене, звісно, є амбіції, але вони здорові. Мені потрібно допрацювати ще два роки на посаді секретаря Київради. Чи перейду в парламент на цих, чи на наступних виборах, для мене не принципово.
Чи будете ви в списку БПП на наступних парламентських виборах?
Думаю, буду. Але я не роблю все можливе, щоб зайняти прохідне місце в списку. Під час попередніх виборів до Верховної Ради я мав 142 місце в списку.
Якщо ви все таки пройдете на виборах, що може змінити ваше рішення, щоб ви залишилися працювати з Віталієм Кличком?
Якщо він запропонує залишитися, я погоджуся. Я працював з дуже сильними лідерами, і за моєю оцінкою, Кличко також відносить до цієї категорії політиків. Мені дуже комфортно з ним працювати.
Чи планує Віталій Володимирович балотуватися в президенти чи йти в парламент наступного року?
Знаєте, я розумію актуальність цього питання, однак, для нас сьогодні важливо пережити зиму: прибрати сніг, забезпечити усіх мешканців теплом. А парламентські вибори поки далеко.
Міський голова не приховує, що веде перемовини з усіма політичними силами, і не виключає свого переходу на роботу у Верховній Раді. Хоча за моїми спостереженнями, ці перемовини наразі не в пріоритеті, на відміну від міських проблем.