Дмитро Якобчук у червні очолив Волинську митницю з посади головного інспектора юридичного відділу. Як сталося, що ви не помітили його раніше і не підвищили по службі?
По-перше, на вказану Вами особу покладено виконання обов’язків начальника. Юридично це не повноцінна посада керівника, осільки сама процедура призначення дуже складна та передбачає погодження керівника обласною державною адміністрацією, Міністерством фінансів, люстраційну перевірку. Я це все пройшов і в Рівному, і на Волині. Але навіть зі статусом виконувача обов’язків людина має дуже багато повноважень. Чому я когось не помітив? Я нічого надзвичайного не помічав. Є питання етики службових відносин, тому не можу говорити про ряд речей. Підкреслюю, виключно з принципів та субординації я не можу озвучити багато моментів. Скажу лише, що ми проводили багато перевірок, службових розслідувань, і ряд посадовців просто були переведені з оперативної роботи з кордону. Відповідно до інформації відділу кадрів, Якобчук в період 2012-2013 років працював заступником керівника митного посту Ягодин, одного із ключових в системі митниці.
Але тут питання навіть не в особистостях. Бо у нас люди, вивчаючи різні призначення, в підсумку за двома деревами не бачать лісу. Питання – з якими цінностями та завданнями людина починає свою діяльність.
З приводу дерев і лісу: з чиєї подачі призначили Якобчука?
Це компетенція виключно Голови ДФС, що реалізована на підставі подання заступника голови служби, який курує митний напрямок. Щодо мене, то Якобчука я точно не рекомендував. Якщо хтось у Києві побачив гарного керівника і хорошу людину краще, ніж його бачать на Волині - супер...
"Дехто має спокусу інвестувати корупційні активи у депутатські мандати місцевих рад, щоб потім висувати умови Києву"
Я працював 8 місяців на митниці, а два місяці — листопад-грудень — її створював. Цей час був витрачений на реорганізацію Ягодинської митниці у Волинську. І до 31-го грудня 2014 року роботу митниці визначав голова комісії з перетворення Володимир Середа, який дуже добре справлявся зі своєю роботою, але якого потім звільнили по люстрації. Юридично Волинська митниця як орган, що адмініструє митні платежі, почала роботу 1 січня 2015 року. Але цікаво, що уже 22-го січня 2015 року мене чомусь викликали у Верховну Раду до комітету з питань протидії корупції і почали обговорювати мою діяльність поряд з діяльністю керівництва ДФС. Коли я почув претензії, то сам написав лист на ім’я Єгора Соболєва та попросив про засідання Комітету в будь-якому форматі. І це сталося вже наступного дня. Тоді я і дізнався, що закиди до митниці йдуть за ініціативою одного з місцевих волинських депутатів, наскільки я зрозумів — Юрія Савчука.
На засідання завітали представники якихось асоціацій, переважно, автоімпортери. Очолюють їх колишні правоохоронці — екс-працівник управління “К” СБУ у Волинській області Сергій Мостинець та Огородник Олександр, що очолював декілька митних підрозділів, в тому числі митний пост Луцьк. Звідки вони дізнались про засідання комітету, яке відбулося на моє звернення, залишається таємницею. Дані особи презентували себе як “представники” громадськості, при цьому витягнули «купку» документів різних комерційних компаній. І якщо ми проаналізуємо, хто здійняв галас про корупцію на Волинській митниці, то це дві громадські організації, які засновані в листопаді-грудні 2014 року, а почали активну діяльність в січні 2015-го. І туди входять усі компанії, які ми на початку року віднесли до високоризикових. Вони також мали на меті ще й створення терміналу у Луцьку під імпорт автотранспорту. Сьогодні у деяких офісах проводяться слідчі дії, і в результаті обшуків виявлено чисті бланки, підроблені печатки тощо. Що у нас виходить? Як тільки наближаємось до процесуальних дій, запитів за кордон, обшуків, тоді відразу кричать про корупцію та згадують гасла Майдану. До речі, після засідання Комітет з питань запобігання і протидії корупції ініціював звернення до ДФС та СБУ, у якому чітко ідентифікував ризики втягнення працівників митниці в корупцію та назвав компанїї та посадовців, які могли бути дотичні до даних процесів. За моєю інформацією, даний лист викликав низку звільнень в ДФС та навіть в органах прокуратури.
До речі, в березні цього року набув чинності вирок щодо 15 осіб митного посту Луцьк, яких обвинувачували в отриманні хабарів у великих розмірах ротягом 2012 року. Ряд комерційних структур дуже комфортно працювали там саме в той період.
Огородник в цей час був там керівником?
Ні, керувала інша людина — Микитюк Роман Володимирович. Він же в різний час був начальником Львівської, Рівненської, та Вінницької митниць.
При цьому громадськість на Волині вважає Якобчука людиною саме Микитюка…
Можна говорити виключно на підставі фактів, які мають документальне підтвердження. Микитюк дійсно вносив на Якобчука подання на призначення заступником начальника митного поста Ягодин. Це дуже серйозна посада. З одного боку, це звичайна кадрова практика: хтось когось призначає, вносить подання. Але якщо громадські організації чи народні депутати, які знають місцеві особливості краще за мене, щось стверджують, значить, вони мають на це підстави. До речі, сам Микитюк, як і Якобчук, були призначені на посади Ігорем Калетніком.
Казав раніше і кажу зараз, що Ягодинська митниця зразка 2010-2014 років — це “філія КПУ”. Підозрюю, що реакція людей на сьогоднішні події та призначення пов’язана саме з цим.
Ну, це якби Калетнік був ідеологічним комуністом…
Тому я це говорю в лапках. Величезна кількість людей, наближених до Калетніка, в різний спосіб були переведені на митниці західних регіонів, зокрема, і на Волинь. А його заступник Дороховський навіть видав циркуляр, яким заборонив приймати на роботу мешканців західної України. Про це в свій час говорили депутати Львівської обласної ради і писали відповідні звернення. Всі про це чомусь забули. Читаючи рішення судів про поновлення на посаді, можна стверджувати, що людей в багатьох випадках безпідставно звільняли, аби розставити своїх ставлеників. Історія пам’ятає звільнення за відсутність бейджика, носіння форменого одягу, ніби відсутність контрольних талонів тощо. Звільняли тисячі осіб. «Пачками». Існували так звані “розстрільні команди”, які малювали акти томами. Тепер шефів кадрової служби Калетніка можна зустріти коридорами на Львівській площі (тут знаходиться головний офіс ДФС. - LB.ua).
Суспільство не звертає уваги на ряд політичних ризиків для країни через подібні прецеденти. Але на парламенських виборах 2012 року Компартія України показала фантастичний результат – 13% голосів. Навіть на теренах патріотичної Волині, території, де зародилась УПА, рейтинг комуністів склав 6%! Подібний результат показала і Рівненська область. Згадуючи яскраву передвиборчу рекламу комуністів, тисячі білбордів по країні, невже хтось вірить, що таку кампанію можна було провести за рахунок членських внесків ветеранів чи пенсіонерів? Хто знає, яка була б доля України, якби комуністи не мали “золотої митної акції" в парламенті 2012 року.... А зараз ми живемо напередодні місцевих виборів 2015 року. Як на мене, пожвавлення активності ряду груп, які брали активну участь в різній діяльності 2010-2014 років, що призвели до соціальних потрясінь та розрухи, несе величезні ризики для стабільності та безпеки країни і Волині, зокрема. З огляду на задекларовану адмінреформу та збільшення повноважень регіонів, спокуса інвестувати корупційні активи у депутатські мандати місцевих рад, а потім висувати умови Києву, виглядає більш ніж реальною. Тим більше, що такий досвід в даної публіки вже є...
"Людина, що ввезла тисячі панамських кузовів, плювала на закон та обзивала посадовців, стала членом громадської ради ДФС"
Повернімося до вас. Ви залишилися на посаді першого заступника керівника Волинської митниці. Виходить, не виправдали сподівань?
Я і не намагався чиїсь надії виправдовувати. Я жив і виховувався в середовищі технократів. Черчілль колись сказав: “Роби, що можеш там, де знаходишся, засобами, які є в наявності”. Вважаю, якщо уже через три тижні з початку моєї роботи хтось зібрався обговорювати митницю у Раді, значить щось змусило людей “затурбуватися”.
І що ж ви “такого” встигли зробили?
Через те, що в 2012-му році я звільнився з митниці і пішов працювати в аудиторську компанію, я отримав колосальний досвід. Почав дивитися на господарську діяльність підприємств ширше – податкові та бухгалтерські обліки, участь нерезидентів, банківська діяльність, валютні розрахунки. Проблема в тому, що митника насамперед цікавлять митні декларації, але ж є ще податкова та бухгалтерська звітність, інші цікаві моменти, які працівниками митної системи аналізуються не в повній мірі.
От вам ситуація: підприємство щось ввозить в Україну начебто на переробку. Ми можемо подивитися по податковій звітності, скільки на цьому підприємстві найманих працівників і чи в стані воно забезпечити переробку трудовими ресурсами. Я почав вимагати у підлеглих відстежувати податкові історії імпортерів, ціни на світових біржах та всередині країни, ми користувалися відкритими базами даних іноземних країн. Для багатьох це було щось нове. Мала місце ситуація щодо ввезення в країну сиропу чи цукру-сирцю. І ми з'ясували, що іноземна фірма-контрагент, яка підписала договір з вітчизняною компанією, взагалі не має на рахунку коштів для освоєння такої господарської операції, а по-друге, за останні три роки взагалі не здавала фінансову звітність. І ми спитали у наших підприємців: “Люди, а як компанія може укладати з вами договір на 55 млн гривень, якщо вона вже три роки — мертва?”. Вони були здивовані, що подібні питання ставить митниця. І люди цю оборудку не здійснили.
Через сироп комітет Ради точно не буде збиратися.
Я гадаю, це сталося через прикриття схем з ввезення автівок. За період 2012-2014 років тільки на Волинь було завезено 6 тисяч ніби розібраних машин: кузови — окремо, двигуни — окремо. Але тут вони одразу збиралися, утім, акцизи сплачено не було. На кожній машині економія для ділків складала $10-20 тисяч. Це були престижні марки авто — BMW, Мерседес, Ауді. І ще коли тривало переоформлення Ягодинської митниці, ми стали надсилати запити в різні установи. І з'ясували, що компанія, яка завезла безмежну кількість кузовів, при обороті в 30 млн грн. сплатила податку на прибуток в сумі аж 2 тисячі грн. Стали аналізувати пов'язаних осіб і побачили, що там є сім компаній, де засновником одна і та сама людина – Юрій Матчук, такий собі місцевий активіст, який визнав, що давав раніше хабарі, але після Революціі Гідності «прозрів». Він є автором скарг і звернень щодо митниці. Також дивом увійшов до керівництва Громадської Ради місцевого ДФС, перебуваючи під слідством за підробку та ухиляння від сплати податків! Далі – ще дивніші речі: місцева прокуратура клопоче звільнити його від покарання за спливом строків давності. І це при тому, що митниця надіслала матеріали з-за кордону щодо податкових зловживань компанії. При цьому три фірми банкрутують, а ще дві під слідством. На додачу, в них була кредиторська заборгованість перед нерезидентами у розмірі 6 млн євро, а нерезиденти ці — якісь панамські чи віргінські офшори... Ми цю схему повністю викрили. У відповідь – скарги, закриті справи і статус члена Громадської Ради ДФС. Виходить, що можна ввести тисячі панамських кузовів, плювати на закон, блокувати адмінбудівлі, обзивати посадовців і тобі все зійде з рук.
В 2012 році Мінекономіки видало безстрокову ліцензію на подібне “складання” автомобілів. І у нас виникло застереження, чи давали світові бренди дозвіл на такі операції? Підняли статистику: як з'ясувала місцева ОДА, близько 36 тисяч кузовів було завезено в Україну. Це при тому, що вітчизняний автопром стагнує. Друге питання: чому цим мають монопольно займатися дві-три юридичні особи? Утім, повторюся, на Волині автомобільна тематика крутилася навколо однієї людини. Ім’я її уже називалося під час інтерв'ю.
І ми ж отримали відповіді з-за кордону, де було стверджено, що куплявся не кузов, а транспортний засіб, і не фірмою, а фізичною особою. І потім автомобіль якимось чином ставав “кузовним агрегатом”. До речі, близько 600 кузовів розібраних вже стоять в Польщі, готові до в'їзду.
Підсумовуючи, скажу, що в Міндоходів я два місяці пропрацював начальником Управління кластерного аналізу. Займався контролем діяльності фінансово-промислових груп і великих платників податків. Тому, заступаючи на посаду на Волині чи в Рівному, я вже розумів, на який “пул ФПГ” зав'язані регіони. І коли ми стали надсилати перші запити, одразу зібрався комітет в Раді. До речі, я ж тоді запроновував певні законодавчі ініціативи. Утім, в підсумку дискусія звелася до моєї декларації про доходи.
"Яким має бути ідеальний чиновник — подертим, голодним, жити в однокімнатній квартирі з голими стінами?!"
Щодо цього: Дмитро Добродомов вже наприкінці квітня казав, що ви так і не надали декларації про доходи та не “розкрили майна”.
По-перше, я гадаю, він кривить душею, а по-друге, він висунув вимогу, яка не передбачена законодавством — надати всі декларації за попередні роки роботи в нинішній ДФС. Я їх просто не мав на руках, а ДФС, вочевидь, надіслала їх йому.
Я не соромлюся своїх статків. Деякий час працював в аудиторській компанії, але мої доходи не є такими вже надвеликими.
Скільки у вас машин?
Одна — Toyota Camry 2007 року, яка, між іншим, куплялася в кредит. Ну, будинок також є, але, вибачте, там живе моя сім'я, батьки. Я запитую у людей, яким вони бачать ідеального чиновника — подертим, голодним, він має жити в однокімнатній квартирі з голими стінами?
А яка у вас зарплата?
Близько 6-7 тисяч гривень. Коли долар був 8, це була одна історія і одна правда, а зараз — інша.
При цьому митник в середньому отримує 5 тисяч гривень. А той, хто тільки приходить з Академії, отримує 2 тисячі.
Це ж люди фактично уже півроку голодують.
Молодь об'єктивно висить на шиї у батьків. При цьому сама митниця дає до 50% надходжень до державного бюджету — це 140 млрд грн, а цього року може бути і під 200 млрд. І при загальному штаті ДФС в 52 тисячі працівників, в митній сфері працює лише близько одинадцяти тисяч чоловік. І ці 11 тисяч адмініструють половину надходжень держбюджету! При цьому їх постійно реформують, обзивають, і на них правоохоронні органи демонструють антикорупційні показники.
В той же час у митників навіть немає чіткого статусу. Бо постанова Кабміну щодо правил носіння форми, у якій ходять митники, втратила чинність. Я інколи кажу, що митниця з 2012 року— це напівпартизанський загін незрозумілого походження. Форми — немає, статус приміщення, територій — незрозумілий, база - не регламентована, законодавство — суперечливе. При цьому всі вимагають виконання плану, боротьбу з контрабандою, а ще аби ми сиділи мовчки і казали, що щасливі. Вочевидь, багато-кому потрібна слабка митниця.
І ще один нюанс: Митний Кодекс визначає, що митниця – це орган доходів і зборів. Нонсенс!!! Міністерство доходів і зборів ліквідували, а органи доходів та зборів залишились.
"Я звільняю з посади родича дуже високого посадовця з СБУ, а він знову з'являється в системі ДФС на іншій митниці"
Вам будь-коли дзвонили на телефон з проханням пропустити потрібні фури?
Такого не було, бо я не договіроспроможний.
А нащо ж поставили такого недоговіроспроможного ледь не на ключову митницю?
На той час стояла чітка задача — “закрити” кордон. Я вважаю, ми це зробили, що й викликало невдоволення. Кількість повідомлень про кримінальні злочини на Волинській митниці в 7 разів вища, ніж 2014 року. І це заслуга пересічних працівників. До речі, якщо взяти останні дослідження Transparency International, то ми побачимо, що у Волинській області зафіксовано найнижчий рівень корупції в Україні. А митниця найбільш чуттєва до її проявів. Бо якщо є корупційна складова на кордоні, до неї мають відношення усі.
Як зросли надходження на митниці за час вашого керівництва? Це зрозуміло, що обсяги імпорту впали.
Зростання платежів склало близько 40%, хоча по вагових показниках імпорт, звісно, впав. Так, у зростанні частково “винна” і девальвація гривні, але лише частково. І наведу інший позитивний приклад. На території області тепер працює відомий європейський бренд — компанія Swiss Krono Group, яка виробляє плити ДСП. У квітні-червні вони оформили інвестицій більш ніж на 60 млн євро, сплативши до бюджету 160 млн гривень. Що зробила митниця: коли у них виникли професійні питання по новому об'єкту, ми в режимі телефонної конференції з закордонним офісом протягом години вирішили усі глобальні проблеми, без тяганини і “відфутболювання”, надали максимум інформації для безперешкодного оформлення іноземної інвестиції.
З іншого боку, саме ця компанія повідомила про вимагання хабаря від інших фіскалів з системи ДФС в 400 тисяч грн, і зараз у цій справі триває слідство. От Вам і приклад на одній компаніі: одна держава, одне відомство, а люди, філософія і цінності – різні.
А крики про Волинську митницю як джерело корупції ідуть тільки від тих, про кого я вже згадував і по кому сьогодні ідуть слідчі дії.
Ці люди настільки впливові, що змогли заблокувати ваше призначення керівником митниці?
Ці люди дуже впливові. Вони давно працюють разом. І той самий Мостинець — це тільки верхівка айсберга. А ще є Огородник, Клавдія Кутикіна... І високі покровителі в депутатському середовищі.
А хто така Клавдія Кутикіна?
Вона була заступником Микитюка у Львівській митниці. В ютубі є відео, коли її брали на хабарі. Був вирок суду по ній, але якимось чином потім він був пом'якшений. Зараз вона займається бізнесом — очолює брокерську компанію. А Микитюк до мене був начальником ще й Рівненської митниці, і я звільняв ряд працівників там. Через цих працівників громада Рівненщини просто кипіла – від Правого Сектора до Автомайдану і простих підприємців. Люди встановлювали митникам “шеренгу ганьби” під час Революції. Я з великими застереженнями відношусь до будь-яких звинувачень, від кого вони не походили б. Але коли ми провели службові розслідування, підняли документи, то я особисто відчув шок, що таке взагалі може бути. Далі ці посадовці були звільнені, але пішли в суд поновлюватись, при цьому роблячи замовні мітинги. А підприємці приходили навіть свідчити в суд, кому саме і в яких розмірах давали хабарі.
Крім того, я звільнив з посади заступника начальника митного поста Рівне родича дуже високого посадовця з СБУ. Я чув поради не звільняти його так жорстко. Утім, ця людина знову з'явилася в системі ДФС — на іншій митниці. Тобто, ми можемо говорити, що йде певний відкат назад.
Вас, між іншим, в ЗМІ звинувачують у зв'язках з волинським нардепом-олігархом Ігорем Єремеєвим.
Ніколи не мав з ним стосунків. Але тепер давайте подивимося на історію Микитюка після його звільнення у 2005 році. Після цього він, зокрема, працював головою правління нафтопереробного заводу в Херсоні, який входить в бізнес-групу “Континіум” Єремеєва. Тому галас навколо моїх начебто зв'язків з Єремеєвим є схожим на відволікаючий маневр, ніж на правду.
Через білоруський кордон іде багато контрабандного пального?
В Білорусі дуже суворий нагляд над усіма зовнішньоекономічними операціями. Не думаю, що хтось би ризикнув проводити оборудки через Білорусь. Автомобільний чи залізничний шлях з Білорусі — найменш ймовірний варіант. Якщо незаконне переміщення чи, як кажуть в народі, «контрабанда» нафтопродуктів і можлива, то через наші південні порти. І результати затримань вантажів оперативними підрозділами ДФС в рамках операції “Акциз 2015” тому підтвердження.
До речі, термін “контрабанда” не зовсім коректний. Контрабанда наразі — це зброя, наркотики. А незаконне переміщення товарів є предметом порушення митних правил, що тягне за собою адміністративну відповідальність. Заплатив штраф — і чистий перед державою. Хоча це був нонсенс — декриміналізовувати товарну контрабанду у державі, де, за різними оцінками, до 60% економіки перебуває у тіні.
“По дзвінку” з вами домовитися неможливо, паливо через кордон не ввозять. Місцеві хоч плавають ще через Буг з цигарками?
Я можу скинути вам подяку польської митниці в Бяла-Подлясці, де вони сказали, що вперше стикаються з ситуацією, коли повністю закрите питання з цигарками. Ми завертали по 150-200 автівок в день. Це і досягнення митників, але це і трагедія наших людей у прикордонних регіонах.
Інший пласт проблеми: це були не лише білоруські цигарки, але й українські. Тобто, це ті які виробляють підпільні фабрики. Дуже можливо, що на Сході країни.
А ось ця історія з поляками, які впали цигарковим літаком під Луцьком, свідчить, що по землі їм уже було не проїхати.
А ви пам'ятаєте давнішу історію, коли в подібній ситуації розбився син одного з начальників митниці?
Такий випадок дійсно мав місце. Але це був родич не митника, а податківця.
"Ті, кого я забрав в адміністрацію “шити архіви”, боюся, скоро знову з'являться на кордоні"
Куди має рухатися митниця глобально?
Я знаю, що ми точно маємо бути вкрай обачними з ідеями щодо залучення аутсорсингових компаній.
Професійна гордість спрацьовує?
У мені говорить юрист. На яку правову базу ми поставимо реалізацію даних ініціатив? Напишемо нові закони? Добре, тільки тоді не треба говорити, що це почнеться ледь не завтра. Тобто, ми фактично делегуємо виконання функцій держави приватній компанії. До речі, давайте тоді те ж саме запровадимо щодо підрахунку електроенергії, яка експортується з країни, щодо контролю ведення земельного кадастру, використання надр. Аутсорсинг митниці, зокрема, мав місце в Албанії, Болгарії, Бразилії. Але чого в підсумку досягли ці країни? Це ще треба перевірити і проаналізувати.
У 2009 році я презентував Програму реформування та розвитку митної служби України. Є письмові свідчення того, що вона була визнана найкращою серед 21 країни-учасниці програми Східного Партнерства ЄС. Наші ініціативи базувались на Митних Прототипах (Customs Blue Prints), які формувались Європою для нових членів ЄС. Дані прототипи передбачають все – від типу паперу для декларацій до висоти рампи на терміналі. Не потрібно винаходити велосипед.
Як на мене, створення Міндоходів — це була найбільш витончена диверсія проти України. Тому що знищили все хороше, що було у податковій, знищили митницю. При таких реорганізаціях, як правило, дещо зникає — бази, документи, люди (маю на увазі звільнення). І в ці буремні часи реорганізацій хтось ловив рибу у каламутній воді.
І ще один важливий “системний” аспект: державний менеджмент не має залежати від політичної кон'юнктури. У нас же з приходом кожної нової влади летять голови на митниці (утім, як і в інших органах влади). Бо ті, що були, дискредитовані, а нові мають бути відданими. Ця м'ясорубка нищить багато позитивних речей.
Ви мали бути «відданим»?
Ні, мене поставили сюди як технократа – закрити кордон. Я вважаю, що ми настільки успішно це зробили, що це, вочевидь, уже когось не влаштовує.
Я зробив експеримент — поставив молодь на керівні посади, а тих, хто працював дуже довго і викликав певні питання, вивів з оперативної роботи і забрав в адміністрацію - “шити архіви”. Боюся, що зараз ці люди з'являться на кордоні знову. Але подивимося. Я вже висловлюю свої застереження по деяких особах, яких хотіли призначити наступного ж дня після приходу нового очільника.
Подейкують, що на вашого “кадровика” чиниться тиск — вмовляють піти з посади.
Поки що тримається. А на його місце хочуть поставити попередню начальницю, по якій я свого часу ініціював два службових розслідування. Далі — без коментарів.
А мені зараз наполегливо рекомендують піти у відпустку: “Ви ж втомилися, Андрію Івановичу. Ви ж так працювали тяжко, досягли таких показників. Ви подумайте”.
"Нам про горіхи розповідають, а ви подивіться, що експортують державні монополії та як воно обліковується!"
Щодо мене, то маю за принцип говорити правду та інформувати про проблеми керівництво. Я виступав під час селекторних нарад і просив перестати робити абсурдні речі щодо митної вартості, про які говорить бізнес-середовище: це коли хтось завозить яблука по тарифній ставці 0,35, а нам говорять підняти до рівня 0,5. Але компанія піде в суд з документами і виграє його! Але тих яблук, цибулі, буряків — 3% від імпорту. І я кажу про інше: колеги, ви краще подивіться, хто ті яблука потім купує згідно з податковою звітністю і як формується фіктивний податковий кредит. Досить часто — це великі державні і приватні компанії. У них всі в офісах мають сидіти з цибулею і яблуками на столах. Але податкова міліція ці питання не ставить, бо існує мараторій на перевірки. Замкнуте коло...
До речі, отой гучний репортаж, що був на “1+1”, де теж розказували про корупцію на митниці, на мою думку, був абсолютно замовний. Якщо по суті: ми відпрацьовували експорт феросплавів і в цей час на митниці стояли 12 партій, вилучених по кримінальній справі. Робіть висновки. Феросплави, до речі, досі стоять. Там дуже сумна історія. Ми отримали відповіді з Німеччини, що вартість феросплавів була занижена, що там інший відправник, інший отримувач. Мені цікаво, хто тепер приїде отримувати їх назад.
Та сама історія була і з “гуманітарною допомогою”. Ми затримали вантаж вартістю 900 євро. Нам усі кричали, що є рішення Мінсоцполітики і ми маємо йому слідувати, звучали звинувачення у корупції. Юридично цей вантаж підлягав першочерговому оформленню і не мав доглядатися взагалі. І “ділки” на це розраховували. Але коли ми перевірили вміст, то побачили бірки брендових речей. І я під свою відповідальність дав команду цей вантаж затримати. Оперативно надіслали запит у Німеччину, а отримавши відповідь, були шоковані. Вартість вантажу складала 72 тисячі євро! І отримувачем у Києві була компанія, за адресою якої розміщувалась перукарня.
Всі дивляться на імпорт, бо з нього стягуються податки. Але загалом існує ряд інших, “небюджетних” митних режимів (наприклад, завезення сюди продукції на переробку, а ще є тимчасове ввезення обладнання), і кожен має свої нюанси. Тут є величезний пласт роботи для податкової міліції, для аудиту. Бо є компанії, які декларують свою “виробничість”, а по структурі бізнесу насправді є торговельними. А всі вчепилися в того нещасного імпортера. Або в експортера — про горіхи нам розповідають. Шановні, та ви подивіться, що експортують державні монополії та як воно обліковується! У нас 21 державна монополія, і якщо застовувати до них норми трансфертного ціноутворення, питань буде більше, ніж відповідей. Бо створюється за кордоном компанія, яка тут щось купує за 100 євро/тона, а перепродує уже за 500 євро/тона. А різниця осідає в чиїхось іноземних кишенях. Безумовно, тут є інтерес митниці. Але Митний кодекс говорить, що при експорті визначати митну вартість взагалі заборонено, ми сприймаємо тільки вартість контракту. Кому це вигідно?
З приводу завезення джипів та різноманітніх “аксесуарів” для АТО маєте якісь рішення?
Я виступав, зокрема, в ОДА і просив внести зміни до закону про гуманітарну допомогу. Пропозиція проста: на рівні ОДА має бути створена комісія з числа волонтерів, військових та держслужбовців, які б на місці визнавали той чи інший транспортний засіб волонтерською допомогою, передавали б його на баланс військовому комісаріату, а той уже б передавав його підрозділам. Потрібно було додати лишень два абзаци в чинний закон. Більше того, митниця такі зміни розробила і передала у відповідний комітет Ради.
І це не єдиний приклад. Те ж саме стосувалося і перегляду норм на ввезення товарів однією особою, коли люди свідомо дрібнять партію і ввозять її без мита. На жаль, зворотнього зв'язку немає. Мої підлеглі у свої вихідні писали законодавчі акти, а їм тепер кажуть: “Ідіть у відпустку, хлопці”.
Їх теж відправляють?
Усіх. А за час відпустки багато що може змінитися: можна внести зміни до штатного розкладу, скоротити посаду, перейменувати посаду. А якщо на робочому місці є якась критична маса “некомфортних” людей, то такі речі важче провести.
Розкажу вам таку історію. У 2008-09 роках я очолював Вадул-Сіретську митницю, яку потім реорганізували у Чернівецьку. Ми провели кадровий аудит, за результатами якого отримали вражаючі висновки. Митниця розташовувалася за 40 км від Чернівців, і 80% особового складу там складали жителі трьох сіл. Вони не те що односельчани — вони родичі. Вони як міркували: ми далеко, майже в Антарктиді, до нас ніхто не їде з перевірками — романтика! В тапочках ходили на роботу. І я казав: буді-якій молодій людині з Митної академії через це митно-родинне сито не пробитися. Її запхнуть в господарський відділ, і вона там або зістариться, або зіп'ється. Валерій Хорошковський вислухав мене і за один день підписав наказ про ліквідацію митниці як юридичної особи — адміністрацію перенесли в Чернівці.
І я тоді старшими зміни поставив молодь. Всі були в шоці. Зібралася обласна рада, зверталися навіть до Турчинова. Мовляв, нам тут в Чернівцях митниця не потрібна. Ви таке десь бачили? Але нічого з того не вийшло. Митниця і на сьогодні в обласному центрі.
З Чернівцями маю ще один спогад. Був у мене там інспектор з Дніпропетровська, з інтелегентної сім'ї лікарів, який написав серйозний протокол про порушення митних правил на три цистерни спирту. І прийшов директор спиртзаводу, який був ще й місцевим депутатом, і дуже сильно переживав і пітнів, коли інспектор брав у нього пояснення. Я вчив молодого працівника формувати доказову базу і складати процесуальні документи. І в кінці робочого дня побачив через вікно, як цей хлопець йшов у митній формі з гордо піднятою головою. Людина робила свою роботу, і їй від цього не було ні страшно, ні соромно. Така молодь була передумовою змін і позитивних зрушень. Це ключові моменти в житті, коли ти розумієш, що є щось світле в тому, що ти робиш. І за це варта боротися.
А де зараз той хлопець?
Він звільнився потім.
***
Довідка LB.ua
Андрій Андрейків народився 8 травня 1973 року в Чорткові (Тернопільська область).
Освіта:
1999 рік - закінчив з відзнакою Львівський державний університет ім. І.Франка за спеціальністю - міжнародні відносини, правознавство;
2007 рік - Українська школа політичних студій при Києво-Могилянській академії;
2013 рік - школа Американського права при Львівському державному університеті ім. І.Франка та IT коледж права при Політехнічному інституті Чікаго (Іллінойс, США).
Навчався в аспірантурі на кафедрі міжнародного права Львівського державного університету ім. І.Франка.
З 1998 по 1999 роки стажувався у Верховній Раді України на посаді помічника Голови Комітету закордонних справ з країнами СНД.
В митних органах з 2003 року, на посаді інспектора–ревізора Організаційно-контрольного управління Центрального апарату ДМСУ.
2005 рік – заступник начальника відділу апарату Голови ДМСУ.
З 2005 по 2008 рік працював на посадах начальника митного поста «Чернівці» Вадул-Сіретської митниці, в.о. начальника Вадул-Сіретської митниці, в.о начальника Виноградівської митниці.
2009 рік – начальник Чернівецької митниці.
З липня 2009 по 2012 роки – начальник відділу стратегічного планування та контролю діяльності митних органів Департаменту організаційно-контрольної роботи ДМСУ.
З 2012 по 2013 рік - Партнер з податків та права в міжнародній аудиторській кампанії.
З грудня 2013 року начальник Управління кластерного аналізу Координаційно-моніторингового департаменту Міністерства доходів і зборів України.
З 08.05.2014 по 08.09.2014 рік – в.о. начальника Рівненської митниці Міндоходів.
З 09.09.2014 - в.о. начальника Ягодинської митниці Міндоходів.
З 01.01.2015 - в.о. начальника Волинської митниці/перший заступник начальника Волинської митниці ДФС.
Із червня 2015 року - перший заступник начальника Волинської митниці ДФС.
Володіє німецькою та англійською мовами.
Одружений, виховує 2 дітей.