З чим у ДП пов'язують подібні новації?
Проблема в тому, що я не обирався у Верховну Раду (сміється). Закони в нас приймають народні депутати, тому наразі відповідь на це дуже проста – це рішення законодавців.
Вони не консультувалися?
Консультувалися з Департаментом сфери публічних закупівель Мінекономіки. Наскільки я знаю, був негативний висновок. Але народні депутати з якихось причин це проігнорували. Правка щодо Київської об’їзної дороги взагалі була внесена з голосу, і я не певний, що її навіть на комітеті обговорювали.
Навколо цієї історії дуже багато невизначеностей, бо такий об’єкт, як Київська об’їзна дорога, фактично відсутній. Це не назва конкретного об’єкта, це 6-7 ділянок дороги, плюс міст… Юридично це все не визначено, технічно теж. І якщо для проведення цих закупівель треба щось змінити в системі Prozorro, ми це змінили б. Однак у нас немає жодного листа – не те що офіційного, а навіть на електронну адресу із запитом чи пропозицією внести в систему якісь зміни. Це перша історія про 85 млрд грн на Київську об’їзну дорогу…
Історія про 5,5 млрд грн на Охматдит і аеропорти. Насправді ця правка просто зазначає, що закупівлі для відзначення Дня Незалежності мають відбуватися за переговорною процедурою.
Це вже питання в тому, чому Кабмін вирішив, що фінансування аеропортів – це частина святкування. І нам, до речі, зараз на тлі цього доведеться окремі технічні доопрацювання зробити, оскільки будь-яка переговорна процедура в системі, за законом, передбачає певне обґрунтування. Не можна умовно сказати: «Я проводжу переговорну процедуру». Потрібно зазначити причину, як-от обмежена конкуренція або, наприклад, ліквідація наслідків надзвичайної ситуації. І цей перелік підстав у законі визначено і в систему «забито» жорстко. І там немає підстави «переговорна процедура до Дня Незалежності».
З цими 5,5 млрд ситуація точно буде прозоріша, бо буде видно, хто в кого і за яку суму купив, який контракт підписав. Скоріш за все, не буде конкуренції, принаймні відкритої в системі «Прозорро». Ми побачимо текст контракту. Звіт про виконання лишиться в системі. Ми побачимо ціну. Переговорну процедуру можна буде оскаржувати в Антимонопольному комітеті.
Але це ситуація, яка відрізняється від тієї, що з Київською об’їзною дорогою. Щодо неї, то взагалі нічого невідомо…
А як щодо заяв про необхідність вивести із системи закупівлі для місцевих органів чи закупівлі маркетингових послуг?
Позиція команди "Прозорро" полягає в тому, що будь-які закупівлі поза електронною системою – це погано. У будь-якому разі.
Виведення з Prozorro закупівель місцевих рад пояснюють тим, що проводити закупівлі від 50 тис. грн через Prozorro – це, мовляв, довго, складно, важко. І тут я можу повідомити, що вже багато бар’єрів знято. От той самий закон, куди останньої миті була додана правка про КОД, спростив проведення обов’язкових спрощених закупівель від 50 тис. грн. Якщо раніше замовники через юридичні побоювання могли проводити спрощену закупівлю близько 24 днів, то зараз вона може займати вдвічі менше – 12 днів.
Також ми розвиваємо інтернет-магазин Prozorro Market, де взагалі можна купувати товари дуже просто, без тендерної документації. Там у каталозі додають тисячі товарів щотижня. І це, власне, можливість купувати невеликі партії товарів для місцевих рад. Тому аргументи на користь виведення закупівель місцевих рад з-під Prozorro мені звучать непереконливо.
Якщо виведуть із-під Prozorro закупівлі місцевих рад від 50 до 200 тис. грн, то наслідки будуть дуже подібними до COVID-закупівель. Контракти укладатимуть напряму, без конкуренції, і ми зможемо побачити лише звіти про їхнє підписання, суми угод. Іноді ми бачимо, як маски купують по 3-4 грн за штуку, хоча їх можна купувати вже по 50 копійок. Добре, що ми це бачимо в системі, найбільш кричущі випадки громадськості навіть вдалося зупинити. Але конкуренція дає змогу замовникам витрачати кошти набагато ефективніше. І Верховна Рада вже скасувала позатендерну процедуру закупівель для певних категорій медичних товарів, необхідних для лікування хворих на COVID-19. Однак на час карантину залишила для цих товарів механізм спрощених електронних закупівель.
А які у вас взаємовідносини з керівництвом департаменту, що розробляє методичні рекомендації для закупівель, із міністром?
Не маю підстав вважати, що ці взаємини якісь ненормальні, це робочі стосунки. Ми не так багато зустрічалися, бо міністерство дуже велике. У мене була одна зустріч із міністром.
Але ж саме міністерство має можливості для підготовки законопроєктів, співпраці з депутатами, організації міжвідомчих нарад, зокрема і за вашою участю. Чи були такі наради, якщо так, то коли востаннє?
Я про такі зустрічі не знаю і мене на такі зустрічі не запрошували ні щодо одного, ні щодо іншого законопроєкту.
А якби запросили, якою була б ваша позиція?
Простою. Якщо в нас є якісь функціональні обмеження, то давайте допрацьовувати систему. ДП абсолютно спроможне доробляти те, що необхідно для спрощення процедур у конкретних замовленнях. Якщо ми кажемо, що щось зробити важко, то можемо разом дивитися, як зробити людям простіше – чи то зміни нормативки, чи то зміни системи.
