У крані засичало і забулькало. У Криму енергетична криза дається взнаки. Півострову не вистачає електроенергії, тут часто скаржаться на малий тиск газу. Останнє підвищення тарифів сталося у березні. Приватного сектору воно не стосувалося, а от соціальна сфера та бізнес одразу кинулися до калькуляторів. Більше пощастило споживачам, які підключені до «Кримтеплокомуненерго». У них один куб гарячої води коштує 50 грн. 06 копійок, а тарифи комунального підприємства «Ялтакурорттеплоенерго» 81 грн. 04 копійки. Різниця відчутна і не будемо вдаватися у причини її появи. Це окрема історія.
Ріст вартості гарячої води та розміру комунальних платежів ситуацію із розрахунками ще ніде не покращив. Не виняток і Крим. За даними міністерства житлово-комунального господарства від початку року вже накопичилось 1 мільярд 600 мільйонів боргів. У Криму їх найбільше - 214 мільйонів. Тому після чергового підвищення тарифів власники готелів шукають можливість економити. Окремі пансіонати навіть не соромляться повідомляти на своїх сайтах, мовляв, звиняйте «гражданє отдихающіе», вас багато, а води гарячої мало. Тому мийтеся холодною, або чекайте графіку. Цивілізація навідується у номери переважно з 8-00 і до 10-00, а також із 18-00 до 21-00.
Холодний душ бадьорить краще за каву. На рецепції саме зміна персоналу. Дві жіночки жваво обговорюють тільки їм відомі події. На питання про воду відреагували кисло і послали скаржитись директору. А він поїхав у Сімферополь і коли буде – не відомо. Ялтинське сонце пекуче! Кондиціонер втомлено пихтить і видихає порцію холодного повітря… у розчинені двері. На південному узбережжі, до речі, буває до 320 сонячних днів. Середньорічна температура – близько 12 градусів.
У Атласі енергетичного потенціалу, який розробив Національний інститут відновлювальної енергетики НАН, увесь Південь України визначений як зона найсприятливішого використання енергії сонця. Великий бізнес це оцінив, у Автономії за останні 2 роки , завдяки впровадженню «зеленого тарифу», стався прорив . Компанії одна поперед одної будують сонячні електростанції. Бізнес відчув зиск, звичайні громадяни – ще думають. Мандруючи узбережжям увесь час вдивлявся у дахи. Лише зрідка на очі потрапляли сонячні колектори. У Туреччині вони не те що на дахах готелів, на звичайних хатин у гірських селах. Може у Криму не підозрюють, що технології дозволяють економити електроенергію, газ, а відтак і гроші?
Чому не ставите собі сонячні колектори, запитав у кав’ярні при дорозі. Он поруч заправна станція, на ній стоять?
Бо у них грошей – кури не клюють. За день кілька сотень машин заправляється. А у нас яка заправка – холодна вода, кава, морозиво, печиво, пиво, чіпси?
Необходимость модернизации абсолютно всех отраслей народного хозяйства требует громаднейших капиталовложений. Поэтому мы исходим из того, что для нас в ближайшие 10-20 лет альтернативы атомной энергетики нет— Николай Азаров
Але у вас бойлер стоїть в туалеті, він мінімум гривень 800 коштує, і споживає близько двох кіловат за годину?
Не морочте мені голову. Я щодня від санстанції, податкової, пожежників відбиваюсь, мені є куди гроші витрачати….
Розмову закінчено. Роздратований продавець пішов за новим ящиком води і почав сердито пакувати його у холодильник.
Мда, це не Лондон і не Берлін! Там сонце ловлять, а тут від нього мліють і нікому воно не потрібне. Найпримітивніші сонячні колектори зустрічав навіть у африканській саванні. Там у кемпінгах вони гріли воду для втомлених подорожувальників. В Україні альтернативні технології приживаються зі скрипом. У Німеччині бум інсталяції забезпечив закон, який дозволив власникам сонячних батарей продавати залишки виробленої електроенергії державі. Вона платила за один кіловат 80 євроцентів, і продавала іншим споживачам по 20.
Таким чином німецькі родини забезпечували власні помешкання гарячою водою та електроенергією, ще й заробляли якусь сотню- другу євро! В Україні простимулювати спромоглися лише великі компанії, котрі приходять з інвестиціями і будують великі сонячні чи вітрові станції. Громадянам лише показали цукерку, прийнявши у першому читанні зміни до закону «Про електроенергетику». Там зелений тариф обіцяно вже і біогазу та сонячним електростанціям на дахах приватних будинків. Проголосувати вцілому за цю норму депутати не встигли, пішли на літні канікули. А 3 жовтня документ у другому читанні не набрав достатньої кількості голосів і його повторний розгляд перенесли на листопад. Чи згадають про закон після виборів?
Читайте такжеАльтернативная энергетика – «локомотив» украинской экономики
За оцінками фахівців, які інсталюють геліосистеми, найпростіша модель сонячного колектора яка здатна давати щодоби до 150 літрів гарячої води температурою 60 градусів, коштує 3 200 гривень. Це вартість хорошого сучасного телефону і через 2-3 роки він міняється на новіший без особливого жалю. Можна змайструвати колектор і самотужки. Прикладів із кресленнями в інтернеті вдосталь.
У Криму під час високого сезону вартість одного пристойного номера середнього класу коштує від 800 гривень до 1200 грн. Виходить що за 3-4 дні можна заробити на сонячну батарею. Її придбання і встановлення за умов використання електроенергії для нагріву води, здатна за сезон легко «відбитися». Для середніх готелів повна окупність десятка хороших колекторів не більше 2 років. Відпочивати до Криму їдуть з травня по жовтень, загалом - до 6 мільйонів туристів. Влада автономії ставить собі амбітну мету за 10 наступних років цю цифру довести до 20 мільйонів, віднадивши відпочивальників з Туреччини, Єгипту інших сонячних країн .
А це величезні енергетичні затрати, які тягарем ляжуть на мережі. Якась частина гостей обов’язково потрапить у халепу із подачею води за графіком. У Автономії це розуміють і втілення енергозберігаючих проектів розпочинають із…соціальної сфери. Правда переважно за гроші, отриманих від продажу квот за Кіотським протоколом.
Развитие возобновляемой энергетики в Украине и усиление собственной энергонезависимости является неизбежным, если страна стремится повысить экономические показатели и выйти на уровень развития своих европейских соседей
А от широкомасштабної роз’яснювальної роботи з приводу економічних переваг альтернативних джерел енергії у приватному помешканні з українцями ніхто не проводить, більше того, наявні - не використовують. На в’їзді до Артеку наштовхнувся на два великі колектори. Вони стоять у хащах, засипані хвоєю і галуззям.
У Артеку проблем із подачею води немає, це ж візитка країни. Енергетичні затрати на утримання такого великого табору – величезні. Тому тут планується революція. За словами першого заступника голови Державного агентства екологічних інвестицій Івана Варги, нині на розгляд винесено проект вартістю у 534 мільйони 598 тисяч гривень. Ним передбачено запровадження інноваційних систем керування освітленням приміщень та вулиць, встановлення сонячних колекторів і оптимізацію теплопостачання завдяки тепловим насосам. Свої пропозиції надіслали три провідні японські компанії і нині їх оцінюють фахівці. Коли заплановане почнуть реалізовувати – ще не відомо, але після реконструкції Артек зміниться, обіцяють у Агентстві. А ці колектори, мабуть залишаться пам’ятником енергоощадності.
Курортне містечко Бас поблизу Брістоля змінилося до непізнаваності за останні 20 років. До старовинного і вельможного духу бальнеологічного курорту додалися нотки хайтеку. Сюди віками приїздили монархи погріти у цілющих та теплих джерелах простуджені у кам’яних замках кістки. Ставлення британців до своїх традицій та історії загальновідомі. Тут вони запеклі консерватори. Але тільки не в питаннях енергозбереження. Не дивина, що на вікових родових замках і столітніх музеях видніються сонячні колектори, а на околицях шумлять вітряки та міні ГЕС.
У місті немає великої промисловості, воно живе за рахунок духовного надбання: музеїв, театрів, двох університетів і коледжів. Та у цій британській провінції життя кипить, немов у столиці. Його підігрівають кілька мільйонів туристів. Вони їдуть додому вражені архітектурою, охайними англійськими вуличками і садами та майже фанатичним ставленням городян до економії природних ресурсів. Клімат у Південно - Західній частині Британії м’якший, ніж на решті острова. Відчувається близькість моря. Середньорічна температура - 10 градусів.
В перспективе, если развитие возобновляемой энергетики продолжится, мы должны достичь к 2030 году как минимум 15%-го участия возобновляемых источников в энергобалансе нашей страны. Это значит, что не нужно строить двух новых атомных энергоблока— Николай Пашкевич, председатель Государственного агентства по энергоэффективности и энергосбережению
Але й цього достатньо, щоб максимально використовувати енергію сонця для комунальних потреб. Самі городяни жартують: якщо Лондон столиця королівства, то Бас – столиця енергоефективності. Ощадливість у британців – не ознака скнарості, а відповідальності. У місцевій пресі постійно пишуть про новації та передовий досвід, тут навіть своєрідне капіталістичне змагання розвернулося, хто і як більше зекономить та зменшить викиди СО2. У Лондоні, приміром, вже підрахували, що 36% емісії вуглекислого газу належить саме помешканням. І власники квартир отримують від муніципалітету поради, як утеплювати будинки, яку реконструкцію мереж провести. В підсумку все зводиться до одного - економії.
Тим, у кого не вистачає грошей для впровадження енергозберігаючих технологій менеджери із енергетичного аудиту допомагають навіть оформити заявки на отримання субсидії чи матеріальної допомоги від держави. Разюча відмінність від Ялти. В Україні поки що мало звертають увагу не тільки на енергозбереження, а й на альтернативні технології. Мільярди кубів газу летять у трубу разом із теплом. Стіни панельних будинків палають червоним на екранах теплові зорів, а на люках теплоцентралей можна смажити яєчню.
Ми гріємо небо і землю. Ви маскуєтесь, що бідні, кажуть британці після відвідин України! Якби ви були бідні – то не витрачали б стільки ресурсів надарма. Українська житлово-комунальна сфера потребує для реконструкції близько 700 мільярдів гривень, порахували у профільному міністерстві. Зношеність основних фондів понад 70 %. Жодна із програм енергозбереження і диверсифікації постачання енергоресурсів не виконані.
Читайте такжеВ Крыму построили солнечную электростанцию
Коли ж зміниться енергетично Україна - на це питання відповіді не дасть жоден чиновник чи експерт. Розрізнені проекти, які сьогодні реалізовуються під егідою держави пересічний українець помацати не може, а великі бізнес-проекти чомусь не надихають. Та й сама держава поки не готова дати відповідь на просте запитання, чи потрібно їй це? Якщо виходити із риторики – то так, а якщо з практики – то навіщо у проекті «Енергетичної стратегії до 2030 року» заплановано збільшення на 100 % газу та вугілля для спалення.
Альтернативні джерела енергії у структурі економіки займають лише мізерний 1 %. Однак сьогодні ми на початку великого трансформаційного шляху. Просто вибору іншого немає. Пристосовуватися до світових реалій доведеться вже незабаром. Питання підвищення вартості газу для приватних споживачів залишається відкритим. А коли зимовий грім гряне, тоді українці кинуться вирішувати питання власної альтернативи швидше. А Криму робити це і сам Бог велів.