Наразі Сан Санич – як всі його зазвичай називають - очолює Комітет Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування. Втім, зізнається: якби Попов чи Янукович рік тому запропонували йому повернутись в мерію (на посаду першого заступника голови КМДА або радника Президента) депутатство полишив би без роздумів. Зараз – зась, вже пізно.
На сесіях міськради колишній міський голова з’являється не часто, але 31 березня, коли голова КМДА Олександр Попов на сесії заявив про розкрадання «Черновецькими 70 мільярдів гривень», Омельченко у президії був. Коли взяв слово - перепало всім: і Попову, і Довгому. Першому - за те, що втратив півроку, не заявив про порушення ще в вересні минулого. Другому – за те, що всі п’ять років вів засідання з порушеннями: «Рішення Київради має підписувати той, хто веде засідання, а в Києві – веде Довгий, а підписує Черновецкий», - обурювався колишній очільник міста.
Обґрунтування юридичних похибок в оформленні рішень Київради – дієвий спосіб для повернення громадянам розкраденого майна, - зізнався Омельченко Lb.ua. Окрім того – сформулював ще декілька оригінальних рецептів виправлення ситуації.
«Багато хто плутає корупцію з простим поняттям «грабунок»
Наразі центральна влада оголосила хресну ходу корупції в столиці. Головний опонент – «молода команда» Черновецького. Як на вашу думку: чому це робиться саме зараз; якими є справжні мотиви – бажання відновити справедливість, наростити рейтинг, щось інше?
Якщо говорити про корупцію: це негативне явище притаманне майже всім державам Європи і світу, тільки різною мірою.
Але те що відбувалось в Києві останні п’ять років – це не корупція. Багато хто плутає корупцію з простим поняттям «грабунок». Те, що відбувалось - змішана, продумана система влади Черновецького і його оточення, по розграбовуванню комунального майна Києва, тобто киян. А змішана ця система тому, що вона мала ознаки корумпованості всіх учасників піраміди, але хабарі не були основою. Звичайно, хабарі мали місце, і зараз мають, більш того вони зросли в десятки разів.
Головним в діяльності Черновецького було незаконне присвоєння, грабіж землі і комунальної власності. Була проведена незаконна приватизація і оренда земель та будівель без відкритих аукціонів (це вже глибока ознака корупційної діяльності). Найцінніші землі в Києві і за межами або розпродані за безцінь, або передані на десятки років в оренду так само за безцінність.
Зокрема стратегічні підприємства: «Київміськбуд», «Київенерго», «Київводоканал», «Київгаз», банк «Хрещатик», всі хлібзаводи, «Київмлин», Броварський завод алюмінієвих конструкцій, Київський іподром, Жулянський аеропорт, недобудований льодовий стадіон, частина площі ВДНХ, Жуків острів, в Дарницькому районі величезній лісопарк, Труханів острів, Пуща-Водиця...
На сесії Київради 31 березня голова КМДА Олександр Попов говорив те саме.
Для мене особисто незрозуміло чому Попов, до якого я особисто ставлюсь з добром і повагою, втратив так багато часу. Він прийшов в КМДА в червні минулого року, а про злочини Черновецького заявив лише в кінці березня цього року.
Ця інформація не засекречена, усі ЗМІ останні три-чотири роки були наповнені цими даними. Не треба було чекати до квітня 2011 року щоб оприлюднити на сесії міської ради узагальнюючі факти масових пограбувань комунальних цінностей, землі та нерухомості. Це треба було зробити у минулому році: у вересні або у жовтні. Тоді ще треба було розставити серйозні крапки!
Адже у Попова є дві цілі: важливо виявити злочинців, притягнути їх до відповідальності. Але це лише половина роботи - не менш важливо повернути ці цінності у статус комунальної власності громади Києва. Повернути все те, що п’ять років тому було або у державній, або в комунальній власності. Якби це зробили своєчасно, можна було у жовтні-листопаді минулого року сформувати бюджет розвитку міста Києва в тричі більший ніж він є на сьогодні! Що таке 17 мільярдів у бюджеті Києва?! Його можна було зробити понад 30 мільярдів!
За рахунок чого?
За рахунок втрат останніх 4 років. Не секрет: починаючи з 2007-го року жодного разу у місті Києві не був виконаний бюджет і програма соціально-економічного розвитку. Про це свідчать документи, що лежать у мене на столі.
«Всі підписи Черновецького – незаконні»
Наскільки реально повернути ці об’єкти городянам?
