У якому стані зараз Десятинка?
Зараз руїни Десятинки функціонують у режимі сміттєзвалища, що бачать туристи та мешканці столиці. Сама територія, на якій проходили розкопки, зараз у жахливому стані. Взимку, (можливо) від снігу зруйнувалися споруди, які захищали фундамент Десятинної церкви від атмосферних опадів та створювали можливість вести розкопки. З того часу захисний павільйон демонтовано, новий – не споруджено, археологічні рештки відкрито сонцю, вітрам і дощам.
Через паркан туди кидають сміття. В тому числі на фундамент потрапляє сміття з незаконно встановленої поряд релігійної споруди. На громадській акції на захист Десятинки від забудови активісти вручну зібрали з території розкопок тонни сміття; втім, для остаточного прибирання потрібно залучати техніку.
Чим є плани щодо «відновлення» Десятинної церкви?
Так зване «відновлення» є профанацією – неможливо відтворити первісний вигляд Десятинної церкви, оскільки сьогодні достеменно невідомо, який вигляд мала Десятинна церква, збудована князем Володимиром Великим наприкінці 10 століття. (До речі, це також визнає і УПЦ (МП).Тому новий храм не вважатиметься пам'яткою історії та архітектури, а буде новобудовою – а зведення новобудов на пам’ятках світового значення, якою є Десятинка, є злочином.
Відновлювати ж церкву, котра була збудована на місці Десятинної у 19-му сторіччі, є недоцільним. По-перше, вона не мала значної естетичної цінності. По-друге, руйнувати заради неї фундамент Десятинної чи обмежувати доступ до цієї надзвичайно коштовної пам’ятки шляхом будівництва над ним (під, зліва, справа) сучасного храму – неприпустимо.
Відтак, «відновлення» Десятинної є прямим порушенням низки українських законів а також міжнародних зобов’язань України: Міжнародної хартії з консервації й реставрації пам’ятко та визначних місць (Венеція, 1964 р.), Хартії з охорони та використання археологічної спадщини (Лозанна, 1990 р.), Європейської конвенції з охорони археологічної спадщини (Валетта, 1992 р.), Конвенції ЮНЕСКО про захист світової культурної та природної спадщини, що підписані та ратифіковані Україною. Їх положення вимагають збереження автентичних пам’яток й заперечують реконструкцію (відтворення або створення копій у первинних нормах) цих пам’яток.
Чому не можна будувати на фундаменті Десятинки?
Як було сказано вище, на залишки фундаменту Десятинної церкви та на інші археологічні пам'ятки Старокиївської гори розповсюджуються положення Міжнародних конвенцій з охорони культурної спадщини. Вони передбачають консервацію таких пам'яток і відкидають будь-яку реконструкцію.
До того ж, будівництво нового храму на фундаменті Десятинки спричинить загрозу остаточної руйнації Андріївської церкви, яка на даний момент знаходиться в аварійному стані через складну геологію схилу і підземні води. Масштабне будівництво завдасть великої шкоди Старокиївській горі, від навантаження на схили Історичний музей може сповзти на Поділ.
Спорудження новобудови створює ризик знищення унікальної липи, котра знаходиться поруч і є природною пам'яткою Києва. Вона росте за декілька метрів від фундаменту Десятинки, коріння її сягає глибини фундаменту. За легендою, липа посаджена митрополитом Петром Могилою. Взята під охорону у 1972 році.
Чого вимагає громадськість, в тому числі і експерти закордонних організацій?
На ім’я керівництва України надходять численні листи від експертів ІКОМОС, Ради експертів з культурного та духовного спадку СНД, істориків з проханням не будувати нічого на території фундаменту, а також забезпечити повне збереження автентичних решток і рівний доступ усіх до пам’ятки. Іншими словами, професійна спільнота виступає за недоторканість Десятинки, а також перетворення її на місце, котре вільно та безперешкодно можуть відвідувати усі, а не тільки представники окремої конфесії.
Ідеальним рішенням для цього міг би стати музей під відкритим небом, за найкращими світовими взірцями (Парфенон, Колізей, Стоунхенж), де кожен міг би побачити рештки фундаменту (під склом), оцінити масштаб споруди, вивчити мозаїки, якою було прикрашено церкву, оцінити знайдені на місці Десятинки артефакти.
Що громадськість пропонує зробити з тимчасовою спорудою УПЦ (МП), що знаходиться на Десятинці?
Необхідно за погодженням зацікавлених сторін або повністю знести її, або перенести її з території Історичного музею на ділянку поруч на початок Пейзажної алеї, або, за рішенням міськради, виділити для цих цілей ділянку в іншому районі Києва.
Які дії вчиняє на місці Десятинки Українська православна церква (московського патріархату)?
УПЦ (МП) проводить поступову забудову території Музею історії України своїми МАФами, впритул до фундаменту Десятинної церкви.
Як свідчать документи КМДА, 22 квітня 2006 року релігійною громадою було встановлено перший, тимчасовий намет. 24 квітня у відповідь на звернення властей лідер релігійної групи архімандрит Харон (Гедеон) пообіцяв демонтувати намет, але обіцянки не виконав.
У ніч на 1 червня 2007 року на місці намету вже було споруджено капличку. Через певний час цю споруду представники релігійної громади почали іменувати «чоловічим монастирем».
Не так давно туди ж був завезений вагончик, який використовують в якості допоміжного приміщення для каплички.
У ніч на 26 травня 2011 року на територію Історичного музею було незаконно ввезено будівельну техніку та вагончики, у яких зазвичай проживають будівельники. Представники УПЦ (МП) відкрито декларують намір спорудити на місці фундаменту храм, а також свій навчальний заклад.
Чи діє УПЦ (МП) законно?
Як тимчасовий намет, так і капличку було встановлено незаконно, що було, зокрема, встановлено Генеральною прокуратурою. Спроба почати будівельні роботи на території пам’ятки національного значення є кримінальним злочином.
Чи відомо про дії архімандрита Гедеона та його найближчого оточення вищому церковному керівництву?
Предстоятеля УПЦ (МП) блаженнійшого митрополита Київського і всієї України Володимира неодноразово інформували про факти грубого порушення законодавства представниками церкви на території Історичного музею.
Яка роль Історичного музею та Міністерства культури та туризму у даному конфлікті?
Музей грає на стороні УПЦ (МП), своєю злочинною пасивністю дозволяючи встановлення МАФів та іншу незаконну діяльність на своїй території. Заступник керівника музею Павло Дорошенко підкреслено діє в інтересах УПЦ (МП).
Також злочинну пасивність проявляє мінкульт, до якого також зверталася КМДА з проханням втрутитися у ситуацію.
Як слід оцінювати дії УПЦ (МП) ?
Дана конфесія, діючи всупереч закону, має намір збудувати на території найдавнішої кам’яної церкви Київської Русі свій храм, тим самим ствердити свій престиж. Цим посадовці церкви дискредитують себе і свою віру, оскільки через надзвичайно грубе порушення закону намагаються реалізувати свої амбіції.