У разі ухвалення закон про спецконфіскацію дозволить без вироку суду повернути в казну гроші, вкрадені Януковичем та його подільниками – близько 40 млрд. грн.
Під дію закону підпадають чиновники 1-2 категорії. Вони повинні перебувати у розшуку більш, ніж півроку. Також закон стосуватиметься активів третіх осіб, у разі, якщо вони отримані від згаданих посадовців, яких підозрюють у корупції.
Як це було
Дискусії навколо законопроектів про спецкофіскацію, а також їх розгляд у парламенті, перетворились на справжнє поле бою між прихильниками позиції «це ще один рейдерський закон» і тими, хто вважає, що опоненти спецконфіскації «домовились із злочинною бандою».
Першим проектом у цій епопеї був №3025. Зареєстрований ще у вересні 2015. У ньому були вписані прізвища конкретних людей. Що не є нормальною юридичною практикою, тому його «забанили».
Далі подали №4057. Отриманий Верховною Радою 15 лютого цього року, законопроект пройшов довгий шлях. І був знятий з розгляду 15 квітня.
Після нього, 14 червня з’явився майже ідентичний №4811. Його відкликали 5 липня.
І того ж дня, 5 липня, у парламенті зареєстрували №4890 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей стягнення в дохід держави необґрунтованих активів та активів, власник яких не встановлений». Втім, профільний комітет рекомендував ВР відхилити законопроект, посилаючись на рішення Ради Європи.
«Члени Комітету, проаналізувавши проект, зауважили, що він повністю відтворює норми законопроекту №4811, який в свою чергу був ідентичним законопроекту №4057 . Він отримав жорсткий негативний висновок Ради Європи через невідповідність європейським стандартам щодо справедливого суду та захисту права власності», – зазначено у рішенні Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Депутати також відзначили, що законопроект передбачає, «що прокурор не зобов’язаний довести зв’язок майна із злочинною діяльністю, а тягар доказування правомірності набуття майна покладено на підозрюваного та/або третіх осіб».
Лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко стверджувала тоді, що даний законопроект – лише ще один спосіб грабунку.
«У законі, який називається «про спецконфіскацію», передбачається конфіскація майна всіх без винятку громадян України до суду і слідства. Майно середнього класу можуть реалізувати, а кошти витратити до визнання вини. Також цей закон легалізує корупційну схему реалізації нафтопродуктів Курченка, які мали бути направлені на армію», – заявляла вона.
У свою чергу Гройсман радив «борцям за тарифи» краще поборотись за повернення незаконних грошей у казну країни.
«Серед депутатів і політиків давно вже говорять, що дехто з лідерів фракції намагається блокувати процес. Вони наче домовилися з представниками банди, яка ці кошти вкрала, щоб блокувати в парламенті прийняття рішення. А далі, коли ці гроші будуть, не дай Бог, розблоковані, отримають за це нагороду», – зазначив Гройсман під час засідання уряду 14 вересня.
Щоб схилити колег-депутатів проголосувати за спецконфіскацію, нардеп з «НФ» Тетяна Чорновол, одна з найактивніших лобістів законопроекту, принесла у сесійну залу фото із зображенням власного сина і розповіла історію смерті його батька в АТО, вимагаючи проголосувати «за». У свою чергу представниця «Батьківщини» Надія Савченко не менш емоційно порадила колезі «не маніпулювати».
Передумали?
14 вересня Кабінет міністрів скерував доопрацьований законопроект про цивільну спецконфіскацію у Верховну Раду. Хоча слово «доопрацюваний» не зовсім доречне. Адже, за словами міністра юстиції Павла Петренка, це, скоріше, - новий законопроект.
«Ми фактично подали новий законопроект. Конфіскація буде відбуватись в окремому цивільному процесі. Передбачається і окремий судовий процес за всіма правилами захисту права власності і винесенням рішення суду. В окремому провадженні особа має довести законність походження арештованих коштів. Якщо вона цього не робить – гроші заберуть», – заявив він у коментарі LB.ua.
Цього разу законопроект доробляли разом із експертами Європейської комісії. І якщо раніше європейці критикували спецконфіскацію, то зараз говорять про її корисність.
У Мінюсті ж переконують: звичайним бізнесменам боятись нічого. Закон торкнеться дуже вузького кола осіб.
«Якщо, як і в ситуації Януковича, кошти знаходяться на рахунках державних компаній, подається позов з підозрою, що вони отримані неправомірно. Після цього суд запрошує представників офшорних компаній. Якщо вони нададуть документи, про отримання кредиту з європейського банку і це підтвердить європейський банк, питань не буде. Але якщо компанія не зможе підтвердити жодними документами, крім платіжки з іншої офшорної компанії, що вона отримала 300 млн, то ці кошти підуть в державний бюджет», – каже Павло Петренко.
Співрозмовники LB.ua у фракціях парламенту кажуть, що шанси на ухвалення законопроекту цього разу є. Документ мали б підтримати «Самопоміч», «Радикальна партія Олега Ляшка», і міжфракційне об’єднання «Єврооптимісти», які раніше жорстко критикували ініціативу щодо спецконфіскації.
На офіційному сайті «Самопомочі», 15 вересня з’явились умови, за яких фракція проголосує «за». Серед них – заборона для рядових прокурорів ініціювати позов про порушення і можливість оскарження рішення суду підозрюваними.
Депутат від «Самопомочі» Олена Сотник у коментарі LB.ua зазначила, що усі «запобіжники», викладені на сайті, мали бути враховані ще при розробці «урядового» законопроекту, адже Сотник сама була у робочій групі. Тому якщо ніяких пунктів не викинули, «Самопоміч» голосуватиме «за». При цьому депутатка зазначила, що остаточного проекту ще не бачила.
«Хоча можуть бути коментарі з приводу того, що давати такий інструмент корумпованим суддям і прокурорам небезпечно. Я була в робочій групі над цим законопроектом. І те, що ми закладали, значним чином дає більше запобіжників, ніж те, що пропонували Пашинський та інші депутати. Треба побачити текст, але якщо є позитивний висновок Єврокомісії, то це позитивний сигнал», – сказала Сотник.
Відзначимо, донедавна Олена Сотник була серед основних критиків законопроекту про спецконфіскацію.
За словами представниці «Самопомочі», закони про спецконфіскацію не містили гарантій захисту права добросовісного набувача (що є ключовим в світовій та європейській практиці захисту майнових прав людини). І створював серйозну загрозу зловживань, рейдерських захоплень власності, в тому числі, через інструмент «не встановленого власника».
«Для мене й досі лишається загадкою, чому так вперто автори наполягають на своїй версії та не готові до більш зваженого, юридично обґрунтованого підходу. Ще більші питання викликають потоки дискредитації та інформаційного бруду відносно людей, які не побоялися висловити свою фахову думку! Краще б ця активність спрямовувалася, дійсно, в бік армії – реального її переозброєння та реформування, а не політичної розправи над юридично грамотними та нескореними злочинним популізмом депутатами!
Це мало цікавить авторів, бо зараз вони мають контроль над бюджетами, а що буде в майбутньому і що держава понесе втрати з казни, їх мало цікавить», – писала Сотник на своїй сторінці у Facebook.
Опоненти Сотник пояснюють таку активність депутатки від «Самопомочі» тим фактом, що її чоловік Олександр Амелін є бізнес-партнером Олександра Януковича і тривалий час працював у структурах Рината Ахметова. Про це, зокрема, заявила Тетяна Чорновол, оприлюднивши відповідні документальні підтвердження.
Рада Європи за словами Чорновол теж грала у цинічну гру. Їх зауваження були несуттєві. Тим не менше, їх врахували при доопрацюванні наступних законопроектів.
«Спочатку Рада Європи дає висновок – законопроект проходить по Цивільному кодексі, а краще б зробили в Кримінальному. А наступний – ви зробили в Кримінальному, краще б зробили в Цивільному», – каже представниця «Народного фронту».
«Представниками Ради Європи в Україні є особи, що працюють в українському корумпованому середовищі. Зараз в нас серйозна монополізація грантоїдського середовища. Воно надзвичайно залежне від Курченка. Представники компанії Arzinger, які є у «Демальянсі» і «Transparency International». Ці люди близькі колеги «євроооптимістів». А в 2013 році головний клієнт Arzinger була компанія «Укренергоринок», а це гаманець Курченка. В реєстрі судових рішень є ухвали суду по різних кримінальних справах, які стосуються корупції часів Януковича. І скрізь гроші перераховувались на «Укренергоринок». З цього я роблю висновок, що компанія Arzinger розробляла корупційні справи для Курченка будучи юристом в «Укренергоринку». Тому юристи Курченка впливають на грантоїдську монополію», – розповідає Тетяна Чорновол.
У свою чергу депутат від БПП Іван Вінник, який брав участь у розробці попередніх законопроектів, заявив LB.ua, що «Самопоміч» таки вдалося «дотиснути». Адже цей проект насправді нічим не відрізняється від попередніх.
«Я публічно звинувачував «єврооптимістів» і «Самопоміч» в роботі на Курченка. «Самопоміч» злякалася за свою репутацію. Ми проводили зустрічі у Львові, через ЗМІ намагались достукатись до людей. Звинувачували Садового, як почесного керівника «Самопомочі», що він працює на Януковича. Мабуть вони відчули, що політичні ризики стали вищими, ніж ті фінансові інтереси, які формулювали замовники, щоб валити законопроект впродовж року», – заявив він.
***
У парламенті законопроект обіцяють розглянути як невідкладний.
«У вівторок його включать у порядок денний і проголосують в першому читанні. Далі будемо просити, щоб за скороченою процедурою прийняли. Це буде фактично у кінці вересня», – переконаний міністр юстиції Павло Петренко.