Ми, схоже, готові станцювати на граблях своєї вічної неготовності сказати остаточне прощавай нашим горе-елітам, які впевнено ведуть Україну до чергового історичного фіаско.
Суди, що заходились репресувати ветеранів під дудку Портнова, близькі до того, аби підірвати хиткий компроміс в основі якого лежить розуміння української державності як спільної цінності…
У нас залишається все менше бажання шукати компроміс зі вчорашніми «регіоналами», які замість домовлятися про правила співжиття у майбутній Україні, вони готують для нас акт про капітуляцію…
Може наступного разу будемо сперечатись про правила, а не про політиків. Намагатимемось спроектувати і прокласти колію, а не перегризати один одному горло за право бути машиністом.
Українська мова має особливі потреби. Але точно не потребу у маргіналізації чи забороні російської. Ставши мовою гноблення, українська втратить основну перевагу – моральну правоту.
Патріотам набагато легше мобілізуватись на боротьбу з «малоросом». Але за всієї своєї функціональності, концепція «Зеленського-малороса» не витримує жодної критики.
Бійтесь теоретиків-експертів, які все життя тільки професійно радили. Вони надто люблять елегантні теорії, і надто нечутливі до реального неелегантного життя.
Нас можна перемогти тільки попередньо пересваривши. Ані влада, ані ті, хто сьогодні вийшов протестувати проти неї, не спроможні самотужки захистити Україну.