Влада України, антикорупційні органи, а також Венеціанська комісія розкритикували це рішення, зазначивши, що воно не має чіткої аргументації та твердих основ у міжнародному праві. Проте рішення КСУ оскаржити неможливо, тож потрібно вносити зміни до закону.
Сьогодні маємо понад два десятки законодавчих ініціатив щодо врегулювання питань з НАБУ та ДБР. Лише за останні пів року в парламенті зареєстрували такі проєкти законів:
— № 4211 “Про внесення змін до законів України стосовно повноважень Президента України при призначенні Директора НАБУ та Директора ДБР задля приведення у відповідність до Конституції Україниˮ. Пропонує змінити статус ДБР та НАБУ з “правоохоронних органівˮ на “органи виконавчої владиˮ; вдосконалити процедуру призначення керівників та процедуру добору працівників ДБР та НАБУ.
— № 4025 “Про внесення змін до Закону України “Про Національне антикорупційне бюро Україниˮ щодо приведення у відповідність до Конституції Україниˮ. Пропонує визначити статус НАБУ як центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом та надати повноваження КМУ щодо призначення та звільнення з посади директора Бюро. Також пропонує встановити, що директор НАБУ представляє питання діяльності Національного бюро в Уряді; має право брати участь у засіданнях Уряду з правом дорадчого голосу.
Альтернативний до нього законопроєкт № 4025-1 також пропонує визначити статус НАБУ як центрального органу виконавчої влади та надати Уряду повноваження щодо призначення на посаду та звільнення з посади директора Бюро. А в проєкті закону № 4025-2, крім того, передбачено процедуру дострокового припинення повноважень керівництва НАБУ.
— № 4437 “Про внесення змін до Закону України “Про Національне антикорупційне бюро Україниˮ пропонує встановити повноваження Верховної Ради України ухвалювати рішення про звільнення директора НАБУ з посади за наявності законних підстав. Чинний сьогодні закон про Бюро передбачає, що парламент може ухвалити рішення про звільнення директора НАБУ лише за наявності певного переліку підстав, і таку пропозицію має внести до ВРУ не менш як третина народних депутатів.
Альтернативний до нього законопроєкт № 4437-1 пропонує визначити статус НАБУ як центрального органу виконавчої влади та надати Уряду повноваження щодо призначення на посаду та звільнення з посади директора Бюро, а також уточнити підстави звільнення керівництва Бюро.
Два інші альтернативні законопроєкти № 4437-2 та № 4437-3, як і основний закон, надають парламенту повноваження призначати на посаду та звільняти з посади директора НАБУ, а останній з них також передбачає зміни, які дозволять достроково звільняти директора НАБУ в разі набрання законної сили рішення суду щодо притягнення його до відповідальності за корупцію.
— № 5070 “Про внесення змін до деяких законів України стосовно приведення статусу НАБУ у відповідність з вимогами Конституції Україниˮ. Пропонує змінити статус НАБУ з державного правоохоронного органу на центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом. Документ також передбачає, що з моменту ухвалення цього закону повноваження чинного директора НАБУ припиняються через визнання неконституційним указу про його призначення.
До законопроєкту № 5070 внесено 13 альтернативних.
Більшість законопроєктів схожі між собою: усі вони пропонують забрати повноваження щодо формування НАБУ та ДБР в Президента України та передати іншим політичним гравцям, наприклад КМУ чи ВРУ. Такі ініціативи є дискусійними, адже багато експертів мають слушні побоювання щодо незалежності НАБУ, яке почне підпорядковуватися КМУ.
Однак дискусіями проблему не вирішиш. Тож парламентарії, зваживши всі “заˮ та “протиˮ, 22 лютого зареєстрували у ВРУ ще один законопроєкт:
— № 5133 “Про внесення змін до статей 85 та 106 Конституції України (щодо порядку призначення на посади та звільнення з посад Директора Національного антикорупційного бюро України та Директора Державного бюро розслідувань)ˮ. Автори — 234 народні депутати, серед яких і я.
Документ пропонує:
1) доповнити ч. 1 ст. 85 Конституції України новими пунктами 25-1 і 25-2, якими парламент наділяється повноваженнями надання згоди на призначення (за результатами конкурсного відбору) на посаду та звільнення з посади Президентом України керівників НАБУ та ДБР;
2) доповнити статтю 106 Конституції України новими пунктами 11-1 і 11-2, відповідно до яких до повноважень Президента України належить призначення на посаду та звільнення з посади керівників НАБУ та ДБР за згодою парламенту.
Ключова ідея законопроєкту: антикорупційні правоохоронні органи — НАБУ та ДБР — мають бути максимально незалежними від законодавчої та виконавчої влади. На цьому наголошував представник президента в КСУ Федір Веніславський, таку саму думку висловлювали й міжнародні партнери України.
Верховна Рада України 16 березня скерувала цей законопроєкт до КСУ для отримання висновку щодо відповідності змін вимогам ст. 157 і 158 Конституції України. За таке рішення проголосували 267 народних депутатів.
Сподіваюся, що Конституційний Суд України не відкладе питання в довгий ящик, а найближчим часом ухвалить рішення, яке допоможе парламенту ухвалити законопроєкт № 5133 та перемогти нарешті законодавчого троянського коня, який мало не зруйнував нашу антикорупційну інфраструктуру.