За деякими даними, в 3-4 ст. н.е. на місці Берислава розташовувалась остготське поселення Данпарштадт. У кінці 14 ст. тут була резиденція хана Тохтамиша – Догангечіт. У 15 ст. князь Вітовт заснував на її місці литовську фортецю і державну митницю з назвою “Вітовтова митниця”. У середині 15 ст. поселення зайняли кримські татари, а в кінці 16 ст. — османи, які збудували фортецю Кизикермен для оборони Кримського ханства і Османської імперії від запорозьких козаків. Але у 1695 р. полки гетьмана Івана Мазепи захопили фортецю. Після російсько-турецької війни місто було зруйноване, а навколишня територія у 1744 році приєднана до Росії. В 1784 році на руїнах Кизикермена відновлено місто Берислав ("бери славу").
Залізницею до самого Берислава доїхати не вийде, найближча станція знаходиться за 14 км — з.п. Козацька. До міста ходять автобуси з Херсона, які їдуть півтори години, квиток коштує 45 гривень. Їздять вони не регулярно - мій автобус Берислав-Херсон скасували, тому прийшлося терміново їхати до Шилової Балки, а звідти добиратися автобусом Каховка-Херсон. Автовокзал Берислава приймає лише готівку.
Саме місто можна обійти за дві-три години, маршрутки їздять лише до обіду. Навпроти автовокзалу розташований супермаркет, на вулицях є маленькі магазини, в яких оплата здійснюється здебільшого лише готівкою. Головні проблеми міста – засміченість та відсутність тротуарів, тому раджу брати з собою зручне взуття. Відсутні будь-які вказівники туристам, але в краєзнавчому музеї робітники розкажуть про споруди, які вас цікавлять.
Перше, що можна побачити вийшовши з автовокзалу, – це послання від будівників далекого комунізму нащадкам.
В центрі міста розташований будинок культури, споруда якого раніше була Воскресенським собором. Собор побудували приблизно в 1890-х роках, а у 1950-х за вказівкою тодішньої влади йому обпиляли купола і перетворили на будинок культури. До собору тут була дерев’яна церква, але, після того як Берислав розрісся, її вирішили перенести на околицю міста.
Свято-Успенська церква збудована у 19 сторіччі. Під час радянської влади у приміщенні функціонував спортзал педучилища, а у 1970-ті роки в будівлі було додатково розміщено ще котельню. Зараз більша частина церкви відреставрована, котельні та педучилища вже немає.
На околиці міста розташована дерев'яна Свято-Введенська церква, збудована без єдиного цвяха. Маршрут від автовокзалу до неї пролягає через усе місто та займає пішки 30 хвилин. Церква збудована у 1725 році з дуба в прикордонній запорізькій фортеці та мала назву Воскресенська. Козаки у 1784 році на плотах перевезли будівлю до Берислава та заново зібрали.
У церкві є нібито чудотворна ікона. За легендою, вона має завжди знаходитись тут, а того, хто винесе її за межі храму, чекає прокляття для всього роду. Також зберігається старовинний дерев’яний хрест та Євангеліє 1697 р.
На березі Каховського водосховища залишилися фрагменти фортечних мурів 15-17 ст., які видні на березі під час відливу води. Встановлено пам’ятний знак на честь здобуття фортеці козаками – дзвін та меморіальний хрест.
Бериславська районна рада:
Пам'ятний знак загиблим за волю та незалежність України:
Також у місті варто відвідати братську могилу героїв Кримської війни 1853-1856 р. з меморіальною каплицею (виїзд з міста в сторону Великої Олександрівки).
Та стадіон, на якому зараз грає сімферопільська "Таврія".
Любіть Україну та подорожуйте залізницею!