ГлавнаяЭкономикаДержава

Вірус «скрутка» – що це і як з ним боротися?

У квітні 2020 року ефект вибуху бомби спричинила інформація про мільярдні втрати бюджету від «скруток». Про це в інтерв'ю LB.ua відразу після відставки заявив ексміністр фінансів Ігор Уманський.

5 млрд гривень щомісяця, або 60 млрд на рік – саме такі суми збитків були названі. У причетності до покривання цієї схеми Уманський звинуватив керівництво податкової служби. Згодом уряд звільнив голову ДПС Сергія Верланова. У Верховній Раді створили слідчу комісію, а Верлановим зайнялася СБУ.

«Скрутки» – остання мутація вірусу ухилення від оподаткування, що виник в Україні ще в 90-х роках минулого століття.

LB.ua спробував розібратися, як розвивався і мутував цей вірус і наскільки дієвими були «вакцини», які створювали проти нього.

Фото: Depositphotos/ginasanders

«Скрутка» як форма ухилення від оподаткування з'явилася відносно недавно. По суті, ця схема забезпечує повернення ПДВ за товар, з якого не сплатили податків. Це може бути контрабанда або просто якийсь «лівий» неврахований товар, наприклад, зерно, сигарети, алкогольні напої – усе що завгодно. Продавці такого товару просто купують документи про сплату ПДВ у підприємств, які продали товар за готівку на ринку або через торговельні точки без касових апаратів – вони відшкодували ПДВ за рахунок покупців, а документи для повернення ПДВ не використали. У підсумку бюджет втрачає податки через продаж товару без належного обліку та оподаткування і відшкодовує ПДВ шахраєві.

Коріння цієї історії – в 90-х роках минулого століття, коли тільки з'явився ринок, який працював без якихось чітких правил. Цінність ПДВ для бюджету в тому, що його платять щомісяця, забезпечуючи регулярне надходження грошей, тоді як податок на прибуток сплачують лише раз і за підсумком року. Упродовж року можна було придумати різні махінації, щоб зменшити прибуток, а от із ПДВ складніше. Але з податками тоді робили що хотіли – шансів, що з тисяч платників податків з перевіркою прийдуть саме до тебе, було мало. Тоді з'явилися і конвертаційні центри, які відмивали чорну готівку і формували податкові кредити (Сума витрат платника податків, на яку він може зменшити свій загальний річний оподатковуваний дохід, – LB.ua). 

Сума сплати ПДВ залежить від різниці ціни купленого і проданого товару. Цю різницю вигідно скоротити, але ніяк не за рахунок ціни продажу. Можна робити інакше. Наприклад, ви купили товар за 100 грн, а за документами оформили як за 200 грн – тим самим збільшили податковий кредит удвічі. Різниця з податковими зобов\'язаннями скоротилася, і в підсумку ви зменшили сплату ПДВ. Плюс до всього ви скоротили і прибуток, відповідно - й податок на нього.

На початку 2000-х до податкової декларації з ПДВ додали додаток №5, у якому потрібно відображати всіх контрагентів і отриманий від них ПДВ. Проводити перевірки стало простіше, проте все одно вимагало багато часу і зусиль. Щоб ускладнити процедуру перевірок, махінатори створювали ланцюжки з декількох підприємств – вводили контрагентів-посередників. У кожному з них могла числитися одна людина – номінальний директор, він же засновник і бухгалтер. Що довшим був ланцюжок, то складніше було отримати вихід на кінцевого набувача вигоди. Називалося це «податковою ямою». Підприємства-посередники реєструвалися за $2-4 тис. на кілька місяців, потім їх закривали і відкривали нові. Послуги «конверта» (конвертаційного центру, – LB.ua) коштували до 4% від угоди.

Викритий СБУ та прокуратурою в Одесі конвертаційний центр з оборотом 60 мільйонів гривень за місяць.
Фото: Думская
Викритий СБУ та прокуратурою в Одесі конвертаційний центр з оборотом 60 мільйонів гривень за місяць.

Єдиний реєстр накладних і «конверти»

Документи здавали на папері, і можливості податкової для перевірок були обмежені. Інспектори отримували декларації раз на місяць, а для розкручування всього ланцюжка потрібно було кілька місяців. Якщо схеми все-таки виявляли, то кінцеві вигодонабувачі зазвичай вирішували всі проблеми за хабарі.

Ситуація для махінацій ускладнилася, коли у 2010 році ввели єдиний реєстр податкових накладних, у якому документи мали реєструвати в електронній формі.

У часи Януковича з'явилися «офіційні» конвертаційні центри, з якими можна і треба було працювати (податківці часто самі нав’язували їхні послуги), і ті, з якими не можна (працювали поза системою, яку створили оточення Януковича, насамперед Віталій Захарченко, голова ДПА у 2010-2011 роках, і Олександр Клименко, голова ДПА у 2011-2012 роках, міністр доходів і зборів у 2012-2014 роках, – LB.ua). 

Тариф «конвертів» (у ті часи їх називали «програмами» та «майданчиками», – LB.ua) збільшився до 10%. При цьому організатори схеми – Клименко та Захарченко – не забували і про бюджет – 8% із цих 10% мусили потрапити в держбюджет – податкова за цим уважно стежила. «Ніхто з цим не балувався, тому що система була в одних руках. Дійсно, тоді її побороти було неможливо, але можна було очолити. Ось її і очолили», – говорить співрозмовник LB.ua в правоохоронних органах, який займається питаннями ухилення від оподаткування.

Міністр доходів і зборів Олександр Клименко під час засідання уряду, 2012
Фото: Макс Левин
Міністр доходів і зборів Олександр Клименко під час засідання уряду, 2012

З 2013 року за цією схемою запрацювали не тільки приватні компанії, але й державні. У підсумку платежі в бюджет скоротилися, і Україні, щоб виконати соцзобов'язання, довелося позичати гроші в Росії. Так виник так званий борг Януковича в $ 3 млрд, справу досі розглядає Верховний суд Великобританії.

Влада змінилася, схеми залишилися

У 2015 році контроль над сплатою податків посилили завдяки запуску системи електронного адміністрування ПДВ. Але схеми не зникли, просто мінімізувати зобов'язання за ПДВ стало складніше і, відповідно, дорожче. Зникли «податкові ями», а от конвертаційним центрам вдалося підлаштуватися під ситуацію.

У системі адміністрування ПДВ можна було зупиняти реєстрацію податкових накладних, якщо документи викликали підозру. З огляду на те, що був присутній людський фактор, з’явилась і можливість для зловживань. Систему удосконалили у 2018-му постановою уряду №117 – запровадили три критерії за розмірами податкового навантаження (сплата ПДВ 400 тис. грн) за рік і обороту, виконуючи які підприємство автоматично переходило в розряд добропорядного платника. До такого випадку проводити щодо нього перевірку було не потрібно. Але під час підрахунку податкового навантаження враховувалися митні платежі і акцизні збори, оплата яких робилася на митниці, що збільшувало показник податкового навантаження і давало можливість реєструвати податкові накладні без моніторингу. Для збільшення обороту, наприклад, можна було двом компаніям по кілька разів продати один і той самий товар один одному. Фактично це стало вікном для махінацій. Зараз слідчі органи в рамках справи колишнього керівника ДПС Сергія Верланова з'ясовують, було це зроблено свідомо чи через помилку. За інформацією LB.ua, поки що схиляються до версії про свідоме створення умов для махінації.

У 2019-му систему адміністрування вдосконалили ще раз – постановою №1165, яку розробляли спільно зі Службою безпеки України.

Основна мета та сама – мінімізувати людський фактор у відстеженні документів. Нові правила набули чинності  в лютому 2020 року.

Були розроблені критерії, за якими «машина» оцінює операції як ризиковані і зупиняє реєстрацію накладних. Але алгоритм і цього разу виявився недосконалим – деякі законні операції блокуються автоматично помилково. Наприклад, як пояснити машині, що якщо на вході в торгову мережу фіксуються продукти харчування, а на виході добриво – як результат псування продуктів, то це не порушення? Чи на вході добриво, а на виході зерно? У таких ситуаціях необхідне втручання людини. Тобто повністю виключити людський фактор поки що не вдалося. Але навіть у цій ситуації платежі ПДВ, за інформацією податкової, збільшилися на 25,4 млрд грн.

Щоправда, не факт, що такий ефект – саме результат боротьби зі «скрутками». Європейська бізнес асоціація (ЄБА) у 2020 році заявила про часті випадки блокування ПДВ накладних і коригувань ПДВ без будь-яких пояснень про причини визнання операції ризикованою. Якщо блокуються податкові накладні, то, відповідно, знижується податковий кредит і збільшуються зобов'язання зі сплати ПДВ. Свідомий бізнес, звичайно ж, здійснює відрахування в повному обсязі, не чекаючи на з'ясування справедливості блокування накладних – це досить довга процедура. У результаті істотно поліпшуються показники податкової служби.

«Європейська Бізнес Асоціація звертається до КМУ, Міністерства фінансів та ДПС України із закликом припинити безпідставне блокування ПДВ накладних, тим самим, фактично, змушуючи компанії подвійно сплачувати ПДВ до бюджету – як постачальником, так і покупцем (через неврахування сплаченого постачальнику ПДВ за податковою накладною, реєстрація якої зупинена)», – заявляли в ЄБА. 

Зараз в асоціації кажуть, що проблема блокування ПДВ накладних уже не так актуальна, як була в другій половині 2020 року – подібних випадків фіксують менше. Але бізнес побоюється, що з набуттям чинності закону N 5600 усе може повторитися, оскільки він посилює фіскальний тиск і створює ґрунт для свавілля податкових органів.

У свою чергу податкова спільно з СБУ готують нові законодавчі зміни, щоб мінімізувати в системі людський фактор і скоротити застосування схем ухилення від оподаткування. Повністю ліквідувати тіньові оборудки практично неможливо – бажання платити менше податків є практично скрізь, проте їхні обсяги скоротити можна, впевнені розробники документів.

Митний пост «Південний»
Фото: spravy.org.ua
Митний пост «Південний»

«Чим обумовлені обсяги таких схем? Не корумпованими чиновниками, а попитом бізнесу. Наприклад, у Німеччині так працювати небезпечно, а в нас відповідальність слабка – покарання, можна сказати, немає. Другий момент – дорогі кредити. Бізнес змушений працювати на своїх грошах, тому і придумує, як платити менше», – говорить один з розробників законодавчих змін.

У Кримінальному кодексі статтею 212 передбачена відповідальність за ухилення від сплати податків, але лише за наявності умислу, але його досить складно довести.

У СБУ вважають, що з наданням права «прослушки» підтверджувати умисні дії з ухилення від сплати податків стане простіше. Але з іншого боку, не можна виключати, що таке право може бути використано для тиску на бізнес.

Утім «скрутка» – не єдина схема, через яку бюджет недоотримує гроші. Значно більшої шкоди державній казні завдає контрабанда. За оцінкою голови Державної митної служби Павла Рябікіна, через корупцію на митниці і контрабанду втрати щорічно складають близько 100 млрд грн. І поки що жодних результативних дій у боротьбі з контрабандою влада не демонструє.

Юрій ДощатовЮрій Дощатов, журналіст
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram