ГлавнаяПолитика

Диверсія проти Лідера або Міністерство дерибану та спорту

Віце-прем’єр-міністр Колесніков, невдовзі після призначення на посаду, бідкався в ефірі Шустер Live щодо рівня корупції серед чиновників.

Диверсія проти Лідера або Міністерство дерибану та спорту

І навіть запропонував піти «аргентинським шляхом»: мовляв, коли в Аргентині прийшли до влади військові, вони посадили всіх поліцейських-хабарників у літак і викинули в океан.

Треба лише подякувати Богові, що Україна – не Аргентина. Бо в такому випадку Борис Вікторович залишився б без давнього соратника Равіля Сафіулліна – колишнього віце-президента Футбольного клубу «Шахтар», який нині очолює Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту.

Мінсім’ямолодьспорт давно зажив славу найкорумпованішого відомства України. Але нині тут обклали незаконними грошовими поборами навіть неповнолітніх спортсменів - не випускають юніорів на змагання, доки ті не «позолотять ручку» сумнівним громадським організаціям.

Найбільш скандальна ситуація склалася в парашутному спорті. Де-факто нищаться спортивні кар’єри вихованцям єдиного в Україні державного закладу - Єнакіївського державного авіаційно-технічного спортивного клубу, де багато років тому вчився літати тоді юний Віктор Янукович. Умови, в яких доводиться працювати клубу, і так доволі важкі.

Місцезнаходження - Єнакієво, хай пробачає Президент, депресивний регіон, де просто чудо, що ще животіє якась спортивна активність. Фінансується клуб Міносвіти, як заклад позашкільної освіти, настільки мізерно, що в позаминулому році у вихованців клубу просто на змаганнях в небі розлізлися на шматки два парашути. З юнаками нічого не трапилося, приземлялися на резервних, але клуб лишився без жодної парашутної системи для змагань.

Титанічними зусиллями кількох народних депутатів, з Міносвіти були буквально вичавлені додаткові бюджетні кошти на дві нові парашутні системи для клубу та на підготовку юніорів-парашутистів до 5-го Чемпіонату світу з класичного парашутизму, який проходив з 28 серпня по 4 вересня цього року в Чорногорії. На ці кошти були підготовлені: 19-річний Сергій Лисенко та 18-річний Максим Слободян.

Тренувала їх найтитулованіша парашутистка світу – абсолютний чемпіон світу з класичного парашутизму, 50-кратна рекордсменка світу Валентина Закорецька. Поїздку юніорів за кордон повністю оплачував спонсор – київська мережа заправок «БРСМ-нафта».

Отже все було готово, але українські юніори на змагання не потрапили. Причина - керівництво Мінсім’ямолодьспорт принципово не підписало заявку на участь юніорів у змаганнях.

Така сама історія трапилася і зі спортсменами старшої вікової групи. Міністерство принципово допустило на участь в Чемпіонаті світу тільки найбільш слухняних парашутистів – «шістьдесятників», тобто 60-тих років народження. Не дивно, що Україна зайняла останнє місце.

Так само Сафіуллін, попри прохання Федерації парашутного спорту Російської Федерації (копія листа ФПС РФ на ім’я Сафіулліна є в редакції) не дозволив вихованцям Єнаківського клубу взяти участь у жодних міжнародних змаганнях з парашутно-атлетичного багатоборства, які традиційно проходять на території Росії. Хоча минулого року юніор Єнакіївського ДАТСК Олександр Януш виборов бронзову медаль на відкритому Чемпіонаті Росії.

Але Сафіулліну медалі не потрібні – міністр категорично відмовився підписати наказ на 2010 рік про створення команди з парашутно-атлетичного багатоборства, яка б представляла Україну за кордоном. Причина дивує своєю дріб’язковістю. Виявляється, юнаки не заплатили «безповоротну фінансову допомогу» у 150 грн. так званій «Федерації парашутного спорту України». А не платили вони не тому, що грошей шкода, а тому, що стосовно керівництва цієї організації була порушена кримінальна справа №50-5753 за статтею «шахрайство».

Нині вона розслідується в Шевченківському райуправлінні столичної міліції, вихованці Єнакіївського ДАТСК проходять по цій справі потерпілими. Отже міністерство вимагає від юнаків знову свідомо «потерпіти». Це, погодьтесь, як мінімум принизливо.

Отже ціна спортивних кар’єр для цих молодих людей – їх власна гідність, яку мусять принести в жертву брудним корупційним схемам українських чиновників?