Поговоримо, спочатку, про схеми. Їх розробляли сильні авантюристи: юристи та економісти. Як приклад наведу «Київміськбуд». Контрольний пакет акцій, що належав Київраді, громаді Києва, був таємно проданий за 120 мільйонів гривень, а оцінили його більше ніж в три мільярди!
По процедурі, вони мали б розробити економічну оцінку контрольного пакету акцій, провести відкритий конкурс і на аукціоні обрати переможця. А ці злочинці створили тимчасову фірмочку, з обмеженою відповідальністю, яка таємно за безцінь отримала пакет акцій і двічі його перепродала таким самим фірмочкам в офшорну зону.
Тільки за одне це мають бути притягнені до кримінальної відповідальності, за моїми даними, близько 10 або більше осіб: ті хто створили піраміду, хто таємно приватизував, а також ті, хто пішов на зустріч цьому злодійству.
Все ж - про механізми повернення майна в комунальну власність. На засіданні 31 березня ви заявили, що Олесь Довгий порушує закон, не підписуючи прийняті рішення…
Це вам скаже будь-який юрист, який хоче розібратися. 95% сесій проводив Довгий, бо Черновецький був відсутній. Але підписував рішення Чернівецький (факсиміле), а по закону підписувати має той, хто вів сесії. Всі підписи Черновецького – незаконні. А якщо Довгий підписує рішення, то вони теж не законні - бо не були належним чином оформлені закордонні відрядження Черновецького, або лікарняні, або відпустки. Якщо сьогодні ставити питання чисто: добра половина рішень сесій – незаконні. Це можна юридично підтвердити у судового виконавця.
Тобто, це один зі способів повернення майна в комунальну власність? Довівши незаконність рішень їх можна відмінити?
Так, це на 99% дієвий спосіб, одна з можливостей повернення майна. Я здогадуюсь, що більшість рішень підписана не мокрим пером, а факсиміле. А це – корупція і кримінальна відповідальність. І органи правопорядку мають можливість все це перевірити.
Які ще механізми повернення власності?
Найкращий спосіб - запросити усіх учасників: ватажків, організаторів піраміди починаючи з першої особи Чернівецького, всіх його замів за 5 років, всіх голів фракцій, комісій. Назбирається багато людей і дати термін 5-7 днів щоб вони добровільно все повернули, під підписку. Цим визнали свої помилки і зменшили свою кримінальну відповідальність. Вони мають сказати, що вкрали не через злий умисел, а через жадібність, безвідповідальність та безкарність.
Винні мають з’явитись з повинною, але їм розуму не вистачає. Розуму вистачає лише втекти. Черновецький, Супруненко, Басс, Чуб, Євлах «шастають» закордоном. Для того щоб їх виловлювати та привезти в Україну потрібно змарнувати місяці і роки. Звичайно, це гірший варіант, але теж реальний. Тоді і відповідальність буде вищою.
«Оточенню Черновецького дали можливість втекти закордон»
Дійсно, кістяк «молодої команди» встиг виїхати закордон. Вам не здається, їм просто дали втекти?
Черновецкий, його заступники, керівники його фракції, сімейне оточення – це як мінімум 5-7 людей вже втекли закордон. Але вони мали можливість втекти, бо не були порушені кримінальні справи. Члени «молодої команди» відчували, що рано чи пізно кримінальна справа буде порушена і тому зробили хід конем. А хіба на високому державному рівні їх хтось покликав повернутись в Україну, чи хоча б на міському рівні? Жоден високий чиновник не звернувся до «молодої команди», не назвав прізвища винуватців і не сказав: «Повернись, голубець, і поверни те, що не так лежало, не так взяв».
Але ви пам’ятаєте: на останньому засіданні Київради Попов запросив співголову фракції Блок Черновецького Дениса Комарницького зустрітися і обговорити можливість повернення об’єктів у комунальну власність…
Таке було, але Попов дуже тихенько і дуже скромно про це сказав. І сказав Олександр Павлович це, коли Комарницький кинув йому непристойну репліку. Це не був завчасно продуманий хід, лише емоції.
До речі, тоді ж Попов сказав, що в залі Київради немає винних у розкраданні міста… хоча і Довгий, і Комарницький, і голови депутатських комісій в залі були…
Я згоден. З одного боку, це може бути стратегічний хід Попова, якщо він вважає, що винних мають визначати правоохоронні органи: прокуратура, СБУ, податкова, силові структури. З іншого – він так міг сказати через надлишкову скромність, яка не прикрашає.
Знову ж таки: через цю скромність Попов занизив вартість втраченого майна. По моїм підрахункам мова йде про понад сто мільярдів гривень.
Вам не здається, що якби не ця скромність, Попов міг би провести переговори з депутатами і відправити Довгого у відставку одразу на засідані 31 березня?
Щодо ситуації, яка розгорнулась на сесії: Попов зробив помилку, коли демонстративно пішов з президії, не вислухавши всю критику. Він мав продемонструвати свою волю, взяти заключне слово і розкласти все по полочкам. Тоді, можливо, більшість депутатів його зрозуміли б і підтримали.
Під час виступу Олеся Довгого, який присвоїв собі і посаду міського голови і його зама, тому виглядає як надвладна структура, впливовіша за голову адміністрації Олександра Попова, виникла конфліктна ситуація. Те, що Довгий запропонував підняти питання про недовіру собі – це незрілі емоційні вихватки. Якби він діяв продумано, то мав спочатку поставити питання на включення до порядку денного, а потім вже на голосування. Інакше – будь-який результат незаконний, вважайте, що цього голосування не було, бо його не було в регламенті та в порядку денному.
Вас не дивує те, що Комарницького затримали, а Супруненко розшукують по справі п’ятирічної давнини?
Кримінальну справу проти Комарницького і Супруненка було порушено у листопаді минулого року, а от чи велись оперативні дії до листопада минулого року не відомо, бо це - таємниця слідства, але політичне забарвлення тут є, без нього не обійшлось.
Як вважаєте: чи вдасться притягнути до відповідальності Черновецького, не затримавши спочатку його зятя В’ячеслава Супруненко?
Я не в праві сьогодні прогнозувати вину Черновецького чи його оточення, всієї родини, всіх заступників. Думаю, що всі причетні. Звичайно міра їх причетності і відповідальності різна. Але не забуваймо: риба псується з голови. Не може бути дива, щоб був винний близький родич, друзі і оточення, а Черновецький - ні. Але поки кримінальні справи порушують лише проти «стрілочників» і така гра на високому державному рівні наводить на сумні думки.
До речі про гру на високому державному рівні, як думаєте: чому мовчить Президент, ніяк не коментує ситуацію, що склалася?
Перший рік на посаді Президент Віктор Федорович здійснив більше відряджень до інших держав Європи та прийняв більше представників інших країн, ніж пан Ющенко за 4 роки, і майже стільки як Леонід Кучма. Відтак, часу на те, щоб конкретно зайнятись економічною стратегією України, та розібратись в ситуації у столиці було небагато, кожна людина має межу можливостей. По-друге, думаю, що чиновники Адміністрації Президента та Кабінету Міністрів не завжди об’єктивно і своєчасно доводили до Президента інформацію про ситуацію в Києві. Вони сподівались, що самі з цим впораються. Я маю на увазі Миколу Азарова і Сергія Льовочкіна.
Президент не може читати всі газети, він повинен мати інформаційні вижимки. Думаю, що цього дзеркальця він не мав, а якщо і мав, то у викривленому вигляді. Це я про попередній рік говорю. Цього року, Президент вже в темі і результат обов’язково буде.
Є думка, що для керівництва Адміністрації Президента ця справа – питання честі, начебто її хочуть провести показово, щоб можна було нею пишатись…
Кожна справа має бути завершена об’єктивно, згідно чинного законодавства. І ця - не є виключенням. Я впевнений: справа проти п’ятирічної влади Чернівецького – це вже незворотній процес, що обов’язково набуде чинності в законодавчому полі. Щоб такого собі не дозволяли в інших регіонах.
Тобто розшук членів «молодої команди» це не просто бутафорія для підвищення рейтингу?
Поки ця справа не буде прискорена та доведена до кінця – це працює проти рейтингу керівництва міста і керівництва держави. Наприклад, заява Попова на сесії із запізненням на півроку – це серйозний мінус у його короткій діяльності. Але це 100% підстава для правоохоронних органів розпочати оперативні дії. Більше того, в президії Київради сидів Володимир Гоголь, заступник прокурора міста Києва. Його обов’язок був взяти слово на сесії і дати прокурорську оцінку та підтримку словам Олександра Павловича. А Гоголь набрав води в рот...
Повернути всі до останнього об’єкти, які були в комунальній власності, станом на початок 2006 року, реально. Це обов’язок державної влади, Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України і столичної влади.
«Черновецький може ухилитись від відповідальності по стану здоров’я, або отримавши громадянство в інших країнах»
Чи може Черновецький якось змінити ситуацію на свою користь?
Черновецький 5 років шантажував всі влади: і Ющенко, і Тимошенко, і Януковича. І зараз продовжує шантажувати. Якщо його не зупинити, то завершиться тим, що Черновецького буде неможливо дістати. Він може ухилитись від відповідальності по стану здоров’я, або отримавши громадянство в інших країнах. Власні і сімейні мільярди дають можливість бути і космонавтом, і шутом, і нездоровим психічно.
Чи варто йому зараз піти у відставку? ПР тоді доведеться в столиці дочасні вибори.
Система політичних консультацій радить йому вдавати з себе неадекватну людину. Це одна з систем захисту.
Тобто він у відставку не піде?
Ну скажіть, якщо б нормальну людину «95 квартал» декілька разів звинувачував в наркотичній залежності, хіба нормальна людина не зреагувала б на це через судове рішення? А Черновецький все перевів в жарт. Хіба це не відповідь?
Власне не зовсім… Добре, вважаймо, що Черновецький не піде у відставку і позачергових виборів не буде. Тоді як ви оцінюєте шанси Попова на чергових виборах?
Попов має сподобатись киянам, як принциповий, об’єктивний, суворий господар, і у нього є така можливість, якщо після минулої сесії він не допускатиме помилок і прорахунків. Наприклад таких як в грудні, коли він на 30% підвищив тарифи для Києва. Не витримав тиску керівництва уряду, і це йому мінус. Він мав дочекатись закінчення опалювального сезону, і розбити ці 30% на декілька етапів. Це для прикладу. Є й інші приклади: Попов сформував команду, це його право, бо це командна гра. Але чому в його команді не знайшлося місця двом-трьом киянам? Чому там лише представники інших міст і регіонів? Але від помилок ніхто не застрахований, бажано, щоб Попов вчився на чужих, а не робив свої.
Ви згадали, що в команді Попова немає киян. Олександр Павлович колись запрошував вас стати його радником.
Заради інтересів Києва, я міг би стати Попову повноцінним корисним помічником, але тільки на посаді офіційного першого заступника голови КМДА. Заради цього необхідно було б залишити депутатство. Або треба було стати офіційним радником Президента України з питань Києва, як столиці, тоді теж необхідно залишати роботу депутата. Але цього не сталось. Доведеться робити добро для киян на більшій відстані.
А вас не образило те, що Президент призначив Попова головою КМДА, а не вас, людину, що вже мала відповідний досвід роботи?
Я поважаю Попова, наш досвід можна об’єднувати. Але є віковий фактор, коли можна займати лише виборні посади, тобто народного депутата, міського депутата.
На останок. Ми хотіли б почути від вас декілька порад, кожному з нинішніх керівників Києва: Черновецькому, Довгому та Попову.
Почнемо з Черновецького і його оточення. Я б порадив їм зібратись разом, набратись мужності і прийти з повинною до державних органів влади і правосуддя, визнати свої помилки і зменшити свою вину та відповідальність. Це було б чесно і порядно. А не тікати закордон і залишати лише стрілочніків, які арештовані, або будуть арештовані.
Щодо Довгого, мені в певній мірі його шкода. Безпардонно і нечесно Черновецький кинув 25-річного хлопчину вчитися плавати не в воду, а в багно. А той по своїй амбітності, молодості та недосвідченості – плив то за течією, то проти.
Тобто ви розділяєте провину Довгого і Черновецького? Вважаєте, зміг би Черновецький провести незаконні рішення через Київраду без Довгого?
Я ще раз нагадаю: повноту відповідальності повинна нести перша посадова особа – Черновецький, інші – по мірі «допомоги». Звичайно, Олесь Станіславович мабуть мав стосунок, але не прямий, а побічний. Але на ньому відповідальність за ведення та прийняття рішень на сесії. Без ведучого провести ті рішення було неможливо, тим більше, що вони були оформлені не в неустановленому порядку.
А щодо Попова?
Олександру Попову для того, щоб управляти Києвом, як столицею, треба мати великий досвід, і не соромитися постійно вчитися. По-друге: не хочу ображати Прем’єр-Міністра України та Голову Адміністрації Президента України, але Попов має знайти порозуміння з першою особою держави – Віктором Федоровичем. Бо за Київ, як столицю вони з Президентом відповідають разом.
А Віктор Федорович повинен полюбити Київ так, як колись любив його Щербицький. Тоді він отримає підтримку і повагу киян, а Президенту це необхідно.