Я знаю особисто багато політиків, через це мені дуже важко повірити в те, що декларують їх партії чи групи підтримки. Але ще різкіше і точніше я розумію, що жодного голосу владі на цих виборах давати не можна. Влада – це не тільки Партія регіонів. Це і коммі, які раптово стали опонентами багатства і влади, роз’їжджаючи на «лексусах» і «порше». Це і партія Королевської, яка вбухала багато мільйонів доларів у бездарну та тупу рекламу, не витративши жодної гривні на самоосвіту, що їй би не завадило. Це і численні проекти партій-одноденок, які ніколи і нічим не займалися і займатися не будуть.
Однак я піду на вибори 28 жовтня на свою дільницю і проголосую. Проголосую за те, щоб, як сказав мій друг Тарас Прокопишин зі Львова, ці вибори не стали останніми. Проголосую тому, що не можу жити в державі, яка перетворюється на гірший варіант Білорусі і Росії. Проголосую, хоча жодна з політичних сил не пропонує програми розвитку і фундаментальних змін. Так, на краще нічого одразу не зміниться, але може змінитися на гірше, якщо нинішні очільники монополізують владу. Тоді у нас попереду вже навіть не путінська Росія – швидше за все північно-корейський варіант розвитку. Я ж народився в європейській державі, живу і хочу жити за стандартами розвиненого, а не печерно-феодального світу.
В Україні немає партій – це факт. Не треба обманюватися й обманювати інших. Подивіться на приклади нормальних закордонних партій, яким вже більше 20 років, і різниця з українськими «колегами» буде вражаючою. Тому голосувати, на жаль, знову доводиться за конкретних людей, які є в списках цих партій і які власним прикладом і власними силами можуть щось зробити. Також не треба голосувати серцем – воно підказує хибні рішення.
Не буду казати, за які сили голосувати, але назву людей, які (суб’єктивно) варті місця у Верховній Раді.
Отож, у наступному складі ВР хотілося би бачити Олександру Кужель, Андрія Павловського, Остапа Семерака, Оксану Продан, Віктора Пинзеника, Павла Розенка, Віталія Чепиногу, Бориса Кушнірука, Тетяну Чорновол, Олександра Кірша, Рену Назарову, Ксенію Ляпіну, Олександра Бригинця і Володимира Ар’єва та деяких інших. Відповідно, і голосувати закликаю за політичні сили та особисто за цих людей.
Звісно, усі зазначені політики та експерти скинулися мені за це маленьке есе, а також пообіцяли посади своїх помічників, тому я їх і назвав. Просто прийдіть 28 жовтня і проголосуйте. Врешті-решт, це громадянський обов’язок, хай йому грець!:)