Копійка до копійки

Принципове протистояння вихованців Єнакієвського ДСКА і Міністерства молоді і спорту в питанні грошових поборів почалося влітку 2009 року. Тоді Єнакіївський клубу вирішив відправити на так званий «59-ий Чемпіонат України, 14-ий Кубок України та 2-й Чемпіонат України серед юніорів з класичного парашутизму» (чому в лапках - пізніше) трьох юніорів.

Тоді ж в клубі дізналися: для участі в змаганнях треба заплатити організаційний внесок 715 грн., а також по 100 грн. від кожного учасника безповоротної фінансової допомоги, та ще 500 грн. фінансової допомоги від команди громадській організації «Федерація Парашутного спорту». Директор клубу Єнакієвського ДТАСК пояснив вихованцям, що їх клуб як бюджетна організація не може списувати кошти на таку графу, як «безповоротня фінансова допомога».

Вихованці клубу заявили, що заплатять зі своєї кишені. Хоча юнакам це було непросто. Наприклад, неповнолітній талановитий парашутист Михайло Слободян старався добре вчитися в технікумі, бо його стипендія в 400 грн. дозволяла вижити родині - матері-інваліду (пенсія якої складала 600 грн.) і п’ятирічній сестрі. Однак, він вийняв зі скромного сімейного бюджету 300 грн. і заплатив за участь у змаганнях. А далі трапилося найцікавіше - змагання для юніорів раптово скасували, а гроші не повернули.

Суддя змагань пан Тьорло зі знущанням в голосі пояснив: «Що вам повертати? Це ж була ваша «безповоротня допомога». Такого відношення до вихованців в Єнаківському клубі не змогли проковтнути і забути. Отож звернулися до народних депутатів. Коли цією ситуацією зацікавилися депутати «біло-блакитна» Олена Бондаренко та «помаранчевий» Олесь Доній, виявилося багато «цікавого».

Наприклад, «59-ий Чемпіонат України, 14-ий Кубок України та 2-й Чемпіонат України серед юніорів з класичного парашутизму» не був державним заходом Міністерства сім’ї молоді та спорту. Організатор змагань - «Федерація парашутного спорту України», що зібрала з хлопців кошти, виявилась нелегальною організацією, що не має ліцензії на право здійснення спортивної діяльності, і була зареєстрована по підробних документах. Сертифікати парашутистів, якими вона торгувала, теж виявилися липовими. Суддя змагань пан Тьорло, що по-хамськи повівся з юніорами, виявився керівником цієї шахрайської контори.

Загалом депутати з’ясували: ФПСУ була заснована з відома Міністерства молоді і спорту, якраз для здійснення різноманітних оборудок фінансового характеру, незаконного збору грошей зі спортсменів-парашутистів та розкрадання коштів державного бюджету. Взагалі-то, офіційно парашутним спортом у нас в країні повинно опікуватися Товариство сприяння обороні України. Саме цій організації виділяються на таку діяльність немалі бюджетні кошти, вона має необхідну матеріально-технічну базу.

Однак знов-таки через свої корупційні міркування вона цим не займається – перекладає всю відповідальність на нелегальне ФСПУ. Тобто в царині парашутного спорту в країні відбувається повний «бєспрєдєл».

Зібрані депутатами свідчення та документи були передані в прокуратуру, де порушили справу, яка розслідується і нині. Але це не припинило незаконну діяльність організації - надзвичайно сильно за багато років вона вросла у систему функціонування спортивного міністерства. Настільки сильно, що навіть новий міністр нової влади продовжує захищати її до останнього.

Хоча, якнайменше соромно покривати таку контору. Наведу приклади, якими копійками не гребувало керівництво ФПСУ, якими способами воно вичавлювало ці копійки зі спортсменів.

Ось фрагмент із депутатського звернення Олеся Донія від 27.01.2010 №368/221 на ім’я прокурора м.Києва: «До робочої депутатської групи звернулися колишні члени Збірної команди України з парашутного спорту, зокрема Манойло Т.О. (м.Харків, тел. 067 ххх хх хх) з інформацією про вимагання в них Тьорлом І.А. грошей. Як зазначено в скарзі, спортсмени зараховувалися до складу Збірної команди України лише в тому випадку, якщо вони надавали письмову розписку із зобов’язанням віддавати половину свого гонорару, отриманого на змаганнях, Тьорлу І.А. За твердженням скаржників, Тьорло І.А. відбирав у них «призові» гроші з таких нахабством і з таким приниженням честі та гідності, що спортсмени були змушені покинути Збірну команду. До робочої депутатської групи на умовах анонімності звернулася спортсменка, яка в складі Збірної команди України з парашутного спорту брала участь у Кубку світу з парашутного спорту в м.Москва (Кубок пам’яті А.Малевського). За твердженням заявниці, члени команди отримали в якості винагороди за 3-тє місце в точності приземлення по 1 тис. доларів США кожна. Про це довідався член Ради ФПСУ Покатілов В.В., який у поїзді, повертаючись разом зі спортсменками в Україну, шляхом принижень, образ і погроз спромігся відібрати в членів команди частину «призових» грошей. Також до робочої депутатської групи звернулася заслужений майстер спорту, абсолютна чемпіонка світу з класичного парашутизму, 50-кратна рекордсменка світу Закорецька В.М. (м.Луганськ, тел. 050 ххх хх хх), яка стверджує, що була змушена заплатити Тьорлу І.А. 1 тис. доларів США за те, щоби її донька, Юлія, була направлена від України для участі в Чемпіонаті світу з класичного парашутизму серед юніорів. За твердженням Закорецької В.М., з 2008 року в змаганнях з парашутного спорту, які проводить ТСОУ за дорученням Мінсім’ямолодьспорт, не бере участь команда Луганського АСК ТСОУ, оскільки клуб на вимогу Тьорла І.А. відсторонений від змагань через відмову сплачувати ФПСУ безповоротну фінансову допомогу в розмірі 500грн. на рік».

Треба додати, що Федерація не лише витрушувала кошти зі спортсменів, а також грабувала державний бюджет. Наприклад, восени 2008 році керівництво та активісти ФСПУ добре відпочили в Гаспрі під Ялтою на суму майже на 50 тисяч грн. бюджетних коштів (епізод також розслідується в рамках справи).

Отож не дивно, що молоді спортсмени відмовляться платити нахабам та шахраям. Але зовсім не зрозуміло, чому у весь цей бруд вляпався міністр Равіль Сафіуллін. Абсолютно не зрозуміла його жорстка позиція по відношенню до вихованців Єнаківського ДСКА. Протистояння міністерства з юними спортсменами дійшло навіть до того, що Сафіуллін не дозволив проводити в Єнакієвому 2-ї Всеукраїнські змагання з парашутно-атлетичного багатоборства пам’яті льотчика-космонавта Г.Т.Берегового. Хоча це вже виглядає, як диверсія проти … Януковича. Адже якби не Єнакіївський аероклуб та його покровитель льотчик-космонавт Георгій Береговий, Віктор Янукович ніколи б не став Президентом України, а певно би козиряв у полосатому костюмчику.

Сафіуллін vs Береговий

Аероклуб у Єнакієвому був створений в середині 30-х років минулого століття, і, згідно з офіційною міфотворчістю, саме тут познайомилися два курсанти – Георгій Береговий та Федір Янукович. Старший брат Георгія, Віктор, працював у цьому ж клубі інструктором, але в 1938 році був арештований і розстріляний.

Невдовзі по тому Береговий покинув Єнакієве й поступив у Ворошиловоградське (нині – Луганськ) авіаційне училище. У боях Другої світової війни Георгій Тимофійович здобув звання Героя Радянського Союзу. Другу зірку Героя йому було вручено за політ у космос. На початку 70-х років Береговому запропонували балотуватися в депутати СССР.

«Округ? Звичайно Єнаківський, там я зробив перший крок в небо», - так відреагував на пропозицію Береговий.

На Батьківщині льотчик-космонавт завітав в гості до однополчанина – Героя Радянського Союзу Семченка, який очолював виробниче об’єднання «Орджонікідзевугілля». «Як там Федя?», - спитав Береговий пригадуючи свого колишнього товариша. «Спився, - гірко відповів Сенченко, - Синочок у нього лишився. Та все по тюрмах. Ось прилаштував у себе начальником гаражу».

Береговий теж загорівся взяти шефство над сином старого друга. Завдяки Єнакіївському аероклубу Віктор Янукович став помічником депутата Верховної Ради СРСР Георгія Тимофійовича Берегового Очевидно юний Янукович припав йому до душі. Бо, як неодноразово стверджувала Ганна Герман, він з ним няньчився, як зі своєю дитиною - під керівництвом Берегового Віктор Янукович стрибав з парашутом і навіть вчився управляти літаком.

Що ж стосується двох кримінальних справ, по яких Янукович був засуджений у 1967 і 1970рр., то вони, за твердженням тієї ж таки Ганни Герман, були скасовані на клопотання льотчика-космонавта. Скоріше за все, так і було. Принаймні залишився лист за підписом Г.Т.Берегового на ім’я тодішнього голови Донецького обласного суду Віталія Бойка з проханням переглянути вироки щодо Віктора Януковича в порядку нагляду.

