Чи доцільно створювати в Україні Вищий антикорупційний суд?
Питання доцільності створення антикорупційного суду в Україні є досить контроверсійним. З одного боку, іноземний досвід не містить переконливих історій успіху функціонування спеціалізованих антикорупційних судових органів. З іншого боку, розвиток технологій, нових фінансово-комунікаційних продуктів та інструментів, ускладнення фінансових та бізнес-схем, які беруться на озброєння корупційними практиками, вказують на те, що класичний кримінально-правовий підхід до переслідування та покарання за корупційні злочини стає неадекватним і не встигає за карколомним розвитком і фінансової сфери, і технологій, і соціальної корупційної патології.
Суддя у звичайному суді, який розглядає справи про насильницькі злочини, шахрайство, розбій тощо, може не бути здатен в силу професійної специфіки осягнути ті інструменти, засоби і методи, що використовуються «білокомірцевими» злочинцями. З такої точки зору безумовно утворення антикорупційного суду має особливе значення і сенс. Цей суд мав би стати ефективним у боротьбі проти корупції і пов’язаних з нею злочинів.
Найактивніше на створенні Антикорупційного суду наполягають міжнародні донори. Чи можна говорити про те, що така їхня позиція зумовлена відсутністю результатів боротьби з корупцією в Україні?
Ні, було б хибним сприймати позицію міжнародної спільноти щодо створення антикорупційного суду як визнання відсутності боротьби з корупцією в Україні. Скоріш навпаки, якби боротьба з корупцією в Україні розглядалася як неефективна, міжнародна спільнота навряд чи наполягала б на створенні антикорупційного суду. На порядку денному стояли б інші, так би мовити, базові питання щодо розслідування і попередження корупції.
Позиція міжнародної спільноти полягає в тому, що проблема вбачається у судовому покаранні за корупційні злочини, адже судова реформа, яка зараз послідовно впроваджується, розрахована не на один чи два роки. Тому створення антикорупційного суду є логічним наступним кроком після створення Національного антикорупційного бюро України (НАБ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України (САП).
Але головне – політичне рішення про створення цього суду було прийняте Верховною Радою України: оновлений Закон України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає створення Вищого антикорупційного суду.
Чим може загрожувати Україні відмова від створення цього суду, зважаючи на взяті на себе зобов’язання перед міжнародними організаціями?
Антикорупційний суд потрібен Україні, а не міжнародним організаціям. Всі питання, що стосуються створення антикорупційного суду мають розглядатися під кутом зору українських потреб, інтересів українського суспільства. Наразі публічний дискурс в країні забарвлений зневірою, і нестворення такого суду лише посилить розчарування в суспільстві. А це вже є загрозою для ефективності і послідовності всього процесу реформ в державі.
Слід також зазначити, що антикорупційний суд не є панацеєю проти корупції. Основний тягар боротьби з корупцією, як показує міжнародний досвід, лежить на органах, які відповідають за розслідування. Антикорупційний суд не впорається з корупцією, якщо не вирішити системні проблеми органів дізнання і слідства.
Корупція є соціальною, а не індивідуальною патологією. І як соціальний феномен вимагає свого пояснення саме в контексті соціальної матерії, в якій вона існує.
Які основні вимоги до формування цього суду варто врахувати під час напрацювання законопроекту про Вищий антикорупційний суд до другого читання?
Загальні параметри створення антикорупційного суду викладені у двох документах: Спільному баченні щодо основних засад створення Вищого антикорупційного суду в Україні – консенсусному документі неформальної робочої групи, до якої увійшли представники експертного середовища та зацікавлених міжнародних організацій-донорів, що працюють в Україні, та Висновку Венеціанської комісії, яка підтримала позиції Спільного бачення.
Ці рекомендації, звичайно не є «вкарбованими у камінні» і мають дорадчий характер, адже остаточне рішення залишається за парламентом. Але принаймні вони мають бути предметом дискусії під час утворення антикорупційного суду.
Зокрема, були сформульовані такі рекомендації:
- утворення суду має відбуватися відповідно до конституційних засад як по суті, так і процедурно з урахуванням положень статті 125 Конституції України, що дозволяють створення «вищих спеціалізованих судів»;
- суд повинен мати виняткову юрисдикцію щодо справ, які розслідуються НАБ, та обвинувачень, які підтримується САП;
- добір кандидатів на суддівські посади в антикорупційному суді має здійснюватися через відкритий конкурс із застосуванням справедливих, прозорих і об’єктивних критеріїв. При цьому на певний обмежений строк треба запровадити додатковий фільтр, який забезпечить міжнародну участь у процесі добору суддів задля більшої довіри громадськості та її впевненості в об’єктивності результатів конкурсного добору та високому професіоналізмі й доброчесності кандидатів;
- місце суду в системі судоустрою України має гарантувати кожному реалізацію права на справедливий судовий розгляд та рівність усіх перед законом; будь-яка особа, справу якої розглядає антикорупційний суд, повинна мати конституційно гарантоване право на перегляд ухваленого судом рішення в апеляційному порядку та у передбачених законом випадках – у касаційному порядку;
- суддям мають бути забезпечені гарантії доступу до необхідних додаткових заходів безпеки, крім іншого, включно зі спеціальними гарантіями фізичного захисту як суддів, так і членів їх родин.