21 травня 2014 року уряд вніс на розгляд парламенту проект Закону "про амністію чи податковий компроміс" (повна назва – "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу").
Арсеній Яценюк з трибуни ВР твердив, що даний законопроект відстоює права підприємців. Однак аналіз документу свідчить про протилежне.
Давайте проаналізуємо, що пропонує уряд.
1. Податковий компроміс – режим звільнення від фінансової, адміністративної та кримінальної відповідальності платників податків або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, завищення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми податку на додану вартість та від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток за будь-які податкові періоди до 1 січня 2014 року. Платник податків під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди подає відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість.
Законопроект називає суб’єктами податкового компромісу виключно платників податків та/або їх посадових осіб. А куди поділася армія чиновників і співробітників контролюючих органів, які отримували свої долі з існування системи «обналу» – керівники прокуратури, міліції, податкової?
Якщо бізнес має заплатити у бюджет за минулі "гріхи", то, відповідно, всі чиновники теж мають сплатити свою частку в бюджет. Адже вони отримували з тих "обготівлених" сум відкати, хабарі, бонуси та інше. Має відбутись загальна амністія капіталів, де кожен декларує свої доходи та майно і сплачує відповідний податок для його легалізації.
2. Сума заниженого податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємства та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 15 відсотків. При цьому 85 відсотків такої суми вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються та пеня не нараховується.
Другий пункт законопроекту роз’яснює, що податковий компроміс стосується сплати податку на прибуток. Однак більшість підприємств не використовували цей "програмний" механізм для ухилення від сплати податку на прибуток, тому що при кредитних навантаженнях в 25-35%, при низькій рентабельності, прибуток і так можна використати або на розвиток , або сховати абсолютно легальними шляхами. Фактично цей "прибуток" – це в більшості хабарі або "відкати" державним чиновникам, їхні долі в бізнесах тощо.
Звичайний підприємець не буде добровільно забирати зі свого обороту значні обсяги коштів. Окрім того, більша половина всіх операцій здійснювалась без проведення грошових розрахунків, а виключно на папері, що зайвий раз доводить: бізнес ухилявся виключно від сплати ПДВ, а не податку на прибуток. Там, де були грошові розрахунки, мало місце насамперед ухилення чи зменшення податкових навантажень на заробітну плату.
4. Процедура досягнення податкового компромісу триває 60 календарних днів з дня наступного за днем подання уточнюючого розрахунку.
При поданні уточнюючого розрахунку відповідно до цього підрозділу контролюючий орган проводить, в порядку визначеному цим Кодексом, зустрічну звірку (перевірку).
Контролюючий орган протягом 10 календарних днів з дня наступного за днем подання уточнюючого розрахунку направляє відповідний запит, який містить інформацію про можливі порушення платником податків вимог податкового законодавства. У разі не направлення такого запиту сума податкових зобов’язань вважається узгодженою.
Платник податків після отримання запиту на отримання податкової інформації для проведення зустрічної звірки надає відповідь протягом 10 календарних днів. У разі не надання відповіді протягом 10 календарних днів компроміс вважається не досягнутим.
За результатами проведення зустрічної звірки складається довідка, яка підписується платником податків і посадовою особою контрольного органу.
У разі виявлення заниження податкових зобов’язань, контролюючий орган проводить перевірку і за її результатами приймає податкове повідомлення-рішення.
Четвертий пункт законопроекту відкриває нове "вікно можливостей" для нових корупційних схем податківців:
- за певну плату контролюючий орган не направить або направить несвоєчасно відповідний запит про можливі порушення платником податків вимог податкового законодавства;
- запит контролюючий орган надішле так, що підприємство його не отримає, а відмітка з пошти про відправку в податковій буде стояти. Або направить на іншу адресу. Цей механізм відпрацьовано вже роками.
- контролюючий орган отримує всі підстави для проведення чергової перевірки. У роботі з «Програмою» було задіяно 90% реально діючих підприємств, відповідно, податкова може перевірити кожне з них. За певну плату можна когось виключити з списку на перевірку, а когось – включити.
6. Уточнення платником податків податкових зобов’язань шляхом надання уточнюючого розрахунку не впливає на розмір податкових зобов’язань його контрагентів.
Завдяки цьому пункту податкова отримає право перевірити ще й усіх контрагентів платника, які не працювали з "Програмою", але мали зв'язок із ним через другі чи треті руки. Комп’ютерна система податкової при таких навантаженнях уточнюючих розрахунків точно буде давати збої, з’являться розбіжності. Таким чином, можна провести перевірку майже в 100% всього бізнесу через розбіжності в податковій звітності.
Цікаво також, що ті підприємці, які працювали з узгодженими "програмними" фірмами під тиском податкової чи інших контролюючих органів зараз мають додатково сплатити суму більшу, ніж сплачували, ті хто працював з "партизанами" – нелегальними конвертаторами.
Тобто, виходить, що ті, хто працював у межах погодженого Державною податковою адміністрацією та всіма контролюючими органами податкового компромісу, який виник не тільки через бажання чиновників нажитися, а й через об’єктивні економічні причини, опиняються у гіршій ситуації, аніж ті, хто працював з "партизанами". Хто після цього віритиме владі та пропонованій нею амністії?
Тепер приклад:
Підприємство Х з 01.07.2011 (більше трьох років не перевіряють) по 31.12.2013 року купило в "програмної" фірми податковий кредит на суму 10 млн. грн. в т.ч. ПДВ. Недоплата ПДВ у бюджет становить 1 666 666,67 грн. Разом з тим підприємство сплатило за той період в середньому 9% від суми податкового кредиту на "Програму" – 900 000,00 грн. Фактично таким чином зекономивши для себе 5,67% – 766 666,67 грн.
Потрібно розуміти: ухиляння від сплати ПДВ і зарплата "в конвертах" – це вимушені кроки бізнесу, щоб хоч якось виживати. Для приховування прибутків "Програму" використовували одиниці – для цього є багато легальних способів. І при кредитних навантаженнях в 25-35% річних про прибуток і так багато хто мріє.
Окрім того, податкова вже скільки років не приймає декларації зі збитками і всі «малювали» прибуток підприємства виключно для "гарної декларації" та "щоб прийняли" не зважаючи на фактичний стан фірми.
Тепер, згідно з проектом Закону, виходить що підприємство повинно доплатити:
15% з ПДВ = 250 000,00 грн.
Далі податок на прибуток :недоплата в бюджет податку 1 583 333,33 грн
(10 000 000 – 1 666 666,67)х19%) з них повинні тепер оплатити 15% = 237 500,00 грн.
Всього підприємство має повернути по амністії 487 500,00. Тобто фактично, підприємство має доплатити ще 4,875% від обороту.
Чомусь ніхто також не рахує, що всі програмні підприємства мали сплачувати в бюджет і більшість з них сплачували певний % від свого обороту. За різними критеріями та у різні періоди він становив від 1,5% до 6,7%. Тобто частина коштів все ж таки потрапила в бюджет.
Також для кожної галузі економіки в податковій розроблені так звані галузеві податкові навантаження. Навантаження, яке вважається в податковій взірцем для підприємства, – це 1% від обороту по податку на прибуток і 1-1,5% від обороту по податку на додану вартість. Тих, хто платив ці навантаження, ніхто не чіпав. Окрім того, були ще варіанти сплати в різні фонди – фонд Артема Пшонки, фонд Азарова, Фонд УПЦ МП, (Києво-Печерська лавра) та інші, які теж коливались від 0,5 до 1,0% від обороту і вас ніхто гарантовано не чіпав. То як бути ще з цими фондами? Вони підпадають під податковий компроміс чи ні?
А тепер давайте порахуємо, що збере бюджет при сплаті 4,875% від обороту тільки за останні три роки роботи "Програми". В середньому через "програмні" підприємства проходило в місяць від 25 до 60 млрд. грн. Тобто за 3 роки це 1 440 млрд. грн х 4,875% = 70,2 млрд. грн. Згідно проекту Закону сплата має відбутись протягом 10 днів – як при звичайній перевірці. Тобто майже 20% державного бюджету України!!! Хіба українські підприємці будуть в стані це сплатити при теперішній економічній ситуації? Якщо є в Україні близько 35 тисяч реально працюючих підприємств, то на кожне припадає до сплати в середньому більше 2 млн. грн.
Реальна українська економіка не така велика. Зареєстрованих юридичних осіб є біля 1,16 млн. та 2,7 млн фізичних осіб-підприємців. Реально діючих підприємств (юридичних осіб), які наповнюють 96% бюджету – близько 35 тисяч. З них 1600 підприємств (так звані великі платники податків) дають 80% бюджету. Кількість працівників Міндоходів біля 72 тисяч чоловік. Тобто фактично на одне активне підприємство припадає два контролери від держави.
Час для сплати податків в Україні для підприємства становить в середньому 657 годин, це 9 найгірша позиція в світі.
Тобто 4 місяці в рік один працівник підприємства займається «співпрацею» з двома працівниками Міндоходів... При такій кількості перших та других, можна було б носити на руках платників податків...
…Нещодавно у Львівській області підприємець викинулась з 10 поверху податкової, коли їй повідомили про штраф в розмірі 500 тис. грн. або хабар в розмірі 5 тис доларів. Всі 35 тис власників чи керівників юридичних осіб викидатись не будуть, але і заплатити вони не зможуть. Точніше, знову заплатять чиновникам в кишеню за те, щоб держава їх не помітила.
Далі буде.