Розширення повноважень президента та РНБО
Законопроект «Про національну безпеку» писали багато місяців із залученням міжнародних експертів, зокрема представників НАТО, адже першочергово він мав би наблизити нас до стандартів Північноатлантичного альянсу.
У Законі дійсно є багато нововведень, на котрих наполягали партнери з НАТО. Зміни торкнулись посади міністра оборони та його заступників, котрі з 2019 року будуть обиратись виключно з числа цивільних осіб.
Закон розділяє посади головнокомандувача Збройних Сил України і начальника Генерального штабу, які досі у нас були об’єднані.
Також документ визначає і розмежовує повноваження органів сил безпеки і сил оборони.
У Законі згадується про створення нового Центрального органу виконавчої влади, уповноваженого на реалізацію державної політики у оборонно-промисловому комплексі України.
«Укроборонпром» має і комерційну функцію, як підприємство, і регуляторну. Зараз регуляторна функція буде віддана Кабміну. Що дуже правильно. Новий орган, очевидно, це буде агентство, буде відповідати за державне оборонне замовлення. Це перший крок до знищення монстра під назвою «Укроборонпром», – пояснив LB.ua депутат від «НФ »Андрій Левус.
Загалом, Закон є рамковим. Водночас, у ньому прописані збільшення повноважень глави держави.
Наприклад, президент зробив Кабінет Міністрів підзвітним собі, хоча, згідно з Конституцією, Кабмін відповідальний перед президентом, але підконтрольний та підзвітний лише парламенту.
Цю норму перед ухваленням законопроекту у першому читанні депутати пообіцяли прибрати. Однак, до другого читання її насправді не видалили, а лише по-іншому переписали. Згідно фінального тексту Закону «Кабінет міністрів звітує перед парламентом і президентом». Те, що норма не була прибрана поправкою підтвердив LB.ua і секретар оборонного комітету Іван Винник.
Згідно Закону «Про нацбезпеку» пріоритети національних інтересів України, основні напрями державної політики у сфері нацбезпеки та загрози національній безпеці будуть визначатись у Стратегії національної безпеки України, яку затверджуватиме своїм указом президент України.
Депутат Дмитро Лубінець під час розгляду законопроекту зробив зауваження, що норма ця не конституційна, адже указ президента – це підзаконний акт, а згідно статті 92 Конституції України основи національної безпеки повинні визначатись виключно законами України.
«Ми прописуємо в законі, що підзаконний акт президента може впливати на такі речі (як формування основ національної безпеки, – LB.ua) на рівні з законами України», – обурювався Лубінець.
Його поправки, що стосувались виправлення цієї норми, секретаріат, однак, відхилив і у сесійному залі за них теж не проголосували. А на обурення депутата секретар оборонного комітету Іван Вінник лиш знизував плечами: мовляв, комітет тут ні до чого, та й міжнародні партнери усі норми погодили.
Додали повноважень у законі й Раді національної безпеки і оборони. Як пише головне юридичне управління ВР, у законі про нацбезпеку РНБО фактично «перетягує» повноваження Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ і стає органом державного управління.
«Проектом послідовно витісняється самостійність Кабінету Міністрів України у здійсненні своєї конституційної компетенції шляхом запровадження проектом положень про необхідність затвердження відповідних урядових рішень Радою національної безпеки і оборони України. Тим самим РНБО із координаційного та контрольного органу перетворюється на орган державного управління, який в багатьох випадках замінює Кабінет Міністрів України», – йдеться у зауваженнях юридичного управління.
У Законі також прописано, що президент може створювати Координаційний орган з питань розвідувальної діяльності. Опозиційні депутати цю норму розкритикували.
«Це абсолютно зайва норма, яка змінює структуру цивільного контролю», – вважає депутат від БПП Світлана Заліщук.
Перша версія законопроекту передбачала, що Національна гвардія в разі введення воєнного стану входить до складу сил оборони та підпорядковується головнокомандувачу ЗСУ. Однак, проти цієї норми виступив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, який наполіг, щоб цей епізод прописали згідно з чинним законодавством.
Президент, за словами джерел LB.ua цьому довго опирався. Долю норми вирішували під час обідньої перерви у четвер, буквально за півгодини до голосування. Зійшлись на тому, що в у цій нормі зроблять посилання на закони «Про правовий режим воєнного стану» та «Про Національну гвардію». І жодних змін в Закон «Про Національну гвардію» вносити не будуть.
СБУ майже обрізали
Одна з найбільш суперечливих норм законопроекту стосувалася СБУ. По перше, депутати довго сперечались, чи потрібно створювати окремий комітет Верховної Ради, який би контролював діяльність спецслужб, чи достатньо наділити такою функцією вже чинний комітет, наприклад з питань національної безпеки та оборони. Зрештою, за наполяганням наших міжнародних партнерів, у фінальному тексті законопроекту таки передбачили створення окремого комітету з питань державної безпеки, який буде здійснювати контроль над СБУ та іншими розвідувальними органами.
Також дискусія точилась щодо повноважень СБУ розслідувати корупційні та економічні злочини. Закон «Про національну безпеку» взагалі рамковий і у ньому не передбачались такі капітальні зміни повноважень СБУ, однак тему «підняли» антикорупційні активісти, які побачили шанс розпочати справді необхідну реформу СБУ.
Центр протидії корупції на днях навіть провів мітинг під Верховною Радою на якому закликав парламентарів ліквідувати управління К та Е в СБУ, які на їх переконання «кошмарять» бізнес. Міжнародні партнери підтримали таку позицію, тому депутатам – в першу чергу з БПП, які були не в захваті від такої радикальності, довелось викручуватись.
Зрештою, в Законі про нацбезпеку в СБУ таки забрали повноваження розслідувати корупційні злочини, але залишили повноваження займатись контрозвідувальним захистом економічної та інформаційної безпеки. Безпосередньо ж у Закон про СБУ зміни не внесли. І лише прописали, що впродовж шести місяців такі зміни мають розробити. Поки ж зміни не будуть ухвалені, в СБУ фактично залишаються повноваження розслідувати корупційні справи.
Які перспективи відкриваються для України після ухвалення закону?
Більшість депутатів з якими поговорила кореспондентка LB.ua після ухвалення законопроекту погоджувались, що Закон «Про національну безпеку» не ідеальний, породжує багато правових колізій та значно розширює повноваження президента.
Але більшість зійшлася на тому, що законопроект таки потрібно було ухвалити.
Представники коаліції, зокрема, секретар оборонного комітету Іван Вінник та депутат з «НФ» Андрій Тетерук, багато говорили про те, що законопроект дозволить Україні отримати План дій щодо членства а НАТО. Хоча, насправді, найближчим часом Україні не доводиться на це сподіватись. Разом з цим, у нас справді є великий шанс стати учасником натівської Програми розширених можливостей і ухвалений закон цьому сприятиме.
Також, як стверджує депутат Андрій Левус, від ухвалення закону залежала перспектива отримання військової допомоги США на переозброєння Збройних сил.
Крім цього, Закон про національну безпеку дає поштовх для початку багатьох реформ, зокрема й реформи СБУ, яка давно назріла.