А які лишаються механізми публічного контролю закупівель?
Питання в тому, яка кількість людей готова працювати над цим. Щоб ви зрозуміли – щодня в країні оголошується 10-12 тис. закупівель. Паралельно, бо закупівлі в нас тривають не один день, у країні відбувається 80 тис. закупівель. Хотілось би, звичайно, вірити, що для контролю ми зможемо мобілізувати 10 тис. громадян, але в мене стосовно цього є певне побоювання. Тому, звичайно, найбільш кричущі випадки журналісти можуть виявити, на щось реагує Держаудитслужба.
Ви якось моніторите цю ситуацію?
У ДП немає такої служби моніторингу з двох причин. По-перше – обсяг і кількість масиву даних, які треба обробляти. А по-друге – це ж конфлікт інтересів.
А як пересічний громадянин може проконтролювати цікаві йому закупівлі, наприклад, що купують у дитячому садочку, адже працювати із системою неспеціалісту досить складно?
Є ресурс prozorro.gov.ua, це і є громадський моніторинг. Він містить інструкції, як системою користуватися. Крім того, на основі відкритих даних Prozorro громадські організації створюють сервіси, які дозволяють дуже легко, буквально на мапі, побачити, що закуповують школи, лікарні тощо. Це Антикорупційна карта ремонтів, онлайн-мапа закупівель шкіл і дитсадків від Dozorro.
Узагалі Prozorro непроста система, але через те, що самі державні закупівлі – це непроста річ.
Тоді можна більш детально про те, що ви робите для спрощення механізмів закупівель?
На цей рік я виділив би чотири великі напрями.
Перший – збільшення персональної відповідальності за проведення закупівель і завершення ери тендерних комітетів. Тобто вже з 1 січня 2022 року всі закупівлі будуть мати ім’я, прізвище та по батькові уповноваженої особи, яка цю закупівлю проводить. Це питання персональної відповідальності, зокрема керівника підприємств, і для того, щоб це відбулося, треба, щоб десятки тисяч уповноважених осіб пройшли тестування, отримали сертифікат і зареєструвались у системі. Модуль тестування в нас уже готовий. Чекаємо на підписання відповідних нормативних актів. І тоді люди почнуть складати тести. Буде необмежена кількість спроб на тестування.
Коли чекаєте на рішення про початок тестування?
Ми на нього чекали на початку липня, але його ще немає. Думаю, це пов’язано зі зміною керівництва міністерства, коли документи просто потрібно погодити знову вже з новими людьми. Дуже хотілось би вірити, що на початку серпня воно вже буде. Але замовники ж будуть відкладати на останній момент проходження тестів, тому хотілось би розпочати якомога раніше.
Що ще спрощуєте?
По-друге, це Prozorro Market. Будь-який директор дитсадка може зайти в електронний каталог, вибрати товар до 50 тис. грн, покласти його в кошик і підписати договір з постачальником. Якщо закупівля більше ніж на 50 тис. грн і менше ніж на 200 тис. грн, то відбувається запит цінових пропозицій. Постачальники роблять ставки, і хто дає найкращу ціну – той перемагає. Це принцип аукціону. Але за один раунд і без можливості змінити ціну. З максимально спрощеними вимогами участі для постачальників. Вимоги до постачальників формує централізована закупівельна організація, їх навіть можуть вилучити з каталогу, якщо вони порушують правила.
Ще один великий напрям — спрощення звернень до Антимонопольного комітету за результатами торгів. У чому тут проблема – постачальники дуже багато скаржаться на замовників. Минулого року таких скарг було 12 тис., цього року очікуємо 15 тис. на рік. Скарги в середньому задовольняються на 65%, і це одна з причин зростання їхньої кількості. Тобто постачальникам є сенс скаржитись, але тільки якщо ти впевнений, що правий.
Але для АМКУ це супернавантаження. Тому зараз ми намагаємося максимально згрупувати типи скарг, сформувати відповіді, щоб певний набір рішень можна було формувати автоматично – готувати проєкти рішень на основі готових шаблонів. В ідеалі в рамках продовження цього проєкту доцільно було б нормальну систему відеозв’язку побудувати, щоб людям не треба було їздити в Київ скаржитись. Але зараз просто мова йде про структурування заяв. Перший результат уже в серпні має бути. Це шаблони для рішень-відповідей.
Ну і четвертий напрям – це диджиталізація. Ми збільшуємо кількість даних для аналізу в системі. Перше – це ціна за одиницю. В необов’язковому порядку це вже буде на початку серпня. Тобто замовник зможе заповнити інформацію про ціну за одну одиницю товару, і ми зможемо фіксувати зміни цін за контрактами автоматично. Однак для того, щоб ця штука стала обов’язковою, знову ж таки, потрібні зміни в нормативно-правових актах.
Це ще й шаблонні контракти для окремих видів закупівель, щоб під час найпростіших закупівель не думати, як цей контракт оформити: є шаблон, якщо хочеш – бери. Це розвиток електронної тендерної документації, аби в системі було менше сканованих документів, а більше електронних полів, куди замовники і постачальники можуть внести потрібну інформацію. Це також інтеграція з іншими державними системами. Бо зараз є бюджет – це окрема система, закупівлі – окрема, є казна – ще одна. Але держава не має запитувати в людини двічі те, що вона вже запитала. Це все має працювати як одне ціле.
