Блокування сайтів без рішення суду і український Роскомнадзор
Законопроект №6688 був зареєстрований ще минулого року. Усі автори — члени комітету з питань національної безпеки і оборони: секретар цього комітету Іван Вінник (член Блоку Петра Порошенка) та його колеги - депутати від “Народного Фронту” Тетяна Чорновол і Дмитро Тимчук.
Автори говорять, що законопроект націлений на боротьбу з кіберзагрозами, однак після прочитання тексту проекту складається враження, що основна його мета – боротись зі свободою слова.
Законопроект №6688 дозволяє Службі безпеки України блокувати інформаційні ресурси, контент яких можна кваліфікувати як технологічний тероризм. Причому перелік дій, що підпадають під це визначення, у законопроекті значно розширюють.
Зокрема, це дії, що спрямовані на: “порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, на здійснення впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об'єднаннями громадян, юридичними особами, або привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста)».
Під такі широкі визначення можна підвести чи не будь-яку журналістську статтю, у якій автор критикує чинну владу або підіймає неоднозначне суспільне питання.
Більше того, законопроектом дозволяють блокувати сайти на дві доби без вироку суду — за постановою прокурора або слідчого. Щоправда, таке “екстренне” блокування може бути застосоване тільки у випадках, пов’язаних із порятунком життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину. Після 48 годин блокування може бути продовжене за рішенням слідчого судді або суду. В законопроекті також прописано, що провайдери повинні блокувати інтернет-ресурси на підставі рішень РНБО, відповідно до Закону "Про сакції".
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ), згідно законопроекту, буде разом з СБУ та Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації слідкувати, чи виконують провайдери рішення про блокування сайту.
У законопроекті пропонують створити Єдиний реєстр виконання судових рішень і застосування санкцій у сфері телекомунікацій, який буде вести НКРЗІ.
Також НКРЗІ буде стягувати з провайдерів, що не виконують рішення комісії про блокування сайтів, штрафи. За перше порушення — 1% від річного прибутку, а за повторне порушення — 5%.
Штрафи у такому ж розмірі будуть стягуватись з провайдера, якщо той відмовиться надавати документи для перевірки НКРЗІ, не пропускатиме представника комісії у свій офіс, або якщо у перший же день, коли член НКРЗІ вирішить завітати з перевіркою до провайдера, в будівлі не виявиться "особи, уповноваженої представляти інтереси оператора".
“Таким чином НКРЗІ фактично перетворюють на Роскомнадзор”, - вважає експертка зі стратегічних комунікацій ГО «Інформаційна безпека» Тетяна Попова.
В ім'я цензури та корупції
Минулого року депутатам не вдалось включити цей законопроект до порядку денного. Його одразу ж розкритикували експерти та правозахисники - проти, зокрема, виступила Українська інтернет асоціація та Українська Гельсінська спілка. Про те, що законопроект порушує права людини, заявила і тодішня омбудсмен Валерія Лутковська. Що показово, теперішня Уповноважена з прав людини Людмила Денісова (до обрання — член “Народного Фронту”) жодних заяв з цього приводу не зробила.
У першу чергу експерти підкреслюють, що законопроект порушує статтю 34 Конституції України про право кожного на вільне висловлення думок та поширення інформації.
«Цей законопроект не захищає нашу державу, він створює в Україні мордор, з яким ми боремося”, - вважає голова Комітету Інтернет асоціації України з питань інформаційно-комунікаційних технологій в освіті Іван Пєтухов.
Автор законопроекту Іван Вінник на такі зауваження відповідає, що інших шляхів боротись з кібератаками він не бачить.
«Хочу нагадати, що людину без рішення суду можно закрити на 72 години, та це чомусь нікого не обурює, - розмірковував він у розмові з LB.ua, - Поряд з тим порадьте, що робити з ресурсом який, наприклад, транслює парад так званого “ДНР” та закликає вбивати українців. Ще порадьте, що робити, наприклад, з ресурсом типу Me.doc, який в минулому році через програмне забезпечення електронного адміністрування ПДВ ширив вірус Petya. Порадьте, що роботи з 15000 IP адресів серверів, які через українських провайдерів інтернету в кінці 2017 року здійснили кібератаку на сервер казначейства з метою зірвати виплату пенсій перед Новим роком”.
Спікер Українського кіберальянсу Шон Таунсенд наголошує, що існують вже давно перевірені шляхи протидії загрозам. І державним службовцям для початку достатньо виконувати маленькі прості кроки: вчасно оновлювати операційну систему, робити резервне копіювання, користуватись антивірусним захистом, навчати персонал політики безпеки.
А даний законопроект, на його думку, навпаки може загрожувати національній безпеці.
“Запланований "реєстр" буде використаний нашими ворогами для проведення тих самих кібератак, від яких нібито мав би захищати. Не існує способу надійно щось заблокувати в інтернеті. У нас часто блокують "по IP". Ось припустимо до реєстру буде доданий сайт rusvesna.su. У нього є дві адреси: rusvesna.su has address 104.20.93.220 і rusvesna.su has address 104.20.92.220. По-перше, це адреси CloudFlare, тобто разом з “Російською весною” будуть заблоковані ще сотні, а то й тисячі сайтів. По-друге, ці адреси можна змінити і направити їх куди завгодно. Наприклад, "Російська Весна" пропише для українських користувачів IP сайту президента, і він піде під блокування автоматично. Те ж саме може статися з банками, атомними елекростанціямі, біржами і ким завгодно”, - пояснює Таунсенд.
До того ж, на думку спікера Кіберальянсу, в законопроекті заховані корупційні ризики.
“Устаткування, яке згідно законопроекту повинні закуповувати самі провайдери — дороге, і має бути погоджене зі спецслужбами. На місці постачальників я б уже займав чергу. По-друге, можна підкупити районного слідчого, наприклад, і він відправить вашого конкурента під блокування, а потім той будете доводити, що він не верблюд, в суді. По-третє, передбачається, що обладнання поставлять тільки великі оператори, а більш дрібні укладуть з ними договір на фільтрацію. Це створює конкурентні переваги і призведе до монополізації ринку”, - додає він.
В боротьбі за голоси
100% інтернет-цензура не можлива, адже обійти блокування не проблема для будь-кого, хто знає, що таке VPN. Але блокування сайту навіть на 48 годин скорочує відсоток тих, хто побачить контент.
Наприклад, чергове антикорупційне розслідування прочитає на кілька відсотків громадян менше. І це може вплинути на результати виборів.
“Боротьба йде за ті 10% населення, які базуються на тому, що бачать в інтернеті. І цей відсоток росте. Для політичної цензури годиться навіть, якщо 1% громадян не побачить певну інформацію”, - розповів голова Комітету Інтернет асоціації України з питань захисту прав людини і свободи слова Максим Тульєв під час прес-конференції в УНІАН.
Альтернативний антифейковий законопроект
“Я рекомендую не вигадувати велосипеда, а брати за основу французький досвід законопроекту з можливістю накладання штрафів на ЗМІ, - пропонує Тетяна Попова.
Законопроект, про який говорить Попова, зараз розглядається у французькому парламенті. Якщо його ухвалять, то на французькі сайти, що підпадатимуть під зазначені у законі критерії, зможуть накладати штрафи, а іноземні ресурси французи зможуть блокувати. Однак і блокування, і штрафи мають відбуватися виключно через рішення суду. Закон діятиме тільки за три місяці до проведення виборів - коли вплив іноземних держав на політичне життя країни може бути особливо доленосним.
Цей законопроект, за словами Попової, націлений на боротьбу з фейками, тобто, не правдивими новинами. В мережі є перша версія тексту законопроекту, але зараз у неї внесли зміни, тому поки проаналізувати законопроект LB.ua не вдалось. Однак Попова, яка його саме перекладає, обіцяє незабаром опублікувати текст.
Поки ж з того, що можна прочитати в мережі, законопроект все одно виглядає таким, що може впливати на свободу слова.
У Верховній Раді зараз готується схожий антифейковий законопроект. Його пишуть у комітеті з питань свободи слова та інформації спільно з журналістами та експертами. І, як розповів LB.ua голова фракції БПП Артур Герасимов - з урахуванням французького та німецького досвіду у цій сфері. Хоча насправді трохи важко назвати ще неухвалений французами законопроект значним досвідом у цій сфері. В будь-якому разі, очевидно, що депутати не встигнуть ухвалити законопроект, який перебуває тільки на стадії написання, до літніх канікул.
Коли ж кореспондентка LB.ua спробувала розпитати главу фракції БПП про його ставлення до законопроекту №6688, та наскільки ймовірно, що його ухвалять, він весело проскоромовив: “Нічого про цей законопроект не чув, тільки повернувся з Донбасу”. Поспішно попрощався і кинув слухавку.
Водночас, офрекордз в президентській фракції запевняють, що за законопроект не набереться достатня кількість голосів.
Залишається сподіватись на тверезість народних обранців, або хоча б на те, що вони дорожать власною репутацією напередодні виборів.