ГлавнаяЭкономикаДержава

Книга: «Я ж вам казав! Сучасна економіка за Гайманом Мінськи»

Професор економіки Рендал Рей просто та доступно пояснює концепції Гаймана Мінськи та демонструє, чому завдяки роботам економіста ми не лише побачимо прихід наступної кризи, а й, можливо, зможемо діяти достатньо швидко, щоб запобігти новим фінансовим потрясінням. Маріамавіт Тадессе, випускниця магістерської програми «Економічна теорія та політика» Економічного інституту ім. Леві при Бард коледжі (США), та написала на неї рецензію для української аудиторії. Переклад Лесі Сосновської.

Фото: VoxUkraine

Від часів Адама Сміта видатні економісти не тільки залишали свій відбиток в історії – їх інтелектуальна спадщина є актуальною для сучасного світу. Говорячи про повне розуміння фінансових ринків, окрім Джона Мейнарда Кейнса, слід згадати про ще одного видатного  економіста: Гаймана Мінськи.

Українцям пощастило, що вони можуть прочитати книжку про погляди Мінськи на економіку українською мовою (нещодавно вона вийшла у видавництві "Наш Формат", - ред.). Сподіваюсь, одного дня ми, ефіопи, також перекладемо працю Мінськи на свою рідну мову.

Ефіопія та Україна є схожими у високому процентному відношенні залежності економіки від експортних доходів. Глобальні фінансові ринки та супутня доларизація нашкодили цим двом економікам з причин, що не від них залежали. Кажуть, що глобалізація несе переваги, та водночас існують непередбачувані збитки. Тож, надзвичайно важливо прочитати цю книжку заради того, щоб осягнути, як працюють глобальні фінансові ринки та попередити наступну фінансову кризу.

Для Мінськи «капіталізм є динамічною, еволюціонуючою системою, що проявляється в різних формах. Ніде більше цей динамізм не є настільки помітним, як у фінансовій структурі яку він утворює.»

Незліченну кількість разів Мінськи наголошував, що сила капіталізму в тому, що він проявляється у щонайменше 57 різновидах. Коли одна форма зазнає крах, повстає інша. За спостереженнями Мінськи, різновиди капіталізму були зафіксовані не лише поміж різними країнами, але й в межах кожної країни.

Завдяки своєму глибокому розумінню постійної трансформації та нестабільності фінансових ринків, Мінськи передбачив глобальну фінансову кризу 2007-08 рр ще більш, як 50 років тому. Проте, його застереження не були сприйняті серйозно. Він був економістом-інакодумцем, генієм, чиї інтелектуальні спостереження не були зрозумілі за життя. До останніх днів свого життя Мінськи працював як провідний дослідник у Економічному інституті ім. Леві при Бард коледжі штату Нью-Йорк, США. Тут зберігаються його аналітинчі роботи, які були оцифровані для користувачів інтернету.

Бувають часи, коли видатні мислителі удостоюють нас своєї присутності. Часто погляди таких людей не сприймаються на початку – адже вони йдуть дуже попереду свого часу. Гайман Мінськи був таким економістом, що передав свій науковий підхід своїм учням.  Рендал Рей, учень Мінськи та старший науковий співробітник в Економічному інституті ім. Леві, ставить перед собою завдання передати геніальність Мінськи у своїй книжці «Я ж вам казав! Сучасна економіка за Гайманом Мінськи» (оригінальна назва книжки англійською мовою «Why Minsky Matters: An Introduction to the Work of a Maverick Economist»). Книжці Рея дуже добре вдалось підсумувати три основних ділянки досліджень Мінськи: гіпотеза фінансової нестабільності, підхід до бідності та безробіття, а також передати погляд Мінськи на сучасну стадію капіталізму – на капіталізм управлінців грошима.

Гайман Мiнськи
Фото: The Economic Realms
Гайман Мiнськи

Мінськи виявив серйозні прогалини в економіці. Капіталістична економіка по своїй суті є нестійкою, схильною до неефективності та нестабільності. Економіка виглядає як біржа Уол-стріт, де сьогоднішні гроші обмінюються на майбутні гроші, роблячи це основною економічною операцією. Мінськи, на якого сильно вплинув Джон Мейнард Кейнс, відкидав переконання економістів-неокласиків (популярна економічна течія в наш час) про те, що певним чином ринок є статичним та керується невидимою рукою в напрямку досягнення рівноваги. Кейнс попереджав: «Коли промисловий розвиток країни стає побічним продуктом діяльності фінансового казино, скоріш за все, такий розвиток буде марною справою.» Мінські звертає увагу на те, що капіталістична економіка є ні чим іншим як фінансовим ринком. Як пояснює Рей, для Мінські успішна капіталістична економіка вимагає добре функціонуючої фінансової структури, в якій центральна роль відведена фінансуванню на створення капітальних активів.

В капіталістичній економіці фінансові зв’язки з’єднують минуле, теперішнє та майбутнє. Борг є лише обміном сьогоднішніх грошей на обіцянки заплатити гроші у майбутньому. Тож, гіпотеза фінансової нестабільності може бути спрощена як теорія про вплив боргу на поведінку системи та спосіб, в який борг визнається дійсним. Мінськи блискуче визначив три чіткі структури, в яких опиняються субєкти економіки, коли фінансують свою діяльність задля отримання доходу. Отже три структури фінансів: хедж, спекулятивна та Понці (фінансова піраміда). Гіпотеза фінансової нестабільності має дві теорії. По-перше, економіка має фінансові режими, у яких вона стабільна або нестабільна. По-друге, протягом періодів подовженого процвітання економіка переходить від стабільної системи (коли економічні субєкти мають здебільношого фінансову структуру хедж) до нестабільної (де превалюють фінансові структури: спекулятивна та Понці). Відома книжка Гаймана Мінськи «Стабілізуючи нестабільну економіку» (“Stabilizing an Unstable Economy”) далі показує, як внутрішня динаміка капіталістичних економік в часі переростає у фінансові структури, що схильні до дефлювання боргу, падіння вартості активів та глибоких спадів. Рей також додає, що загроза стабільності є бумом, що сприяє ризикованій поведінці, яка завершується крахом.

Черга безробітних, Велика депресія, США, 30-і роки
Фото: diletant.media
Черга безробітних, Велика депресія, США, 30-і роки

Друга частина книжки Рея проливає світло на працю Мінські про зайнятість, нерівність та бідність, про яку часто забувають. Економіка не є справедливою, оскільки власність приватного капіталу та впливи монополії влади на зарплати та прибутки ведуть до створення та утримання крайнощів бідності та багатства. Мінськи бачив сторення робочих місць як економічну політику із довго-тривалим впливом. Він не підтримував політику, що покладається на трансферні виплати, що створюють залежність від соціального забезпечення. В Америці люди купують їжу або за свої щоденні кошти, або за продовольчі талони. Коли попит на продовольчі талони збільшується без збільшення пропозиції, ціни ростуть. Тоді, якщо вартість стандартного бюджету на їжу зростає, вартість продовольчих талонів також зростає, що в свою чергу збільшує кількість домогосподарств, що підпадають під отримання продовольчих талонів. Це веде до зростання зарплат, цін поставки та попиту на товари. Мінськи підкреслює, що «саме бідні найбільше потерпають від такої програми, що має на меті допомагати бідним», оскільки кількість тих, хто претендує на продовольчі талони, також збільшується.

Мінськи не був прихильником великих корпорацій та розподілу доходів, до якого вони приводили. Створення робочих місць для Мінськи було єдиним рішенням.

Це план, за яким люди розглядаються такими, як вони є і який пропонує роботу, що їм підходить при мінімальній зарплаті. Він хотів перейняти досвід з 1930-х років в США. Тоді працювали державні програми: Адміністрація з розвитку робіт, Громадянський корпус охорони довкілля та Національна молодіжна адміністрація. Ці інститути можуть бути застосовані до сучасних днів, разом із загальною допомогою для дітей. Мінськи також закликав до реструктуризації системи транспортування в США за допомогою будівництва залізничних шляхів, що б знизило залежність економіки США від ОПЕК.

Остання частина книжки присвячена капіталізму управлінців грошима та його наслідками для глобальної фінансової кризи. Націлена на отримання прибутку економічна діяльність стимулює капіталістичну економіку. За спостереженням Мінськи, капіталізм у свій час перейшов від комерційної стадії до фінансової, а згодом (після Великої Депресії в США та особлиов після 2-ї Світової Війни) до патерналістської форми капіталізму. Останній перехід -- до форми капіталізму управлінців грошима -- почався наприкінці минулого століття й наразі ця форма капіталізму є домінуючою.

Існуюча форма капіталізму характеризується фінансовими установами такими як хедж-фонди, відкриті інвестиційні фонди грошового ринку, а також приватні пенсійні фонди з невеликою регуляцією або контролем за фінансовими інструментами.  Такі установи задля прибутковості використовують високий рівень боргу на власних балансах.

Капіталізм управлінців грошима має декілька інших назв таких, як: держава-хижак, фінансиалізація, суспільство власності, неолібералізм, нео-консерватизм, а також тіньова банківська діяльність. Уорен Бафет назвав його «фінансова зброя масового ураження».

Рей підкреслює, що три фінансові інструменти (сек’юритизація, свопи на кредитний дефолт і договори на товарні ф’ючерси) створили умови для боргової дефляції. Вони також створили сильну залежність від боргу, а не від власного доходу та прибутку як основного джерела для фінансування наступних витрат. В минулому банки робили гроші зі створення та володіння позиками. Проте, у 2006 році частка банківського доходу від торгівлі цінними паперами склала: 90% від операцій на Американському континенті та 80% від операцій у Європі, Близькому Сході та Африці. В іпотечних кредитах відбулась сучасна сек’юритизація. Мінськи заявив, що глобалізація фінансів для сек’юритизації відіграла основну роль, оскільки лише сек’юритизація створює активи, вільні від національних обмежень. Стало цілком очевидно, що ці активи зсували ринки, коли ними торгували. Рей зауважує, що фінансові активи та нетто вартість багатств пристосовуються до найбільш заможних домогосподарств в той час, як борги «демократично» розділяються з рештою домогосподарств.

Фото: zerich.com/

Гайман Мінськи повністю усвідомлював, що система капіталізму була монетарною системою із фінансовими інституціями, що були схильні до нестабільності. Управлінці грошима переслідують короткотермінові прибутки, торгуючи фінансовими інструментами, що важко піддаються контролю. Їх вигода - це приріст капіталу за цінними паперами, яким легко маніпулювати, але це не так для потоку доходів, що лежить в основі таких фінансових інструментів.

Катастрофічним результатом капіталізму управлінців грошима, який Мінськи передбачив за кілька десятиліть, була глобальна фінансова криза 2007-08 років. В часи нестабільності Мінськи пропонує Федеральному Резерву діяти як «кредитор останньої інстанції» і коли трапиться наступна фінансова криза, дефлювання боргу буде попереджено. Рей застерігає, що дефлювання боргу створюються «терміновими продажами фінансових активів, коли домогосподарства, фірми та банки в паніці намагаються ліквідувати своє багатство».

Мінські завжди попереджав, що «стабільність дестабілізує». У цій книжці Рей наголошує, що найбільші банки продовжують ті ж практики, що й привели до глобальної фінансової кризи десять років назад. Тож, для світу життєво важливо дослухатись до застережень Мінськи.

Рей зробив людству величезну послугу, поділившись геніальною працею Гаймана Мінськи. Це видатна справа осягнути Мінськи та перекласти його працю для нас, простих людей. Мінськи був генієм економіки, чию працю потрібно прочитати та застосувати, щоб попередити наступну глобальну фінансову кризу. Давайте будемо готові!      

Маріамавіт Ф. ТадессеМаріамавіт Ф. Тадессе, випускниця магістерської програми «Економічна теорія та політика» Економічного інституту ім. Леві при Бард коледжі (США)
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram