«Нові»

У документальному фільмі «I.O.U.S.A» («Я винен США»), який наробив багато галасу за межами Совка, причину світової фінансової кризи вивели із астрономічного боргу Штатів. Борг – $8,7 трильйонів – усьому першопричина, і він складається із фінансового чисельника і знаменника – дефіциту національного лідера. Криза політичного leadership визначається американськими аналітиками як економічна категорія. Ейфорія від Обами, напевно, пояснюється саме цим очікуванням нового вождя нації.

Останні опитування у нас також показують посилене бажання українців побачити свого справжнього «нового Вашингтона» і нову політичну силу. І лідер, і партія мають бути не ті, які вже 18 років ведуть нас до «світлого майбутнього», підкреслюють у висновках соціологи. А поки суспільні смаки людей схиляються до «міцної руки» і авторитарні настрої ростуть, то на наших «обам» вже сватають Арсенія Яценюка і Анатолія Гриценка. Деякі називають ще Олега Тягнибока. Але соціологи попереджають, що вуличний натовп (якщо до цього дійде) може виштовхати на-гора і цілком «невідомого фюрера». Ось і все наявне на сьогодні меню «третьої сили» та української «альтернативи».

І в Гриценка, і в Яценюка є одне спільне надбання, яке якісно вирізняє їх з-поміж інших, а особливо відрізняє від нинішніх депутатів, міністрів та «несвятої трійці» кандидатів у президенти, – справжня вища освіта і не одна. Вони читають і думають, а це – рідкість в так-званій «еліті». Обоє були у владі: Гриценко як міністр оборони, якого звільнив президент Ющенко, та Яценюк як спікер парламенту, якого звільнили «регіонали» з президентом. Обоє колись світилися з білбордів першої п’ятірки блоку «Наша Україна – Народна Самооборона». Обоє встигли вже утворити власні партструктури: «Фронт змін» Яценюка і ГО «Громадянська позиція» Гриценка. Обоє заявили свою майбутню участь у президентській кампанії. І на цьому їхня схожість вичерпується.

Втім, чуючи прізвище Гриценка, політики знизують плечима: у нього жодного спонсора, а без фінансів – це несерйозно… За його рейтинг у масштабах країни вищий навіть рейтинг Тягнибока. Замахуватися на всеукраїнський leadership ще зарано?

Уявити Гриценка на чолі вуличних акцій неможливо. Його присутність у телевізорі мінімальна. Він оприлюднив прізвища декількох достойників, що увійшли в його команду, і все…Жодного збурення цікавості і жодної дії.

У Яценюка з цифрами значно краще. Кумулятивний ефект. Його в телевізорі зараз більше, ніж коли він керував Верховною Радою. Одні налякані, що проект «Арсеній» забере їх голоси на виборах, інші бояться, що з Банкової запущено операцію «наступник». Сама прем’єр-міністр і весь її блок займаються «розкруткою» рейтингу Яценюка і щодня його «клеять» до Фірташа–Балоги–Ющенка. Яценюк лише підливає масла у вогонь і регулярно світиться у телеящику від «газової мафії».

Але й ці цифри «пізнаванності і симпатії-антипатії» Яценюка є лишень відображенням «теледемократії». Оскільки «телеполітика» віддавна замінила і владу, і державу, і управління, то нині по-кризовому стрімко перетворюється чи не у найсильніший фактор подразнення і каталізує ненависть до всіх учасників цього «ток-шоу». Більше, ніж уже є симпатій, «на телевізорі» Яценюку заробити не вдасться, а згодом він ще й може отримати «ефект бумеранга». Дуже легко перейти з категорії «телесимпатяга» у розряд «і той з ними за одно».

Масова апатія за умілого керівництва легко переходить у масові невдоволення. Технології відомі і вже запущені. «Справжніх буйних» саме відбирають. Вуличний кастинг лише розпочинається. Серед претендентів «Анатолій-трибун» чи хоча б «Арсеній-гаврош» точно не з’являться.

Поява «нашого Обами» зараз – з області ненаукової фантастики. Навпаки, радянські люди, які нахапалися «капіталістичних» кредитів, демонструють масове бажання відмовитися від усяких «буржуазних» свобод взамін на омріяний і оспіваний політиками «добробут». І якщо панове Гриценко чи Яценюк знають, як скасувати усі ці кредитні зобов’язання громадян, то й у них з’явиться шанс. А поки що ночами хтось обписує стіни кривими буквами «досталі», а «інтєлігєнтствующі» пригадують «Юродивого»: «Чи діждемося Піночета з новим і праведним законом?»

А діждемось-таки… колись.