ГлавнаяЭкономикаДержава

Валерій Воротін: «Проект бюджету порушує принцип стабільності податкового законодавства»

В Україні стартувала активна фаза бюджетного процесу. Як і вимагає стаття 37 Бюджетного кодексу, Кабінет міністрів схвалив і подав до Верховної Ради проект Державного бюджету на 2017 рік. І вкотре уряд порушив законодавство, упевнений експерт Інституту законодавства Верховної Ради України, професор, доктор держуправління Валерій Воротін.

Фото: virtuni.education.zp.ua
"Найбільш резонансне порушення законодавства в бюджетному процесі знову пов’язане із призупиненням дії норм інших законів, каже професор Воротін. – Нагадаю, що у 2007, 2008 і 2010 роках Конституційний Суд ухвалив кілька рішень, якими визнав таку практику неконституційною. Раніше цим грішили в бюджетному процесі дуже часто – в основному це стосувалося соціальних виплат – і через це люди роками отримували менші виплати, ніж їм було гарантовано законами. На жаль, у проекті нового держбюджету ми знову стикаємося із такою практикою. Щоправда, цього разу норми, які пропонуються до призупинення, стосуються насамперед не соціальної, а економічної політики. І навіть висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради чітко про це говорить".

Про які саме норми йдеться?

Разом із проектом бюджету знову подаються податкові законопроекти. Ця практика явно не узгоджувється із статтею 27 Бюджетного кодексу, за якою усі подібні законопроекти мали бути прийняті до 15 липня. Це є порушенням принципу стабільності податкового законодавства, закріпленого тим же таки Податковим кодексом. Зазначений принцип передбачає, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки .

Замість того, щоб відмовитися від цієї практики, яка завдає суттєвої шкоди українському бізнесу (не нормально, коли підприємства дізнаються лише в кінці грудня, що з початку року їм доведеться сплачувати вищі податки) – депутати минулого року дещо змінили формулювання статті 27 Бюджетного кодексу аби порушення не було таким явним. Проте депутати забули прибрати з Податкового кодексу України вже згаданий принцип стабільності. Скоріш за все народні обранці навіть не звернули уваги, що стаття 1 визначає, що виключно Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки.

Чи є недоліки в плануванні майбутніх доходів держбюджету?

Перш за все, оптимістичність макроекономічних показників. Бюджет побудований на прогнозі зростання ВВП в 3%, що за умов війни на Сході України, скорочення внутрішнього споживчого попиту, тривалого падіння обсягів і експорту, і імпорту товарів може бути занадто оптимістичним показником.

Фото: socportal.info

Щодо структури доходів держбюджету – про це вже активно говорять, держбюджет все більше залежить від непрямих податків – ПДВ та акцизів, які є фактично податками на витрати і таким чином гальмують і без того проблематичне відновлення економічного зростання.

До речі, по акцизах є помилки внаслідок викривленої методології підрахунків. Наприклад, по тютюнових акцизах, де структура акцизу найбільш складна серед усіх підакцизних товарів, чиновниками Мінфіну для спрощення розрахунку до адвалору помилково зараховують у т.ч. кошти, які забезпечуються внаслідок механізму мінімального акцизного податкового зобов’язання. Таке викривлення прогнозу по доходах призводить до помилкових висновків, на основі яких будуються хибні пропозиції підвищувати адвалорну частину акцизу. Хоча майже у всіх країнах ЄС навіть не допускаються незначні спрощення, що можуть призвести до викривлення результатів розрахунків. У більшості країн ЄС домінує специфічна ставка акцизу, яка більш зручна в адмініструванні і дає гарантовані доходи держбюджету.

До того ж Уряд не бере до уваги ризик провалу надходжень в разі якщо бюджет буде прийнято окремо, а зміни в Податковий кодекс та до інших норм законодавства будуть відхилені. Бюджет розрахований на ще неіснуючій податковій базі.

Чи бачите Ви позитивні зміни в новому бюджетному процесі у порівнянні з минулими роками?

Певні позитиви є, хоча й ще вони до кінця не реалізовані. Зокрема, мова йде про елементи запровадження середньострокового бюджетного планування. Ця практика встановлена в країнах ЄС, зокрема, в Німеччині. У нас про необхідність запровадження такого планування вже говорять не перший рік. Але вперше Кабінетом міністрів подано законопроект, де окремі елементи цього планування вже передбачені. Наприклад, ми згадували акцизи – уряд разом із проектом бюджету запропонував змінами в Податковий кодекс трирічний план підвищення тютюнового акцизу. Так, передбачено збільшення специфічної ставки податку для наближення її розміру до європейських вимог. Це позитив, який підтверджує наміри Мінфіну щодо досягнення європейського мінімуму в 90 Євро з 1000 сигарет протягом 10-15 років. Аналогічні заходи варто впроваджувати при плануванні інших доходів та витрат держбюджету. Це посилить можливості фінансового забезпечення процесу впровадження якісних реформ.

Також можна сказати, що бюджет запропонований із відносно поміркованим дефіцитом – 3% ВВП, що узгоджується з базовими Маастрихтськими критеріями Євросоюзу.

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram