Вірус “Petya” та його друзі
Найстрашнішою дурнею цього тижня виявилася не просто дурня, а кібердурня — українські корпоративні мережі накрив хижий вірус-шифрувальник із сімейства WannaCry, який зашифровує дані користувачів та вимагає від жертв викуп у 300 у.о. за розблокування. Але найприкметнішим у цій кібератаці виявилося те, що за іронією чи то долі, чи то хакерів із ФСБ вірус, який вразив Україну, носить горде ім'я Petya.
Як вдалося дізнатися LB.ua з зашифрованих джерел, Petya — це лише один із цілої зграї вірусів, які найближчим часом атакуватимуть наші комп'ютери. Ось далеко не повний перелік імовірних загроз українським жорстким дискам із коротеньким описом особливостей:
вірус “Groysman” — вражає переважно операційну систему “Windows”. Якщо вінницьк... вибачте, “Windows” на компі немає, приводить її з собою, встановлює і вражає;
вірус “Oleg.L” — найбалакучіший криптовірус, після зараження починає басом звинувачувати користувача в усіх злочинах Кримінального кодексу України. Для припинення потоку платити вірусу треба щодня;
вірус “Andriy.Lviv” — зашифровує вміст “кошика” користувача та починає розсилати його по всій адресній книзі;
вірус “Semen” — повністю блокує ваш комп'ютер. Грошей не просить — уже взяв у інших;
вірус “Sirjozha” — повідомляє, що на ваших жорстких дисках йому недостатньо місця, й вимагає терміново докупити диск на 200 ТБ. В разі невиконання умов надсилає ваші документи керівництву Ради Європи та депутатам ПАРЄ;
вірус “Guzhva” — приходить на комп'ютер зі своїми даними та вимагає від жертви зараження по 10 000 за зняття, 20 000 за “гомосятіну” та 35 000 за “помовчати”. При переміщенні до карантину пищить про свободу слова;
вірус “Nestor” — вірус-шуфрувальник, найогидніший із усіх перелічених вірусів. Зашуфровані дані відновленню не підлягають.
вірус “Nadya” — троянська кобила, розроблена у лабораторії Касперського. Автоматично скачується при підписанні користувачем петицій до президента РФ Путіна;
вірус “Khuilo” — гібридний вірус, заражає й шифрує цілі області жорстких дисків. При спробі видалення верещить, що його на заражених ділянках немає.
Пильнуймо, бо наші дані того варті!
Від княжни до “Чебурашки”
Президент Франції Емануель Макрон оголосив результати тендеру між Україною та Росією за право вважати себе родичем Франції по королеві Анні Ярославні. На зустрічі з Петром Порошенком Макрон відзначив роль доньки київського князя у встановленні “давніх відносин” між Україною та Францією, таким чином відвісивши лункого геополітичного ляпаса Владіміру Путіну, який місяць тому хвалився Макронові, що Анна була “російською княжною”.
Жаль, звісно, що самого Путіна на прес-конференції Макрона та Порошенка не було — побачити пику “лжеродича” в момент публічного викриття дорогого б вартувало. Та масштаб істерики псевдоспадкоємця Ярославни собі уявити можна й так — адже в Росії навіть заборонили доступ до матеріалів про зустріч європейських президентів, розміщених на сайті президентського палацу Франції! Здавалося б, чи багато росіян узагалі додумалися би лізти на сайт Єлисейського палацу та проглядати викривальне відео зустрічі Порошенка й Макрона? Нащо воно їм узагалі треба?! Але перестраховка — російське все: у пересічного московита навіть у глобальній мережі не має бути жодного шансу дізнатися, що Анна Київська народилася таки в Києві, а не де-небудь під Сиктивкаром!
З огляду на оперативність Роскомнадзора в блокуванні будь-якої дотичної до реальності інформації, давні московитські мрії про створення окремого закритого інтернету під назвою “Чебурашка” виглядають зайвим витрачанням грошей. Справді, навіщо? Адже свій огороджений Інет з блекджеком і російськими княжнами можна влаштувати й просто в загальному Інеті, просто заблокувавши всі джерела неросійської інформації! І з такими методами вся Росія, скажімо, вже за рік зможе святкувати блискучу перемогу збірної РФ на домашньому чемпіонаті світу з футболу, навіть не здогадуючись, що насправді і збірну за допінг дискваліфікували, і федерацію з ФІФА виключили, і чемпіонат у Московії відібрали.
Найзручніше для Росії те, що в її герметичному світі повної брехні для блокування правди навіть не треба якихось додаткових законів ухвалювати — стаття 283 УК РФ “Розголошення державної таємниці” й так із цим завданням чудово впорається.
Закони від катюги та орден “За заслуги”
Кожне державне свято для громадян України — це не лише привід вийти на вулицю в вишиванці, а й невичерпне джерело офіційної зради: бо навіть не зазираючи в святкові укази Президента, завжди можна безпомилково вгадати, що знову когось не того до дати нагородили. Цього року День Конституції приніс ображеній громадськості ордени “За заслуги” різного ступеню тяжкості, вручені нардепу Олександру Герезі та меру Чернігова Владиславу Атрощенку — обидва в бутність свою депутатами ВР VII скликання голосували за диктаторські “закони 16 січня”.
На піднятий у соцмережах ґвалт Банкова попервах ніяк не реагувала — лише в четвер озвався тематичним блогом неофіційний тлумач рішень Банкової Віктор Уколов. Який і пояснив, що Атрощенко хоч і голосував за закони Олійника-Колісніченка, але й постанову про їх скасування теж зареєстрував — і взагалі молодець чувак, перейшов на бік народу й згодом навіть мером обрався, чом не нагородити такого блудного сина? Про Герегу, на жаль, у блозі Уколова жодного слова немає, але можна не сумніватися: докази того, що й пан Олександр не така погана людина, вирощує усиків та любить котиків, в АП б за потреби відшукали сильно не напружуючись.
Авжеж, можна погодитися з тим, що голосування за диктаторські закони — це не єдиний критерій визначення добра і зла, й серед тих, хто за них не голосував, є немало негідників значно підліших, ніж хороші в душі, хоч і несміливі перед обличчям Януковича хлопці-кнопкодави Герега та Атрощенко. Але це ще не дає відповіді на питання: а в чому, власне, полягає для АП цінність нагородження державними орденами політиків із сумнівною біографією, щоби заради неї гарантовано наражатися на публічний скандал?! Внесок Гереги та Атрощенка у розбудову української держави настільки неоціненний, що обійди їх Порошенко увагою в переддень 28 червня 2017 року — і хлопці від розпачу наклали б на себе руки?! І ніякі пояснення Банкової (мовляв, пацани, ви, звісно, заслужили як ніхто інший, але ж розумієте — за помилки минулого треба платити) цей відчай би не пригасили? Мешканці Чернігова би погнали Атрощенка з мерії дрючками, вигукуючи “І без ордена не повертайся!”? А Олександра Герегу навіть власна дружина Галина на поріг хати би не пустила, прокричавши з-за дверей: “Мене Янукович повним кавалером ордена “За заслуги” ще 22 січня 2014 року зробив! Через 6 днів після того, як ти за ті дурні закони голосував! А ти досі з третім ступенем ходиш? Ночуй тепер у клуні, лузер!”?!
Звісно, якщо видача орденів Атрощенку й Герезі саме цим і мотивована, то що вже зробиш! Зізналися би щиро — народ би й зрозумів, і пробачив, і навіть петицію про присвоєння страждальцям зірки “Героя України” підписувати побіг. А так іще й підозрювати почне, що з орденами за Порошенка все так само, як і за попередників: хто заніс — того й заслуги...
“Інший Саакашвілі”
Найзагадковішу дурню цього тижня приніс опозицйний шоумен Міхеїл Саакашвілі. Лідер “Руху нових сил” та ведучий авторського ток-шоу “Інша країна” на телеканалі ZIK у день Конституції оголосив про небачений прояв політичної цензури: ток-шоу закривається через тиск Порошенка! “Власників студії змусили розірвати з нами контракт”, — написав Саакашвілі на своїй офіційній сторінці у ФБ та полум'яно пообіцяв, що все одно знайде спосіб повернутися в ефір.
Цензурний скандал переможно ширився й вирував аж цілих півдоби — та вже наступного дня прес-секретар Саакашвілі Дарина Чиж повідомила, що ніякого закриття програми не було: “ У нас невелика перерва. Це пов'язано з тим, що влітку в телебачення складний сезон. Складно гостей збирати... “. І через 3-4 тижні, коли команда шоу ще й добудує власну студію, програма повернеться в прямий ефір телеканалу ZIK — як про це й повідомляв сам Саакашвілі (!) в останньому випуску “Іншої країни”.
Після таких дивних скандалів закрадаються підозри, що афера з клонуванням політсили Саакашвілі пішла ще далі — і тепер в Україні не те що дві партії імені Саакашвілі, а й самих Саакашвілі теж щонайменше двоє! Скажімо, передачу “Інша країна” веде й прощається “на час канікул” один Міхеїл, а в Фейсбуці про закриття передачі говорить інший, і свої дії вони не те що між собою не координують — а навіть не здогадуються про діяльність клона-конкурента!
Якщо все справді настільки серйозно, то членам партії Саакашвілі та команди його ток-шоу варто докласти всіх зусиль, аби раптом два Міхеїла не зустрілися на одному майданчику. Бо в кращому разі на такому рандеву один Саакашвілі звинуватить іншого в цензурі й повидирає йому патли, а і гіршому ці два елементи при наближенні спричинять маленький ядерний вибух та анігілюють не лише одне одного, а й нову студію, телеканал ZIK і навіть саму Дарину Чиж. А в Дарини, на відміну від Саакашвілі, клона може не виявитися...
Крихітка на 11 мільйонів
У четвер країну облетіла сенсація — благодійний сніданок із заступницею міністра внутрішніх справ Анастасією Дєєвою на аукціоні ProZorro було продано за приголомшливу суму в 11 мільйонів гривень.
11 мільйонів! На тлі суми, яку місяць тому заплатили за сніданок із першим заступником міністра економічного розвитку й торгівлі Максимом Нєфьодовим — скромні 6667 гривень — узагалі шокує! Авжеж, зрозуміло, що рандеву з наймолодшою в історії України заступницею міністра покупців приваблює більше, ніж ранкове чаювання з бородатим хіпстером, але ж не в 1650 разів! Навіть з урахуванням знаменитих фотографій Дєєвої, які, безсумнівно, докапіталізували лот незгірш за яку-небудь фотосесію в “Плейбої”.
Але незабаром після оголошення результатів торгів сенсація розсипалася на порох — виявилося, що сума в 11 мільйонів виникла внаслідок помилки, і переможниця на ім'я Олена Фісюн платити стільки грошей за лот не збирається. Відтак за правилами аукціону сніданок дістався учаснику Владиславу Солошенку, який запропонував другу за розміром суму — скромні 10 010 гривень.
Звісно, вся ця історія може бути лише прикрим збігом обставин, але надто вже підозріло все виглядає — адже поява “помилкової суми” фактично припинила торги ще на злеті, хоч учасники й явно були не проти торгуватися й підвищувати ціну далі. В результаті дізнатися, скільки замміністрів-хіпстерів насправді коштує одна замміністра-няшка, суспільству так і не вдалося: вартість сніданку з Дєєвою недалеко втекла від вартості сніданку з Нєфьодовим.
Втім, найбільша загадка таємничого аукціону — навіть не в ринкових цінах сніданку. А в тому, хто ж саме і для чого — якщо 11-мільйонна пропозиція була не помилкою, а частинкою змови — організував цю змову! Чи була це просто група якихось студентів-математиків, яка розробила хитрий план зустрічі з секс-символом МВС за 400 баксів? Чи були це знайомі самої Дєєвої, які за допомогою простої схеми визначення переможця врятували Анастасію від потреби снідати з незнайомими особами?
Чи, може, це зробили спільники Максима Нефьодова, аби спинити зростання ціни сніданку з Дєєвою, поки її відрив від 6667 гривень не став геть ганебним?! Все-таки, що не кажіть, а остаточне число в півтора Нефьодова за одну Дєєву — результат доволі престижний! Особливо для бородатого хіпстера...