Тож не дивно, що Віктор Янукович на честь Берегового в травні 2009 року Янукович відкрив у Єнакієвому храм Св. Георгія, на якому встановлені дзвони з присвятою льотчику-космонавту. Кожного разу, приїжджаючи в рідне місто, Янукович покладає квіти до погруддя Г.Т.Берегового, а під час відвідин Москви намагається знайти час для того, щоби побувати на могилі Георгія Тимофійовича.

Єнакіївський державний авіаційно-технічний спортивний клуб, який повстав на місці колишнього аероклубу, також дбайливо береже пам'ять про свого найвидатнішого вихованця. Тож коли з ініціативи народних депутатів Олени Бондаренко, Леоніда Литвинова та Олеся Донія в 2009 році виникла ідея відродити на базі клубу парашутно-атлетичне багатоборство й провести всеукраїнські змагання, питання, на честь кого будуть змагатися спортсмени, не виникало – заходу було присвоєне ім’я Георгія Тимофійовича.

Принагідно зазначимо, що парашутно-атлетичне багатоборство – це унікальна спортивна дисципліна, яка містить стрибки з парашутом на точність приземлення, біг на 3 км для чоловіків або на 1,5км для жінок, плавання на 100м і стрільбу. Парашутне багатоборство ще називають «спортом Рембо».

Ця дисципліна дуже популярна в країнах колишнього СНД, але в Україні вона була знищена ще в середині 90-х і з минулого року стала відроджуватися на базі Єнакіївського клубу. 1-і Всеукраїнські змагання з парашутно-атлетичного багатоборства пам’яті льотчика-космонавта Г.Т.Берегового пройшли на найвищому організаційному рівні, а спонсорами заходу виступили народний депутат Леонід Литвинов, кондитерське об’єднання «Конті» та київська мережа заправо «БРСМ-нафта». Більше таких змагань не буде.

Власне, Міністерство освіти і науки може провести на базі клубу 2-їі Всеукраїнські змагання - є спонсори, є спортсмени, є бажання клубу, є досвід в проведенні, є підтримка народних депутатів і профільного парламентського Комітету. Але для того, щоби ці змагання вважалися офіційними, а його учасники могли, виконавши відповідні нормативи, отримати спортивні розряди та спортивні звання, їх треба включити в Єдиний календарний план спортивних заходів, який веде Мінсім’ямолодьспорт. Без підпису Сафіулліна змагання будуть вважатися неофіційними, «дворовими», як кажуть у таких випадках спортсмени. Такі змагання нікому не потрібні. Цим Сафіуллін і користується, висунув зустрічну умову – він підпише необхідні документи лише в тому разі, якщо його про це попросять керівники ФПСУ. Іншими словами – треба, щоби вихованці Єнаківського ДАТСК поміняли свої покази в кримінальній справі та відновили сплату «безповоротної фінансової допомоги» на користь шахраїв. Чому ж міністр так принципово відстоює інтереси шахраїв і ламає спортивні кар’єри молоді, що наслідує свого Президента, принаймні в тій частині його біографії, якою він може пишатися? Смішно думати, що Сафіуліну перепадають відкати від тих копійок, що збирає ФПСУ. Таких грошей йому певно б і на шкарпетки не вистачило. Також не варто думати, що міністр не в курсі справ.

Він добре обізнаний в усіх подробицях. Зокрема, автор написав міністру листа, в якому детально описав корупційну діяльність ФСПУ під дахом міністерства. Равіль Сафіуллін відреагував, але досить дивно.

Він сам подзвонив журналісту і довго обурювався, що автор посмів звинуватити його міністерство і його особисто в потуранні корупції. «Корупції в міністерстві немає!», - безапеляційно заявив міністр.

Разом з тим він зауважив, що діти мусять платити ФСПУ, бо «всі платять».

Оце так аргумент! На зауваження автора, що організація нелегальна, що не дарма в прокуратурі угледіли підстави для порушення кримінальної справи, Сафіуллін заперечив: все законно, корупції не має і бути не може, все крапка. А після цієї розмови, замість того, щоб розібратися з корупцією, міністр розправився з українськими юніорами.

Чому така реакція? Логічне пояснення може бути лише одне. ФПСУ - лише одна з цеглинок бридкої системи відкатів та дерибану, яка оплутала діяльність Міністерства молоді і спорту. Її не можна витягнути, бо вся система завалиться. А всіх міністрів - від першого до останнього - неофіційні правила функціонування відомства вочевидь влаштовують.

Тетяна ЧорноволТетяна Чорновол, журналістка
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram