У людей, які пережили війну, спостерігаються ознаки посттравматичного стресового розладу, який в першу чергу виражається у нестабільності психіки, особливих видах агресії, відчутті провини за те, що залишився в живих. Досвід провідних країн світу, які стикалися з проблемою так званих «фронтових поколінь», зокрема США, Ізраїлю, показує, що питання реабілітації постраждалих є комплексною проблемою, що лежить у площині компетенції держави та несе велику соціальну небезпеку.
Пропоную більш детально розібрати порядок вирішення цієї проблеми на досвіді вищезазначених країн.
Одразу хотіла б зазначити, що у визначених мною країнах були прийняті численні зміни до законодавства з метою консолідації системи реабілітації та досягнення безперервності в процесі надання такої допомоги.
Загальний аналіз поняття реабілітація має багато спільного для двох країн, адже ні для кого не є секретом, що в багатьох питаннях Ізраїль позичає досвід США, проте є і відмінності. Одразу помітно, що питання реабілітації в першу чергу зводиться до комплексу заходів, зокрема надання медичної та психологічної допомоги. Остання має особливе значення успішного проходження реабілітації. Таким чином, досвід показує, що протягом усього процесу проходження медичної реабілітації, а саме: стаціонарного, амбулаторного лікування та протезування, пацієнтам повинна надаватися психологічна допомога.
Реабілітація для військовослужбовців є безоплатною та надається за державними програмами. Зокрема, в Ізраїлі терапія складається з декількох етапів: медикаментозного лікування, психологічної допомоги, сімейної терапії та лікування фізичних проблем. Така терапія надається будь-якому військовослужбовцю на базі державних закладів охорони здоров'я та повністю компенсується за рахунок державного бюджету.
Цікавим є те, що до програм реабілітації Ізраїлю та США входить також питання забезпечення подальшого працевлаштування осіб та надання юридичного супроводу військовослужбовцям. Також державами повністю фінансуються програми по протезуванню військовослужбовців.
Держави витрачають великі кошти на реалізацію програм по реабілітації військовослужбовців. Наприклад для боротьби з наслідками війни в Іраку та Афганістані, уряд США виділив кошти на відкриття 150 госпіталів та 600 клінік по всій країні з метою реалізації програм по лікуванню та реабілітації поранених.
Проте, за свідченнями спеціалістів, лікування є лише початком процесу соціалізації військовослужбовців та, можливо, найлегшою з його стадій. Тому у 2011 році в США було створено систему психологічної та соціальної адаптації солдатів (Polytrauma System of Care). Сьогодні система представлена мережею з 600 центрів, які знаходяться майже у всіх крупних містах країни.
Отже, наша держава проходить через важкий період, який ускладнює процес створення нових програм, або збільшення видатків на реабілітацію військовослужбовців. Тим більше зазначу, що до сьогоднішнього дня проблема реабілітації взагалі не розглядалася як серйозна. Проте час зрозуміти, що відправляючи тисячі молодих чоловіків на війну, держава зобов’язана взяти на себе відповідальність за наслідки та подальше життя тих, хто віддав власне здоров'я заради своєї Країни.
Ми не маємо права більше втрачати час! Ми повинні зробити все від нас залежне для впровадження аналогічних програм в Україні, що дозволить повернути до повноцінного життя величезну кількість активних та перспективних молодих людей, які є основою нашого суспільства та всієї України. Саме з цією метою планую взяти участь в спільному засіданні двох профільних Комітетів, яке є результатом круглого столу «Охорона здоров'я учасників АТО», де провідні фахівці обговорювали та напрацювували рекомендації для органів державної влади з невідкладних заходів допомоги нашим хлопцям.