Потенціал наших авторів: писати українською, щоб читати українською

На початку жовтня обрали щорічного переможця Нобелівської премії. Щороку автори з абсолютно різних частин світу на власному прикладі доводять: література – універсальна річ, яка ладна підкорити чимало людських сердець. Тут важливий талант і меседжі, які вона несе. Саме вони чіпляють за живе і роблять авторів відомими і вагомими.

Стати лауреатом з літератури, звичайно, потребує нотки геніальності і відданості своїй справі. Якщо реально, на мою думку, сучасні українські автори можуть претендувати на найпрестижніші літературні відзнаки. І це не гучні слова. З такими творцями, як у нас, це може бути лише питанням часу.

БФ Жадана завжди привозить у школи книжки
Фото: Олександра Кісель
БФ Жадана завжди привозить у школи книжки

Потенціал українських письменників

У багатьох, почувши про українську літературу, в голові виникає величезний знак питання. Згадують про класику, як-от Іван Франко, Леся Українка, Микола Хвильовий, Ліна Костенко тощо. Про сучасну ж – виникають пробіли. Які я б рекомендував заповнювати, бо сучасна українська література – рай для книголюба. Таке розмаїття жанрів та підходів до твору ще варто пошукати. Жадан, Андрухович, Забужко, Курков, Кокотюха, Дереш, Люко Дашвар… Перелік насправді сягає в десятки і сотні імен. Книга Жадана стає найкращою за версією BBC за 10 років, книжки Куркова – єдині з пострадянських авторів, потрапили в топ-10 європейських бестселерів, а романи Люко Дашвар, Андрія Кокотюхи, Василя Шкляра, Світлани Талан видаються багатотисячними тиражами. Думаю, результати очевидні. Попит і поступове визнання є, і не тільки всередині країни.

Але є ще величезна кількість молодих авторів-початківців, що пробивають свій шлях через труднощі, або тільки задаються бажанням писати. На цьому етапі хотілося б звернутися до кожного з вас: пишіть! Не бійтесь пробувати знову і знову, отримувати відмови чи правки редакторів. Це період, який потрібно пережити, знайшовши свій стиль і свій голос. Таким письменникам як Джоан Роулінг чи Стівен Кінг також відмовляли, навіть не раз і не два.

Можливості для реалізації, на щастя, є письменницькі конкурси (в тому числі й від видавництв), гранти, премії. Як українські, так і закордонні. На додачу із запуском стратегії з промоції читання – їх буде ще більше. Нещодавно гранти авторам видавав УКФ, за програмою «Література та медіа».

Український інститут книги, до прикладу, з 2022 року планує розпочати надавати гранти за численними напрямками в сфері, за умовою погодження в Мінфіні.

Потужним піднесенням для сфери буде й реалізація стратегії з промоції читання. Вона розрахована на 2021-2025 роки і спрямована на трансформацію галузі і збільшення попиту на книги в Україні. Серед її основних завдань:

– підвищити статус книгочитання в державі, кількість читаючих українців;

– створити екосистему і надати відповідні умови для комфортного існування видавцям, книжковій торгівлі і організаціям;

– читання як ключове дозвілля українців, зокрема для здобуття нових навичок, необхідних і зараз, і для успіху в майбутньому.

Це дорожня карта, що трансформує ставлення до читання в країні. Звичайно, для результативності важливе й відповідне фінансування. Грантові програми, збільшення примірників і перекладів, збільшення найменувань в бібліотеках. На все це необхідно виділяти кошти, які позначаться на відродженні сфери та ростом читаючих українців. За прогнозами, якщо будемо слідкувати запланованої стратегії, серед дорослих зміниться кількість регулярних читачів з 27% до 30%. Серед дітей кількість не читачів з 18% зменшиться до 15%. Щодо сфери загалом, станом на 2025, середній наклад ринкової книги становитиме 3500 примірників, відбудеться реновація 300 публічних бібліотек. Є до чого прагнути.

Як кожен українець може підтримати українську книгу

Це вкрай влучне питання. Тут все залежить від бажання: читайте українських авторів, купуйте наші книжки. Формуйте попит. Саме від попиту і залежить успіх, у довгостроковій перспективі це формує затребуваність на нашу літературу. Все взаємопов’язано: аби нас більше помічали за кордоном, треба щоб і всередині країни люди читали й обирали вітчизняні видавництва та письменників. Якщо ви ще не знайомі з сучасною українською літературою – просто спробуйте. Потім вас складно буде зупинити :)

Навіть маленькі кроки популяризації нашої літератури серед рідних чи знайомих – вагомий внесок. Якщо більш масштабно: чудовим прикладом став проект «30 книжок української незалежності», який не просто об’єднав тисячі українців у дискусії щодо кращих книжок 30-річчя, а й був бустом для промоції читання. Детальніше про проект і переможців можна дізнатися за лінком.

Нагадаю, що будувати імідж України на світовому тлі потрібно комплексно. Креативні індустрії показують на цьому полі чи не найкращий результат: про нашу творчість говорять за кордоном. Вона цікава і свіжа. Українська література просто зобов’язана стати однією з найобговорюваніших. Бо абсолютно того варта. Тому ми у МКІП продовжимо популяризувати читання, рухатися в бік збільшення читаючого населення і казати про важливість книжок.

Олександр Ткаченко Олександр Ткаченко , Міністр культури та інформаційної політики
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram