Суд та діло
Останніми днями в енергетиці жваво обговорюють ситуацію на ринку на добу наперед (далі РДН). Нудна і незрозуміла тема для суспільства. Але вона варта уваги, оскільки є відгомоном більш глобальних процесів в енергетиці, що можуть вплинути і на пересічного українця, і на конфігурацію влади в країні.
Тож про все по черзі.
Почати варто з події, яка сталася рік тому. Президент Володимир Зеленський затвердив схему ротації членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП). З 1 липня 2020 року покинула свій пост член НКРЕКП Олена Антонова, яка мала досвід роботи в ДТЕК - найбільшій приватній компанії в електроенергетиці України.
Тоді регулятор, який роками чуйно реагував на побажання енергохолдингу Ріната Ахметова (наприклад, формула "Роттердам +") уперше віддалився від нього на відстань соціальної дистанції. "Деолігархізація" цього окремо взятого незалежного держоргану викликала бурхливі емоції. Одразу Окружний адміністративний суд попросили визнати неповноважним увесь склад комісії. Атаку відбили, але боротьба в судовій площині триває досі.
Як "торпеду" використовують компанію "Техноінвест". У березні 2021 року їй вдалося через Окружний адміністративний суд домогтися прийняття зовні дуже зваженого рішення. Уряд, що отримав повноваження звільняти членів регулятора, попросили виконати свій обов'язок і визначити, чи залишати на посаді чотирьох із семи керівників НКРЕКП: Олексія Магду, Руслана Кайдаша, Ольгу Бабій і Валерія Тарасюка. З огляду на те, що прем'єр-міністр має досвід роботи директором Бурштинської ТЕС (ДТЕК), можна припустити, яким було б рішення Кабміну.
І все нічого б, але є окремий закон, який чітко встановлює термін повноважень членів регулятора - шість років ("Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конституційних принципів в сферах енергетики і комунальних послуг"). Тому ніяких рішень КМУ не треба. Нині суперечки далі розглядають у суді, і засідання щодо апеляції на рішення Окружного адмінсуду призначено на 4 серпня.
Так от, за місяць до апеляції на спотовому енергоринку відбувається ціновий колапс, наслідки якого хоч і не відразу, втім сповна можуть відчути звичайні громадяни країни...
Під різними кутами
На початку місяця, 2 липня, ціна електроенергії на РДН упала приблизно на 30%. Регулятор пояснив це діями ДТЕК, який "штучно зменшив попит, закупивши основні обсяги електроенергії на ринку двосторонніх договорів". Комісія фактично визнала, що спотова ціна не є реальною, тому рекомендувала не орієнтуватися на неї.
Паралельно пішла скарга в Антимонопольний комітет. Хоча АМКУ в цій нервовій ситуації заявив, що і сам стежить за ринком і така неординарна подія не пройшла повз нього, підкресливши, що він зайнявся ринком з власної ініціативи. Такий от своєрідний прояв конкуренції держорганів...
Опоненти НКРЕКП використовували цей привід для посилення критики комісії. Мовляв, подивіться, до чого довів ринок регулятор, який змінює правила 23-й раз за два роки і підгодовує близьких до себе трейдерів-спекулянтів.
Це на тлі того, що ситуація з обвалом цін до рівня, нижчого за рентабельний, загрожувала серйозними фінансовими втратами для всієї генерації країни. Адже від ринку "на добу наперед" залежать ціни і в інших сегментах. А фінансові втрати для генерації, наприклад теплової, - це, серед іншого, брак коштів на закупівлю вугілля та мазуту і, відповідно, загроза зриву підготовки до опалювального сезону. Тому регулятор мусив втрутитися оперативно і зібратися на засідання навіть у неділю.
Логіка обвалу ринку зрозуміла. Потрібно посилити невдоволення роботою Національної комісії, пообіцяти навести лад в енергетиці і підготувати тим самим ґрунт для розгляду апеляції 4 серпня. Електровудку закинули. Якщо вона спрацює зараз, без необхідних висновків, то 2024 року може спокійно перетворитися в електрошокер для влади.
Ціна питання
Чому йде така відчайдушна боротьба за НКРЕКП? Одні кажуть тому, що у ДТЕК є цілий список зовсім не новорічних побажань: від усунення неугодних трейдерів і фінансування екомодернізації ТЕС до скасування цінових обмежень і вибивання боргів для своєї "зеленої" генерації.
З іншого боку, можна почитати про схеми "торгівлі повітрям" близьких до нинішнього керівництва НКРЕКП трейдерів-бізнесменів.
Але спробуймо піднятися над двобоєм хижаків реальної енергетики і запитати, чому цю битву не зупиняють на найвищому рівні? Адже річ тут не у фінансовому стані частини імперії найбагатшого українця. Точніше не тільки в цьому.
Регулятор — це, так чи інакше, контроль над усією енергетикою і комунальним господарством країни. У секторі "крутиться" майже 150 млрд грн. Це сфера дуже концентрована і дозволяє впливати на настрій мас. Хочете тарифних бунтів - будь ласка. Потрібно покарати монополістів і підняти політичний рейтинг влади - легко. Потрібно, ну а раптом, забезпечити фінансовий ресурс на вибори - для нас неможливого немає.
Тому, швидше за все, боротьба йде саме за контроль над таким потужним інструментом влади. І сторони поки що не збираються поступатися своїм.
Спокус багато. Але для влади в нинішній ситуації оптимальний варіант - зберегти незалежність регулятора від олігархів. Чи зможе вона втриматися від спокуси «отримати всебічну підтримку»? Дізнаємося дуже скоро.