Не пораховані
Приблизно 10 млн внутрішніх туристів буде в Україні за підсумками цього року. Утім, ці дані опосередковані, адже статистика внутрішніх туристів враховує лише тих, хто офіційно зареєстрований.
Найпопулярнішим напрямом подорожей всередині країни є Київ, приблизно кожен третій мандрівник їде в столицю. Звичайно, це не тільки туристи в чистому вигляді, але і на відрядження, до родичів і т.д. На другому місці з великим відривом Львів і область, на третьому місці - Полтава і область.
Держстат показує значне падіння туристичного потоку у 2014 (зокрема, не враховуються дані з Криму та окупованих територій на Донбасі) із поступовим зростанням у наступні роки. При цьому, за даними Держстату, у 2014 році із 2,4 млн офіційно облікованих туристів лише 322 тис подорожували по Україні, в 2017 загальна кількість офіційних туристів зросла до 2,8 млн, а внутрішніх до 477 тис людей.
І якщо в'їзний та виїзний туризм ще можна відстежувати за даними прикордонників, то внутрішній обліковується виключно за звітами туроператорів, готелів, підприємств санаторно-курортного комплексу. А не всі з них працюють легально і подають звітність.
До речі, з вересня Кабмін дозволив Мінекономіки перевіряти туроператорів. Уряд включив Мінекономрозвитку до переліку контролюючих органів, на яких не поширюється дія мораторію на перевірки бізнесу. Зокрема, міністерство може позбавляти недобросовісних туроператорів ліцензій.
Саме у зв'язку зі значною тінізацією цього ринку, оцінити його обсяг складно. Але можна скористатися опосередкованими даними. Приміром, стежити за переміщеннями абонентів мобільного зв'язку, каже Олександр Лієв, голова правління Асоціації гостинності України, колишній міністр туризму Криму.
В Україні за півроку вже близько 10 млн абонентів виїжджали за межі своєї області і знаходилися в інших областях більше одного дня, з ночівлею.
«Це більше, ніж в минулі роки. Зростання кількості переміщень показують не тільки мобільні оператори, а й Укрзалізниця, Укравтодор, який заміряє щільність руху трасами, і МАУ - наш великий внутрішній перевізник, який в минулому році після великої перерви запустив рейс Київ-Херсон. Тобто динаміка позитивна, рівень внутрішнього туризму близький до довоєнного. Але менший, ніж до кризи. Перш за все тому, що багато наших громадян опинилися на окупованих територіях, звідки не так просто подорожувати. Що стосується напрямків, то в Крим практично ніхто не їде після анексії. У цьому році на півострові побували близько 200 тис. громадян, а років п'ять тому це було 4,5 млн осіб. Різниця відчутна», - говорить Олександр Лієв.
«За відчуттями і деякими контрольними точками ринку можна сказати, що лідери особливо не змінилися. Київ, Одеса, Львів, Кам'янець-Подільський — уїк-енди, події і екскурсії. Херсонська, Одеська області — пляжі. Карпати — лижі і літній еко-відпочинок. Особливий інтерес українці також проявили до різних фестивалів — джазових, етно, арт. Це величезний ринок навіть при нинішній економічній ситуації», — розповідає Юлія Алексеєва, власниця туристичної компанії та ініціаторка проекту "Туристичні кластери України".
Крім того, містечка та села біля різноманітних водойм стають новою принадою для туристів. Особливо тих, хто шукає альтернативу традиційному пляжному відпочинку на узбережжі Азовського та Чорного морів.
Мандрівник, засновник проекту Ukraїner Богдан Логвиненко вважає, що зараз спостерігається бум внутрішнього туризму. Богдан, який разом із командою об’їздив Україну майже вздовж і впоперек, стверджує: у багатьох населених пунктах з’явилося розуміння, що невеличке містечко або село може бути цікавим для туризму, а це в свою чергу — можливість для розвитку самого населеного пункту. «І навіть якщо для цього ще нічого не зроблено, принаймні вже є розуміння, яке має спонукати відкривати готелі, кафе, крафтове виробництво якихось сувенірів тощо», — додає мандрівник.
Разом з тим, за даними сервісу з пошуку попутників Blablacar, найпопулярнішими напрямками подорожей Україною залишаються Київ - Львів, Київ - Одеса та Київ - Харків. Так, від початку 2018 року Одеську область відвідали майже 6 мільйонів туристів (з урахуванням іноземців - прим.ред.). Кількість гостей, які завітали у регіон протягом 8 місяців, вже перевищила показник за весь 2017 рік, повідомив через прес-службу голова Одеської ОДАї Максим Степанов. Найчастіше до регіону приїжджають гості з Київської, Миколаївської та Вінницької областей України.
Курс на децентралізацію
Оскільки децентралізація передбачає передачу відповідальності та ресурсів у регіони, саме туристична галузь має всі шанси — і скористатись ресурсами, і забезпечити регіонам їх поповнення. За спостереженнями Юлії Алексєєвої, яка поміж іншого, займається розвитком туристичних кластерів, практично всі регіони України включили туризм як один з ключових напрямків розвитку економіки. Мотивація проста, пояснює експертка: «Це й не дивно. Разом зі збільшенням місцевих бюджетів приходить і відповідальність за дохідну частину. А туризм є найшвидшим способом створити робочі місця, а значить і отримати надходження до бюджету».
Але, як кажуть, є одне але. Туристична стратегія не може існувати окремо від інших задач на місцях. Як пояснює Юлія Алексєєва, просто сама стратегія розвитку регіону повинна забезпечити такий рівень життя місцевих жителів, щоб і не місцеві захотіли відчути його на собі, хоч на кілька днів. Відвідати класний музей, порибалити на мальовничому озері, поганяти на гоночній трасі, погодувати екзотичних тварин в місцевому зоопарку, пообідати в ресторані з чудовою кухнею і все це за доступні гроші, з прекрасним сервісом, безпечно і комфортно.
Портрет внутрішнього туриста
Український внутрішній турист в основному самостійний. Сам бронює житло і купує квитки, доволі рідко користується послугами спеціалізованих компаній. Найчастіше їздить у короткі мандрівки на 2-3 дні. Утім, таких подорожей здійснює кілька на рік.
Український внутрішній турист стає більш вибагливим, бо завдяки відкриттю кордонів з ЄС, побачив інший рівень сервісу і тепер вимагає відповідного всередині країни, зауважує Олександр Лієв. Що не Так, 680 туристичних об’єктів із бази сайту Zruchno.travel повідомили, що їхній персонал пройшов курси із підвищення кваліфікації.
Разом з тим, деякі недоліки внутрішній турист готовий пробачати. За словами Олександра Лієва, їхня організація проводила опитування і з’ясувала, що близько 30% внутрішніх туристів були розчаровані - в основному транспортом або рівнем сервісу. Проте, готові це пробачати. «Внутрішній туризм - це туризм з таким, знаєте, патріотичним підтекстом. Протягом останніх п'яти років це сильно відчувається», - каже він.
Інфраструктура: будувати не можна лишати
Як не крути, а від можливості або неможливості кудись дістатися буде залежати і потік відвідувачів. І в цьому питанні в Україні статистика поки не на боці розвитку туристичного потенціалу. В Україні лише 10 тис. кілометрів автомобільних доріг державного призначення із 170 тис. км не потребують ремонту - тобто менше 6%. За даними Мінінфраструктури, найгірші траси державного значення - в Черкаській, Миколаївській, Луганській і Донецькій областях.
«Наприклад, в селі Пархомівка Харківської області є музей, в якому представлені шедеври світового рівня: Пікассо, Малевич, Яблонська. А доїхати до нього хоч від Харкова, хоч від Полтави — справжній виклик і нервах, і машині. На рівні держави це зовсім невеликі витрати. Але вони важливі для розвитку економіки регіону через туризм», — наводить приклад Юлія Алексєєва.
Богдан Логвиненко із командою відкривають мальовничі куточки і цікаві напрямки із кожною своєю подорожжю, і намагаються не надто зважати на погану чи взагалі відсутню інфраструктуру, а скоріше занепокоєні тим, що місцеві мешканці не розуміють свого туристичного потенціалу. «Вони не створюють навколо себе якоїсь інфраструктури, яку б мали самі створювати. Люди самі мають відкривати малі бізнеси, спрямовані на туристів. Красивої природи або історичних пам’яток не достатньо, приїжджі повинні мати можливість десь поїсти, щось купити, відпочити», — пояснює Богдан Логвиненко.
Однак поволі цей процес пішов. Люди з великих міст починають більше їздити, а з маленьких — розуміти, що туризм є можливістю для розвитку.
За туризмом — майбутнє
Весь світ бачить в туризмі майбутнє. Але в Україні регіонам зараз не вистачає експертної підтримки, нормального діалогу з владою та довіри одне до одного.
«Туризм можна порівняти з організацією весілля, - каже Юлія Алексєєва. - Тут все важливо: і лімузин, і ресторан, і тамада, і гості, і музиканти. Якщо зіпсувати хоч один елемент, то зіпсується загальне враження. Тому, якщо у вас є свій готель, або ресторан і ви хочете, щоб туристи приїжджали частіше, поверталися, рекомендували друзям, то вам потрібно об'єднатися з іншими учасниками «весілля» - перевізниками, службами, які вивозять сміття, медичним обслуговуванням, екскурсійним бюро і т.д., щоб скоординувавши свої зусилля робити щодня круте свято для кожного туриста».
Уявіть, що ви приїжджаєте в будь-який туристичний регіон України, і ще на в'їзді ви бачите чіткі покажчики до найяскравіших пам'яток, дорога відмінної якості, уздовж неї зони відпочинку з усіма зручностями, місцями для автокемпінгів, на найближчій заправці розташований туристичний центр, де ви можете отримати всю необхідну інформацію про регіон, купити путівник, сувеніри. Далі ви приїжджаєте в готель європейського рівня, в якому вам надають відмінний сервіс, рекомендують хороший ресторан і допомагають придбати квитки в місцевий музей, викликають гіда для індивідуальної екскурсії. Вам легко орієнтуватися, вам допомагають місцеві жителі, від запропонованих розваг розбігаються очі, а ще потрібно виділити час на шопінг по місцевих сувенірних лавках. Фантастика? Але це легко зробити, якщо спільно описати цю картину і скласти ретельний план дій, який допоможе всім учасникам наблизитися до цієї ідеальної картини.
