Блог Віталія Скоцика
Економіст, Голова Аграрної партії України
Народився 15 березня 1972 року у селі Симонів, Гощанського району, Рівненської області.З дитинства люблю історію. Головне уважно слідкувати і тоді розумієш, що може бути завтра. Починав свою професійну кар’єру, як викладач, а закінчив керівником компанії-лідера на ринку агробізнесу. Багато в чому, ми були першими. Переконаний, успіх - це поєднання традицій та інновацій, західного і українського управлінського досвіду. Це вміння бачити цілу картину і розуміти куди рухаєшся. Саме тому фокусом моїх професійних інтересів стало стратегічне управління. Україна має унікальних людей та унікальні землі. В окремих сферах ми вже лідери. Але можемо стати однією з світових держав, якщо зможемо скористатися своїм потенціалом.
Все записи блога
-
Варто сподіватися, що з продовженням владних повноважень партія «Фідес» і Віктор Орбан підуть на певну деполітизацію суперечностей із Україною.
-
Нинішня влада не готова проводити реальних реформ. Набагато простіше вкинути в інформаційний простір тезу про необхідність проведення референдуму щодо вступу до НАТО.
-
Нам потрібно навчитися виконувати взяті на себе зобов’язання. Слід продемонструвати світові, що ми ̶ європейська нація зі справжніми цінностями і справжнім бажанням йти шляхом свободи…
-
Наша держава потребує якісної зміни політичної системи. І розпочати її необхідно зі зміни виборчого законодавства.
-
Якщо ми підемо провокативним шляхом та допустимо радикалізацію українсько-польських відносин, то наш північний сусід, з яким ми воюємо, лише буде нам аплодувати.
- Фігуранти «Кремлівської доповіді» отримали останнє попередження від США: або вони почнуть впливати на свого президента, або не зможуть нормально заробляти гроші в глобальній економіці…
-
Великі надії і жорстока реальність. 48-й Всесвітній економічний форум, що відбувся в швейцарському Давосі, дав Україні низку сигналів, ігнорувати яких не можна.
-
Сьогодні ми маємо завершити справу предків – збудувати самодостатню державу. На помилках треба вчитись.
-
Трамп не приховує, що сподівається на значно більшу участь саме Європи у вирішенні «українського питання», його позиція нині звучить чітко – «зараз я повністю за Україну».
-
Пенсії військовим пенсіонерам не «осучаснювалися» більш ніж 7 років, хоча згідно з чинним законодавством перерахунок мав би відбуватися.
-
Ми – велика країна у світі, що стрімко міняється. І перелік «зрад» і «перемог», що сталися в 2017 році, також чималий.
-
Взаємини громади і держави – складний механізм. І держава в ньому має працювати на суспільство, а не навпаки.
-
Хоча Україна відбулася як держава, вона не сформувалася як сервісна держава, що обслуговує і захищає своїх громадян, надає їм якісні послуги в усіх сферах.
-
У підсумку маємо черговий «бюджет проїдання». А влада не забуває піаритись «покращеннями» та «осучасненнями», хоча народ звіряє її слова зі станом власної кишені й робить висновки.
-
Наша земля – це величезний дар природи, від якого залежить не лише життя кожного з нас, а й багатьох поколінь наших нащадків.
-
Прожитковий мінімум в Україні став абсолютно казковою категорією. Тому що він відповідає хіба що потребам гобітів – істот із циклу романів «Володар Перстнів» Джона Толкіна.
-
Систему розподілу дотаційних коштів було навмисно виписано таким чином, щоб створити непомірні преференції для кількох наближених до влади осіб.
-
Політики, які сьогодні прагнуть «закручувати гайки» і радять народові «затягнути пояси», стають на шлях тоталітарних диктаторів.
-
Для цивілізованого обігу землі умов не створено, і торгівля національним багатством перетвориться на грандіозний «дерибан».
-
Земельна реформа має бути втілена зважено і з усіма необхідними запобіжниками від махінацій національним багатством.
-
Українці втомилися від популістів і заслуговують на владу, яка буде відповідати за свої слова і вчинки, владу, яка буде працювати на благо людей.
-
Реформи, прописані під диктовку інших країн, не стануть панацеєю. Ми маємо враховувати українську специфіку, реалії та менталітет.
-
Результати виборів до об’єднаних громад стали несподіванкою для багатьох політологів та соціологів, але не для виборців. Чому так сталося?
-
Учорашні вибори до об’єднаних територіальних громад стали лакмусовим папірцем, що проявив початок трансформації політичної системи в Україні.
-
Мільйони наших земляків емігрують, щоб працювати на розвиток чужих економік, чужих суспільств. І взамін отримати гідну зарплату і естетичний міський простір.